Журнал «Травма» Том 11, №2, 2010

Для вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини широко використовують ультразвукові денситометри. Перевагою даного методу є висока точність, портативність, неіонізуюче випромінення, короткий час обстеження [7-8]. Даний метод дає якісну оцінку губчастої кісткової тканини [9-10].

Cтан кісткової тканини у дітей залежить від багатьох чинників як екзогенного, так і ендогенного походження. На мінералізацію кісток впливають особливості статевого розвитку, рівень фізичної активності та характер харчування [1,4-6]. Проте до цього часу не встановлено регіонарних особливостей кісткової тканини.

Метою нашої роботи було вивчити структурно-функціональний стан кісткової тканини у дівчаток віком 10-16 років, які проживають у одному із північних міст Донецької області (група А) та порівняти отримані результати із даними референтної бази показників структурно-функціонального стану кісткової тканини дітей та підлітків України (група В) (В.В. Поворознюка зі співавт. 2001 р. [2]).

Матеріал та методи

Обстежено 100 дівчаток віком від 10 до 16 років однієї із шкіл м. Красного Лиману Донецької області. З обстежених виключили дітей із захворюваннями які б могли впливати на метаболізм кісткової тканини.

Усім школярам проводили антропометричні дослідження (визначення зросту, маси, індексу маси тіла (ІМТ) в кг/м2). Дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини проводили за допомогою ультразвукового кісткового денситометра Achilless+ на п’ятковій кістці. При обстеженні визначали такі параметри:

• швидкість розповсюдження ультразвуку через кістку (ШПУ, м/с), яка залежить від щільності та еластичності кісткової тканини;
• широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц), яке відображає не тільки щільність кістки, а й кількість, розміри та просторову орієнтацію трабекул;
• індекс міцності кістки (ІМ, %), який вираховується комп’ютером на основі показників ШРУ та ШОУ.

Структурно-функціональний стан кісткової тканини оцінювали за критерієм Z. Діагностували остеопороз при показнику Z менше (-2 SD), при Z від (- 2,0 SD) до (- 1,0 SD) реєстрували остеопенію, при Z вище (-1,0 SD) мінеральну щільність кісткової тканини розцінювали як нормальну.

Для вивчення структурно-функціонального віку кісткової системи (СФВ КС) у обстежених пацієнтів використовували методику В.В. Поворознюка [3], за якою можна оцінити стан СФВ КС у певного індивідуума та порівняти із належними величинами даної вікової групи. Для обчислення СФВКС дівчаток використовували таку формулу:

СФВ КС= 8 х З + 0,05 х М + 0,08 х ШРУ – 13,9,

де СФВ КС – структурно-функціональний вік кісткової системи, З – зріст, М – маса тіла, ШРУ - швидкість розповсюдження ультразвуку через кістку.

Для обчислення належного структурно-функціонального віку кісткової системи (НСФВ КС) дівчаток використовували таку формулу:

НСФВ КС = 0,61 х КВ + 5,1 ,

де НСФВ КС – належний структурно-функціональний вік кісткової системи, КВ – календарний вік дитини.

Ступінь розвитку кісткової тканини (СРКТ) визначали за різницею між СФВ КС та НСФВ КС. Прискорений розвиток діагностували при показниках СРКТ вище 1,0, сповільнений – нижче (-1,0) року.

Статистичний аналіз проводили за допомогою програм “Statistica 5.0” та “Statgraphiks”. Використовували одно та багатофакторний дисперсійний аналіз.

Результати та обговорення

Антропометричні показники та дані ультразвукової денситометрії представлено в таблиці 1. Аналізуючи дані антропометрії, встановлено, що середні показники зросту в 15-16-літніх дівчаток та маса тіла у 13, 15-16-літніх школярок Красного Лиману були ймовірно вищими за аналогічні показники референтної бази. Достовірної різниці ІМТ у жителів Донеччини не відмічалося.

Вивчаючи дані ультразвукової денситометрії виявлено, що 11-літні дівчатка мали ймовірно нижчі показники ШРУ та ІМ, а 10-річні - нижчі показники ШОУ. У школярів 13-16 років відмічалися достовірно вищі показники ШОУ. ІМ був ймовірно вищим у дітей 12-13 років.

У більшості школярів ІМ кістки знаходився в межах 80-95 % (рис. 1).

При аналізі структурно-функціонального стану кісткової тканини було виявлено зниження щільності кісткової тканини у 8,0 % дівчаток, остеопорозу в обстежених дітей не було. Найгірші показники денситометрії мали місце в 11-літніх, де остеопенічний синдром виявляли у 26,1 % школярів. Найкращі показники кісткової тканини реєструвалися у дітей 10, 12 та 15 років (рис. 2).

Також було проведено визначення існуючого структурно-функціонального та належного віку кісткової тканини в обстежених дітей. Дані представлені у таблиці 2.

Структурно-функціональний вік дванадцяти-тринадцятирічних дівчаток Красного Лиману є вищим в порівнянні із середньо-популяційними показниками. В інших вікових групах СФВ КС відповідає нормі.

Визначали взаємозв’язок між віком та ІМ, СФВКС та віком. При проведенні аналізу встановлено достовірні тісні кореляції між досліджуваними показниками (рис. 3, 4, 5).

Встановлено позитивні кореляції між віком та ІМ кістки (r=0,43, P<0,001), СФВ КТ та віком (r=0,70, P<0,001), а також ІМ та СФВ КС (r=0,62, P<0,001).

У дівчаток Красного Лиману варіабельність показника ІМ кістки лише на 18 % визначається віком та на 39% структурно-функціональним віком кісткової системи. Структурно-функціональний вік кісткової системи на 49,4 % залежить від календарного віку дитини.

Висновки

1. Показники зросту в 15-16-літніх дівчаток та маси тіла у 13, 15-16-літніх школярок Красного Лиману є достовірно вищими за аналогічні середньо-популяційні дані дітей України.

2. Індекс міцності кісткової тканини у дівчаток 12-13 років є вищим за референтні показники України.

3. Вивчаючи дані ультразвукової денситометрії, виявлено, що 11-літні дівчатка мали ймовірно нижчі показники ШРУ та ІМ, 10-річні - нижчі показники ШОУ, а у школярів 13-16 років відмічалися достовірно вищі показники ШОУ. ІМ був ймовірно вищим у дітей 12-13 років.

4. Остеопенія діагностувалася лише у 8,0% обстежених дітей. Найгірші показники структурно-функціонального стану кісткової тканини реєстрували в дівчаток 11 років (остеопенія виявлялася в 26,1%).

5. При проведенні кореляційного аналізу встановлено достовірні тісні кореляції між віком та індексом міцності кістки (r=0,43) і структурно-функціональним віком кісткової системи (r=0,70), а також індексом міцності та структурно-функціональним віком кісткової системи (r=0,62).