Газета «Новости медицины и фармации» 5(209) 2007
Вернуться к номеру
Використання молочної суміші Nutrilon Комфорт у дітей першого року життя з функціональними порушеннями травної системи
Авторы: С.Л. Няньковський, д.м.н., професор
О.С. Івахненко, к.м.н. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Рубрики: Гастроэнтерология, Педиатрия/Неонатология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Для дітей раннього віку, у першу чергу немовлят, характерна відносна незрілість травної системи. У процесі зростання відбувається поступове вдосконалення структури і функцій травних залоз, збільшуються можливості адаптації до якісно нової їжі. В організмі дитини їжа зазнає послідовних перетворень, у результаті яких вона стає джерелом енергії і пластичного матеріалу для побудови структурних елементів тканин. Для забезпечення оптимального перебігу процесу травлення необхідно, щоб їжа була адекватною рівню розвитку й функціональної зрілості органів травлення і ферментних систем організму дитини. Таким вимогам відповідає материнське молоко, проте значна частина дітей знаходиться на штучному вигодовуванні, при якому частота і тяжкість функціональних розладів травної системи в дітей суттєво зростають. Достатньо типовою є ситуація, коли після переходу на штучне вигодовування, мати з дитиною звертається до педіатра чи сімейного лікаря за консультацією з приводу появи в дитини зригувань, неспокою, кишкових кольок, запорів [2, 3, 5, 7, 8, 10, 15].
На сьогодні до функціональних розладів відносять ті стани, коли при наявних клінічних симптомах не вдається виявити морфологічні, генетичні, біохімічні, метаболічні та інші органічні зміни, якими можна було б їх пояснити. У дітей раннього віку ці розлади класифікують згідно з Римськими критеріями ІІІ (2006) і виділяють такі стани:
G1. Регургітація у немовлят (Infant Regurgitation) — пасивне невимушене закидання невеликої кількості шлункового вмісту (їжі) в ротову порожнину й назовні. Регургітацію слід відрізняти від тяжких зригувань і блювань. Інтенсивність зригувань визначають у балах за спеціально розробленою шкалою.
G2. Синдром румінації в немовлят (Infant Rumination Syndrome) — постійна регургітація нещодавно з’їденою їжею, яку дитина знову пережовує і повторно ковтає.
G3. Синдром циклічної блювоти (Cyclic Vomiting Syndrome) — однотипні повторні епізоди блювання, що змінюються періодами повного благополуччя.
G4. Кольки в немовлят (Infant Colic) — больовий синдром функціонального походження (біль спастичного характеру, відчуття розпирання або стиснення в черевній порожнині), що порушує загальний стан дитини, супроводжується неспокоєм, стереотипними рухами ніг, здуттям і напруженням живота.
G5. Функціональна діарея (Functional Diarrhea) — це безболісна дефекація 3 рази на день і більше неоформленими випорожненнями, що повторюється щодня і триває не менше 4 тижнів.
G6. Дисхезія в немовлят (Infant Dyschezia) — дискоординація м’язів тазового дна і сфінктера заднього проходу, що викликає труднощі при дефекації: напруження перед дефекацією упродовж декількох хвилин, крик, плач, почервоніння обличчя від напруження.
G7. Функціональний запор (Functional Constipation) — порушення функції кишечника, що виражається збільшенням інтервалів між дефекаціями або систематичним недостатнім випорожненням кишечника. У дітей перших 2 років життя це може проявлятися сформованим калом (що має бути кашкоподібним), болючою дефекацією.
На сьогодні більшість дитячих сумішей для штучного вигодовування дітей першого року життя є високо адаптованими й максимально подібними до основних характеристик грудного молока. У той же час між ними існують певні відмінності за структурою і складом білка, олігосахаридів, вуглеводів та жирового компонента, вмісту вітамінів і мікроелементів. При виборі суміші слід орієнтуватися на висновок ESPGHAN, у якому зазначено, що найбільш оптимальною сумішшю, яку доцільно використовувати для штучного вигодовування дитини, є така, що «забезпечує дітям такі ж показники розвитку, імунних реакцій і метаболічного профілю, як у дітей на природному вигодовуванні». На сьогодні ми маємо значний клінічний досвід використання молочної суміші Nutrilon Комфорт фірми «Нутриція», що відповідає вимогам Європейського комітету з харчування і може ефективно використовуватися в дітей для профілактики й лікування функціональних розладів травлення [4–6, 16].
Відомо, що частіше за все при переході на штучне вигодовування функціональні розлади травної системи виникають внаслідок розвитку порушень мікробіоценозу кишечника, алергічних реакцій на білок коров’ячого молока, несприймання жирового компонента суміші чи лактози. Значно рідше зустрічаються небажані реакції на мікроелементний або вітамінний склад суміші [1, 9, 17].
Доведено, що при переході на штучне вигодовування можуть погіршуватися мікробіологічні показники випорожнень зі зменшенням кількості захисної біфідо- й лактофлори та збільшенням кількості штамів умовно-патогенної мікрофлори. Враховуючи, що нормальна мікрофлора кишечника є надзвичайно складною біохімічною лабораторією, яка регулює безліч процесів в організмі дитини, кількісна і якісна зміна біоценозу кишечника може призводити до різноманітних порушень кишкового травлення, всмоктування та моторики кишечника. Біфідогенний ефект грудного молока значною мірою пояснюється наявністю в ньому комплексу олігосахаридів — від 20–22 г/л у молозиві до 10–12 г/л у зрілому жіночому молоці. Саме цей достатньо складний комплекс відповідає за формування адекватної мікрофлори кишечника та імунного захисту дитини раннього віку. Суміш олігосахаридів IMMUNOFORTIS, яку розробив науковий центр Numico Research, складається з галактоолігосахаридів (GOS) і фруктоолігосахаридів (FOS) у співвідношенні 9 : 1, що функціонально імітують дію материнського молока, маючи подібний біфідогенний ефект [11–13]. Біфідогенний ефект кожного компонента пребіотика — GOS і FOS був підтверджений in vitro та in vivo. На підставі проведених досліджень оптимальною була визначена концентрація олігосахаридів у сумішах 0,8 г/100 мл.
Наступною важливою особливістю сумішей Nutrilon Комфорт є наявність у їх складі частково гідролізованого білка. Білки, або протеїни, складаються з довгих ланцюгів, що побудовані з амінокислот та утворюють складні структури, чутливі до змін рН і температури. Щоб абсорбувати харчові білки, їх потрібно спочатку перетравити, розриваючи на амінокислоти. Оскільки білок у сумішах Nutrilon Комфорт частково гідролізований, ця форма протеїну вже частково перетравлена, що істотно полегшує подальше засвоєння суміші, яка має суттєво менші алергізуючі властивості, дозволяє попередити розвиток імовірних функціональних порушень травної системи.
Важливим досягненням виробників є склад жирового компонента, використаного в суміші Nutrilon Комфорт. У грудному молоці й дитячих сумішах приблизно 45–50 % енергії акумульовано в жирах. Пальмітинова кислота — це основна насичена жирна кислота грудного молока й сумішей. У сумішах, що пропонують сьогодні, міститься стільки ж жирів, як і в грудному молоці, проте вони суттєво відрізняються за профілем жирних кислот. Суміші Nutrilon Комфорт 1 і 2 містять пальмітинову кислоту, що прикріплена до молекули тригліцериду в бета-позиції, як у грудному молоці, тоді як у жирах, що містяться у звичайних сумішах, пальмітинова кислота знаходиться в альфа-позиції.
Позиція пальмітинової кислоти у тригліцериді має значення для перетравлювання, абсорбції й подальшого метаболізму жиру. Досвід підтверджує, що краща абсорбція жиру з грудного молока здійснюється саме завдяки відмінностям у розміщенні пальмітинової кислоти в молекулі тригліцериду грудного молока порівняно з жировими компонентами сумішей для немовлят.
Якщо пальмітинова кислота знаходиться в альфа-позиції, то в кишечнику під дією панкреатичної ліпази вона вивільняється. Вільна пальмітинова кислота зв’язує кальцій і утворює нерозчинні жирно-кислі мила, що виділяються з випорожненнями. При цьому істотно зменшується всмоктування жирів, що знижує енергетичну цінність суміші, а також зменшується всмоктування кальцію, що призводить до порушення мінералізації кісток. Крім того, кальцієві мила жирних кислот змінюють консистенцію випорожнень, істотно ущільнюють, «цементуючи» їх, що часто призводить до появи функціональних запорів у дітей. Водночас пальмітинова кислота, етерифікована в бета-позиції молекули гліцеролу, ефективно захоплюється ентероцитами слизової оболонки кишечника як моногліцерид (2-монопальмітин) без попереднього розщеплення, сприяє кращому всмоктуванню кальцію, розм’якшує випорожнення. Пальмітинова кислота використовується як важливий енергетичний субстрат дитячого харчування, для забезпечення важливих метаболічних і імунологічних реакцій, пом’якшуючи випорожнення, функціонально імітуючи грудне молоко в попередженні розвитку запорів.
Відомо, що малюки можуть перетравити помірну кількість крохмалю і нормально розвиваються, коли харчуються сумішами, що містять крохмаль. У Nutrilon Комфорт використовується попередньо желатинізований картопляний крохмаль, що забезпечує добру розчинність суміші в холодній воді. До того ж це дещо збільшує в’язкість суміші, що, у свою чергу, допомагає підтримати рівне і більш контрольоване приймання їжі, зменшити зригування. Використання картопляного крохмалю в суміші сприяє зменшенню її алергенності, тому що картопля рідко викликає алергічні реакції. Крім того, було визначено, що діти, які вживали згущене харчування (за рахунок крохмалю), менше плакали і довше спали після їди. Активність амілази слини й підшлункової залози, що бере участь у розщепленні крохмалю, знижена в дітей першого місяця життя, проте це повністю компенсується наявністю глюкоамілази і мальтози.
Зменшення вмісту лактози в сумішах Nutrilon Комфорт також допомагає істотно зменшити можливість появи кишкових кольок у новонароджених і дає можливість застосувати суміші в дітей із частковим або тимчасовим несприйманням лактози. У сумішах, у яких лактоза є основним джерелом вуглеводів, концентрація її становить 7–8 г/100 мл, тоді як у сумішах Nutrilon Комфорт 1 та Nutrilon Комфорт 2 — 2,7 г/100 мл і 2,9 г/100 мл відповідно.
Протягом останніх років нами була проведена серія досліджень ефективності вигодовування дітей сумішами Nutrilon Комфорт, що підтвердили доцільність їх використання при функціональних розладах травної системи у дітей першого року життя, які знаходилися на штучному вигодовуванні. Наші дослідження, як і дослідження О.М. Муквич, В.Д. Отт, О.А. Цодікової та ін., підтвердили, що введення до раціону дітей цих сумішей справляє чіткий нормалізуючий ефект на функціональний стан травної системи й мікроекологічні процеси в кишечнику, характеристику випорожнень. Крім того, в дітей, які отримували суміші Nutrilon Комфорт, ми відзначали добрий апетит, позитивну динаміку показників росту й маси, зменшення зригувань, кольок, метеоризму. Застосування сумішей відповідало адекватності харчового навантаження за об’ємом та основними інгредієнтами в перерахунку на масу тіла і вік дітей, забезпечувало гарний насичувальний ефект і нормальний емоційний стан після годування.
1. Банадига Н.В. Організація адекватного харчування дітей з групи ризику та з проявами харчової алергії // Современная педиатрия. — 2007. — № 1. — С. 24-28.
2. Белоусов Ю.В. Педиатрическая гастроэнтерология. — Харьков: Консум, 2006. — 704 с.
3. Конь И.Я. Искусственное вскармливание детей первого года жизни: современные представления и проблемы // Российский педиатрический журнал. — 2005. — № 2. — С. 45-48.
4. Муквіч О.М., Отт В.Д. Вплив суміші Нутрилон з пребіотиками на імунологічні та цитопротекторні процеси у дітей з порушенням мікрофлори кишечника // Мат-ли науково-практичної конференції «Харчова алергія у дітей: профілактика та лікувальне харчування» 16–17 березня 2005 р., Київ. — С. 38-44.
5. Няньковський С.Л. Профілактичне і лікувальне харчування дітей раннього віку. — Львів: Кварт, 2005. — 145 с.
6. Няньковський С., Шаєвська Х., Заричанський Я. Роль пробіотиків у профілактиці і лікуванні захворювань у дітей та дорослих // Здоров’я України. — 2005. — № 8. — С. 40-41.
7. Отт В.Д. Преимущества грудного вскармливания и современное решение бифидопроблемы искусcтвенного вскармливания младенцев // Здоров’я України. — 2007. — № 18/1. — С. 74-77.
8. Хавкин А.И., Жихарева Н.С. Функциональные заболевания кишечника у детей // Русский медицинский журнал. — 2002. —
Т. 10, № 1. — С. 23-36.
9. Balmer S., Wharton B. Diat and faecal flora in the newborn: breast milk and infant formula // Arch. Dis. Child. — 1989. — Vol. 64. — P. 1672-1677.
10. Complementary feeding: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition / C. Agostoni, T. Decsi, M. Fewtrell et al., ESPGHAN Committee on Nutrition // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2008. — Vol. 46. — P. 99-110.
11. Gibson G.R., Berry-Ottaway P., Rastall R.A. Prebiotics: new developments in functional food. — Oxford, UK: Chandos Publishing Limited, 2000. — 146 p.
12. Moro G.E., Arslanoglu S. Reproducing the bifidogenic effect of human milk in formula-fed infants: why and how? // Acta Paediatr. — 2005. — Vol. 94. — P. 14-17.
13. Moro G., Mosca F., Miniello V., Fanaro S. Effect of a new mixture on faecal flora and stools in term infants // Acta Peadiatr. — 2003. — 91 (Suppl. 441). — P. 77-79.
14. Newburg D. Oligosaccharides in human milk and bacterial colonization // J. Ped. Gastroenterol. Nutr. — 2000. — Vol. 30. — P. 8-17.
15. Pediatric Nutrition in Practice / Ed. by B. Koletzko. — Basel: Karger, 2008. — 305 р.
16. Aggett P., Bresson J., Haschke F. et al. Recommended dietary allowances (RDAs), recommended dietary intakes (RDIs), recommended nutrient intakes (RNIs), and population reference intakes (PRIs) are not recommended intakes’ // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 1997. — V. 25. — P. 236-241.
17. Walker W. Role of Nutrients and Bacterial Colonisation in the Development of Intestinal Host Defence // J. Paediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2000. — Vol. 30 (Suppl. 2). — S. 2-7.