Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал «Здоровье ребенка» 4 (39) 2012

Вернуться к номеру

Аналіз летальності та факторів підвищеного ризику народження дітей з уродженими вадами серця

Авторы: Чайковська Г.С., Гнатейко О.З. - Державна установа «Інститут спадкової патології НАМНУ», м. Львів

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Проведено ретроспективний аналіз 251 історії хвороб померлих дітей, вивчена частота летальності вiд ізольованих уроджених вад серця 27 новонароджених і 26 дітей першого року життя за період 2006–2010 рр. Встановлено, що серед усіх вроджених вад розвитку, які займають 68,1 % всієї патології, вроджені вади серця зустрічалися у кожному третьому випадку летальності новонароджених і в кожному другому — у дітей першого року життя. Летальність новонароджених з уродженими вадами серця зустрічалася у більшості випадків серед дівчаток і у дітей, які проживали у місті. Виявлені деякі фактори ризику, які могли бути і/або були причиною виникнення вроджених вад серця під час вагітності. Вивчення частоти летальності має важливе значення для раннього кардіохірургічного лікування.

Проведен ретроспективный анализ 251 истории болезней умерших детей, изучена частота летальности от изолированных врожденных пороков сердца 27 новорожденных и 26 детей первого года жизни за период 2006–2010 гг. Установлено, что среди всех врожденных пороков развития, занимающих 68,1 % всей патологии, врожденные пороки сердца встречались в каждом третьем случае летальности новорожденных и в каждом втором — у детей первого года жизни. Летальность новорожденных с врожденными пороками сердца встречалась в большинстве случаев среди девочек и у детей, проживавших в городе. Выявлены некоторые факторы риска, которые могли быть и/или были причиной возникновения врожденных пороков сердца во время беременности. Изучение частоты летальности имеет большое значение для раннего кардиохирургического лечения.

There was carried out a retrospective analysis of 251 case reports of dead children, lethality rate from isolated congenital heart diseases of 27 newborns and 26 infants during 2006–2010. It was established that among all congenital malformations, which are 68.1 % of overall pathology, congenital heart diseases were detected in one in three cases of lethality and in one in two — in infants. Lethality of newborns with congenital heart diseases was detected in most cases among girls and children residents of cities. There were revealed some risk factors, which could be and/or were the cause of congenital heart diseases during pregnancy. Investigation of lethality rate is of great importance for early surgical treatment.


Ключевые слова

вроджені вади серця, летальність, діти, фактори ризику.

врожденные пороки сердца, летальность, дети, факторы риска.

congenital heart diseases, lethality, children, risk factors.

Високий внесок вроджених вад розвитку (ВВР) в такі кризові показники, як дитяча захворюваність, інвалідність та смертність, визначає необхідність дослідження частоти ВВР [1]. До критеріїв оцінки стану здоров’я популяції належать показники здоров’я дітей та частота поширеності ВВР [7]. Аналіз структури та нозології летальності необхідний для планування об’єму діагностичних, лікувальних, реабілітаційних та, безумовно, профілактичних заходів [3, 4]. Вроджені вади розвитку займають одне з перших місць у дитячій смертності — 3,1 %, а серед дітей першого року життя — 21,9 % захворюваності та інвалідності. Частота ВВР сягає до 27,3 % серед новонароджених за останні роки в Україні [4, 8], і епідеміологічне дослідження їх має велике значення у зв’язку з внеском даної патології у структуру причин мертвонародженості, малюкової і дитячої смертності. Значна питома вага дітей з уродженими вадами розвитку серед дітей, які померли в ранньому віці, вона становить 25–30 %; різниця відзначалась також за місцем проживання, у містах перинатальна летальність за ВВР у 1,5 раза більше порівняно з сільським населенням [9, 10].

Вроджені вади серця (ВВС) у дітей не тільки дуже поширені, але і мають тенденцію до зростання. Щороку в Україні народжується до 4–5 тисяч дітей з уродженими вадами серця. Останнє робить актуальною проблему пренатальної та ранньої діагностики ВВС, вивчення їх поширеності для проведення одного з основних своєчасно корегуючих кардіохірургічних методів лікування дітей та диспансерного спостереження [2, 6].

Актуальність проблеми полягає не тільки в ранній пренатальній диференціальній діагностиці ВВС, а й у виявленні та усунені тих причин, що викликають і/або можуть викликати інші множинні вади розвитку із залученням вад серця. Пріоритет належить моніторингу і медико­генетичному консультуванню сімей репродуктивного віку, у яких народилися діти з вродженою патологією, із включенням сучасного молекулярного дослідження [4, 11, 12].

Мета роботи: аналіз частоти вроджених вад серця у структурі летальності новонароджених дітей та немовлят першого року життя за п’ять років в обласному стаціонарі «ОХМАТДИТ» м. Львова.

Матеріали і методи

Проведено ретроспективний аналіз частоти вроджених ізольованих вад серця у структурі летальності 251 померлої дитини, які перебували на стаціонарному лікуванні в Львівській обласній дитячій клінічній лікарні «ОХМАДИТ» за 2006–2010 рр. Вивчено дані архівної документації: історій хвороб та протоколів патанатомічних досліджень, обмінних карт породіль, історій пологів, історій розвитку дитини, історій новонароджених дітей та немовлят першого року життя з ВВР. Враховано всі нозологічні форми ВВР згідно з МКХ 10­го перегляду.

Проводився поглиблений клініко­епідеміологічний аналіз історій померлих дітей за п’ять років. Вивчались причини і фактори, що викликали або могли викликати летальність, та внесок вроджених вад розвитку у структуру летальності, а саме вади серця. Для аналізу отриманих даних використовувались класичні методи варіаційної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення

З метою вивчення внеску вроджених вад серця у структуру летальності новонароджених дітей та немовлят першого року життя проведено аналіз історій хвороб померлих дітей (251 особа) віком від 0­го дня до 18 років за 2006–2010 роки, із них 53 дитини першого року життя. Діаграма летальності наведена на рис. 1.

Проведений аналіз летальності за п’ять років показав, що 86,9 % дітей померли на першому році життя: із них 59,8 % — новонароджені та 27,1 % — немовлята з двох місяців до року. Лише 13,1 % дітей померли у віці від 2 до 18 років. Як видно з рис. 1, критичний період летальності припадає на перший рік життя всіх померлих і в два рази частіше помирали діти в період новонародженості.

Діаграма співвідношення у структурі летальності вроджених вад розвитку і соматичних хвороб наведена на рис. 2.

Як видно з діаграми на рис. 2, питома вага ВВР в структурі летальності становила 68,1 %, тобто у два рази перевищує показник соматичної патології (31,9 %). Діаграма вроджених вад розвитку померлих дітей наведена на рис. 3. На діаграмі наочно показано значимість вікового аспекту дітей із ВВС в летальності новонароджених та немовлят першого року життя. Частота (q) випадків летальності дітей із ВВС серед уроджених вад розвитку становила 0,32 (рис. 3), і в кожному третьому випадку померла новонароджена дитина (А), тоді як протягом першого року життя (Б) даний показник зріс до q = 0,56, тобто у кожної другої дитини з ВВР смерть наступила від ВВС, що свідчить про соціально­медичну значимість та тяжкість перебігу даної патології.

Отримані дані наочно підтверджують, що найкритичніший вік у структурі летальності дітей із ВВС — це період новонародженості та першого року життя, під час якого проходить встановлення імунітету, морфологічно­функціональної зрілості систем та реактивності дитячого організму.

Проведено детальний аналіз летальності новонароджених дітей та немовлят першого року життя з уродженими вадами серця за статтю та місцем проживання протягом п’яти років (табл. 1).

У нашому дослідженні (табл. 1) виявлено, що дівчатка помирали частіше в періоді новонародженості (63 % випадків), ніж хлопчики (37 %), тобто у співвідношенні 1,7 : 1; з міста були 55,6 % дітей. Летальність серед немовлят першого року життя у співвідношенні між статтю відрізнялась і становила 1 : 2,25, тобто хлопчики помирали майже у 2,5 раза частіше від дівчаток, за місцем проживання теж переважали мешканці міста (53,8 %).

Вивчення частоти ВВС у структурі летальності новонароджених і немовлят першого року життя вірогідно виявило наявність деяких факторів, що могли бути і/або були причиною виникнення даної соціально вагомої патології серця. Отримані дані збігаються з роботами інших авторів [2]. Оцінка ймовірних факторів впливу на виникнення вроджених вад серця у дітей під час вагітності наведена в табл. 2.

Як видно з табл. 2, середній вік матерів становив 30,4 ± 2,3 року. Перша вагітність (50,9 % випадків) закінчилася народженням дитини з ВВС. У 37,7 % вагітних спостерігався гестоз І половини вагітності та загроза викидня. Гострі респіраторно­вірусні інфекції в групі жінок із ВВР плода і новонародженого в періоді даної вагітності зустрічались у 40,0 % та екстрагенітальна патологія — у 28,3 %.

Проведено вивчення частоти груп крові матерів і їх дітей з вродженими вадами серця, які мають ймовірно важливе значення у становленні імунологічної опірності немовлят протягом першого року життя (табл. 3).

За даними дослідження вдалося виявити, що ВВС спостерігалася майже у половини померлих немовлят (41,5 % випадків) І(0) група крові, а ІІ(А) та ІІІ(В) групи — відповідно у 28,3 і 24,5 %. Rh­фактор крові від’ємний тільки в 11,3 % дітей. Групи крові матерів померлих дітей мали майже ідентичну частоту розподілу: І(0) група переважала у половини породіль (50,0 %), ІІ(А) — у два рази рідше (26,2 % випадків), а ІІІ(В) — у 14,3 %. ІV(АВ) група крові виявилася завідомо найбільш рідкісною як у матерів, так і у померлих дітей першого року життя. Таким чином, аналіз частоти ВВС у структурі летальності дітей першого року життя з уродженими вадами розвитку, детальне вивчення ролі причинних факторів ризику вагітних із народження дітей з вадами вимагає дослідження моніторингу ВВС, ранньої діагностики, своєчасного кардіохірургічного лікування та медико­генетичного консультування сімей, у яких народилися діти з даною патологією.

Висновки

1. Аналіз частоти ВВС у структурі летальності дітей першого року життя виявив наявність ймовірних факторів ризику вагітних жінок: відносно молодий вік матері, перша вагітність, гестоз І половини вагітності, загроза викидня, аборти, анемії, перенесення гострої респіраторно­вірусної інфекції, екстрагенітальні захворювання та висока частота наявності ВВР та спадкової патології в сім’ї, що могли бути і/або були причиною виникнення даної соціально вагомої патології серця.

2. Ретроспективний аналіз летальності за п’ять років серед померлих дітей показав, що ВВР становили 68,1 %. Вроджена патологія серця у дітей першого року життя серед ВВР зустрічалась з частотою 0,32, тобто в кожному третьому випадку помирала новонароджена дитина і кожна друга дитина з ВВС протягом першого року життя, що свідчить про необхідність пренатальної та ранньої клінічної діагностики, тяжкість даної патології та соціально­медичну значимість.

3. Летальність серед немовлят першого року життя між статтю відрізнялась і становила 1 : 2,25, тобто хлопчики помирали майже у 2,5 раза частіше, тоді як у періоді новонародженості дівчатка помирали частіше, ніж хлопчики, у співвідношенні 1,7 : 1. За місцем проживання переважали мешканці міста.

4. Вивчення моніторингу поширення та частоти летальності вроджених вад серця у дітей першого року життя мають важливе значення для раннього корегуючого кардіохірургічного лікування, спостереження та медико­генетичного консультування сімей, у яких народилися діти з даною патологією, при наступному плануванні вагітності.


Список литературы

1. Андреева Л.П., Кулешов Н.П. Наследственные и врожденные болезни: вклад в детскую заболеваемость и инвалидность, подходы к профилактике // Педиатрия. — 2007. — Т. 86, № 3. — С. 8­14.

2. Антипкін Ю.Г., Книшов Г.В., Авраменко Т.В. та ін. Сучасні проблеми вроджених вад серця та їх корекція у новонароджених дітей // Перинатологія та педіатрія. — 2009. — № 1. — С. 23­27.

3. Демикова Н.С. Мониторинг врожденных пороков развития и его значение в изучении их эпидемиологии // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2003. — № 4. — С. 13­17.

4. Запорожан В.Р., Кордон В.А., Бажора Ю.И. и др. Генетическая медицина. — Одесса: Одес. гос. мед. ун­т, 2008. — 432 с.

5. Лук’янова О.М. Основні підсумки та перспективи розвитку перинатології в Україні // Перинатологія та педіатрія. — 2003. — № 1. — С. 3­6.

6. Майданник В.Г., Хайтович М.В. Діагностика природжених пороків серця: сучасний стан і перспективи // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2010. — № 1. — С. 31­34.

7. Моісеєнко Р.О. Частота і структура захворюваності дітей в Україні та шляхи її зниження // Перинатологія та педіатрія. — 2009. — № 4. — С. 23­26.

8. Павлишин Г.А. Проблеми неонатології за результатами аналізу причин летальності в період новонародженості // Перинатологія та педіатрія. — 2005. — № 3–4. — С. 60­64.

9. Руденко І.В. Нозологічні форми та частота природжених пороків серцево­судинної системи у новонароджених Одещини // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2009. — № 3. — С. 47­48.

10. Сорокман Т.В., Підвисоцька Н.І., Попелюк Н.О. та ін. Оцінка соціально­гігієнічних факторів ризику виникнення природжених пороків серцево­судинної системи // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2010. — № 1. — С. 28­30.

11. Dolk H. SUROCAT: 25 years of European surveillance of congenitalis anomalies // Hrch. Dis. Child Fetal Neonatal. Ed. — 2005. — 90. — 355­357.

12. Reefhuis J., Honein M.A. Maternal age and non­chromosomal birth defects, Atlanta — 1968–2000: teenager or thirty — something, who is risk? // Birth Defects Res A Clin Mol Teratol. — 2004. — 70, 9. — P. 572­279.


Вернуться к номеру