Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 1(3) 2006

Вернуться к номеру

Поява вашого журналу — абсолютно необхідна!

Авторы: Роман Ткачук

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Новости

Версия для печати

Нещодавно в Москві відбулася зустріч двох головних позаштатних ендокринологів: професора Володимира Івановича Паньківа (МОЗ України) й академіка Івана Івановича Дєдова (МОЗ і СЗ Російської Федерації). Зрозуміло, що їхня розмова стосувалася насущних проблем ендокринології.

Але насамперед про місце зустрічі. Ендокринологічний науковий центр Російської академії медичних наук — один з найбільших у світі науково-дослідних, клінічних і педагогічних комплексів подібного профілю, база для реалізації державних федеральних цільових програм по збереженню здоров'я хворих з ендокринопатіями та їх медико-соціальної реабілітації.

Центр акумулює найсучасніші наукові досягнення російських і зарубіжних спеціалістів у галузі фундаментальної й клінічної ендокринології, здійснює експертний аналіз наукових досягнень і координує роботу регіональних центрів ендокринології-діабетології.

Історія наукового центру розпочалась у 1922 році, коли за ініціативою основоположника російської ендокринології професора В.Д. Шервинського був створений Інститут органопрепаратів і органотерапії, реорганізований згодом у Державний інститут експериментальної ендокринології Народного комісаріату охорони здоров'я РРФСР.

Сьогодні в лабораторіях і відділеннях ЕНЦ РАМН працюють високопрофесійні клініцисти й експериментатори. З 1988 року Центр очолює академік РАН і РАМН, професор Іван Іванович Дєдов. За його ініціативою в числі пріоритетних були виділені наукові напрямки в галузях цукрового діабету, патології гіпоталамо-гіпофізарної системи, щитоподібної залози, порушень репродуктивної системи, дитячої ендокринології й ряд інших.

Центр є головним закладом Міжвідомчої наукової ради з комплексної проблеми «Ендокринологія», що дозволяє об'єднувати вчених понад 50 НДІ Російської Федерації в розробці фундаментальних і прикладних проблем ендокринології, лікарських препаратів і діагностичних систем. До структури центру входить декілька великих наукових підрозділів: Інститут діабету, Інститут клінічної ендокринології, Інститут експериментальної ендокринології та Інститут дитячої ендокринології.

Під час розмови І.І. Дєдов з особливою гордістю відзначив, що в галузі цукрового діабету в центрі вперше проведено генотипування різних етнічних груп хворих на цукровий діабет, унікальні результати якого ввійшли до Міжнародного реєстру генетичних досліджень цукрового діабету, ідентифіковані схильні й протективні гени, що визначають ризик розвитку імунодефіцитного діабету (1-го типу) та його судинних ускладнень у різних популяціях Росії.

Уперше розроблені методи медико-генетичного прогнозування індивідуального ризику розвитку діабету в «ядерних» родинах хворих на діабет. Визначені критерії формування груп підвищеного ризику. Розроблені й впроваджені в широку клінічну практику нові методи діагностики й патогенетичного лікування таких судинних ускладнень, як ішемічна хвороба серця, синдром діабетичної стопи, ретинопатія й нефропатія. Створений і функціонує Державний реєстр хворих на цукровий діабет Російської Федерації. Керівник федерального центру «Державний реєстр цукрового діабету» при ЕНЦ РАМН професор Юрій Іванович Сунцов продемонстрував роботу реєстру. За лічені секунди можна отримати інформацію про число хворих у різних регіонах Росії (від Мурманська до Владивостока), метод і вид лікування, необхідні препарати та ін. Число необхідних полів для заповнення не перевищує 40.

У Росії також розроблена й реалізується Федеральна цільова програма «Цукровий діабет». Однак у рамках цієї програми створена діабетологічна служба Росії, що докорінно змінила ситуацію в країні. Уперше в Росії запроваджена система проведення контрольних регіональних епідеміологічних досліджень з вивчення фактичної поширеності цукрового діабету та його судинних ускладнень, що дозволяє реально оцінити стан лікувальної допомоги хворим у конкретному місті, селищі й запропонувати місцевій владі різного рівня варіанти по покращанню цієї допомоги. Централізоване забезпечення цукрознижувальними препаратами стосується лише хворих на цукровий діабет дітей і підлітків, а також вагітних (загалом близько 20% хворих). Інші хворі отримують необхідні ліки за кошти з місцевих (регіональних) бюджетів. Кількість хворих на цукровий діабет типу 2, які потребують інсулінотерапії, не перевищує 8%.

У галузі патології щитоподібної залози в центрі встановлений новий діагностичний маркер папілярного раку щитоподібної залози; показано, що онкоген, кодуючий рецептор фактору росту гепатоцитів, є діагностичним маркером метастазування гематогенним шляхом папілярного раку щитоподібної залози.

Наступна частина розмови стосувалася тиреоїдної патології. Академік І.І. Дєдов є координатором Національної програми «Боротьба з йододефіцитними захворюваннями щитоподібної залози», в рамках якої здійснюються широкомасштабні роботи з моніторингу йододефіцитних станів у Російській Федерації, аналізу впливу основних зобогенних і антропогенних чинників на стан здоров'я населення країни з реалізацією популяційної, групової та індивідуальної профілактики.

Центром розгорнуті широкі дослідження з моніторингу йододефіцитних станів у РФ, результати яких увійшли в основу Постанови Уряду РФ і Національної програми «Про заходи профілактики захворювань, пов'язаних з дефіцитом йоду».

Уперше в Росії в 2002 році в структурі державної установи ЕНЦ РАМН організовано Інститут дитячої ендокринології й розроблена Програма молекулярно-генетичних та імунологічних досліджень ендокринопатій дитячого віку. Під керівництвом академіка І.І. Дєдова вивчені гени в дітей з різними формами затримки росту, включаючи як соматотропну недостатність (ізольований дефіцит гормону росту й множинний комбінований дефіцит гормонів аденогіпофізу), так і природжені порушення скелетогенезу (гіпохондроплазія). Створені й функціонують Центр росту й Державний реєстр дітей-інвалідів із синдромом гіпофізарної карликовості. Уперше у світі застосовано метод протонотерапії в дітей з пухлинами головного мозку й розроблена унікальна система гормонально-метаболічної й медико-соціальної реабілітації дітей з різною патологією ендокринної системи.

Створено відділ репродуктивного здоров'я, що визначає національні стандарти статевого й соматичного розвитку росіян, починаючи з новонароджених дітей, уточнюючи періоди особливого ризику порушень ендокринної системи й можливості гормональної реабілітації чоловіків і жінок у похилому віці.

Під керівництвом академіка І.І. Дєдова розроблені стандарти та оптимальні алгоритми діагностики, лікування й профілактики хвороб ендокринної системи, впроваджені до клінічної практики Росії. За його участю організовано 8 кафедр і 9 курсів ендокринології й діабетології в різних регіонах Росії.

До того ж академік І.І. Дєдов майже чверть століття очолює кафедру ендокринології ММА ім. І.М. Сєчєнова. За його ініціативою на базі ДУ ЕНЦ РАМН створена кафедра дитячої ендокринології з курсом ендокринології й діабетології факультету післядипломної освіти цієї академії. Під його керівництвом підготовлено 25 докторів і 47 кандидатів медичних наук. І.І. Дєдов — головний редактор організованих ним журналів «Цукровий діабет» і «Ожиріння і метаболізм».

На завершення академік І.І. Дєдов висловив думку, що поява «Міжнародного ендокринологічного журналу» в Україні навіть не стільки актуальна, скільки абсолютно необхідна. Адже наявні на сьогодні ендокринологічні видання не справляються з величезним потоком інформації з проблем ендокринопатій.


Список литературы



Вернуться к номеру