Журнал «Здоровье ребенка» 4 (39) 2012
Вернуться к номеру
Локальний імунний гомеостаз слизової оболонки шлунка при хронічних CagA-позитивних НР-асоційованих гастритах у дітей
Авторы: Абатуров О.Є., Шпонька І.С., Пославська О.В. - Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», Завгородня Н.Ю. - Комунальний заклад «Міська дитяча клінічна лікарня № 1 Дніпропетровської обласної ради», м. Дніпропетровськ
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Стаття присвячена дослідженню лімфоцитарно-макрофагальної ланки місцевого імунітету слизової оболонки шлунка у дітей в умовах хронічного Нр-асоційованого гастриту з урахуванням наявності цитотоксин-асоційованого гену А (CagA) Нр шляхом проведення стандартного морфологічного дослідження за модифікованою сіднейською системою та імуногістохімічного дослідження біоптатів.
Статья посвящена исследованию лимфоцитарно-макрофагального звена местного иммунитета слизистой оболочки желудка в условиях хронического Нр-ассоциированного гастрита с учетом наличия цитотоксин-ассоциированного гена А (CagA) Нр путем проведения стандартного морфологического исследования согласно модифицированной сиднейской системе и иммуногистохимического исследования биоптатов.
The article deal with study of lymphocyte-macrophage link of the gastric mucosa local immunity in Hр-associated chronic gastritis, taking into account the presence of the cytotoxin-associated gene A (CagA) Hр through a standard morphological examination according to the Modified Sydney System and immunohistochemical studies of biopsy specimens.
хронічний гастрит, Нр-інфекція, CagA, CD3, CD20, CD68, S100, діти.
хронический гастрит, Нр-инфекция, CagA, CD3, CD20, CD68, S100, дети.
chronic gastritis, Hр-infection, CagA, CD3, CD20, CD68, S100, children.
Хвороби органів травлення в структурі загальної захворюваності дітей займають одне з провідних місць, тенденція до зростання питомої ваги цих захворювань продовжує зберігатися в останні десятиріччя [2]. Найбільш поширеною патологією в дитячому віці є хронічний гастрит (ХГ), що характеризується клітинною інфільтрацією слизової оболонки шлунка (СОШ) та підслизового шару з порушенням фізіологічної регенерації, що при тривалому перебігу викликає поступову атрофію залоз та прогресивне порушення секреторної, моторної та інкреторної функцій шлунка [1]. Нині, за даними багатьох досліджень, доведена етіологічна роль Helicobacter pylori (Нр) у розвитку ХГ [3, 5, 9]. Маркером високої вірулентності штаму Нр, що обумовлює більш агресивний перебіг захворювання, є наявність у «острівці патогенності» (PAI — pathogenicity island) геному цитотоксинасоційованого гену А (СagA — cytotoxin associated gene A) [7, 10].
Відповідно до ключової концепції підтримання місцевого імунного гомеостазу СОШ головну роль у регуляції специфічної імунної відповіді відіграють антигенпрезентуючі клітини (дендритні клітини, Влімфоцити, макрофаги), що здійснюють активацію Тклітинної ланки імунітету [3]. Вивченню багаторівневих механізмів локального антихелікобактерного мукозального захисту в останні роки приділяється чимало уваги, тому що саме особливості розпізнавання, презентації антигенів збудника та антигенспецифічного диференціювання лімфоцитів обумовлюють тривалу персистенцію Нр у СОШ та різноманітність клінічних наслідків інфікування [5, 6, 8, 9].
Метою нашої роботи було дослідити роль імуномакрофагальної ланки локального гомеостазу слизової оболонки шлунка в умовах розвитку хронічних Нрасоційованих гастритів у дітей залежно від CagAстатусу шляхом оцінки експресії маркерів Тлімфоцитів CD3, Влімфоцитів CD20, макрофагів CD68 та дендритних клітин S100.
Матеріали та методи дослідження
Під спостереженням перебувала 41 дитина (21 хлопчик та 20 дівчаток) віком від 8 до 17 років з діагнозом «хронічний гастрит», які лікувалися на базі КЗ «Міська дитяча клінічна лікарня № 1» м. Дніпропетровська протягом 2009–2010 рр. Усім пацієнтам у період виражених клінічних проявів була проведена фіброезофагогастродуоденоскопія (Pentax FG15W, Японія) з біопсією слизової оболонки антрального відділу шлунка та гістологічною оцінкою біоптатів згідно з вимогами морфологічного розділу сучасної СіднейськоХьюстонської системи, доповнень Міжнародної класифікації гастриту та візуальноаналогової шкали з еталонами напівкількісної оцінки морфологічних змін.
За наявністю H.pylori всі досліджувані пацієнти були розподілені на 2 групи: Нрпозитивні та Нрнегативні. У свою чергу Нрпозитивні випадки за виявленням цитотоксинасоційованого гену А (CagA) Нр були поділені на CagAпозитивні та CagAнегативні. Таким чином, сукупність Нрнегативних спостережень становила контрольну групу. Дані розподілу пацієнтів наведені в табл. 1.
Біоптати СОШ фіксувалися у 4% розчині нейтрального формаліну протягом доби і заливалися в парафін. Гістологічні зрізи завтовшки 4–6 мкм наносили на адгезивні предметні скельця SuperFrost Plus, після депарафінізації та регідратації зрізів проводили температурне демаскування антигенів — heat іnductіon of epіtope retrіeval (зрізи були розміщені в цитратному буфері з рН 6,0 і підігрівалися в автоклаві при температурі +121 °С упродовж 8 хвилин) та пригнічували активність ендогенної пероксидази 3% розчином перекису водню протягом 20 хвилин. Далі проводили інкубацію зрізів з первинними антитілами у вологих камерах при температурі 23–25 °С протягом 30 хвилин. Як первинні використовувалися моноклональні антитіла до CD3, CD20, CD68, S100 (LabVision) та поліклональні до НР (LabVision, Helicobacter pylori Rabbit Polyclonal Antibody). Титр антитіл добирався індивідуально для кожного маркера з використанням спеціального розчину Antibody Dіluent (DakoCytomation). Візуалізацію проводили за системою UltraVision Quanto (LabVision), ідентифікацію реакцій — за допомогою хромогену DAB (LabVision) під контролем мікроскопа від 20 секунд до 3 хвилин. Для диференціювання структур тканин зрізи додатково забарвлювали гематоксиліном Майєра і вивчали світловою мікроскопією з використанням мікроскопа Leika DLME (США) з об’єктивами ´10, ´20, ´40, ´100.
Згідно з Updated Sydney System, ступінь запалення слизової оболонки шлунка (мононуклеарна клітинна інфільтрація), поліморфноядерна клітинна інфільтрація, атрофія залоз та кишкова метаплазія були класифіковані за візуальноаналоговою шкалою як 0 — normal (нормальна), 1 — mild (слабка), 2 — moderate (помірна) та 3 — marked (значна) [1, 11]. Розрахунок CD3+ Тлімфоцитів, CD20+ Влімфоцитів, CD68+макрофагів та S100+ дендритних клітин проводили в 10 полях зору і розраховували як середнє арифметичне абсолютних значень, при цьому відмічали загальну кількість імуноцитів, їх локалізацію (окремо — відсоток інтраепітеліального розташування з розрахунком на 1000 ядер) та аналізували ступінь забарвлення. Про стан слизової оболонки щодо атрофії судили за відносною товщиною епітеліальної пластинки, кількістю, величиною та глибиною шлункових залоз [4].
Щільність заселення Нр в антральному відділі шлунка оцінювалася за напівкількісною шкалою як негативна (0), слабка (1), помірна (2) та висока (3) [1, 4].
Визначення Нрінфекції здійснювалося також за уреазним швидким тестом (Хелпілтест, ООО «АМА», СанктПетербург, Росія) як контроль. За Нрнегативне спостереження вважалось у випадку відсутності позитивних результатів імуногістохімічного дослідження і уреазного тесту. Оцінку CagAстатусу Нрпозитивних гастритів проводили за допомогою визначення сумарних антитіл до CagAантигену у сироватці крові.
Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми SPSS Statistica 17.0. Для встановлення статистично значущих зв’язків між клінікоморфологічними ознаками та експресією маркерів використовувався непараметричний Uкритерій Манна — Уїтні. Значущим вважався зв’язок при р < 0,05.
Результати та їх обговорення
Проведене морфологічне дослідження біоптатів слизової шлунка з ХГ свідчить про різке підвищення щільності лімфоцитарноплазмоцитарного інфільтрату, що має дифузний характер із ураженням і епітеліального шару, і власної пластинки слизової.
Імуногістохімічне (ІГХ) дослідження з маркером CD3 (специфічний маркер Тклітинної лінії) демонструє поширеність у стромі NKклітин, що частіше дають цитоплазматичну реакцію з CD3 (рис. 1А) і міжепітеліальне розташування саме Тлімфоцитів, що надають мембранну експресію маркеру CD3 (рис. 1Б). Вважається, що підсилення інфільтрації міжепітеліальними CD3+ Тлімфоцитами при ХГ свідчить про їх участь у процесах клітинної регенерації на тлі Нрколонізації та ушкодження епітеліоцитів. Але нами не було знайдено статистично вірогідної відмінності в спостереженнях між Нрпозитивними та Нрнегативними пацієнтами, рu = 0,139 (табл. 2). Таким чином, підвищення рівнів інтраепітеліальних CD3+ Тлімфоцитів та NKклітин власної пластинки при ХГ свідчить про Нрнезалежні механізми місцевого захисту.
Результати ІГХ дослідження показали, що у випадках Нрпозитивних ХГ, коли колонізація Нр сягала помірного та високого рівнів, CD20+ Вклітинні інфільтрати були подані осередковими скупченнями, що утворювали фолікули зі світлими центрами розмноження (рис. 1Г), порівняно з поодинокими стромально або інтраепітеліально розташованими Влімфоцитами Нрнегативних ХГ (рис. 1В). За непараметричним Uкритерієм Манна — Уїтні спростовано нульову гіпотезу про однаковість виборок Нрпозитивних та Нрнегативних ХГ, рu = 0,001 (табл. 2). Цікавим є те, що підгрупа CagAпозитивних пацієнтів також за цим показником має вірогідну відмінність порівняно з CagAнегативними ХГ (рu = 0,04) і Нрнегативними ХГ (рu < 0,000), що підкреслює особливість значення Влімфоцитарної ланки як гуморального локального імунітету при Нрасоційованих ХГ.
Згідно з даними табл. 3, знайдено статистично значущу відмінність між Нрпозитивними ХГ та Нрнегативними ХГ в абсолютної кількості CD68+ макрофагів (рu = 0,006), особливо в підгрупі CagAпозитивних Нр+ ХГ (рu = 0,002), як показано на рис. 2А, Б.
За допомогою моноклонального антитіла S100, що маркує клітини мієломоноцитарного походження, з різнорідного клітинного інфільтрату нам вдалося вилучити дендритні клітини, що відрізнялися довгими розгалуженими врізнобіч направленими відростками (рис. 2В). Локалізація навколо базальних шарів епітелію та направлення відростків до поверхні епітелію (рис. 2Г) ілюструє активну участь дендритних клітин у презентації антигенів та формуванні локального імунного гомеостазу СОШ. Але згідно з Uкритерієм Манна — Уїтні вірогідної відмінності в розподілі дендритних клітин залежно від інфікування Нр, а відповідно і CagAстатусу при ХГ ми не знайшли, рu > 0,05 (табл. 3).
Згідно з модифікованою сіднейською системою, в біоптатах слизової оболонки антрального відділу шлунка ми оцінювали ступінь контамінації Нр залежно від CagAстатусу, але вірогідної статистичної відмінності між CagAпозитивними та CagAнегативними ХГ знайдено не було, рu = 0,296, що сівдчить про незалежність підвищеної цитотоксичної активності Нр від ступеня колонізації і навпаки (табл. 4).
Активність ХГ завжди проявляється в інфільтрації поліморфноядерними нейтрофілами епітелію та власної пластинки на тлі характерної лімфоцитарноплазмоцитарної інфільтрації. Згідно з нашими даними, Нрпозитивні ХГ частіше перебігають як активні порівняно з Нрнегативними, особливо CagAпозитивні, що знайшло відображення в показниках статистичної значущості, рu = 0,006 і рu = 0,003 відповідно (табл. 4). При помірному та високому ступені активності запалення (13 (44,8 %) із 29 випадків) Нрпозитивних ХГ виявлялося проникнення нейтрофілів у покривноямковий епітелій з утворенням «внутрішньоямкових абсцесів». Як правило, такі зони характеризувалися глибокими деструктивними змінами епітеліоцитів та значним відсотком колонізації Нр, що підтверджувалося ІГХдослідженням із однойменним моноклональним антитілом.
Зв’язок Нрінфекції зі ступенем ураження слизової антрального відділу шлунка також простежується за допомогою ще двох важливих морфологічних характеристик: атрофія залоз та кишкова метаплазія. Згідно з нашими даними, Нрпозитивні ХГ набагато частіше перебігають з атрофією залоз порівняно з Нрнегативними ХГ. 8 (27,6 %) із 29 досліджуваних пацієнтів мали 2–3й ступінь атрофії, незважаючи на дитячий вік (табл. 5). Підгрупи CagAпозитивних та CagAнегативних пацієнтів також продемонстрували вірогідні відмінності порівняно з контрольною групою (рu = 0,018; рu = 0,013), що підтверджує безумовний зв’язок Нрінфекції з розвитком атрофії СОШ. Аналогічна тенденція спостерігалася щодо кишкової метаплазії (рu = 0,009): беручи до уваги зв’язок останньої з процесами злоякісного перетворення, ми отримали непрямі докази участі Нрінфекції в розвитку неоплазій шлунка, особливо CagAпозитивних штамів (рu = 0,002). Ці результати знаходять підтвердження в роботах багатьох дослідників [5, 9].
Таким чином, при дослідженні показників локального імунітету СОШ у дітей при ХГ із урахуванням наявності Нр (Нрстатус) та CagA (CagAстатус) було виявлено статистично значущі відмінності CagA+Нрпозитивних та Нрнегативних пацієнтів стосовно підвищення кількості CD20+Влімфоцитів (рu = 0,001), CD68+макрофагів (рu = 0,006), поліморфноядерних лейкоцитів (рu = 0,006), а також щодо виявлення атрофії (рu = 0,007) та кишкової метаплазії (рu = 0,009) СОШ. Аналогічна тенденція у повному обсязі спостерігалась при порівнянні Нрпозитивних пацієнтів із Нрнегативними.
CagAнегативні пацієнти мали статистично вірогідні відмінності від CagAпозитивних пацієнтів у рівні CD20+Влімфоцитів (рu = 0,04) та відрізнялися від Нрнегативних пацієнтів за показником наявності атрофії СОШ (рu = 0,013).
Висновки
1. Стан локального мукозального захисту СОШ при хронічних Нрасоційованих гастритах у дітей характеризується розвитком імунозапальних реакцій як на неспецифічному, так і на специфічному рівні.
2. Характерною особливістю змін локального імунітету СОШ у CagA+Нрпозитивних пацієнтів є підвищення рівнів CD20+Влімфоцитів, CD68+макрофагів, поліморфноядерних лейкоцитів.
3. Функціонування Вклітинної ланки локального імунітету СОШ у CagA+Нрпозитивних пацієнтів на тлі підвищення активності характеризується агрегацією Влімфоцитів з утворенням лімфоїдних фолікулів.
4. Персистенція Нр у СОШ призводить до розвитку атрофії та кишкової метаплазії частіше у випадку інфікування CagAпозитивними штамами.
1. Аруин Л.И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника [Текст] / Л.И. Аруин, Л.Л. Капуллер, В.А. Исаков. — М.: ТриадаХ, 1998. — 496 с.
2. Баранов А.А., Щербаков П.Л. Актуальные вопросы детской гастроэнтерологии // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. — 2008. — № 1. — С. 102108.
3. Гуреев А.Н. Расстройство иммунорегуляции у детей с гастродуоденальной патологией, ассоциированной с Helicobacter Pylori инфекцией / А.Н. Гуреев, С.С. Хромова, Л.Н. Цветкова // Аллергология и иммунология. — 2009. —Т. 10, № 1. — С. 6065.
4. Тертычный О.С. Морфологическая диагностика хронических гастродуоденитов у детей / О.С. Тертычный, В.В. Гаргин, Н.С. Маренич // Перинатология и педиатрия. — 2010. — № 2(42). — С. 6466.
5. Consequences of Helicobacter pylori infection in children [Text] / Pacifico L., Anania C., Osborn J.F. [et al.] // World J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 16, № 41. — P. 51815194.
6. Helicobacter pylori dampens gut epithelial selfrenewal by inhibiting apoptosis, a bacterial strategy to enhance colonization of the stomach [Text] / H. Mimuro, T. Suzuki, S. Nagai [et al.] // Cell. Host. Microbe. — 2007. — Vol. 2, № 4. — P. 250263.
7. Helicobacter pylori induces an antimicrobial response in rhesus macaques in a cag pathogenicity islanddependent manner [Text] / Hornsby M.J., Huff J.L., Kays R.J. [et al.] // Gastroenterology. — 2008. — Vol. 134, № 4. — P. 10491057.
8. Homeostatic mass control in gastric nonneoplastic epithelia under infection of Helicobacter pylori: an immunohistochemical analysis of cell growth, stem cells and programmed cell death [Text] / Kato K., Hasui K., Wang J. [et al.] // Acta Histochem. Cytochem. — 2008. — Vol. 41, № 3. — P. 2338.
9. MouradBaars P. Helicobacter pylori infection and childhood [Text] / MouradBaars P., Hussey S., Jones N.L. // Helicobacter. — 2010. — Vol. 15, S. 1. — P. 5359.
10. Pediatric Helicobacter pylori isolates display distinct gene coding capacities and virulence gene marker profiles [Text] / Talarico S., Gold B.D., Fero J. [et al.] // J. Clin. Microbiol. — 2009. — Vol. 47, № 6. — P. 16801688.
11. Rugge M. Gastric mucosal atrophy: interobserver consistency using new criteria for classification and grading [Text] / Rugge M., Correa P., Dixon M.F. [et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2002. — № 16. — P. 124959.