Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 15, №2, 2025

Вернуться к номеру

Біль у спині: складнощі диференційної діагностики та пошук істинної причини

Авторы: Боженко Н.Л., Боженко М.І.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Найбільш поширену форму болю в попереку називають неспецифічним або механічним болем в попереку, оскільки він не має чіткої структурної або патологічної причини. Проте важливо вміти виявити біль у спині, який має іншу конкретну специфічну причину, що інколи може бути загрозливою для життя пацієнта. Мета: за допомогою аналізу випадків з клінічної практики з використанням сучасних літературних джерел продемонструвати важливість виявлення ознак, що можуть вказувати на специфічний немеханічний характер болю. Матеріали та методи. Аналіз клінічних випадків хворих зі специфічним болем у спині. Використано контент-аналіз, метод системного та порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення результатів актуальних наукових досліджень. Результати. Проаналізували 3 випадки з нашої клінічної практики. Оцінили значущість деяких поширених «червоних прапорців» при болі в спині. Розібрали алгоритм обстеження пацієнта зі скаргами на біль у спині. Проаналізували найбільш поширені та небезпечні специфічні причини болю в попереку та фактори, на які слід звернути увагу, а також час, коли доречна нейровізуалізація. У клінічному випадку пацієнтки з менінгіомою у спинному мозку на грудному рівні привертає увагу наявність таких «червоних прапорців»: нічний біль, що не зменшується в спокої, прогресуючий неврологічний дефіцит, слабкість у ногах, зниження сухожильних рефлексів, а також раптова зміна динаміки клінічного перебігу — погіршення після фізичного навантаження, швидке наростання слабкості та чутливих порушень. У клінічному випадку пацієнта з аневризмою черевної аорти привертає увагу нічний пульсуючий біль, що посилюється в положенні лежачи та не пов’язаний із механічним навантаженням. У клінічному випадку пацієнтки з метастазуванням у хребет привертають увагу численні «червоні прапорці», що вказують на потенційно вторинний характер болю: нічний біль, що посилюється у положенні лежачи, онкоанамнез (оперована з приводу раку молочної залози), неврологічна симптоматика. Висновки. При виявленні «червоних прапорців» — ознак, які можуть свідчити про специфічний характер болю, повинен бути проведений ретельний діагностичний пошук. Своєчасна діагностика дозволить швидше розпочати лікування та досягти кращого клінічного результату, а інколи і врятувати життя пацієнту.

Background. The most common form of low back pain is called non-specific or mechanical low back pain, as it has no clear structural or pathological cause. However, it is important to be able to identify back pain caused by specific cause, which can sometimes be life-threatening. The purpose was to highlight the importance of identifying red flag signs that may indicate a specific, non-mechanical origin of back pain through the analysis of clinical cases and current literature. Materials and methods. We analyzed clinical cases of patients diagnosed with specific back pain. Methods included content analysis, systematic and comparative analysis, and bibliosemantic analysis of recent scientific publications Results. We analyzed three illustrative cases from our clinical practice. We evaluated the clinical value of common ‘red flags’ in back pain and outlined a diagnostic algorithm for patients with back pain. We reviewed key specific causes of back pain, with particular focus on ‘red flags’ and indications for neuroimaging. The first case involves a patient with a thoracic spinal meningioma. ‘Red flags’ included persistent night pain unrelieved by rest, progressive neurological deficits, leg weakness, decreased deep tendon reflexes, and an abrupt change in clinical dynamics follo­wing physical exertion. The second case involves a patient with an abdominal aortic aneurysm, presenting with pulsatile night pain worsened in the supine position and unrelated to mechanical load. The third case describes a patient with spinal metastases from breast cancer. Notable ‘red flags’ included night pain aggravated by lying down, a history of malignancy, and neurological symptoms. Conclusions. When ‘red flags’ — signs that may indicate a specific underlying cause of pain — are detected, a thorough diagnostic workup is warranted. Early diagnosis enables prompt initiation of treatment, leads to improved clinical outcomes, and in some cases, can be life-saving.


Ключевые слова

біль; біль у спині; вісцеральний біль; встановлення діагнозу; клінічні випадки

pain; back pain; visceral pain; diagnosis; clinical cases

Вступ

Проблема болю у спині не втрачає своєї актуальності, тому будь-які спроби полегшити стан пацієнтів і поліпшити якість їхнього життя є надзвичайно важливими. Біль у спині різної інтенсивності в різні періоди життя турбує практично усіх людей. За даними епідеміологічних досліджень, у розвинених країнах протягом року у 50 % дорослих відзначається епізод болю в спині, а протягом життя від 60 до 80 % людей відчувають його. Превалювання в країнах з розвиненою системою охорони здоров’я пов’язане зі зменшенням частоти інших захворювань (інфекцій тощо). На біль у спині впливає малорухливий спосіб життя і високий рівень стресу [1, 2]. Біль у попереку є провідною причиною тривалої непрацездатності за показником YLD (роки життя з інвалідністю) у всьому світі. У 2020 році від болю в попереку страждали 619 мільйонів людей, і прогнозується, що до 2050 року це число зросте до 843 мільйонів [3].
Біль у попереку є однією з найчастіших скарг пацієнтів, які звертаються за медичною допомогою [4]. Певні ознаки та симптоми можуть допомогти клініцистам диференціювати механічний біль у попереку від болю в спині, спричиненого іншим конкретним немеханічним фактором. Поінформованість про ці причини може зменшити кількість пропущених або неправильних діагнозів. Вміння розпізнати вторинний характер болю в спині дозволяє провести вчасну діагностику та почати відповідне лікування [5].
Мета дослідження: за допомогою аналізу випадків з клінічної практики з використанням сучасних літературних джерел продемонструвати важливість виявлення ознак, що можуть вказувати на специфічний немеханічний характер болю.

Матеріали та методи

Проведено аналіз клінічних випадків хворих зі специфічним немеханічним болем в спині, які діагностовано у Львівському науково-медичному центрі медицини болю на кафедрі неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Використано контент-аналіз, метод системного та порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення результатів актуальних наукових досліджень щодо сучасного погляду на проблему болю у спині, методи його діагностики та лікування. Пошук джерел проведено у наукометричних медичних базах інформації PubMed-NCBI, Medline, ResearchGate, CochraneLibrary, EMBASE. Подано результати власного клінічного досвіду.

Результати

Найбільш поширену форму болю в попереку називають неспецифічним або механічним болем в попереку, оскільки він не має чіткої структурної або патологічної причини (наприклад, перелому, інфекції чи пухлини). Він відзначається у приблизно 90 % клінічних випадків. У більшості випадків неспецифічний біль у спині минає самостійно через 4–6 тижнів [6]. Попри це, дуже важливо не пропустити серйозну, інколи навіть загрозливу для життя пацієнта патологію у хворих, що звертаються зі скаргою на біль у спині. Загалом ці патології можна розділити на 3 групи: неврологічні синдроми, системні розлади, віддзеркалений біль.
Не секрет, що критичні діагнози нерідко пропускаються при первинному зверненні, тому створення та удосконалення діагностичних алгоритмів, що зменшують імовірність хибного встановлення діагнозу в роботі з такими пацієнтами, є важливим напрямом досліджень, який може суттєво поліпшити клінічну практику [7]. Виявлення факторів ризику та проведення повного огляду систем і детальне фізикальне обстеження (зокрема, кістково-м’язової та неврологічної систем) є важливими компонентами оцінки пацієнтів, які звертаються з болем у спині.
Через огляд серії клінічних випадків з нашої практики ми проаналізували шляхи оптимізації та стандартизації діагностичного пошуку при болі в спині.
Клінічний випадок 1. Хвора Т., 1970 року народження, знаходилась на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні з 30.03 до 11.04.2021 р. Скарги на утруднену ходу, болі в попереку та лівій нозі, які турбують і вдень, і вночі, відчуття затерпання в ногах, болі при наступанні на ліву ногу. У неврологічному статусі: черепно-мозкові нерви (ЧМН) — норма. Сила в дистальних відділах рук нормальна, в ногах — знижена, сухожильні та періостальні рефлекси у дистальних відділах ніг не викликаються, на руках — симетричні. Поліневральний тип порушення чутливості на ногах. Позитивний симптом Ласега зліва. Анталгічна поза. Напружені поздовжні м’язи спини. Біль при пальпації паравертебральних точок поперекового відділу хребта. При огляді відзначено набряк лівої гомілки. Консультована судинним хірургом. Діагностовано гострий флеботромбоз гомілкового сегмента. Проведено ультразвукову діагностику (УЗД) судин нижніх кінцівок: гострий тромбоз вен камбалоподібного м’яза в середній третині гомілки зліва. Проведено магнітно-резонансну томографію (МРТ) поперекового відділу хребта: дископатія L4–L5, протрузії диска L4–L5. Спондилоартроз. Було призначене лікування: дексаметазон, сульфат магнію, фуросемід, декскетопрофен, прегабалін, еноксапарин, діосмін. Пацієнтка на фоні прийому дексаметазону та декскетопрофену відмічала поліпшення. Проте після деякого фізичного навантаження 10.04 відмітила посилення больового синдрому, у неї з’явились слабкість, оніміння в нижніх кінцівках, яке протягом доби піднялось до рівня Th7. Розвинувся синдром Броун-Секара. Пацієнтку дообстежили. 10.04 проведено МРТ грудного відділу хребта (рис. 1). Висновок МРТ: об’ємне утворення хребтового каналу на рівні Th4–Th5, найбільш характерне для менінгіоми. Після проведення МРТ консультована нейрохірургом. Для подальшого лікування скерована в нейрохірургічне відділення ЛШМД, де успішно проведене видалення пухлини.
Висновок до клінічного випадку 1. У клінічному випадку пацієнтки Т. привертає увагу наявність «червоних прапорців», зокрема: нічний біль, що не зменшується в спокої, прогресуючий неврологічний дефіцит, слабкість у ногах, зниження сухожильних рефлексів, а також раптова зміна динаміки клінічного перебігу — погіршення після фізичного навантаження, швидке наростання слабкості та чутливих порушень до рівня Th7. Ці ознаки є підставою для негайного дообстеження (МРТ грудного відділу хребта), оскільки вони вказують на можливе ураження спинного мозку. Цей випадок підкреслює важливість своєчасного розпізнавання та реагування на симптоми, що виходять за межі типового перебігу поперекового больового синдрому.
Клінічний випадок 2. Хворий Ш., 65 років. Звернувся в неврологічне відділення зі скаргами на болі в попереку, що іррадіюють у праву ногу, посилюються при рухах. Болі ниючого характеру, іноді пульсуючого, особливо часто біль посилюється вночі. З анамнезу відомо, що лікується у судинного хірурга з приводу атеросклерозу нижніх кінцівок. Переніс інфаркт міокарда. У неврологічному статусі: ЧМН — без видимих змін. Сухожилкові рефлекси симетричні. Напружені поздовжні м’язи спини. Болючість при пальпації паравертебральних точок поперекового відділу хребта. Корінцевий тип порушення чутливості L4–S1 справа. Оскільки лікаря насторожив нічний пульсуючий біль, хворого скеровано на комп’ютерну томографію (КТ) попереково-крижового відділу хребта.
При КТ-дослідженні виявлено: остеохондроз попереково-крижового відділу хребта; інтраспінальну правобічну кісту міжхребцевого диска L5–S1 до 4–5 мм зі звуженням міжхребцевого отвору; аневризму черевного відділу аорти. Пацієнта госпіталізовано в судинну хірургію, де успішно проведено оперативне втручання. Стан пацієнта поліпшився. Проте через 5 років на фоні фізичного навантаження знову з’явились болі в спині та правій нозі, які посилювались при рухах. При неврологічному огляді діагностовано попереково-крижову радикулопатію. Проведено лікування нестероїдними протизапальними препаратами, міорелаксантами та вітамінами групи В. Стан пацієнта поліпшився.
Висновок до клінічного випадку 2. У клінічному випадку пацієнта Ш. привертає увагу нічний пульсуючий біль, що посилюється в положенні лежачи та не пов’язаний із механічним навантаженням. Ці «червоні прапорці» обґрунтували необхідність КТ-обстеження, яке виявило аневризму черевної аорти — стан, що загрожував життю та потребував термінового хірургічного втручання. Наявність болю в попереку раніше, а також пізніший рецидив болю (через 5 років) демонструють важливість диференційної діагностики між неспецифічним больовим синдромом та серйозною патологією, які інколи можуть бути одночасно в пацієнта.
Клінічний випадок 3. Хвора А., 1958 року народження, звернулася за медичною допомогою в науково-практичний центр медицини болю ЛНМУ ім. Данила Галицького. Скарги на утруднену ходу, болі в грудному, поперековому відділі хребта та лівій нозі, які турбують вдень, посилюються вночі при рухах, біль при наступанні на ліву ногу. В анамнезі: 2 роки тому оперована з приводу раку молочної залози. У неврологічному статусі: ЧМН — норма. Сила в дистальних відділах рук задовільна, в ногах — знижена, сухожильні та періостальні рефлекси зліва пригнічені, ахіллів та колінний низькі, на руках — симетричні. Корінцевий тип порушення чутливості зліва в нозі. Позитивний симптом Ласега зліва. Анталгічна поза. Напружені поздовжні м’язи спини. Болі при пальпації паравертебральних точок поперекового відділу хребта.
Проведено КТ поперекового відділу хребта: дегенеративні зміни попереково-крижового відділу хребта; інтраспінальні кісти міжхребцевих дисків L4–L5, L5–S1; вогнищеві зміни кісток попереково-крижового відділу хребта (метастази?); перелом тіла хребця L1; артроз крижово-клубових зчленувань. Пацієнтка скерована на консультацію до онколога та нейрохірурга, у яких і продовжила лікування.
Висновок до клінічного випадку 3. У клінічному випадку пацієнтки А. привертають увагу численні «червоні прапорці», що вказують на потенційно вторинний характер болю: нічний біль, що посилюється в положенні лежачи; онкоанамнез (перенесений рак молочної залози) — підозра на метастази, неврологічна симптоматика. Випадок підкреслює критичну роль онкологічної настороженості у пацієнтів із нічним болем та анамнезом раку.
У поданих клінічних випадках, окрім неспецифічного механічного болю в спині, який зустрічається дуже часто, є ще й варіанти вторинного специфічного болю в спині. Проаналізовані клінічні випадки демонструють, що при виявленні «червоних прапорців» — ознак, які можуть свідчити про специфічний характер болю, має проводитись ретельний діагностичний пошук. Для лікаря дуже важливо виявити усі причини болю, які є у пацієнта, та провести правильну диференційну діагностику. Це є запорукою успішного лікування [9].
Ознаки та симптоми у пацієнтів зі специфічними патологічними причинами болю в попереку, відомі як «червоні прапорці», є важливими підказками щодо вторинного характеру болю, які клініцисти повинні використовувати при оцінці цих пацієнтів. У систематичному аналізі було оцінено значущість деяких з поширених «червоних прапорців» при болю в спині. Основні «червоні прапорці», що вважаються значущими: похилий вік, неврологічні ознаки, історія травми, наявність злоякісного новоутворення в анамнезі, використання кортикостероїдів, нічний біль, небажана втрата ваги, дисфункція сечового міхура або кишечника, втрата тонусу анального сфінктера, анестезія сідничної ділянки, постійний біль, недавня інфекція, сімейний або особистий анамнез серцевих чи легеневих захворювань, задишка, лихоманка, типові симптоми рефлюксу, кашель з кров’ю, потовиділення, гіпотензія, загрудинний біль при фізичному навантаженні, тахікардія [10].
Американські клінічні рекомендації з діагностики та лікування болю в нижній частині спини від Міністерства у справах ветеранів США та Міністерства оборони США (DoD, VA/DoD, 2022) пропонують опиратися на такі «червоні прапорці»: вік > 50 років, лихоманка, нещодавня інфекція, травма, нічний біль, больові відчуття у стані спокою, прогресуюче порушення рухів і чутливості, раптова анестезія, слабкість у ногах, дизурія, нетримання калу, схуднення, рак та остеопороз в анамнезі або підозра на рак, імуносупресія, вживання глюкокортикоїдів, внутрішньовенне введення наркотичних препаратів тощо [11].
Наявність болю вночі або під час відпочинку може бути пов’язана з онкологією і повинна викликати клінічну підозру. Симптоми, про які повідомляють пацієнти, включають прогресуючий біль у спині протягом кількох місяців, який може посилюватися під час проведення маневрів Вальсальви. Незрозуміла втрата ваги зазвичай теж може бути пов’язана зі злоякісним новоутворенням.
«Червоними прапорцями» при синдромі кінського хвоста є порушення функції тазових органів, прогресуючі порушення чутливості та рухові розлади. При переломі треба бути уважними за наявності значної травми (відповідно до віку) та за умов тривалого вживання пацієнтом глюкокортикоїдів, а також у віці > 70 років та за наявності остеопорозу. Під час фізикального обстеження може спостерігатися болючість хребців та обмеження рухливості. «Червоними прапорцями» при інфекційному процесі є сильний біль, оперативне втручання на хребті протягом попередніх 12 місяців, а також імунодефіцитні стани та контакт із хворими на туберкульоз. Важливо звертати увагу на наявність лихоманки у пацієнтів із болем у попереку, ознобу або нещодавніх захворювань, оскільки ці симптоми можуть свідчити про інфекційні процеси, як-от спінальний епідуральний абсцес (СЕА). Класична тріада симптомів СЕА — біль у спині, лихоманка та неврологічний дефіцит — зустрічається лише у менш ніж 8 % випадків, хоча біль у спині є поширеним симптомом. Лихоманка присутня приблизно у 66 % пацієнтів із СЕА. Загальна частота інфекцій хребта, включно із СЕА, становить приблизно 2,4 випадку на 100 000 осіб на рік, але цей показник зростає з віком, досягаючи 6,5 випадку на 100 000 осіб серед людей старше 70 років [12]. Необхідно також звертати увагу на застосування антикоагулянтів або антиагрегантів. Треба переглянути список ліків у кожного пацієнта, який має біль у попереку. Стиснення спинного мозку та нервових корінців може бути наслідком епідуральних гематом і супроводжуватися гострим болем у попереку у пацієнтів, які приймають пероральну антикоагулянтну терапію. Частота спонтанних епідуральних гематом низька, проте пацієнти, які приймають антикоагулянти або антиагреганти, а також пацієнти з тромбофілією піддаються більшому ризику. Важливе значення в диференційній діагностиці мають сечостатеві розлади. Зокрема, затримки сечі та калу часто пов’язані з синдромом кінського хвоста. Треба запі–дозрити синдром кінського хвоста у пацієнтів з гострим болем у попереку або ногах, а також дисфункцією кишечника чи сечового міхура з сідлоподібною анестезією або без неї. Для клініциста важливо також звернути увагу на нещодавні операції або спінальні ін’єкції, епідуральні ін’єкції кортикостероїдів. Зміни в тяжкості та перебігу, поява нових симптомів або погіршення поточних повинні попередити клініцистів про можливість інфекції або гематоми. Пацієнти з поточним або віддаленим анамнезом внутрішньовенного зловживання наркотиками мають високий ризик бактеріємії.
Нездатність розпізнати специфічний вторинний характер болю на ранніх стадіях призводить до затримки в обстеженні та терапії, а отже, погіршує прогноз і може навіть призвести до смерті пацієнтів [13]. З метою диференційної діагностики лікар має враховувати найбільш поширені специфічні причини для болю в попереку та знати, куди скерувати пацієнта на дообстеження та лікування в разі потреби [14].
Коли доцільно провести нейровізуалізацію при болі в спині? Американська колегія радіологів у 2021 році оновила критерії щодо того, коли доцільно і не доцільно призначати нейровізуалізацію при болі в спині [15].
Випадки, коли доречна нейровізуалізація при болі в попереку (згідно з ACR Appropriateness Criteria®, 2021):
— підозра на синдром кінського хвоста: МРТ поперекового відділу (з контрастом або без) є методом вибору (зазвичай доречний);
— підозра на злоякісність (метастази, первинні пухлини): МРТ з контрастом або ПЕТ-КТ (при онкоанамнезі);
— підозра на інфекцію (спондилодисцит, епідуральний абсцес): МРТ з контрастом (найчутливіший метод);
— травма з підозрою на перелом: КТ без контрасту (найкраще для візуалізації кістки), альтернатива — рентгенографія;
— післяопераційний біль (нова або прогресуюча симптоматика): МРТ з контрастом (для виявлення рубцевої тканини, рецидиву грижі);
— неврологічний дефіцит (прогресуюча слабкість, порушення сечовипускання): МРТ без контрасту (первинний метод);
— хронічний біль з ознаками стенозу хребетного каналу: МРТ без контрасту (для оцінки ступеня компресії).
Випадки, коли нейровізуалізація недоречна (ACR, 2021):
— гострий/підгострий біль без «червоних прапорців» (перші 6 тижнів);
— неускладнений остеохондроз або спондильоз без неврологічного дефіциту.
На основі розглянутих клінічних випадків та аналізу літератури можна сформувати алгоритм роботи з пацієнтом, якого турбує біль у спині [16]. Цей алгоритм подано на рис. 4.
Правильний діагноз встановлено. Що далі? Проаналізувавши останні клінічні настанови щодо болю в спині, можна дійти висновку, що лікування специфічного немеханічного болю в попереку має бути етіологічно орієнтованим, з мультидисциплінарним підходом та тісною співпрацею лікарів різних спеціальностей (невролог, інфекціоніст, онколог, нейрохірург тощо).
Що стосується неспецифічного механічного болю в спині, то за останні роки вийшло багато рекомендацій від впливових фахових медичних організацій, з яких можна виділити такі факти [17–20]:
— стан більшості пацієнтів з гострим або підгострим болем у попереку поліпшується протягом 1 місяця незалежно від лікування;
— відсутні прості діагностичні та/або прогностичні біомаркери болю в спині;
— пацієнтам рекомендується якнайшвидше повернутись до звичної фізичної активності, навіть за наявності болю, уникаючи постільного режиму, який може призводити до хронізації болю;
— освіта пацієнта щодо доброякісної природи болю в більшості випадків, акцент на тому, що рух є безпечним, — критично важливий компонент стратегії.
Клініцисти і пацієнти повинні вибирати нефармакологічне лікування з поверхневим теплом (докази помірної якості), масаж, акупунктуру, мануальну терапію (докази низької якості). Якщо потрібне фармакологічне лікування, клініцистам і пацієнтам слід обирати нестероїдні протизапальні засоби (докази помірної якості).
— Останні дані показали, що ацетамінофен не є ефективним у поліпшенні результатів лікування болю в спині порівняно з плацебо.
— Системні стероїди не є ефективними в лікуванні гострого або підгострого болю у попереку.
— ВООЗ рекомендує уникати таких втручань, як поперекові бандажі, ремені та/або опори, деякі фізичні методи лікування, такі як тракція (тобто витягування частини тіла), і деякі ліки, такі як опіоїдні знеболювальні, які можуть бути пов’язані з передозуванням і залежністю.
— Видається необхідним поліпшити фенотипування пацієнтів з болем у попереку, щоб мати можливість запропонувати більш персоніфіковану терапію та підвищити ефективність лікування.
Також терапія неспецифічних дорсалгій має включати такі проміжні цілі: зниження інтенсивності больового синдрому, збільшення безбольового періоду, поліпшення функції уражених суглобів і хребта, підвищення якості життя пацієнта [21].

Висновки

Біль у попереку є поширеною проблемою, частота якої лише зростає в сучасному світі. Хоча більшість випадків болю в попереку не можна віднести до конкретної структурної причини, лікарі повинні знати, що біль у спині може бути проявом не лише механічної дорсалгії чи радикуліту. Важливо поширювати інформацію про те, які скарги, дані анамнезу чи результати фізикального огляду пацієнта є попереджувальними ознаками вторинного специфічного болю та симптомами невідкладних або екстрених станів, що потребують додаткового обстеження. Коли пацієнт має один з нетипових симптомів болю в спині, діагноз слід переглянути та хворого дообстежити. Нездатність своєчасно розпізнати ці стани може мати значні негативні наслідки для здоров’я пацієнта. Своєчасна діагностика дозволить швидше розпочати лікування та досягти кращого клінічного результату, а інколи і врятувати життя пацієнту.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Ця робота не отримувала фінансової підтримки.
Внесок авторів. Боженко Н.Л. — концепція і дизайн, опис та аналіз клінічних випадків, редагування тексту, формулювання висновків; Боженко М.І. — концепція і дизайн, систематичний аналіз літератури, аналіз клінічних підходів, написання основного тексту рукопису, формулювання висновків.
 
Отримано/Received 04.04.2025
Рецензовано/Revised 14.06.2025
Прийнято до друку/Accepted 17.06.2025

Список литературы

  1. Hoy D, Bain C, Williams G, March L, Brooks P, Blyth F, et al. A systematic review of the global prevalence of low back pain. Arthritis Rheum. 2012;64(6):2028-2037. doi: 10.1002/art.34347.
  2. Hartvigsen J, Buchbinder R, et al. What low back pain is and why we need to pay attention. Lancet. 2018;391(10137):2356-2367. doi: 10.1016/S0140-6736(18)30480-X.
  3. GBD 2021 Low Back Pain Collaborators. Global, regional, and national burden of low back pain... Lancet Rheumatol. 2023;5(6):e316-e329. doi: 10.1016/S2665-9913(23)00098-X.
  4. Paridaens R, Vaes B, Van den Bulck S, Soetaert J, et al. Benchmarks for low back pain... BMC Primary Care. 2024;25:431.
  5. Farley T, Stokke J, Goyal K, DeMicco R. Chro–nic Low Back Pain: History, Symptoms, Pain Mechanisms, and Treatment. Life. 2024;14(7):812. doi: 10.3390/life14070812.
  6. Casiano VE, Sarwan G, Dydyk AM, Varacallo MA. Back Pain. In: StatPearls [Інтернет]. 2023.
  7. Schwill C. Rückenschmerzen in der Hausarztpraxis... Internist (Berl). 2021;62(1):34-46. doi: 10.1007/s00108-020-00919-5.
  8. Maselli F, Palladino M, Barbari V, et al. The diagnostic value of Red Flags... Disabil Rehabil. 2022;44(8):1190-1206. doi: 10.1080/09638288.2020.1804626.
  9. Vlaeyen JWS, Maher CG, Wiech K, et al. Low back pain. Nat Rev Dis Primers. 2018;4:52. doi: 10.1038/s41572-018-0052-1.
  10. Duodecim Medical Publications. Біль у попереку [Low back pain]. Настанова 00435 [Інтернет]. 2023. URL: https://www.terveysportti.fi.
  11. U.S. Department of Veterans Affairs, U.S. Department of Defense. VA/DoD clinical practice guideline... [Інтернет]. 2022. URL: https://www.healthquality.va.gov/guidelines/Pain/lbp/.
  12. Chenoweth CE, Bassin BS, Mack MR, et al. Vertebral Osteomyelitis... In: StatPearls [Інтернет]. 2023.
  13. Tetsuka S, Suzuki T, Ogawa T, et al. Spinal Epidural Abscess... JMA J. 2020;3(1):29-40.
  14. Common differential diagnosis of low back pain in primary care... Front Med. 2024;11:1366514.
  15. Hutchins TA, Peckham M, et al. ACR Appropriateness Criteria®... J Am Coll Radiol. 2021;18(11S):S361-S379. doi: 10.1016/j.jacr.2021.08.002.
  16. Боженко Н.Л., Негрич Т.І., Слободін Т.М., Боженко М.І. Біль в спині: сучасні тенденції в діагностиці та лікуванні. Львів: ТзОВ «Професійні видання», 2022. 68 с.
  17. Qaseem A, Wilt TJ, McLean RM, Forciea MA. Noninvasive treatments... Ann Intern Med. 2017;166(7):514-530. doi: 10.7326/M16-2367.
  18. Nicol V, Verdaguer C, Daste C, et al. Chronic low back pain... J Clin Med. 2023;12(4):1685. doi: 10.3390/jcm12041685.
  19. National Institute for Health and Care Excellence. Low back pain and sciatica... NICE guideline NG59 [Інтернет]. 2016 [оновл. 2020]. URL: https://www.nice.org.uk/guidance/ng59.
  20. World Health Organization. WHO guideline for non-surgical management... Geneva: WHO; 2023. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240081789.
  21. Пшик С.С., Боженко Н.Л., Пшик Р.С., Боженко М.І. Деякі аспекти патогенетичної терапії болю спини. Сімейна медицина. 2017;(1):127-136.

Вернуться к номеру