Международный эндокринологический журнал 1(7) 2007

Вступ

Проведені нами дослідження показали: важливим чинником, що призводить до захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) в північних регіонах України, є недостатність йоду в навколишньому середовищі [1, 2]. Після Чорнобильської аварії території багатьох населених пунктів Житомирської області були забруднені радіоактивними ізотопами [3]. Унаслідок накопичення в щитоподібній залозі (ЩЗ) радіоізотопів виникало ураження її клітин із виникненням різної патології, у т. ч. тиреоїдного раку [4]. Сучасний стан зобної ендемії в країні, екологічні чинники (забруднення радіонуклідами), соціально-економічні зміни роблять проблему йодного дефіциту пріоритетною і вимагають невідкладних заходів щодо ліквідації передумов їх виникнення [5]. Наказом Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1418 була затверджена Державна програма профілактики йодної недостатності у населення на 2002–2005 роки. У межах цієї програми передбачалися періодичне обстеження населення, біологічний моніторинг рівня йодної забезпеченості. Результати такого обстеження по Житомирській області подані у даній роботі.

Матеріали і методи дослідження

Вивчення стану йодного забезпечення населення області було здійснене відповідно до спільного наказу МОЗ та АМН України «Про затвердження плану-графіка обстежень репрезентативних груп населення у рамках системи біологічного моніторингу на 2004–2005 роки» № 219/32 від 27.04.2004 р.

Дослідження проводилися серед репрезентативних груп населення: жінок дітородного віку та дітей 7–12 років, які проживають у містах Житомир, Овруч, Коростень та Олевськ Житомирської області. Вибірка дітей для обстеження проводилася серед школярів методом пропорційного розподілу. Обстеження дітей здійснювали у школах відповідних населених пунктів, куди виїжджала бригада у складі лікаря-ендокринолога, лікаря УЗД, лаборанта. У кожному населеному пункті обстежено 30 жінок та 60 дітей, серед яких 30 хлопчиків та 30 дівчаток. Загальна кількість обтежених в області становила 360 осіб. Розміри ЩЗ визначали відповідно до рекомендацій Brunn [6]. Вимірювали глибину (d), ширину (w) і довжину (l) кожної частки. Oб'єм частки розраховували за формулою: V(ml) = 0,479 × d × w × l (cm), де 0,479 — коефіцієнт поправки на еліпсоїдність. Об'єм ЩЗ дорівнював сумі об'ємів двох часток.

Рівень йодурії визначали церій-арсенітним методом Gutte-Kuntz в модифікації Dunn [7].

Серед жінок, як і серед їхніх дітей, проводилось опитування щодо використання ними йодованої солі та йодовмісних препаратів.

Результати та їх обговорення

Більша частина йоду (близько 90 %), що надходить в організм, виділяється з сечею. Тому найбільш важливим показником, що характеризує йодну забезпеченість населення, вважається екскреція йоду з сечею. Результати лабораторного визначення йодурії (медіана 60,7 мкг/л) свідчать про незадовільний рівень йодного забезпечення у населення Житомирської області. Медіана йодурії в дітей перебувала в межах 46,8–75,7 мкг/л. Діти, які проживають у містах Коростень та Олевськ, знаходяться в зоні помірного йодного дефіциту.

Решта показників указувала на наявність йодного дефіциту слабкого ступеня, лише у жінок з м. Житомира значення медіани 110,8 мкг/л свідчило про достатнє йодне забезпечення.

Хоча, відповідно до прийнятих критеріїв, більшість населення перебуває в зоні слабкого йодного дефіциту, але при цьому значна частина показників (6,7 і 18,3 % в м. Олевську, 6,7 і 8,3 % в м. Овручі, 6,7 і 16,7 % в м. Житомирі та 13,3 і 21,7 % в м. Коростені відповідно в жінок і дітей) свідчило про тяжкий ступінь йодної недостатності. Звертає на себе увагу той факт, що тільки 29,4 % обстежених по Житомирській області споживали достатню кількість йоду.

У 2001 р. ВООЗ і Міжнародна рада з контролю за йододефіцитними захворюваннями запропонувала переглянути референтні стандарти тиреоїдного об'єму в дітей 6–12 років [8]. Згідно з цими стандартами нами проаналізовано отримані результати.

Згідно з даними спостереження, 30–73,3 % хлопчиків та дівчаток мали початкові стадії зоба. Серед жінок збільшені розміри ЩЗ зареєстровані в 23,3–83 % обстежених (табл. 2).

Збільшення паренхіми ЩЗ найчастіше відбувається при хронічній недостатності надходження йоду як субстрату для синтезу тиреоїдних гормонів. Згідно з результатами наших спостережень, поширеність ендемічного зоба відповідає тяжкому та помірному ступеню йодного дефіциту.

За матеріалами опитування можна прийти до висновку, що 27,8 % жінок використовували постійно для приготування їжі йодовану сіль, періодичне її використання зазначили 47,5 % опитаних. З метою профілактики йодної недостатності приймали йодовмісні препарати 13,8 % опитаних жінок (табл. 3).

Висновки

1. Проведені лабораторні дослідження вказують на слабкий ступінь йодного дефіциту серед дитячого та жіночого населення Житомирської області. У дітей із міст Овруч та Олевськ спостерігається йодний дефіцит середнього ступеня. Лише жінки м. Житомир мають достатнє надходження мікроелементу в організм.

2. Згідно з обстеженнями щитоподібної залози (частота зоба), населення Житомирської області має йодний дефіцит тяжкого ступеня, за виключенням жінок м. Житомир та хлопчиків м. Овруч, серед яких спостерігалась йодна недостатність помірного ступеня.

3. Загалом по Житомирській області та окремим населеним пунктам зареєстрований низький рівень профілактичних заходів: тільки 27,8 % жінок, як і їхні діти, використовували постійно йодовану сіль; періодичне її використання зазначили 47,5 % опитаних. Йодовмісні препарати приймали лише 13,8 % опитаних.