Журнал «Здоровье ребенка» 4 (25) 2010

«Подвижники потрібні, як сонце... Становлячи найбільш поетичну і життєрадісну частину людства, вони збуджують, втішають і ушляхетнюють. Їх особистості — живий приклад, який вказує суспільству, що крім людей, які сперечаються про оптимізм і песимізм, пишуть від нудоти посередні твори й дешеві дисертації, складають непотрібні проекти, займаються розпустою в ім''я заперечення життя, обманюють і зраджують заради шматка хліба, є ще люди іншого порядку, люди подвигу, віри й ясно визначеної цілі».

Ці слова, що прийшли до нас з минулого століття, ніби призначені для нашого сьогодення. А можливо, вони були і будуть актуальними завжди, оскільки стосуються людської природи і людської суті... Як би там не було, саме такою знали і знаємо ми нашого вчителя і наставника, доктора медичних наук, професора Світлану Кузьмівну Ткаченко, якій 15 вересня 2010 року виповнюється вісімдесят.

Кажуть, що професором не народжуються... Першою сходинкою до цього високого звання стало закінчення з медаллю середньої школи. А потім була Одеса.

У 1954 році сталінський стипендіат Світлана Ткаченко з відзнакою закінчує педіатричний факультет Одеського медичного інституту. Крім того, з легкої руки декана цього факультету, професора Окса, вона паралельно отримує 4-річну освіту в класі вокалу Одеської державної консерваторії. Слід додати, що в тому далекому 54-му Світлана Кузьмівна вже має не лише червоний лікарський диплом, але й чоловіка і сина. Відразу після закінчення інституту вона успішно складає іспити і зараховується до очної аспірантури за спеціальністю «педіатрія». У цей період розпочинається робота над кандидатською дисертацією. Незважаючи на відносну короткотривалість післядипломного навчання в Одеському медичному інституті, саме Одеська медична наукова школа і її най­яскравіші представники тих років формують Світлану Кузьмівну як науковця і майбутнього професора.

Після закінчення аспірантури у 1957 році сім''я Ткаченків залишає «перлину біля моря» і перебирається на Західну Україну, до м. Івано-Франківська, де Світлана Кузьмівна продовжує роботу над кандидатською дисертацією; протягом 3 років за сумісництвом працює практичним неонатологом і асистентом кафедри патофізіології Івано-Франківського державного медичного інституту. Пізніше вона стає асистентом, а з 1966 року — доцентом кафедри педіатрії того ж інституту. Працюючи в Івано-Франківську, у 1964 році вона захищає кандидатську дисертацію за темою «Про деякі структурно-біохімічні порушення при гострих вогнищевих неспецифічних пневмоніях у дітей».

За час перебування на посадах асистента і доцента Івано-Франківського медінституту Світлані Кузьмівні доводиться працювати у відділеннях раннього дитинства, фтизіатричному, кишковому, гастроентерологічному, неврологічному тощо. Протягом 17 років вона проводить консультативну роботу в пологовому будинку. Саме в цей період у неї формується винятковий інтерес до неонатології загалом і передчасно народжених дітей зокрема, з проблемами яких пов''язується тема майбутньої докторської дисертації «Деякі показники обміну мікроелементів (Fе, Сu, Co, Zn) і активності металомістких ферментів у недоношених дітей».

Після успішного захисту дисертації, який відбувся в Одесі у 1973 році, протягом трьох років Світлана Кузьмівна працює радником міністра охорони здоров''я МНР з питань педіатрії. Після повернення з Монголії з 1975 по 1977 рік очолює кафедру педіатрії у Полтавському державному стоматологічному інституті. У 1976 році отримує звання професора і з грудня 1977 року розпочинає свою роботу на посаді завідуючої кафедрою госпітальної педіатрії Львівського державного медичного інституту.

Під керівництвом професора С.К. Ткаченко колектив кафедри продовжує вивчати різноманітні аспекти фізіології і патології новонароджених і недоношених дітей; розпочинаються дослідження особливостей впливу перинатальної патології на формування імунологічної реактивності дітей раннього віку, а також факторів ризику розвитку гіпоімунних станів у дітей і можливостей їх корекції. Володіючи високим почуттям обов''язку, принциповістю, чесністю, порядністю, скромністю, вимогливістю і добротою, Світлана Кузьмівна створила власну Львівську педіатричну школу, згуртований колектив однодумців, педагогів, лікарів. Сьогодні представники цієї школи відомі в Україні своїми розробками в галузях соціальної педіатрії, імунології й алергології дитячого віку, неонатології та інтенсивної терапії, дитячої кардіології, гастроентерології і дитячого харчування тощо.

Під керівництвом професора С.К. Ткаченко захищено 5 докторських і 22 кандидатські дисертації. Вона була «хрещеною мамою» (офіційним опонентом) численних дисертацій, виконаних у багатьох куточках України. Сьогодні вихованці Світлани Кузьмівни очолюють дві кафедри педіатрії у Львівському державному медичному університеті, обіймають відповідальні посади в керівних органах охорони здоров''я України, працюють лікарями у сотнях медичних установ нашої Батьківщини і за її межами.

Перу Світлани Кузьмівни належить понад 280 опублікованих наукових праць, з яких 9 монографій; пріоритет наукових розробок підтверджений одним авторським свідоцтвом і численними раціоналізаторськими пропозиціями. За редакцією професора С.К. Ткаченко побачили світ два видання підручника «Дитячі хвороби»/«Педіатрія» для студентів медичних училищ; вона є також співавтором усіх національних фахових навчально-методичних видань з педіатрії — енциклопедичної монографії «Медицина дитинства», підручника «Дитячі хвороби» для студентів вищих навчальних медичних закладів; Світлана Кузьмівна є співавтором Великої і Малої медичних енциклопедій.

Ткаченко Світлана Кузьмівна протягом багатьох років була секретарем Івано-Франківського обласного наукового товариства педіатрів; є головою Львівської асоціації педіатрів, членом правління Асоціації педіатрів України, членом багатьох провідних фахових видань України, дійсним членом Академії медичних і біологічних наук України (1995 рік), членом Міжнародної секції Американської академії педіатрії (1997 рік).

Де б не працювала професор Ткаченко, вона завжди приділяла надзвичайну увагу проблемам практичної охорони здоров''я, здійснюючи велику консультативну й організаційну роботу, постійно залучаючи до розв''язання цих проблем своїх кафедральних працівників. З її іменем пов''язані розбудова дитячої клініки обласної лікарні, відкриття міської дитячої лікарні, численні організаційні нововведення в роботі педіатричної служби м. Львова й області тощо.

Багаторічна сумлінна праця на педіатричній ниві, високий професіоналізм та інтелектуальний потенціал, велика працездатність, мудрість у вирішенні виробничих і життєвих проблем, непересічний талант науковця і педагога здобули Світлані Кузьмівні широке визнання. Колектив кафедри, учні, колеги по роботі вітають Вас, дорога Світлано Кузьмівно, з ювілейною датою, зичать Вам здоров''я міцного, щастя людського, поваги від людей, радості від онуків та дітей. Хай квітує доля у роках прекрасних і життя приносить ніжність і тепло, хай у кожній днині світить сонце ясне і завжди дарує радість і добро!