Журнал «Здоровье ребенка» 7 (34) 2011

Вступ

Маса та довжина тіла новонароджених є одними з найбільш значних показників їх розвитку. Розбіжності у масі тіла обумовлені переважно індивідуальними особливостями організму новонароджених й умовами навколишнього середовища та залежать від стадії його розвитку. Вірогідно відомо, що індивідуальні відхилення середніх показників маси та довжини тіла новонароджених обумовлені перебігом вагітності та порядком родів, віком і конституційними особливостями їх батьків, а головне — гігієнічними умовами праці, побуту, харчування вагітних та ін. [1, 3–5]. За повідомленнями літератури, особливо повинні бути взяті до уваги національність, стать і залежність розбіжностей фізичних показників дітей від місяця їх народження тощо [1].

Дійсно, залишається нез’ясованим, якою мірою на ці розбіжності впливають зовнішні умови, що діють протягом внутрішньоутробного періоду життя, та, з іншого боку, якою мірою вони залежать від спадкових факторів, як впливають на розвиток захворювань у старших вікових групах і тривалість життя. У літературі є значна кількість свідчень існування взаємозв’язків між умовами раннього онтогенезу і виникненням захворювань у людей старших вікових груп [7–8].

Мета дослідження: встановити та дослідити докази взаємозв’язків між основними показниками тіла новонародженого й умовами, що склалися в результаті аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС).

Матеріал і методи

У зв’язку з тим, що на момент 10-річчя аварії на Чорнобильській АЕС у доступній літературі досліджень взаємозв’язків між основними показниками фізичного розвитку новонароджених ми не зустріли, нами було зібрано значний фактичний матеріал, що дозволив достатньо чітко висвітлити питання. Ці так звані контаміновані (лат. contaminatio — об’єднання, змішування) дані взято з історій пологів, що базуються на вимірах, проведених у перший день життя доношених дітей, — 1083 новонароджені (570 хлопчиків та 513 дівчаток) у пологових будинках Подільського та Печерського районів м. Києва за 1987 рік. Бажано проводити порівняння отриманих результатів фізичного розвитку новонароджених після 26 квітня 1986 року з аналогічними неконтамінованими внаслідок аварії на ЧАЕС даними новонароджених із тих же районів, що і матеріали порівнювання, — у нашому випадку це матеріали пологових будинків Подільського та Печерського районів м. Києва за 1976, 1984 рр. та з 1 по 25 квітня 1986 року — 2632 новонароджені (1358 хлопчиків та 1274 дівчаток). Із історій родів запозичені такі анамнестичні та вимірні дані: прізвище, ім’я та по батькові, національність і вік, маса (кг) та довжина тіла (см) породіллі, порядковий номер вагітності й пологів, стать новонародженого та його вимірні дані: маса, довжина тіла, окружність грудей і голови. Слід зауважити, що маса тіла новонароджених в історіях пологів указана в грамах із точністю до 50 г, а довжина тіла, окружність грудей та окружність голови — у сантиметрах із точністю до 0,5 см. У даному повідомленні висновки результатів ґрунтуються тільки на аналізі даних маси і довжини тіла новонароджених перших пологів.

При оптимальній тривалості внутрішньоутробного життя (40 тижнів) розвиток плода залежно від тих чи інших фізіологічних або патологічних причин може перебігати у невеликому, значному або прискореному темпі: наприклад, довжина тіла може у момент народження досягати незначної величини. При вивченні новонароджених великий інтерес становлять статеві розбіжності у їх фізичному розвитку.

Згідно з нашими даними, у новонароджених до аварії на ЧАЕС хлопчиків відзначені деякі відхилення у частоті довжини тіла порівняно з дівчатками. Серед новонароджених хлопчиків (річні дані) вірогідно зменшена частота осіб із довжиною тіла < 49 см — 10,9 %, у дівчаток — 19,9% (p < 0,0 000 001), і збільшена частота осіб із довжиною тіла > 53 см — 28,4 % (p < 0,0 000 001) проти 15,2 % у дівчаток.

Серед новонароджених дівчаток порівняно з хлопчиками значно більший процент осіб із малим показником маси тіла < 2900 г — 19,5 %, у хлопчиків — 10,9 % (p < 0,0000001) та значно менший процент осіб із показником маси тіла > 3800 г — 14,0 %, у хлопчиків — 24,2% (p <0,0000001).

При вивченні новонароджених значне зацікавлення  викликають сезонні розбіжності в їх фізичному розвитку.

У нашому обстеженні хлопчиків, народжених до аварії в другій половині року з масою тіла < 3000 г, значно більше (21,6 %), ніж народжених у першій половині року — 15,4 % (р < 0,05).

Хлопчиків, народжених у другій половині півріччя, з довжиною тіла > 53 см вірогідно менше — 18,3 % (р < 0,001) порівняно з народженими у першій половині півріччя — 30,3 %. При цьому встановлено збільшення кількості осіб у другій половині півріччя з довжиною тіла 50–52 см — 70,4 % (р < 0,001) проти 58,9 % (р < 0,001) у першій половині півріччя. Дівчаток, народжених у другому півріччі, в групі з масою тіла > 3300 г значно більше — 19,1 % (p < 0,05), ніж дівчаток, народжених у першому півріччі (відповідно 12,9 %). Аналіз наших даних показав, що вірогідно меншу довжину тіла мають 10,0 % (p < 0,05) дівчаток, народжених у другому півріччі, в групі з довжиною тіла > 53 см, ніж народжені в першій половині півріччя, — 16,1 %.

Таким чином, зібраний нами антропологічний матеріал новонароджених відповідає матеріалам інших дослідників новонароджених [1, 3–5].

Отримані результати обробляли в персональному комп’ютері за допомогою програмного пакету Statistika 6.0. Вірогідність розбіжностей відносних величин визначали за допомогою критерію c². Розбіжності при p < 0,05 вважали статистично вірогідними.

Результати та їх обговорення

Слід зазначити, що маса та довжина тіла новонароджених є індивідуальними і залежать від стану здоров’я та віку породіллі, режиму її харчування у періоді вагітності, перебігу вагітності, порядку пологів, статі новонародженого, особливостей конституції батьків та інших причин.

Порівняння довжини і маси тіла новонароджених до та після 26 квітня 1986 року наведено в табл. 1 і 2.

Серед новонароджених хлопчиків контамінованих груп (1987 р.) спостерігається вірогідне зменшення числа осіб із довжиною тіла > 53 см — 22,1 %, у групі порівняння — 28,4 % (p < 0,01), та збільшення у середній групі із довжиною тіла 50–52 см — 68,6 %, до аварії — 60,7 % (p < 0,01).

Порівнюючи цей показник в аналогічних групах дівчаток, можна було визначити вірогідно менший процент новонароджених у групі з високими показниками довжини тіла: в групі > 53 см — 6,6 %, в групі порівняння — 15,2 % (p < 0,0001) і вірогідне збільшення осіб у середній групі порівняння з довжиною тіла 50–52 см — 73,7 % проти 64,8 % (p < 0,001) (табл. 1).

За нашими даними, у контамінованій групі новонароджених хлопчиків з показниками маси тіла < 3100 г виявлено значне збільшення осіб — 28,2 %, у групі порівняння — 23,0 % (p < 0,05). При аналізі варіаційних рядів параметрів маси тіла у дівчаток основної групи виявлені значні відхилення в бік збільшення у середній групі (3100–3700 г) — 59,6 %, у групі порівняння — 56,6 % (p < 0,001) (табл. 2).

Таким чином, результати цього дослідження підтвердили, що на ранніх стадіях розвитку організму (внутрішньоутробний період) радіаційний фактор справляє модифікуючий та індуктивний вплив на динаміку розвитку [2].

Ці дані є свідченням того, що фактори, які утворилися в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, та малі дози іонізуючого випромінення впливають не тільки на мешканців забруднених радіонуклідами територій України, але і на киян. Зниження показників фізичного розвитку новонароджених може бути пов’язане зі значним впливом іонізуючої радіації в усіх шістьох критичних періодах внутрішньоутробного розвитку дітей [6].

Висновки

1. Уперше встановлені докази того, що в обстежених контамінованої групи новонароджених хлопчиків і дівчаток відзначено порушення фізичного розвитку, що проявляється у зменшенні довжини та маси тіла.

2. Отримані дані потребують подальшого вивчення та обґрунтування цієї проблеми у дослідженнях на інших групах у період після аварії. Підтвердження цих результатів буде сприяти розробці ефективної профілактики, а при потребі і корекції. Дослідження тривають.

d. Princ. Pract. — 2010. — Vol. 19. — P. 87-98.