Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта

Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
Зала синя Зала жовта

Журнал "Медицина невідкладних станів" 2 (49) 2013

Повернутися до номеру

Використання ларингеальной маски на догоспітальному етапі

Автори: Льовкін О.А., Голдовський Б.М., Конаков С.Ю., Серіков К.В., Поталов С.О., Василенко В.М., Кафедра медицини невідкладних станів ДЗ «ЗМАПО МОЗ України», м. Запоріжжя

Рубрики: Сімейна медицина/Терапія, Медицина невідкладних станів

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку

Своєчасне відновлення прохідності дихальних шляхів є одним із пріоритетних заходів у практиці лікарів швидкої медичної допомоги, оскільки має велике значення в зниженні летальності в перші години після травмування або нещасного випадку і позитивно впливає на своєчасне усунення ускладнень, прогноз і тривалість перебування в стаціонарі тяжких хворих.

Мета. Золотим стандартом вирішення проблеми відновлення прохідності дихальних шляхів (ДШ) є інтубація трахеї. Однак труднощі маніпуляції для лікарів невідкладних станів, ускладнення, неукомплектованість бригад швидкої медичної допомоги ускладнюють використання даного методу на догоспітальному етапі.

Матеріали і методи дослідження. У проспективне клінічне дослідження, що проводилося на базі Запорізької міської клінічної лікарні екстреної і швидкої медичної допомоги, були включені 80 хворих. Залежно від методу відновлення прохідності ДШ хворі були розподілені на дві групи. В основній групі відновлення та підтримка прохідності ДШ проводилось за допомогою ларингеальної маски, у контрольній — методом інтубації трахеї. Хворі та постраждалі основної і контрольної груп були порівнянні за віком, статтю, тяжкістю стану, основною нозологією та наявністю супутньої патології.

Усім пацієнтам у критичному стані на догоспітальному етапі проводили анестезіологічне забезпечення з відновленням та підтримкою прохідності ДШ і проведенням штучної вентиляції легень за протоколом.

Результати та їх обговорення. Зміни показників механіки дихання, газообміну та гемодинаміки у пацієнтів обох груп на етапах дослідження відображені у табл. 1.

Так, показники ХОД, ДО, ЧДР, Ppeak свідчили про однакову ефективність методів відновлення прохідності ДШ у пацієнтів обох груп. Показник SpО2 у пацієнтів контрольної групи статистично значуще знижувався на другому етапі, що було пов’язано з багаторазовими спробами екстреної інтубації трахеї та свідчить про складність цієї маніпуляції. Порівняльна динаміка показників гемодинаміки у пацієнтів обох груп дослідження на етапах надання допомоги свідчить, що у пацієнтів контрольної групи були зафіксовані статистично значущі зміни гемодинамічної реакції, чого не було у пацієнтів основної групи.

Висновки

1. Порівняльний аналіз змін показників механіки дихання та газообміну в пацієнтів у критичному стані свідчить, що ларингеальна маска забезпечувала ефективне відновлення і підтримку прохідності верхніх ДШ і адекватний газообмін у критичних пацієнтів на догоспітальному етапі.

2. Зниження SpО2 у пацієнтів контрольної групи на другому етапі пов’язано з багаторазовими спробами екстреної інтубації трахеї та свідчить про складність цієї маніпуляції.

3. Інтубація трахеї на догоспітальному етапі супроводжується гемодинамічною реакцією.



Повернутися до номеру