Международный эндокринологический журнал 6 (30) 2010

Вступ

Серед проблем світової медицини цукровий діабет (ЦД) посідає одне з провідних місць. З огляду на неухильне зростання частоти захворювання, ранню інвалідизацію та високу смертність Сент-Вінсентська декларація закріпила пріоритетність ЦД у національних програмах охорони здоров’я в усіх без винятку країнах світу. Медико-соціальне значення ЦД визначається не тільки його великою поширеністю й тенденцією до подальшого збільшення числа хворих, але й тим збитком, що завдає ЦД суспільству. У першу чергу це стосується патології серцево-судинної системи, що є головною причиною інвалідності та смертності хворих [1–3]. Генеральна Асамблея ООН, визначаючи загрозу, яку становить для людства епідемія ЦД, прийняла 20 грудня 2006 р. спеціальну резолюцію про цукровий діабет.

Аналіз результатів наукових досліджень, присвячених проблемам медичного прогнозу, свідчить про те, що застосування сучасних методів комп’ютерної обробки медичної інформації дає можливість побудови прогностичних математичних моделей, використання яких дозволяє оптимізувати медико-соціальне, експертне обслуговування хворих на серцево-судинну патологію [4–6].

Подібних досліджень в ендокринології та медико-соціальній експертизі ми не знайшли.

Мета дослідження — розробити та обгрунтувати спосіб прогнозування втрати працездатності у хворих на ЦД залежно від ступеня ураження серцево-судинної системи.

Матеріали та методи дослідження

Проаналізовано медичну та медико-експертну документацію 116 хворих на ЦД віком від 18 до 60 років. Вивчалися показники, що ускладнюють перебіг захворювання та сприяють інвалідизації: підвищений артеріальний тиск (АТ), наявність ішемічної хвороби серця (ІХС), перенесений інфаркт міокарда (ІМ), порушення мозкового кровообігу, діабетична ангіопатія нижніх кінцівок, ретинопатія, дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕ). Для прогнозування ступеня обмеження життєдіяльності нами розроблена математична формула, у якій враховується величина впливу показників, що ускладнюють перебіг захворювання та сприяють інвалідизації [7].

Результати дослідження та їх обговорення

За даними медико-експертної документації частка осіб із серцево-судинною патологією становила 72,4 %. Для визначення відносної величини впливу окремого показника, що впливає на інвалідизацію, нами введено ваговий коефіцієнт у балах. Величини коефіцієнтів отримані методом експертних оцінок. Шкала вимірювання окремого показника підібрана таким чином, що його вплив змінюється лінійно, по наростаючій.
Для кожного показника введено можливий діапазон його зміни — максимальне й мінімальне значення (табл. 1).

Результуючу формулу шукаємо у вигляді:

,                                                       (1)

де N — кількість параметрів;
Сі — величина внеску окремого показника в загальний результат.

Цю величину знайдемо методом інтерполяції меж діапазону показника й величини його вагового коефіцієнта (при цьому величина вагового коефіцієнта відповідає верхній межі діапазону; для нижньої межі вплив вважаємо нульовим) (рис. 1).

,                                           (2)

де Х — величина показника в прийнятих одиницях;
ParMin — мінімальне значення показника;
ParMax — максимальне значення показника;
ValMax — відсоток впливу параметра відносно інших па-раметрів , що відповідає максимальному значенню показника.

,                                               (3)

де Koef — ваговий коефіцієнт.
Для полегшення практичного використання цю величину зведемо до вигляду:

C = A · X.                                                                                       (4)

Тоді

Таким чином, маємо формулу (1) на підставі (4), значення якої вимірюватимемо в балах і результативність якої залежатиме від оцінки вагових коефіцієнтів.

Саму формулу, взявши автоматично вирахувані коефіцієнти А та В, можна звести до такого вигляду:

у = 0,063 × вік + 1,754 × АТ + 3,25 × ангіопатія + 4,333 × × ретинопатія + 4,333 × нефропатія + 6,5 × ДЕ + 7,895 × × ІХС + 15,789 × інфаркт + 15,789 × інсульт – 2,882.

У кожному конкретному випадку за формулою з урахуванням діапазону змін показників підраховується кількість балів.

При значенні прогностичного індексу (у) понад 20 балів визначається обмеження життєдіяльності: від 20 до 30 балів — 3-тя група, понад 30 балів — 2-га група інвалідності.

Конкретний приклад застосування способу

Хворий Ш., 54 роки. Діапазон змін показників такий: АТ — 3, ангіопатія — 1, ретинопатія — 1, ДЕ — 2. Підставляючи ці дані у формулу, отримаємо 26,185 бала, що дозволяє прогнозувати хворому Ш. третю групу інвалідності.

Застосування запропонованої методики в групі хворих з 20 осіб показало високий ступінь ефективності розробленого методу прогнозу: у 95 % випадків прогноз підтвердився реальним висновком експертної комісії, і лише у 5 % виявлено невідповідність між ними, що пояснюється урахуванням комісією при винесенні експертного рішення соціального фактора.

Висновки

1. Запропонована методика визначення стану серцево-судинної системи у хворих на ЦД дозволяє оптимізувати й об’єктивізувати огляд хворих при вирішенні медико-соціальних експертних питань.

2. Використання методики дає можливість корекції реабілітаційних заходів та прогнозування показників інвалідності.