Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Міжнародний ендокринологічний журнал 4 (44) 2012

Повернутися до номеру

Поінформованість лікарів загальної практики про фактори ризику цукрового діабету 2-го типу

Автори: Гончарова О.А.1, Корж О.М. - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України; Ільїна І.М. - ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків

Рубрики: Ендокринологія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

У роботі наведені результати анонімного анкетування лікарів загальної практики — сімейної медицини щодо їх обізнаності про фактори ризику цукрового діабету 2-го типу. Отримані дані обґрунтовують необхідність приділення більшої уваги цьому питанню на етапі післядипломної освіти, оскільки робота з факторами ризику захворювання є ключовим моментом профілактичних заходів.

В работе представлены результаты анонимного анкетирования врачей общей практики — семейной медицины относительно их информированности о факторах риска сахарного диабета 2-го типа. Полученные данные обосновывают необходимость уделять больше внимания этому вопросу на этапе последипломного образования, потому что работа с факторами риска заболевания является ключевым моментом профилактических мероприятий.

In this article there are presented the results of an anonymous survey of general practitioners regarding their awareness of risk factors in type 2 diabetes mellitus. The data obtained justify the need to give more attention to this issue at the stage of postgraduate education, because work with risk factors of disease is the key point to prevention mea-
sures.


Ключові слова

цукровий діабет 2-го типу, профілактика, фактори ризику.

сахарный диабет 2-го типа, профилактика, факторы риска.

type 2 diabetes mellitus, prevention, risk factors.

Загальна медична практика — сімейна медицина має значний потенціал впливу на стан здоров’я населення [1]. У системах охорони здоров’я, у яких уже відпрацьована практика, заснована на засадах сімейної медицини, до 90–95 % усіх звернень пацієнтів вирішується на етапах первинної допомоги, навіть при залученні інших фахівців [2]. За таких умов левова частка роботи з профілактики захворювань, у тому числі хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), припадає саме на цю ланку практичної медицини [3]. Цукровий діабет (ЦД) 2­го типу, як типовий представник ХНІЗ, має досить тривалу доманіфестну стадію, упродовж якої у хворих уже розвиваються діабетичні ускладнення та асоційована з діабетом хронічна патологія. Враховуючи значну поширеність та невпинний ріст захворюваності на ЦД 2­го типу, негативний внесок патології в передчасну смертність та інвалідність хворих, зниження якості їх життя, проблема раннього виділення та моніторингу груп із високим ризиком розвитку цього захворювання є актуальною проблемою. На теперішньому етапі на світовому рівні алгоритм такої роботи включає виявлення в «умовно здорового» населення факторів ризику (ФР) ЦД 2­го типу, корекцію модифікованих ФР та динамічний контроль вуглеводного метаболізму [4–7]. Така робота зазвичай під силу тільки сімейним лікарям, оскільки тільки вони спостерігають осіб із ще не діагностованим ЦД. Для того, щоб вона була ефективною, лікарі повинні володіти інформацією стосовно переліку ФР ЦД 2­го типу та існуючих методів їх корекції. Встановлення ступеня обізнаності лікарів загальної практики про ФР цукрового діабету 2­го типу і стало метою даного дослідження.

Матеріали та методи

На кафедрах сімейної медицини, а також ендокринології та дитячої ендокринології ХМАПО проведене анонімне анкетування 60 лікарів, які підвищували кваліфікацію з сімейної медицини (1­ша група, n = 30) або вступили на цикл спеціалізації з ендокринології (2­га група, n = 30), маючи попередній стаж із терапії. Проаналізовано перелік названих лікарями ФР та їх ранжування за частотою внесення в анкету. Проведено порівняльний аналіз ступеня обізнаності про ФР ЦД 2­го типу між лікарями обох груп. Статистичний аналіз виконано з використанням t­критерію Стьюдента.

Результати та їх обговорення

Проведене анонімне анкетування дало можливість ранжувати названі ФР залежно від кількості лікарів, котрі їх занотували в анкетах (від більшої частоти до меншої). Наведені в табл. 1 дані свідчать, що кожний із ФР не був указаний всіма лікарями, хоча більшість із них відзначали ожиріння (93,3 %) та обтяжену по діабету спадковість (86,7 %). Справді, визнано, що найбільший відсоток захворюваності на ЦД 2­го типу спостерігається серед осіб з ожирінням, але визнано також, що найбільшу загрозу несе абдомінальний тип ожиріння, а жоден із лікарів, які є представниками первинної ланки медичної допомоги, цього не знав. 5 лікарів (8,3 %) включили в перелік ФР вагітність, але жоден не конкретизував, що має значення не сама вагітність, а гестаційний діабет, тобто порушення вуглеводного метаболізму на тлі вагітності (табл. 1).

Встановлено, що серед осіб похилого віку захворюваність на ЦД 2­го типу є вищою, і саме за такої перед­умови принциповим моментом при проведенні скринінгу ЦД 2­го типу є максимальне охоплення населення віком 40–45 років і вище. Тим не менше лише 26,7 % лікарів включили вік до переліку ФР ЦД 2­го типу. Наявність атеросклерозу та артеріальної гіпертензії, які визнано супутньою патологією навіть на доклінічних стадіях ЦД 2­го типу і які сприяють уже на цьому етапі розвитку діабетичних судинних ускладнень, відзначили тільки 33,3 та 23,3 % лікарів відповідно.

Загалом слід відзначити, що лікарі первинної ланки медичної допомоги, до переліку службових обов’язків яких включена профілактика найбільш поширених ХНІЗ, недостатньо обізнані про провідні ФР ЦД 2­го типу, який є представником ХНІЗ.

Порівнюючи поінформованість у цьому питанні сімейних лікарів, які підвищували кваліфікацію на кафедрі сімейної медицини, і лікарів, які спеціалізувались з ендокринології, встановлено деякі суттєві розбіжності (табл. 2). Вони значною мірою пов’язані зі стереотипом повсякденної роботи. Сімейні лікарі, які перш за все є терапевтами, до переліку ФР включили захворювання, з приводу яких найчастіше до них звертаються хворі, — атеросклероз, хронічний панкреатит, артеріальна гіпертензія, хронічна патологія печінки, підшлункової залози, вірогідно частіше включали до переліку ФР тривале вживання діуретиків, зловживання алкоголем, наркоманію.

Лікарі другої групи, які готуються стати ендокринологами, назвали такий важливий ФР ЦД 2­го типу, як ожиріння, вірогідно частіше відзначили вагітність, але не пов’язали цей ризик із наявністю гестаційного діабету; частіше включали до переліку інтолерантність до глюкози. Проте і вони не показали чіткої обізнаності про ФР ЦД 2­го типу.

Висновки

1. Лікарі первинної ланки медичної допомоги, до функціональних обов’язків яких входить скринінг цукрового діабету 2­го типу як представника хронічних неінфекційних захворювань, недостатньо обізнані про фактори ризику цього захворювання.

2. Існує нагальна необхідність у включенні цієї теми в навчальні програми кафедр післядипломної підготовки із сімейної медицини та терапії, і з ендокринології, а також у забезпеченні лікарів первинної ланки охорони здоров’я навчальними посібниками з цієї проблеми.


Список літератури

1. Висоцька О.І., Свінціцький А.С., Виноградова Г.М., Висоцький В.І. Питання розробки моделі практики сімейної медицини в Україні в контексті надання допомоги підліткам і молоді [Текст] // Сімейна медицина. — 2009. — № 3(29). — С. 85­86.

2. Вороненко Ю.В., Лисенко Г.І. Концептуальні основи європейської програми наукових досліджень у загальній практиці – сімейній медицині та перспективи впровадження в Україні [Текст] // Сімейна медицина. — 2009. — № 3(29). — С. 81­82.

3. Ермакович И.И. Профилактика хронических неинфекционных заболеваний на популяционном уровне [Текст] / И.И. Ермакович, В.А. Чернышов // Здоров’я України. — 2004. — № 23–24. — С. 108­109.

4. Кравчун Н.А., Казаков А.В., Караченцев Ю.И., Ильина И.М., Гончарова О.А. Сахарный диабет 2 типа: скрининг и факторы риска. Монография. — Х.: Новое слово, 2010. — 256 с.

5. Ratner R. An update on the diabetes prevention program // Endocr. Pract. — 2006. — № 12 (Suppl. 1). — P. 20­24.

6. Маньковський Б.М. Вчасна діагностика цукрового діабету: результати дослідження Діа Скрин / Б.М. Маньковський, О.С. Ларін // Клін. ендокринол. та ендокрин. хірургія. — 2007. — № 1(18). — С. 42­47.

7. Ильина И.М. Скрининг сахарного диабета 2 типа (обзор) / И.М. Ильина, А.В. Казаков, О.А. Гончарова // Пробл. ендокр. патол. — 2005. — № 4. — С. 81­87.


Повернутися до номеру