Журнал «Здоровье ребенка» 8 (35) 2011

Вступ

Сучасна цивілізація поряд із науковими, економічними, технічними та іншими досягненнями для блага людини та суспільства принесла й низку чинників, що несприятливо діють на стан здоров’я населення: радіація, токсичні відходи, недоброякісні продукти, забруднене повітря, вода та ін. [1, 2, 5, 6].

На сьогодні недостатньо вивченими є частота, структура та особливості клінічного перебігу екопатології у дітей в різні вікові періоди, які мешкають у регіонах з підвищеним умістом фтору в питній воді. Робіт, присвячених вивченню нервово-психічного розвитку дітей у різні вікові періоди, які проживають в екологічно несприятливих районах, з урахуванням катамнезу, у спеціальній літературі недостатньо, що зумовлює доцільність поглибленого вивчення стану здоров’я в дітей у різні вікові періоди на прикладі Карлівського району Полтавської області, де кількість фтору у питній воді в деяких населених пунктах сягає до 5 мг/л (за нормою 1,5 мг/л).

Як відомо, дія фтору на органи та системи оганізму людини обумовлена рядом біохімічних реакцій. Іон фтору здатний руйнувати органічні сполуки і з’єднуватися з вуглецем та воднем, викликаючи руйнування живої клітини. Токсична дія фтору обумовлена тим, що іон фтору легко проникає через мембрани клітин, справляє пригнічуючу дію на ферменти та призводить до токсико-метаболічних порушень у дітей різного віку [3, 4].

Ряд авторів відзначають, що фтористі сполуки викликають сенсибілізацію організму, пригнічують клітинний та гуморальний імунітет, фагоцитоз, змінюють основні нервові процеси, вегетативний тонус, при довготривалій дії спричинюють затримку нервово-психічного розвитку (НПР), синдром порушення уваги з гіперреактивністю та емоціональні розлади [7, 8].

Мета дослідження — вивчення впливу надмірного вмісту фтору у питній воді на нервово-психічний розвиток дітей з урахуванням катамнезу.

Матеріали і методи дослідження

Для вирішення поставленого завдання проводили катамнестичні спостереження за 115 дітьми основної групи та 39 дітьми контрольної групи віком від 5-ї доби до 15 років протягом двох років. У процесі спостереження оцінювали рівень, гармонійність і групи нервово-психічного розвитку за методикою Г.В. Пантюхіної та співавторів. Крім того, визначали коефіцієнт психомоторного розвитку (QD) за шкалою Векслера (D. Wechsler, 1965).

Результати дослідження та їх обговорення

Оцінка нервово-психічного розвитку проводилася з урахуванням перебігу анте-, інтра- та постнатального періоду, характеру вигодовування, харчування та динаміки неврологічної симптоматики з урахуванням катамнезу протягом двох років.

На першому році життя у дітей, за якими проводилося спостереження, таке оцінювання здійснювали з урахуванням зорових, слухових орієнтовних реакцій, емоцій, загальних рухів, рухів руки і дії з предметами, підготовчих етапів активного мовлення, розуміння мови, навичок та умінь у процесі розвитку, рівня сенсорного розвитку, рухової активності, розуміння мови. Відповідно до цих критеріїв діти були зараховані до однієї з 4 груп НПР. Хоча більшість пацієнтів мали на першому році життя задовільний показник психомоторного розвитку, однак при детальному аналізі отриманих даних виявлено, що лише 15,0 % дітей за ознаками НПР на першому році життя могли належати до І групи (з нормальним розвитком), тоді як у контрольній групі таких дітей було 55 %. Після проведеного лікування на 2-му році життя дітей віком до одного року, яких можна було зарахувати до І групи НПР, стало 80 % в основних групах та 100 % (р < 0,05) серед дітей контрольної групи.

Інтегральною оцінкою рівня нервово-психічного розвитку дитини є коефіцієнт розвитку (QD — quolient development), що визначають за допомогою календарного (хронологічного) і психічного віку дитини, аналогічно способу визначення коефіцієнта розумового розвитку (IQ):

QD = ВПР/КВ * 100,

де ВПР — вік психічного розвитку, КВ — календарний (хронологічний) вік дитини.

Оцінку величини коефіцієнта QD проводили за шкалою, запропонованою D. Wechsler (1965), (табл. 1).

На 2-му році оцінювали такі критерії: розуміння мови, активна мова, сенсорний розвиток, гра, рухи та навички.

Під час аналізу значень психомоторного коефіцієнта QD, що відображає темпи психомоторного розвитку в основних групах дітей віком до одного року відзначали, що в дітей, які часто хворіють (ч/х) ме­жові стани дорівнюють 8,0 %, середній нормальний розвиток спостерігається у 76,0 %, тоді як високий нормальний розвиток — лише у 16 %. У дітей, які рідко хворіють (р/х) межові стани не були виявлені. Середній нормальний розвиток визначено у 80,0 %, високий нормальний розвиток — у 20,0 % дітей, тоді як у контрольній групі — 40,0 та 60,0 % відповідно (рис. 1–3).

Висновок

Отримані результати показали, що в дітей, які вживають питну воду з підвищеним умістом фтору, виникають порушення в нервово-психічному розвитку (високий нормальний розвиток спостерігався тільки у 16,0 % ч/х та у 20,0 % р/х, у той час як ме­жові стани відзначалися у 8 % (QD 80–90) та середній нормальний розвиток — у 76 % (QD 100–110), що свідчить про необхідність проведення лікувальних та профілактичних заходів з метою запобігання розвитку патологічних станів у дітей. Однак дана проблема є не тільки медичною, але й соціальною, і може бути вирішена за умов споживання дітьми питної води та продуктів харчування з нормальним умістом фтору.