Международный эндокринологический журнал 1 (33) 2011

35 років тому міністр охорони здоров’я Канади М.Лалонд опублікував свою знамениту доповідь «Новий підхід до збереження здоров’я канадців», у якій надав докази того, що традиційна система охорони здоров’я і медицина взагалі відіграють далеко не провідну роль у комплексі чинників, що визначають здоров’я людини. Попри щорічне збільшення фінансування охорони здоров’я, наукових досліджень, зростання кількості лікарів та удосконалення лікувально-діагностичних заходів, показники здоров’я населення не покращуються відповідно до докладених зусиль. Було чітко сформульовано тезу про те, що головним чинником, який обумовлює стан здоров’я людей, є не рівень медичного обслуговування, а спосіб життя, який вони ведуть.

Зазначена доповідь заклала нові уявлення в розуміння проблеми здоров’я населення, проголосивши для політиків та широкої спільноти принципові основи нової системної діяльності на користь індивідуального і суспільного здоров’я. Ця діяльність отримала назву Health promotion, іншими словами— формування здорового способу життя. Було розпочато докорінне реформування системи охорони здоров’я Канади на декількох основних напрямах: створення спеціальної державної структури, що відповідає за формування здорового способу життя населення; розробка і проведення спеціальних програм досліджень, інформування населення і спеціалістів-медиків, просвітництво населення у питаннях проблем здоров’я. Згодом з’явилися реальні результати.

В Україні реформуванням відомства, яке і надалі вважають відповідальним за здоров’я населення, займаються усі гілки влади: від адміністрації президента до головного лікаря районної лікарні.

Нагадаю, що головною причиною високої захворюваності та смертності в нашій країні є не те, що криється під терміном «соціально-економічна криза» (хворіють і помирають однаково часто і бідні, і багаті), а порушення принципів здорового способу життя основною частиною населення (паління, алкоголь, наркоманія, гіпокінезія, нераціональне харчування) (опубліковані дані Світового банку). Дослідження, які проводилися протягом останніх 20 років у п’яти областях України, показали, що популяційні показники захворюваності і смертності мало залежать від стану охорони здоров’я в регіонах. Ці дані добре узгоджуються з міжнародним досвідом.

Наведу думку Г. Апанасенка («Дзеркало тижня», 2011, № 6), який стверджує, що жодні вдосконалення лікувально-діагностичного процесу не здатні радикально вплинути на депопуляційні процеси в нашій країні. Щорічні 100 тисяч інфарктів міокарда і 150 тисяч мозкових інсультів є відображенням феномену «надсмертності» слов’янських чоловіків, описаного в науковій літературі (Cocerhame, 2000). Дослідження показали, що в основі цього популяційного феномену лежить зниження рівня здоров’я («мітохондріальна недостатність») у переважної частини населення, обумовлене способом та умовами життя нашого народу. Лише 1 % населення України перебуває в «безпечній» зоні здоров’я (студентська молодь — 7–14 %). Цей феномен як наслідок порушення принципів здорового способу життя на популяційному рівні не є фатальним. Уживши комплекс загальнодержавних заходів, проблему можна вирішити. Але її вирішення в останню чергу пов’язане з удосконаленням надання медичної допомоги тим, хто вже хворий, та її фінансуванням. Безумовно, що реформування охорони здоров’я має бути спрямоване насамперед на запобігання захворюванням, а вже потім — на підвищення ефективності медичної допомоги хворим. Це значно гуманніше та ефективніше з економічного погляду.

Відомо, що на 50 % особистість визначається генетикою, а інші 50 % формуються в процесі здобуття життєвого досвіду. І цю половинку людина має можливість формувати в собі самостійно.

Сучасна наука підтверджує руйнівне значення негативних емоцій як енергію нижчої якості та основний чинник стресу. Багато людей, впливаючи на своє життя гнівом, невпевненістю, страхом чи іншими видами негативної енергії, позбавляють себе життєвої сили. Високу якість життя створює позитивний спосіб мислення і пов’язані з ним позитивні емоції добра, любові, радості.

Ось поради психологів: вчіться усвідомлювати причину власних емоцій (будьте відверті з собою); керуйте емоціями (якщо відчуваєте, що назріває конфлікт і ви можете зірватися – візьміть тайм-аут, поміркуйте, переключіться на щось інше); активно слухайте (не соромтесь уточнити, що співрозмовник мав на увазі); адаптуйтесь до чужих емоцій, розумійте їх правильно (у критичній ситуації навчіться брати «паузу», щоб з роздратуванням не відповідати на несправедливе зауваження, порахуйте до десяти, вийдіть із приміщення або перейдіть в іншу його частину, заваріть чай, полийте квіти, переберіть свої ділові папери), учіться відслідковувати незавершені ситуації; спробуйте скоротити число незавершених справ. Багато хто з нас ставить перед собою надмірні, недосяжні цілі. Якщо людина не може їх досягнути, виникає почуття неспроможності або невідповідності. Ставте досяжні цілі, перегляньте ваші стандарти, якщо вони зависокі. Будьте гнучкими, ви легше пристосуєтесь до змін життєвих умов.

На кожну сьогоднішню невдачу, ймовірно, знайдеться значно більше випадків, коли вам пощастило. Подумайте про них, адже спогад про гарний випадок зменшить ваше роздратування, коли знову що-небудь відбудеться не так, як ви хотіли б. Щодня хваліть себе по декілька разів (будь-яка робота, виконана вами, заслуговує подяки). Хоча б раз на день говоріть приємні слова своїм близьким. Вчіться терпіти і прощати, не скаржтеся, не скигліть, позитивно дивіться на світ.

Зробіть що-небудь для поліпшення вашого зовнішнього вигляду (гарна зачіска, акуратний одяг підвищують життєвий тонус). Змусьте емоції працювати на вас, а не проти вас. Опануйте головне уміння – перетворювати негативні емоції на позитивні. Звільніться від ментальних токсинів – зробіть генеральне прибирання у своїй душі (приберіть непотріб – образи, гнів, нехороші думки, невпевненість тощо). Регулярно робіть фізичні вправи, щодня знаходьте привід посміятися (почитайте, подивіться, послухайте що-небудь смішне, умійте посміятися над собою). Частину дня на тиждень проводьте так, як вам подобається (відійдіть від монотонної повсякденності).

Згадаймо слова Чарльза Дарвіна: «Вища стадія духовної культури настає тоді, коли ми розуміємо, що повинні контролювати свої думки та володіти емоціями».

Українські Карпати — неповторний і мальовничий витвір природи, величаві і святкові в добру погоду, похмурі і сірі в негоду, грізні і небезпечні в бурю і сніговії. Це чисте п’янке повітря, неозора широчінь і радість підкорення ще однієї їх вершини.

Зі схилів Буковелю бажаю вам, дорогі читачі журналу, у новому 2011 році міцного здоров’я, здійснення задумів, успішних результатів у всьому!

Щиро ваш, головний редактор,
професор Володимир Паньків