Международный эндокринологический журнал 8 (32) 2010

Традиційно перед Новим роком хочу подякувати всім читачам «Міжнародного ендокринологічного журналу» за підтримку, за ту кількість позитивних відгуків, що надходять до нас і поштою, і у розмовах, і телефонами. Такий резонанс допомагає нашому творчому колективу однодумців відчути духовний зв’язок з тисячами вдячних читачів.

Ми з вами прожили нелегкий буремний 2010 рік. На жаль, цей рік не приніс кардинальних змін у нашому суспільстві, відсутні системні реформи, такі необхідні для України. Третина державних видатків покривається іноземними кредитами. Намагання жити одним днем, невміння і небажання дивитися вперед, готовність жертвувати майбутнім заради комфортного сьогодення — ці милі звички українського бомонду завели країну у безвихідь.

У рамках програми «Здоров’я та демографія в Україні» Світовий банк підготував четверте дослідження під назвою «Основні причини високого рівня смертності в Україні». Дані тривожні: хоча деякі показники останніми роками поліпшилися, зокрема знизилася дитяча та материнська смертність, однак спостерігається висока смертність працездатного населення, переважно чоловіків. Головна причина — незаразні захворювання, а найвагомішими чинниками ризику є значне поширення хронічної патології та шкідливих звичок серед населення, особливо молоді. І найприкріше те, що багатьох причин захворюваності та передчасної смертності можна було б уникнути шляхом здійснення правильного способу життя та дотримуючись приписів лікарів. Проте українці з дивовижною затятістю нехтують елементарними речами, що коштують їм десятиліть життя.

Низка досліджень, підготовлених Світовим банком, мала кінцевою метою подолання демографічної кризи в Україні, поліпшення здоров’я нації і, зрештою, зростання економічного та соціального добробуту. Експерти виробили рекомендації для органів влади і всіх зацікавлених сторін щодо реформування системи охорони здоров’я. Однак більшість реформ наразі не відбулися, а ті, що були реалізовані, не дали очікуваних результатів.

Велику тривогу викликає збільшення кількості хронічних захворювань. Понад 40 % дорослого населення України віком від 18 до 65 років мають принаймні одне хронічне захворювання, понад 7 % — мають декілька (три чи більше) хронічних захворювань. Поширеність захворювань найвища на заході (40 %), але інтенсивність захворюваності (за даними щодо декількох хронічних станів) більша на сході нашої держави. Зокрема в цьому регіоні найпоширеніші високі рівні холестерину та глікемії, відповідно, тут спостерігається і найвищий відсоток інсультів та інфарктів. Захворювання не залежать від матеріального стану — вражають як бідних, так і багатих.

Найпоширенішим хронічним захворюванням є стенокардія, що може стати причиною інфаркту (7,3 % вибірки), далі йдуть гіперхолестеринемія (3,8 %), цукровий діабет (3,6 %), остеопороз (2,4 %).

Основна причина смертності в Україні — серцево-судинні захворювання. Саме вони спричинили 67 % смертей у 2009 р. Хоча з 1995 р. відсоток смертності від інсульту в Україні поволі зменшується, він досі удвічі-втричі вищий, ніж в інших країнах Східної Європи. Ішемічну хворобу діагностовано майже у чверті дорослого населення нашої країни.

Кожен третій українець віком 18–65 років має підвищений артеріальний тиск. Два з трьох українців із надмірною масою тіла й ожирінням та артеріальною гіпертензією — віком за 40 років. Однак останнім часом поширеність гіпертонії зростає серед молодого покоління, особливо серед молодих чоловіків.

Майже 29 % респондентів мають надмірну вагу і 20 % — хворіють на ожиріння. Причому чоловіки більш схильні до надмірної ваги, а жінки — саме до ожиріння. Найбільше потерпають від цієї проблеми українці, які проживають на півночі та в центрі країни. Малозабезпечені респонденти найбільше схильні до гіпертонічної хвороби, а ожиріння переважно трапляється серед заможних.

Третина опитаних, у яких обстеження виявило гіпертензію, і половина тих, кому діагностували ожиріння, не усвідомлювали наявності в себе цієї хвороби. Оскільки в поліклініках далеко не завжди вимірюють тиск і масу тіла, захворювання інколи залишаються невиявленими. Тим більше не є таємницею, що наші люди не надто полюбляють ходити до лікарів. Приватна медицина — дорога, проте не завжди ефективна, до рук безплатної — взагалі краще не потрапляти…

Але значно більша проблема — не у своєчасному діагностуванні, а в тому, що половина населення не виконує призначень лікаря. Так, майже 80 % українців, які знали про свою гіпертонічну хворобу до опитування, був прописаний курс лікування. З них тільки половина дотримувалася режиму прийому ліків. Близько чверті не приймали ліки у прописаних дозах та з необхідною періодичністю, решта не приймали взагалі. Популярні відмовки — «інколи я забуваю прийняти ліки», «я змушений приймати занадто багато ліків», «не можу собі дозволити купити їх».

Додаткові рекомендації лікарів (вживати менше солі, зменшити психологічне навантаження, знизити вагу, кинути палити) пацієнти здебільшого ігнорували або ж дотримувалися їх частково. Так, менш як чверть хворих на ожиріння дотримувались якої-небудь програми зменшення маси тіла. Опитувані виправдовувалися: «життя занадто стресове, щоб виконувати рекомендації», «важко змінити мій звичний режим харчування», «занадто багато труднощів, щоб змінювати мій спосіб життя». Мало дотримуються рекомендацій лікаря й особи, в яких діагностовано цукровий діабет. Тому не можна перекладати всю відповідальність за наш стан здоров’я на лікарів. Найкраща порада нічого не варта, якщо її не дотримуватися.

Багатьох хвороб можна було б уникнути, якби українці дотримувалися здорового способу життя. Адже саме паління, зловживання алкоголем, неправильне харчування та забруднення довкілля призводять до виникнення хвороб, отруєнь, травм та небезпечних серцево-судинних захворювань. Проте самодисципліни нам бракує. 36 % українців палять, 31 % — щоденно. Це вище за середній показник — 28,6 % по Європейському регіону, за даними ВООЗ. Причому середній вік початку паління серед щоденних курців знижується і зараз становить 16 років. Найменше щоденних курців на заході країни (24,6 %), найбільше — на сході (34 %). Цікаво, що більше схильні до паління, зокрема щоденного, чоловіки з початковою освітою і жінки з вищою освітою.

20 % українців не відмовляють собі у надмірному вживанні або зловживанні алкоголем. Це явище більш поширене серед чоловіків (80 %). Малорухливий спосіб життя домінує серед мешканців міст і збільшується залежно від матеріальної забезпеченості.

Але зміна способу життя нації на більш здоровий — завдання не з легких. Передусім необхідно розробити загальну стратегію профілактики та контролю за хронічними захворюваннями. Далі, відповідно до стратегії, реалізувати цільові профілактичні програми. Нікуди не подітися й від реорганізації системи охорони здоров’я. Потрібно переорієнтувати її на визначення груп ризику, своєчасне виявлення хронічних захворювань і контроль їх розвитку.

Новий рік та Різдво Христове — це усіма нами з дитинства улюблені й радісні дні, наповнені світлом свята спільної радості, веселощів, очікування чуда й казки, душевного тепла і надії, завжди новий, незвіданий крок у майбутнє.

І хоча індійці майя пророкують 22 грудня 2012 року настання кінця світу, адекватні люди не сприймають цю звістку всерйоз. Знавці стародавніх таємниць вже неодноразово прогнозували апокаліпсис, однак бабця Земля до цього часу ціла. Очевидно, не стане винятком і чергова містична страшилка.

Тож прийміть найщиріші привітання з Новим роком з мису Ро́ка — найзахіднішої точки Європи і в цілому Євразійського континенту. Але Україна — центр Європи, а не окраїна! Від усієї душі зичу вам великого людського щастя, міцного здоров’я, добра й радості, вірних друзів та близьких людей поруч. Нехай прийдешній рік виправдає ваші надії і прагнення, принесе достаток і добробут вашим сім’ям. Нехай панують у ваших домівках мир, взаєморозуміння й любов!

Щиро Ваш, головний редактор
професор Володимир Паньків