Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта

Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта

Журнал «Медицина неотложных состояний» 1(2) 2006

Вернуться к номеру

Погляди на реформування швидкої медичної допомоги

Авторы: Ю.Г. ГРАДУН, В.Н. ЗАВАЛЬНИЙ, О.З. НАБОЧЕНКО, КИїв

Рубрики: Семейная медицина/Терапия, Медицина неотложных состояний

Версия для печати

Протягом кількох останніх років ведеться дискусія про реформування швидкої медичної допомоги (далі — ШМД), і поки що не прийшли до єдиної думки, що можна було б покласти в основу концепції реформування.

На наш погляд, від реформування тільки ШМД особливих змін на краще в наданні невідкладної медичної допомоги населенню, а саме на наданні цього виду допомоги спеціалізується ШМД (швидкої медичної допомоги як виду допомоги немає), не слід очікувати.

Передусім потрібно удосконалювати всю систему надання медичної допомоги населенню на догоспітальному етапі, що називається «первинна медико-санітарна допомога». У першу чергу потрібно створювати амбулаторії загальної практики — сімейної медицини, що необхідно відкривати в житлових будинках ближче до пацієнтів, яких має обслуговувати сімейний лікар. Тільки тоді буде сенс від утворення таких амбулаторій. Звісно, їх відкриття коштує дорожче за створення додаткових бригад ШМД, але потрібно враховувати й подальші витрати на утримання цих двох структур, а головне — ефект попередження розвитку захворювання та своєчасність надання медичної допомоги.

Взагалі необхідно остаточно визначитися, при яких станах медична допомога пацієнту надається сімейним лікарем або ШМД.

Реформування, ми не відкриваємо чогось нового, повинно починатися з детального вивчення стану амбулаторно-поліклінічної служби та ШМД, економічної доцільності реформування ШМД (збільшення або зменшення кількості бригад, введення в штати парамедиків і т.п.); можливо, варто досягти стану забезпеченості ШМД 70-80 років і цього буде досить. Звісно, елементи нового треба вводити, особливо в умовах ринкової економіки, коли головним чин­ником виступає матеріальна зацікавленість усіх суб’єктів надання медичної допомоги.


Вернуться к номеру