Газета «Новости медицины и фармации» Аллергология (280) 2009 (тематический номер)

Мета. Вивчити переносимість та безпечність застосування пероральної специфічної імунотерапії побутовими алергенами у дітей, хворих на атопічну бронхіальну астму.
Методи. Проведено динамічне спостереження хворих дітей (n = 52) віком від 5 до 17 років, хворих на атопічну бронхіальну астму, під час застосування пероральної специфічної імунотерапії побутовими алергенами. Показаннями до проведення пероральної імунотерапії були:
1. Контрольована (ОФВ1 > 70 %) бронхіальна астма, інтермітуючий та персистуючий легкий перебіг.
2. Підвищений показник загального IgE крові.
3. Результати шкірного тестування методом прик-тесту з побутовими алергенами (діаметр папули 3 мм та більше).
Лікування проводили методом перорального застосування драже, що містило алергени D.pteronissinus, D.farinae та пір’я подушки. Початкова доза алергену становила 0,2 PNU, кінцева складала 5000 PNU. Лікування проводили за стандартною схемою — 1 раз на день, через день, через два дні, один раз на тиждень, один раз на два тижні, з подальшим переходом на підтримуючу дозу алергену 2000 PNU на місяць. Переносимість і безпечність перорального застосування алергенів оцінювали шляхом опитування та анкетування протягом чотирьох місяців основного курсу нарощення дози.
Результати. Протягом курсу навантаження побутовими алергенами шляхом пероральної імунотерапії за стандартною схемою в 52 пацієнтів, які отримували лікування, системних, у тому числі загрозливих для життя, станів та місцевих алергічних реакцій не виникало (0 ± 1,38 %). У 9,600 ± 4,085 % хворих (n = 5) спостерігалася нудота при застосуванні драже натще; дана симптоматика при прийманні драже після їжі зникла. У 7,600 ± 3,675 % пацієнтів (n = 4) на фоні приймання пероральних алергенів було відмічено загострення основного захворювання внаслідок зміни умов побуту, при перебуванні в сільській місцевості (n = 2) та шкільному таборі (n = 2), у 19,200 ± 5,462 % учасників (n = 10) було відзначено загострення основного захворювання на фоні ГРВІ в осінньо-зимовий період, що змусило відстрочити застосування пероральної імунотерапії на період загострення.
Висновки. У ході проведеного дослідження було з’ясовано, що пероральна імунотерапія побутовими алергенами у дітей, хворих на атопічну бронхіальну астму, є повністю безпечною. При застосуванні даного методу лікування слід враховувати перебіг основного захворювання. Під час проведення курсу навантаження алергенами шляхом пероральної імунотерапії необхідно дотримуватись елімінаційних заходів для створення гіпоалергенних умов побуту. Також доцільно розпочинати основний курс навантаження алергенами у весняно-літній період року з огляду на високий відсоток загострень бронхіальної астми на фоні інфекції дихальних шляхів в осінньо-зимовий період.