Журнал «Здоровье ребенка» 4 (25) 2010

Вступ

Головною метою сучасної медицини є збереження репродуктивного здоров''я сім''ї, народження здорової дитини та створення безпечного середовища для її повноцінного життя. У період, коли демографічна ситуація характеризується низьким рівнем народжуваності, підвищеним рівнем захворюваності та інвалідизації дітей та молоді, ці питання відіграють ще більш важливу роль. Зміни соціально-економічних умов у суспільстві наклали свій відбиток на здоров''я та соціалізацію молоді, зросла сімейна дезадаптація та збільшилася кількість сімей, що перебувають у критичному стані [4]. Погіршення соматичного та репродуктивного здоров''я, психосоціальна дезадаптація, поширеність паління, вживання алкоголю, наркотиків, значний рівень захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), ВІЛ/СНІД, відсутність знань про здоровий спосіб життя, прояви ризикованих форм поведінки серед молоді привели до розуміння важливості ролі соціальних та психологічних факторів у процесі становлення та збереження здоров''я [5, 7].

Більшість факторів, що лежать в основі формування несвідомого ставлення до свого здоров''я та майбутнього життя, зумовлені соціальними причинами. До них відносять: низький соціально-економічний та освітній рівень, безробіття, убогість, негативні соціальні зміни, моральну розбещеність, нехтування духовними цінностями та традиціями [6]. Низька санітарна освіченість, ранній початок статевих стосунків, значний відсоток випадкових статевих стосунків, наявність декількох статевих партнерів, незнання основ профілактики спричинили зростання серед молоді захворювань зі статевим шляхом передачі.

Важливу роль відіграють психологічні аспекти, особливо в майбутніх матерів. На цьому зосереджено увагу ще в 1927 році в монографії «Врожденный сифилис» під редакцією професора Г.М. Сперанського. На сучасному етапі ця проблема також зберігає свою актуальність. В останні роки особлива увага приділяється психологічним проблемам вагітності, емоційному стану та переживанням майбутньої матері [8, 9]. Публікації дослідників свідчать про певну соціальну дезадаптацію жінок із соціально значущими інфекціями. Більшість із них — маргінальні елементи, які виявляють відверту байдужість не тільки до свого здоров''я, але й до благополучного закінчення вагітності та стану здоров''я майбутньої дитини [10]. Вагітність для будь-якої жінки — це не лише біологічний, але й соціальний процес, що потребує підвищеної уваги і припускає духовну велич жінки в інтересах дитини, це період трансформації особистості [1, 2, 8]. У перинатальній психології прийняте визначення «стилю переживання вагітності». Існуючі варіанти стилів переживання вагітності характеризують фізичне та емоційне переживання моменту ідентифікації вагітності, динаміку переживання симптоматики, переважний фон настрою за триместрами вагітності. Враховуючи вплив венеричних захворювань не тільки на стан фізичного та психічного здоров''я, але й на взаємовідносини в родині, необхідне розуміння внутрішнього світу майбутньої матері, дотримання принципів деонтології, медичної етики, що є складовою частиною біоетики, всі норми та принципи якої орієнтовані на здоров''я людини, його покращення та збереження, упевнення пацієнта в неможливості розголошення лікарської таємниці [1, 3, 6].

Концепція інтегрованого підходу до надання медичної допомоги, рекомендована ВООЗ, передбачає пріоритетність профілактичних заходів. У суспільній свідомості здоровий спосіб життя повинен бути важливим елементом культури та асоціюватися з комплексом норм поведінки: раціональним харчуванням, рухливістю, відмовою від тютюнопаління, алкоголю, наркотиків, знанням основних принципів збереження здоров''я, статевого виховання тощо [1].

В усьому світі протягом останніх 10–15 років постійно зростає розуміння та визнання важливості створення особливих служб здоров''я для молоді, які відповідають потребам, що пов''язані із дорослішанням, та сприяють формуванню відповідальної поведінки. Такими службами стають «Клініки, дружні до молоді» (КДМ), які мають відігравати значну роль у профілактиці ВІЛ/СНІДУ, непланованої вагітності, вихованні свідомого ставлення до власного здоров''я та майбутнього батьківства, у вирішенні психологічних, соціальних та правових проблем підлітків. Розв''язуючи ці завдання, держава здатна забезпечити свій подальший економічний, соціальний, політичний прогрес, репродуктивну й психологічну стабільність.

Матеріали та методи

Для вивчення впливу психосоціальних факторів на особливості розвитку та стану здоров''я дітей до 3 років було проведено аналіз демографічних показників, соціально-економічного та психологічного статусу матерів (237), які мали сифіліс в анамнезі, та катамнестичне спостереження до 3 років за дітьми (96), які народилися від цих матерів.

Результати досліджень

Характеристика соціально-економічного статусу матерів основної групи показала, що третина з них — незаміжні, значний відсоток — ніде не працювали, лише 3 % мали вищу освіту, більшість із них мали невпорядковані статеві стосунки, зловживали алкоголем, палили, нехтували медичним спостереженням під час вагітності, що свідчило про відповідну соціальну деградацію цієї групи. Значну роль у формуванні середовища дитини відігравало психологічне ставлення матерів до вагітності та народження дитини.

Основний контингент матерів групи спостереження, які мали сифіліс в анамнезі, — це молоді жінки (60,8 %). Медіана середнього віку складала 24 роки. В основній групі матерів до 19 років було 15,2 % (36), від 20 до 25 — 45,6 % (108), від 26 до 30 — 29,1 % (69), понад 30 років — 10,1 % (24).

Аналіз демографічних та соціально-економічних чинників виявив такі особливості в матерів основної групи: 90,7 % (215) мешкали в Харкові, 8,0 % (19) — у районах Харківської області, 1,3 % (3) не мали постійного місця проживання. Узагалі 86,1 % (204) жінок основної групи ніде не працювали, 69,2 % (164) жінок народили дітей поза шлюбом.

Згідно з результатами дослідницького інтерв''ю, яке було анонімно проведено серед 170 породіль основної та 25 матерів контрольної групи, встановлено, що 56 % (95) матерів основної групи мали низький освітній рівень, 7,6 % (18) мали невпорядковані статеві стосунки. Поширеність шкідливих звичок серед матерів основної групи: 47,3 % (112) палили; 5,1 % (12) зловживали алкоголем, навіть під час вагітності; 0,4 % (1) вживали наркотики.

Надання адекватної пренатальної допомоги неможливе через відсутність повноцінного спостереження в умовах жіночої консультації: 52,3 % (124) всіх матерів основної групи не перебували під наглядом жіночої консультації. Серед опитаних матерів основ­ної групи спостереження 78,8 % (134) відмітили менший за прожитковий мінімум економічний прибуток сім''ї. Під час вивчення соціального статусу та наявності шкідливих звичок серед матерів контрольної групи встановили: 25,9 % (7) жінок не працювали; 11,1 % (3) — самотні; наявність шкідливих звичок не виявлено. Усі вагітні контрольної групи перебували під наглядом жіночої консультації. Економічний рівень сім''ї матерів контрольної групи був у межах середнього прожиткового.

Анонімне опитування породіль щодо характеру сприйняття вагітності виявило наступні особливості. У контрольній групі спостереження (25) всі матері вказали на адекватний стиль сприйняття вагітності — благополучний емоційний стан, активна підготовка до пологів та народження дитини, приємні соматичні відчуття. Серед 170 опитаних матерів основної групи адекватний стиль сприйняття виявлено у 34,1 % (58) матерів.

Тривожний стиль сприйняття у 10,0 % (17) матерів характеризувався тривожною ідентифікацією вагітності зі страхом інфікування дитини, занепокоєнням з приводу свого здоров''я, хворобливим соматичним станом.

Ігноруючий стиль виявлено у 48,2 % (82) матерів у вигляді занадто пізньої ідентифікації вагітності, яка супроводжувалася неприємним здивуванням, ворушіння плода чинили фізичний дискомфорт, ставлення до народження дитини — байдужість.

Знехтувальний стиль було виявлено у 7,7 % (13) матерів у вигляді різко негативного сприйняття вагітності, агресивності, ворушіння плода супроводжувалося відчуттям незручності, роздратування, ставлення до народження дитини — байдужість або роздратованість.

На підставі проведеного в катамнезі за три роки ретроспективного аналізу фізичного, нервово-психічного розвитку та стану здоров''я дітей, які народилися від матерів із сифілісом в анамнезі, зроблено висновки, що підтверджували важливість урахування особливостей факторів психосоціального ризику та їх впливу на подальший стан здоров''я дітей.

Фізичний розвиток дітей основної групи характеризувався відставанням за показниками ваги та зросту при народженні та на першому році життя, до третього року життя спостерігали відмінності тільки за показником ваги.

Психомоторний розвиток взагалі характеризує психічне та соматичне здоров''я дитини, її соціальну адаптованість. Аналіз стану нервово-психічного розвитку дітей основної групи показав наявність на першому році життя неврологічних захворювань у 18,75 % (18) дітей у вигляді перинатального ураження ЦНС, синдрому ліквородинамічних порушень, у тому числі з затримкою нервово-психічного розвитку в 2,08 % (2). У віці трьох років діти основної групи мали енцефалопатію в 10,94 % (10) випадків, у тому числі із затримкою нервово-психічного розвитку (2 дітей). Із загальної кількості дітей основної групи, які знаходилися під спостереженням, 6 (6,25 %) дітей після першого року життя були оформлені в дитячі будинки.

Соматичний стан дітей основної групи на першому році життя мав вірогідні відмінності за наявністю залізодефіцитної анемії (25 %), підвищеним рівнем захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції (18,8 %), алергічні (12,5 %) та гнійно-запальні захворювання (12,5 %), енцефалопатію (18,8 %). Наявність соматичних та неврологічних захворювань на першому році життя зумовила порушення термінів вакцинації дітей за віком.

У віці трьох років життя стан здоров''я дітей основ­ної групи також відрізнявся від дітей контрольної групи за наявністю соматичних захворювань: залізодефіцитна анемія (14,1 %), гнійно-запальні (9,4 %), алергічні захворювання (18,8 %); часті захворювання на ГРВІ (18,8 %), енцефалопатії (15,6 %), у тому числі із затримкою нервово-психічного розвитку.

Висновки

Результати проведеного дослідження свідчать про негативний вплив соціальних та психологічних факторів ризику матерів на стан здоров''я дітей та необхідність застосування негайних заходів щодо поліпшення ситуації з питань виховання усвідомленої поведінки молоді.

Діагностично значущими соціальними та психологічними факторами ризику, виявленими при дослідженні, були: неповна родина — 69,2 %, наявність шкідливих звичок — 52,7 %, відсутність пренатального спостереження — 52,3 %, невпорядковані статеві стосунки — 7,6 %, обтяжений репродуктивний анамнез (початок статевих стосунків до 18 років — 36,3 %, штучні аборти — 40,9 %), низький освітній рівень — 56 %, неадекватний психологічний стиль сприйняття вагітності (тривожний — 10 %, ігноруючий стиль — 48,2 %, знехтувальний — 7,7 %).

Особливості стану здоров''я дітей протягом трьох років, виявлені у ході досліджень, є підставою для віднесення цієї категорії до групи ризику за соціальними факторами під час опрацювання схем амбулаторного спостереження та цільового консультування батьків.

Розуміння впливу психосоціальних факторів на соматичне здоров''я призвело до розвитку служб, що надають комплексну медико-соціальну допомогу підліткам та молоді, цільовою групою яких є підлітки та молодь віком від 10 до 24 років. Проблеми ризикованої поведінки, захворювання репродуктивної системи та психосоціальна дезадаптація у більшості випадків походять із підліткового віку. Діяльність центрів/відділень/кабінетів медико-соціальної допомоги підліткам та молоді спрямована на створення такої форми роботи, яка дозволить їм отримувати комплексну (консультативну, медичну, психологічну, соціальну) допомогу за максимально спрощеною схемою. КДМ надає медико-соціальні послуги на засадах дружнього підходу до молоді, рекомендованого ВООЗ, Дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ, основними принципами якого є добровільність, доброзичливість, доступність, конфіденційність, анонімність та неосудливий підхід до відвідувача.

Провідними напрямками діяльності КДМ є профілактика наслідків ризикованої поведінки, в тому числі щодо соціально значущих захворювань, збереження репродуктивного здоров''я та підготовка до усвідомленого батьківства й створення майбутньої сім''ї, формування здорового способу життя та відповідального стилю поведінки в статевих та міжособистісних стосунках, профілактика ІПСШ, у тому числі ВІЛ/СНІД.

Значну роль в ефективності профілактичної роботи КДМ відіграє те, що, розуміючи мету і завдання цієї роботи, підлітки залучаються до обговорення актуальних питань, прийняття рішень, розробки та реалізації різноманітних проектів за допомогою дорослих. У своєму оточенні підготовлені підлітки (лідери) краще за будь-кого пояснюють інформацію щодо профілактики ІПСШ, ВІЛ та наслідків ризикованої поведінки. Молоді надається можливість активно впливати на якість надання послуг. Окреме місце посідає профілактична діяльність, спрямована на найближче оточення дітей, підлітків та молоді — батьків та педагогів, оскільки ці групи мають змогу безпосередньо впливати на формування та становлення дитини як цілісної, відповідальної, соціально адаптованої особистості.

Під час розробки програми діяльності КДМ пропонується робити акцент на статевому вихованні молоді саме в умовах навчальних закладів, бо в цей період є можливість закласти у свідомість дитини відповідальне ставлення до свого здоров''я, повагу до протилежної статі, поняття про сексуальність та статеві відносини, усвідомлене ставлення до створення майбутньої сім''ї.

Важливим підходом у формуванні безпечної поведінки молоді є врахування психологічних якостей особистості. Найбільш схильними до ризикованих форм поведінки є підлітки зі зниженою самооцінкою, відсутністю співчуття, з невмінням накопичувати свій та чужий досвід переживань та приймати рішення в складних ситуаціях. Такі підлітки малотовариські, скуті, мають низьку оцінку з боку однолітків і тому готові заплатити будь-яку ціну за можливість бути залученими до відповідної групи однолітків [5]. Ця ситуація потребує психологічної корекції, спрямованої на підвищення самооцінки та виховання впевненості в собі.

Найбільш ефективними, цікавими та привабливими методами профілактичної роботи для молоді є бесіди з використанням наочних посібників, відеоматеріалів, дискусії та семінари-тренінги. Підвищення рівня знань молоді стане ефективним поштовхом до формування здорової поведінки та відмови від небезпечних вчинків.