Международный эндокринологический журнал 1(7) 2007

Ось і настав 2007 рік, і маємо надію зустрічатися з вами, шановні читачі, частіше, адже в цьому році заплановано вихід шести номерів журналу.

А рік минулий завершився сильною мажорною нотою для всіх, кого хвилює проблема цукрового діабету. Адже компанія, розгорнута Міжнародною діабетичної федерацією (IDF), завершилася прийняттям спеціальної резолюції з діабету на Генеральній асамблеї найавторитетнішої громадської організації планети — Організації Об'єднаних Націй.

Можна згадати про перший міжнародний етап боротьби з діабетом, коли в 1989 році в маленькому італійському містечку Сент-Вінсенті була прийнята декларація, що закликала невідкладно дати відсіч наступу цукрового діабету та його ускладнень. Справді, боротьба з діабетом стала одним з основних пріоритетів діяльності національних системах охорони здоров'я.

На сьогодні в світі нараховується понад 200 мільйонів хворих на цукровий діабет, в Україні — понад 1 мільйон. До того ж, як підтверджують результати скринінгових обстежень, проведених у багатьох областях, на одного зареєстрованого пацієнта з ЦД 2-го типу припадає 2–3 вже хворіючих (але не підозрюючих про це) осіб. До того ж понад 50 % хворих цієї категорії вже мають ускладнення з боку очей, нирок, ніг, серця. І саме тому ми схвалюємо прийняття спеціальної резолюції ООН з діабету. Необхідно об'єднати зусилля всіх зацікавлених сторін, щоб зупинити поширення «неінфекційної епідемії». Кожні 10 секунд у двох людей на Землі діагностують цукровий діабет; кожні 10 секунд одна людина помирає від наслідків діабету.

В Україні відбувається реформування ендокринологічної служби, при збереженні існуючих спеціалізованих закладів створюються нові ендокринологічні центри. Акцент в діяльності служби зроблено на розвитку профілактичної ендокринології. Якщо в попередні роки нашим основним прагненням було змінити стиль життя, відмовитися від шкідливих звичок, то сьогодні, коли завдяки функціонуванню шкіл навчання, можливості визначення рівня глікозильованого гемоглобіну та мікроальбумінурії, на перший план виходить попередження розвитку і прогресування ускладнень цукрового діабету. Саме профілактика ускладнень — це краща якість життя для хворих людей, що і знайшло відображення в резолюції ООН.

2007 рік оголошений IDF роком діабету в дітей. Ця тема повинна постійно перебувати в полі нашого зору, адже лише 25 % українських дітей і 15 % підлітків мають задовільну компенсацію захворювання.

Чи змінить реально резолюція ООН життя хворого на цукровий діабет? Справді, всі хворі забезпечені необхідними препаратами інсуліну, але таблетовані цукрознижувальні препарати доступні далеко не кожному пацієнту. Звісно, в Європі є країни, наприклад Франція або Швеція, де на одного хворого з діабетом витрачається 6 тис. доларів щорічно, в Албанії та Словаччині — 400 доларів, а в Україні — 1300 грн. на одного хворого з інсулінопотребуючим захворюванням. Зусилля Міністерства охорони здоров'я спрямовані на поліпшення життя людей з діабетом, але слід враховувати і такий момент: часто пацієнт прагне конкретних ліків, але сам не прикладає жодних зусиль щодо виконання лікарських рекомендацій, здорового способу життя… За кордоном пацієнт, у якого HbA1c понад 10 %, який їсть усе підряд, палить, не контролює рівень глікемії, позбавляється можливості отримати допомогу по медичному страхуванню. Тому давайте розпочинати боротьбу за здоров'я людини в кожному лікарському кабінеті: підвищувати вимоги до пацієнтів стосовно особистої відповідальності за стан здоров'я, відзначати в амбулаторних картках, як пацієнт дотримується порад лікаря, який веде спосіб життя тощо.

Шляхи вдосконалення ендокринологічної служби в Україні полягають в системності організаційних і методологічних підходів, стандартах лікування і раціональній фармакотерапії.

Системність підходів в плані організаційних аспектів означає переважний розвиток амбулаторної моделі спостереження за хворими з ендокринопатіями, поетапний розвиток спеціалізованої допомоги на всіх рівнях медичної служби (насамперед це стосується розвитку спеціалізованої допомоги для лікування пізніх ускладнень цукрового діабету, а також вирішення проблем вагітності при діабеті), реорганізацію існуючої мережі ендокринологічних диспансерів та ендокринологічних відділень лікарень, створення в регіонах відповідних Центрів цукрового діабету та інших ендокринних захворювань. Метою реорганізації є створення в регіональній мережі закладів охорони здоров'я головного лікувально-профілактичного закладу з питань організації і надання допомоги пацієнтам з ендокринними захворюваннями. Настав час упровадження сучасних інформаційних технологій в ендокринології: удосконалення функціонування реєстру хворих на цукровий діабет, з гіпофізарним нанізмом. Основний акцент в роботі служби зміщується на розвиток профілактичної ендокринології: розвиток системи шкіл (кабінетів) з ендокринних захворювань (цукрового діабету, патології росту, ожиріння, остеопорозу тощо), широке впровадження скринінгових методів раннього виявлення ендокринних захворювань, проведення масового скринінгу немовлят на вроджений гіпотиреоз, профілактика йододефіцитних захворювань.

Важливе значення в удосконаленні ендокринологічної служби належить упровадженню принципів раціональної фармакотерапії, що грунтуються на стандартах медичної допомоги і конкретних клінічних протоколах з позицій доказової медицини. При цьому особливу увагу слід звернути на такі аспекти: широке використання немедикаментозних методів лікування (дієта, фізичні навантаження, навчання), особливо у хворих з початковими стадіями ендокринопатій; підвищення ефективності самоконтролю хворими на цукровий діабет; широке використання визначення глікозильованого гемоглобіну як основного критерію ефективності лікування хворих на цукровий діабет.

Що ж, дорогі колеги, успіхів вам у праці і задоволення від неї, натхнення, багато нового і доброго у новому році! І залишайтеся з «Міжнародним ендокринологічним журналом»!

З повагою,
головний редактор
професор Володимир Іванович Паньків