Международный эндокринологический журнал 4 (36) 2011

Відомо, що 1 січня 2010 року наказом МОЗ України від 07.07.2009 р. № 484 запроваджена нова система безперервної професійної освіти лікарів і провізорів. Безумовно, що з моменту здобуття вищої медичної освіти, під час підготовки в інтернатурі й упродовж усієї професійної діяльності фахівець зобов’язаний самостійно підвищувати рівень своїх знань.

У міжатестаційний період кожний лікар має самостійно готуватися до наступної атестації, набираючи певну кількість додаткових балів (вища категорія — 8 балів на рік, перша — 6 балів на рік, друга — 4 бали на рік). Тільки набрані додаткові бали до проходження передатестаційного циклу стануть основою для допущення до комп’ютерного контролю рівня знань відповідно до певної кваліфікаційної категорії.

Розпочинаючи з цього числа «Міжнародного ендокринологічного журналу» всі ендокринологи та лікарі суміжних спеціальностей, які бажають підвищити рівень своїх знань за програмою післядипломного навчання з ендокринології, мають можливість взяти в ній участь, ознайомитися з матеріалами й виконати тестове завдання для підтвердження рівня засвоєння матеріалу. Всі виконані тестові завдання будуть оцінюватися членами експертної ради, і за результатами оцінки кожної роботи прийматиметься рішення про видачу сертифіката учасника. Кожен сертифікат підписується й завіряється печаткою вищого медичного навчального закладу й дає підстави для нарахування 0,4 бала згідно з наказом МОЗ України.

Отже, залишається відкрити журнал на сторінці «Післядипломна освіта», уважно вивчити матеріали семінару, відповісти на тестові завдання, заповнити анкету учасника, вирізати оригінал відповідної сторінки журналу і відправити за адресою: 83030, м. Донецьк, вул. Жовтня, 14. Сподіваємося на вашу зацікавленість та активність!

А тепер про основні події у світі, що стосуються ендокринної патології. Нещодавно в Москві Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) провела форум під офіційною назвою «Глобальна конференція зі здорового способу життя та неінфекційних захворювань». Серед цих захворювань, поряд із серцево-судинними та онкологічними, цукровий діабет стрімко поширюється по Землі. Не випадково в роботі цього форуму взяли участь представники понад 160 країн — членів ВООЗ, причому більше половини з них — міністри охорони здоров’я.

Статистика досить сумна: щорічно в світі помирає 60 млн людей, з них 63 % — від неінфекційних захворювань, а з цього сегмента 9 млн гине, не доживши до 60 років… Один мільярд дорослих людей має зайву вагу; якщо не вжити заходів, до 2015 року це число перевищить 1,5 мільярда; близько 40 мільйонів дітей віком до 5 років страждають від зайвої ваги або ожиріння; тютюн є причиною більше ніж 5 мільйонів випадків смерті на рік; усунувши основні чинники ризику хронічних хвороб, можна було б запобігти 75 % випадків інфаркту міокарда, інсульту і цукрового діабету 2-го типу, а також 40 % випадків раку.

Саме з цих даних розпочала свою доповідь генеральний директор ВООЗ Маргарет Чен. Не буде перебільшенням охарактеризувати стан справ у деяких країнах як катастрофу, що насувається, для охорони здоров’я, суспільства і передусім національної економіки. Щорічно хронічні хвороби призводять до втрат національного доходу на мільярди доларів. Наприклад, витрати тільки на цукровий діабет становлять у багатьох країнах до 15 % національного бюджету охорони здоров’я.

На серцево-судинні захворювання припадає найбільше випадків смерті — 17 млн щорічно, слідом за ними — рак (7,6 млн), респіраторні захворювання (4,2 млн) і цукровий діабет (1,3 млн). На ці чотири групи захворювань припадає близько 80 % усіх випадків смерті від неінфекційних захворювань, і їх об’єднують чотири спільні чинники ризику: куріння, недостатня фізична активність, вживання алкоголю і нездорове харчування.

Проте мільйонам смертей на нашій планеті можна запобігти при дотриманні здорового способу життя, своєчасному, у тому числі профілактичному, звертанні до лікарів, поліпшенні в цілому доступу населення до основних видів медичної допомоги; при вжитті рішучіших комплексних заходів з боку урядів, суспільства — це й енергійна боротьба проти паління (наприклад, підвищення податків на тютюн, запровадження заборони на рекламу сигарет, прийняття законів про обмеження паління в громадських місцях), і сприяння більш здоровому харчуванню (відмова від виробництва готових продуктів із великою кількістю цукру й солі), і реалізація можливостей для занять спортом, і скорочення шкідливого вживання алкоголю.

Усі ці заходи прописані в Плані дій на 2008–2013 роки зі здійснення Глобальної стратегії ВООЗ у профілактиці неінфекційних хвороб і боротьбі з ними. Ще одна реальна загроза, на перший погляд ніби «невидима», але від того не менш небезпечна: сьогодні, за даними ВООЗ, кожен четвертий-п’ятий мешканець Землі страждає від психічних розладів, а до 2020 року депресія може вийти на перше місце за захворюваністю.

Більшість мешканців України явно переоцінює стан свого здоров’я, при цьому постійно піддає його ризику, продовжуючи палити, зловживати алкоголем, нераціонально харчуватися і вести малорухомий спосіб життя, про що свідчать результати недавнього опитування. Оцініть: близько 95 % населення України вважає стан свого здоров’я «добрим» і «задовільним», хоча лише 44 % відвідували лікаря за останній рік. Така безпечність може бути однією з головних причин, з яких діагностика неінфекційних захворювань (включно з цукровим діабетом 2-го типу, який тривалий час перебігає безсимптомно), залишається у нас на низькому рівні. У той же час більшість українців знає про високий ступінь залежності розвитку неінфекційних захворювань від зазначених вище чотирьох основних чинників ризику, але сприймають їх як природну частину повсякденного життя: 82 % опитаних заявили, що в їхньому житті присутні від одного до трьох факторів ризику.

Роздумуючи над цими фактами, не можна не погодитися з тим, що боротьба з небезпечними хронічними захворюваннями, безумовно, розпочинається на рівні кожної конкретної людини. Зрозуміло, багато що залежить і від дій держави на цьому «фронті». У сусідній Росії у 2010 році були прийняті два документи у сфері боротьби з алкоголізмом і палінням. Антиалкогольна концепція передбачає, що до 2020 року країна покінчить з традиціями російського пияцтва, держава планує більше ніж удвічі знизити споживання алкогольної продукції (сьогодні це 19 літрів чистого спирту на людину на рік) і повністю ліквідовувати нелегальний ринок алкоголю. Національна антитютюнова концепція припускає, що до 2015 року число курців у Росії знизиться з теперішніх 40 до 25 % населення. Для цього намічено повністю заборонити рекламу сигарет, збільшити акцизи на тютюн до європейського рівня, а для громадян, що палять, у громадських місцях створювати спеціальні зони. Зокрема, паління буде заборонене на вокзалах і зупинках громадського транспорту, у місцях культурних і спортивних заходів, в кафе і ресторанах, в державних установах.

А чи не настав час розробити на державному рівні програму профілактики неінфекційних захворювань і в Україні? Насамперед це відкриття центрів здоров’я по всій країні для дорослих, дітей і підлітків, де б проводилася профілактична і роз’яснювальна робота серед населення, впроваджувалися рекомендації стосовно здорового способу життя, з можливістю контролю на наявність чинників ризику. Адже не так багато потрібно зусиль для перевірки рівня глюкози і холестерину крові, артеріального тиску. Для України питання охорони здоров’я її громадян, на жаль, не набули пріоритету. Незважаючи на збільшення фінансування охорони здоров’я, чисельність населення в державі й далі зменшується.

Генеральний директор ВООЗ Маргарет Чен акцентувала увагу на ситуації з продуктами харчування, яку так нелегко змінити: найдешевша їжа виявляється найшкідливішою. Такої їжі дуже багато на полицях супермаркетів, а показник частоти ожиріння збільшився вже вдвічі порівняно з 1980 роком.

Отже, найголовніше — це профілактика і раннє виявлення захворювань. Слід пробудити активність людей у збереженні свого здоров’я, адже на сьогодні це в нас найбільш запущений аспект. Людям потрібно пояснювати, що на 80 % стан здоров’я перебуває в їхніх власних руках. І той же цукровий діабет 2-го типу можна попередити, якщо вчасно проходити необхідні тести і вести здоровий спосіб життя. Людина сама повинна відповідати за своє здоров’я!

Прийнята в Москві Декларація, а також пропозиції стосовно конкретних дій проти «епідемії» неінфекційних захворювань стануть платформою для проведення спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН з питань попередження і боротьби з неінфекційними захворюваннями, яка відбудеться у вересні 2011 року в Нью-Йорку.

Зверніть увагу на стрімкий темп — затверджена декілька років тому резолюція ООН з цукрового діабету ніби розширилася, вийшла за рамки одного захворювання, оскільки тепер слід зробити акцент на всіх неінфекційних захворюваннях, їхній профілактиці, зміні способу життя людей.

Вітання читачам журналу з Норвегії — однієї з найкрасивіших і найчистіших країн світу, найбагатшої країни (у перерахунку доходу на душу населення на відміну від багатьох інших держав наявні багатства діляться між різними верствами суспільства більш-менш рівномірно, і, що найцікавіше, дана обставина сторонньому спостерігачеві не помітна) з величезною кількістю маленьких дітей (всупереч поширеній думці про те, що у норвежців проблеми з народжуваністю). Ці діти діловито подорожують по всій країні в такому віці, в якому в нас, наприклад, їх і за хлібом не випустили б. За даними дослідження, яке провела міжнародна організація Save the Children (займається захистом прав дітей в усьому світі), найкращий рівень життя дітей і жінок — у Норвегії (хоча захворюваність дітей на цукровий діабет типу 1 в Норвегії більше ніж утричі перевищує український показник). Норвегія, як і така ж гірська Швейцарія, не особливо прагне в Євросоюз, у державі і так справи непогані.

Стримана міць природи Норвегії не може залишити байдужим нікого. Її білі ночі, блакитні льодовики, сірі скелі бездонних фіордів — все це наче спочиває у Вічності на самому краю світу.

Буваючи в якійсь державі світу (здійснилася мрія відвідати всі без винятку країни Європи, а Норвегія була останньою з них), завжди цікаво знайти те головне, що відрізняє її від усіх інших. На мій погляд, головне в Норвегії — це краса і шляхетність її природи. Так, на планеті існує багато прекрасних куточків, і в будь-якій країні є надзвичайні природні визначні пам’ятки, але в Норвегії природа — це найважливіше. Вся вона просякнута якимось невимовним благородством. Сірі скелі, смарагдова вода фіордів, темно-зелені дерева, низькі хмари... Дивишся по сторонах і розумієш, що тут все так, як створено природою мільйони років тому, як було при вікінгах, і все буде так само через сотні років після нас. Природа у своїй первозданній красі й величі — от що таке фіорд.

Влітку тут не заходить сонце, сотні водоспадів із найчистішою гірською водою збираються в ріки, в яких хлюпається екологічно чиста риба.

Один зі світських культурних шоків Норвегії — це ставлення держави до алкоголю. Після 18-ї години вам ніде на винос не продадуть навіть пива. Спеціальні магазини «Винмонополія» нагадують химерну суміш аптеки, секс-шопу та сховища золота, що дуже тисне психологічно. Дзенькає якась сигналізація, усі вікна зашторені від вулиць тощо. На тебе дивляться, як на тяжкохворого, пропонують каталог, не приймають кредитні картки, крім норвезьких, — так відстежують, хто скільки п’є. Норвежці до цього, як і до всього іншого, ставляться дуже по-філософськи і непитущими не стали, але на вулиці не побачиш п’яних, хіба що туристів (мова видає).

Авторитетні міжнародні видання оцінюють поїздку поїздом між столицею Норвегії Осло і Бергеном як найбільш захоплюючу і мальовничу залізничну подорож у світі. Жоден залізничний маршрут, що з’єднує два міста Європи, не проходить на такій висоті над рівнем моря, як залізниця між двома головними містами Осло і Бергеном. Ця залізнична гілка проходить найкрасивішими місцями і перетинає мальовниче плато Хардангервідда. Найвища точка маршруту знаходиться на висоті 1222 м над рівнем моря. Поблизу цієї станції десятикілометровий тунель (всього їх тут близько 200), а відкриті ділянки в горах часто накриті дерев’яними козирками, що захищають потяги від сходу снігової лавини. Звідси потяг починає спускатися в долину Раундален, і незабаром на горизонті показуються перші фіорди західного узбережжя. На одному з таких фіордів, в оточенні гір, розташований Берген — порт, знаменитий своїм рибним ринком і набережною Брюгген, занесеною до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Бажаю читачам пронести крізь роки уміння дивуватися і радіти, відкриватися назустріч людям, адже в цьому, мабуть, і полягає щастя.

Щиро ваш, головний редактор професор
Володимир Паньків