Журнал «Здоровье ребенка» 5 (40) 2012

В Україні, за даними статистичного управління МОЗ, захворюваність на гострі кишкові інфекції (ГКІ, діареї) поступається лише гострим респіраторним захворюванням та вітряній віспі (у роки підйому захворюваності на цю інфекцію), тобто в цьому рейтингу займає третє місце. Кожен рік на гострі кишкові інфекції в Україні хворіє близько 50 000 дітей. Етіологічна структура ГКІ у дітей 1­го року життя в Україні (аналіз даних статистичного управління МОЗ 2011 р.) така: сальмонельоз — 4,3 %, шигельоз — 0,9 %, інші встановлені збудники — 67,9 %, з них ротавірус — 19,3 %, не встановлені збудники — 24 %, інші (лямбліоз, криптоспоридіоз) — 3 %. У 2011 році було зареєстровано 1652 випадки ротавірусної інфекції в дітей до 1 року, у 2010 році — 1476 випадків.

Виявлення ротавірусів за роками збільшується завдяки появі можливостей для визначення їх антигенів у випорожненнях, в основному з використанням швидких тестів.

За нашими попередніми даними, в половини дітей віком до 5 років із гострими кишковими інфекціями причиною госпіталізації є ротавірусна інфекція. У холодну пору року майже в 90 % госпіталізованих в інфекційні стаціонари дітей до 5 років із гострим гастроентеритом виявляється ротавірусна інфекція [1]. Відомо багато генотипів ротавірусів, але, за нашими даними, основними збудниками ГКІ ще в 2007 році в Україні, як і в інших країнах, були переважно 5 видів ротавірусів: G1P[8], G2P[4], G3P[8], G4P[8], G9P[8], серед виявлених видів лідером був генотип G1P[8] [2–4]. Генотип G1P[8] входить до складу вакцини проти ротавірусної інфекції Ротарикс, яка застосовується вже в Національних календарях країн ЄС (Австрії, Бельгії і Люксембургу), та зареєстрована у 32 країнах Європейського регіону ВООЗ і в тому числі доступна в Україні з березня 2011 року, з 2011 року введена в календар щеплень (Наказ МОЗ № 595 від 16.09.2011 р.) як рекомендована. У клінічних дослідженнях доведено, що вакцина забезпечує захист від тяжкої ротавірусної інфекції, що викликається іншими значно поширеними штамами ротавірусів, таких як G2P[4], G3P[8], G4P[8], G9P[8] [5].

Загальновідомим та добре вивченим є факт мінливості циркулюючих штамів ротавірусів залежно від географічної зони та сезону. Щорічно у світовій літературі з’являються повідомлення про випадки ГКІ, що спричиняються іншими генотипами ротавірусів. В Україні даних про зміну генотипів ротавірусів, що викликають ГКІ, поки ще немає.

Мета даної роботи — прослідкувати зміни за останні роки генотипів ротавірусів, що викликають ГКІ у дітей віком до 5 років.

Матеріали і методи 

За підтримки ВООЗ у кінці 2006 року розпочався дозорний епіднагляд за ротавірусною інфекцією серед госпіталізованих дітей віком до 5 років за типовим протоколом ВООЗ. В епіднагляд за Наказом МОЗ було включено дитячі інфекційні стаціонари Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1 і Одеської клінічної інфекційної лікарні. Критерії включення: вік до 5 років (0–59 місяців), госпіталізація з приводу гострої (тобто £ 14 днів) водянистої діареї/гастроентериту. Критеріями виключення з дослідження були: наявність у випорожненнях крові і переведення дітей з інших лікарень або відділень. Зразки випорожнень збиралися протягом 48 годин від надходження в стаціонар, щоб виключити внутрішньолікарняну інфекцію.

Зразки випорожнень доставлялися до вірусологічних лабораторій СЕС. Визначався антиген ротавірусу ІФА. Генотипування виділених ротавірусів здійснювалося в референс­лабораторії ВООЗ (Велика Британія, Лондон — у 2007 році, Республіка Білорусь, м. Мінськ — з 2008 року).

Результати та їх обговорення

У дослідження було включено 7597 дітей віком до 5 років, які госпіталізувалися в інфекційні відділення дозорних стаціонарів із гострими гастроентеритами (ГКІ). Особливістю дослідження було те, що обстеження на ротавірус проходили майже всі госпіталізовані діти віком до 5 років. Відсоток виявлення ротавірусної інфекції серед обстежених дітей у стаціонарах міст Києва і Одеси за 5 років спостереження наведено в табл. 1.

Як видно з даних табл. 1, майже у половини госпіталізованих дітей віком до 5 років причиною госпіталізації була ротавірусна інфекція. У холодні місяці як в Одесі, так і в Києві стаціонари заповнюються практично повністю дітьми з ротавірусною інфекцією.

Порівняльна характеристика генотипів ротавірусів за роками (2007–2011) у госпіталізованих дітей у стаціонар м. Києва наведена в табл. 2.

З даних табл. 2 видно, що на початку дослідження серед основних генотипів ротавірусів, які були збудниками ГКІ у дітей до 5 років, лідером був генотип G1P[8], частка якого в етіології ГКІ зменшилася у 2011 році. Інший основний генотип G4P[8] набирав поступово лідерство як збудник ГКІ і у 2011 році став провідним. Генотип G9P8, навпаки, втрачав свою силу як збудник ГКІ, а у 2011 році зовсім не визначався в госпіталізованих дітей у місті Києві. Інші генотипи, окрім основних, зустрічалися в по­одиноких випадках, тільки у 2008 році генотип G9P4 виділявся майже у 13 % дітей із ГКІ. Разом нові генотипи за роками зустрічалися не більше 15 % (від 7,5 до 14,8 %).

Отже, за всі роки спостереження причиною госпіталізації дітей із ГКІ у місті Києві були так звані основні генотипи ротавірусів. За роками мінялося лише лідерство окремих генотипів. Нові генотипи ротавірусів виявлялися епізодично і не закріплялися як постійні збудники ГКІ.

Порівняльна характеристика генотипів ротавірусів за роками (2007–2011) у госпіталізованих дітей у стаціонар м. Одеси наведена в табл. 3.

З табл. 3 видно, що в Одесі протягом 5 років спостереження ГКІ у госпіталізованих дітей викликалися основними п’ятьма генотипами ротавірусів. На початку дослідження лідером серед них був генотип G1P[8], як і в Києві, він поступивуся своєю перевагою генотипу G4P[8] у 2011 році. Лідером серед основних збудників ротавірусної інфекції у місті Одесі у 2010 році був генотип G3P[8], але у 2011 році він це лідерство втратив. Генотип G9P8, як і у госпіталізованих дітей у місті Києві, втрачав свою силу як збудник ГКІ і у 2011 році зовсім не визначався. Інші генотипи, окрім основних, зустрічалися, як і в Києві, у поодиноких випадках, тільки у 2008 році генотип G2P[6] виділявся майже у 8 % дітей із ГКІ. Разом нові генотипи за роками зустрічалися не більше 10 % (від 3,2 до 9,9 %).

Отже, в Одесі, як і в Києві, за роками змінювалося лише співвідношення основних штамів ротавірусів — збудників ГКІ, що стають причиною госпіталізації дітей до 5­річного віку. Зміни у співвідношенні основних генотипів ротавірусів при ГКІ у дітей вивчалися після введення вакцини Ротарикс в Австрії [6] і Бельгії [7]. При цьому ефективність вакцини Ротарикс залишалася високою, захворюваність на ротавірусну інфекцію знижувалася.

У місті Одесі у дітей із ГКІ було виділено 11 варіантів рідкісних поодиноких генотипів ротавірусів, у Києві — 10. Не вдалося протипувати антиген G у 2 штамів ротавірусу в дітей із ГКІ в місті Києві і у 2 штамів — у місті Одесі. Нетипованими за P­антигеном залишилися 3 штами ротавірусів, які були виділені при ГКІ у дітей, госпіталізованих у місті Одесі.

Варіантів ротавірусів за G­антигеном було 5 у дітей із Києва [1–4, 9]. Ті ж самі варіанти зустрічалися в дітей з Одеси, але у 2009 визначався ще один — G12 (1 випадок). Варіантів ротавірусів за Р­антигеном було 3 у дітей із Києва [4, 6, 8] і 4 у дітей із Одеси [4, 6, 8, 9]. При цьому ротавіруси з антигеном Р9 були виділені в поодиноких випадках тільки у 2008 (1 випадок) та 2010 (1 випадок) роках.

Висновки

1. Генотипи ротавірусів, проти яких доведено ефективність сучасних вакцин, залишаються протягом п’яти років (2007–2011) основними збудниками ротавірусних гастроентеритів (ГКІ) у дітей до 5­річного віку в Україні.

2. За роками змінюється лише співвідношення основних п’яти варіантів генотипів ротавірусів, що спричиняють тяжкі ГКІ у дітей віком до 5 років, що стає приводом до їх госпіталізації.

3. Відмінності в дозорних містах (Київ, Одеса) стосуються також тільки деяких особливостей співвідношення основних генотипів ротавірусів.