Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" 2 (45) 2013

Back to issue

Лабораторна характеристика дефіциту заліза у дітей

Authors: Щербатюк Н.Ю., ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Стаття присвячена вивченню показників периферичної червоної крові, заліза сироватки, загальної залізозв’язуючої здатності крові, коефіцієнта насичення трансферину в дітей 3–14 років, хворих на залізодефіцитну анемію, залежно від віку, ступеня тяжкості, тривалості захворювання.

Статья посвящена изучению показателей периферической красной крови, сывороточного железа, общей железосвязывающей способности сыворотки, коэффициента насыщения трансферрина у детей 3–14 лет, больных железодефицитной анемией, в зависимости от возраста, степени тяжести, продолжительности заболевания.

The thesis deals with the study of peripheral red blood parameters, serum iron, general iron-binding capacity, transferin saturation index in children of 3–14 years old with iron deficiency anemia depending on age, severity, the disease duration.


Keywords

залізодефіцитна анемія, дефіцит заліза, еритроцитарні індекси.

железодефицитная анемия, дефицит железа, эритроцитарные индексы.

iron deficiency anemia, iron deficiency, erythrocytes indices.

Вступ

Залізодефіцитна анемія (ЗДА) є однією з найбільш поширених форм анемій, що реєструється у 20 % населення планети (ВООЗ, 2010). Серед дітей дефіцит заліза (ДЗ) і пов’язана з ним анемія зустрічаються в країнах з високим економічним рівнем у 7–12 % і близько 50 % — у малорозвинених регіонах. Захворюваність на ЗДА по Тернопільській області має тенденцію до росту і становила у 2011 р. 89,5 на 1000 дитячого населення. Якщо взяти до уваги, що латентний ДЗ зустрічається в 2–2,5 раза частіше, ніж ЗДА, то поширеність сидеропенії є катастрофічно високою.

Матеріали і методи

В основі роботи лежать клініко-лабораторні дослідження, що проводились на базах Тернопільської обласної й міської клінічних дитячих лікарень, Тернопільського та Рівненського будинку дитини, Рівненського клінічного лікувально-діагностичного центру. Під спостереженням знаходилось 167 дітей віком від 3 до 14 років, хворих на залізодефіцитну анемію. Хлопчиків було 83 (49,7 %), дівчаток — 84 (50,3 %). Контрольну групу становили 20 дітей того самого віку без клінічних і лабораторних ознак ЗДА та супутньої патології. Показники їх гемограми та обміну заліза наведені в табл. 1.

Діагноз ЗДА виставляли на основі клініко-лабораторного синдромокомплексу, що включав визначення ступеня тяжкості захворювання, оцінку основних клінічних і лабораторних симптомів, які підтверджують наявність анемії, гемічної гіпоксії, сидеропенії, інтоксикації, функціональних і органічних змін із боку органів і систем.

Лабораторна діагностика анемії ґрунтувалась на критеріях, запропонованих ВООЗ (1973). За нижню границю нормативної величини гемоглобіну крові у дітей до 5 років вважали 110 г/л, після 5 років — 120 г/л. Дітей віком від 3 до 5 років, хворих на ЗДА, було 80 (47,9 %), а віком від 6 до 14 років — 87 (52,1 %).

Додатково в кожній віковій категорії дітей для уточнення характеру та ступеня тяжкості анемії визначали інші гематологічні показники: кількість еритроцитів, кольоровий показник, гематокрит (Ht), еритроцитарні індекси: середній об’єм еритроцита (MCV), середній уміст гемоглобіну в еритроциті (МСН), середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті (МСНС), індекс розподілу еритроцитів (RDW). Вказані дані отримували на гематологічному аналізаторі Micros Cobas фірми Roche або розрахунковим методом [1]. Оцінювали вміст заліза сироватки крові і загальну залізозв’язуючу здатність сироватки, які визначали за допомогою наборів «Біо-Ла-Тест» фірми «Лахема».

Вираховували також коефіцієнт насичення трансферину (КНТ) залізом [2]:


Діагноз анемії виставляли відповідно до рекомендацій ВООЗ (1973).

Результати

Згідно з результатами обстеження всі хворі були розподілені на три групи залежно від ступеня тяжкості: І група — легкий ступінь анемії — 92 (55,09 %) дитини, ІІ група — середній ступінь тяжкості — 46 (27,54 %) дітей, ІІІ група — тяжкий ступінь анемії — 29 (17,37 %) дітей.

Клініко-лабораторне обстеження хворих дітей дозволило виділити різні ступені тяжкості захворювання. При легкому ступені ЗДА рівень Hb становив 92–117 г/л, кількість еритроцитів — 3,8–4,2 • 1012/л. Середній ступінь малокрів’я характеризувався коливанням Hb 75–92 г/л, еритроцитів — 2,6–3,8 • 1012/л. При тяжкому ступені рівень Hb був нижче 75 г/л, еритроцитів — нижче 2,7 • 1012/л. Середні показники гемограми й обміну заліза залежно від ступеня тяжкості ЗДА наведені в табл. 2.

MCV становив при тяжкому ступені ЗДА 61,69 ± 1,00 фл, а при легкому й середньому ступенях — 78,57 ± 0,58 фл і 75,88 ± 0,86 фл відповідно; у контролі — 83,45 ± 0,44 фл (P < 0,01). Індекс розподілу еритроцитів, що дає кількісну оцінку розкиду еритроцитів за об’ємом і дозволяє наочно оцінити ступінь анізоцитозу, при середньому (15,79 ± 0,48 %) та тяжкому ступені (18,36 ± 0,66 %) ЗДА був значно вищим (P < 0,05), ніж у дітей із легким ступенем ЗДА (13,36 ± 0,26 %), у контролі — 13,04 ± 0,15 %.

При визначенні рівня ЗС відзначено, що він знижувався адекватно ступеню ЗДА і при тяжкому перебігу ЗДА був у 2 рази нижчим (7,30 ± 0,32 мкмоль/л) за показник у контрольній групі дітей (14,11 ± 0,48 мкмоль/л), P < 0,01. Паралельно зниженню ЗС зменшувався КНТ і вірогідно підвищувалася ЗЗЗС, яка при тяжкому ступені ЗДА становила 81,10 ± 2,97 мкмоль/л, а в контролі — 62,00 ± 1,64 мкмоль/л, P < 0,01.

Обговорення результатів

При оцінці еритроцитарних індексів крові відзначено, що анемія мала гіпохромний мікроцитарний характер. Так, із наростанням тяжкості ЗДА зменшувалися MCV, MCH, MCHC, наростав анізоцитоз. Причому зміни RDW у 9,58 % дітей мали місце навіть при ще нормальному об’ємі еритроцита, що дозволяє вважати RDW одним із ранніх чутливих еритроцитарних індексів для виявлення ДЗ [3]. Еритроцитарна гістограма (рис. 1) у досліджуваних дітей залежала від ступеня анемії й характеризувалась широкою основою із зсувом вліво. При тяжкому ступені ЗДА гістограма була двогорба, що вказувало на наявність двох популяцій еритроцитів — мікро- і макроцитів [4, 5].

Заслуговують на увагу дані показників периферичної крові в обстежених дітей залежно від їх віку (табл. 3, 4).

Висновки

Збережена загальна тенденція до наростання змін еритроцитів із наростанням ДЗ. Однак у дітей 3–5 років на відміну від дітей 6–14 років при легкому ступені анемії окремі еритроцитарні індекси (МСН, МСНС) суттєво не відрізнялись від конт­рольної групи дітей. Тобто при кількісному дефіциті еритроцити таких хворих є ще функціонально повноцінні, і, очевидно, це обґрунтовує ефективність терапії на ранньому етапі розвитку захворювання. Відхилення від норми цих показників при легкому ступені малокрів’я у дітей 6–14 років зумовлено, вірогідно, тривалістю ЗДА, завдяки чому настає функціональне виснаження еритроцита з розвитком гіпоксії.


Bibliography

1. Мосягина Е.Н. Анемии детского возраста. — М.: Медицина, 1969. — 298 с.

2. Резник Б.Я., Зубаренко А.В. Практическая гематология детского возраста. — К: Здоровья, 1989. — 400 с.

3. Кузнецова Ю.В., Коврыгина Е.С., Токарев Ю.Н. Оценка эритроцитарных параметров автоматического анализа крови и их применение для диагностики анемий // Гематол. и трансфузиол. — 1996. — Т. 41, № 5. — С. 44-47.

4. Луговская С.А., Миронова И.И., Морохова В.Т. Гематологические анализаторы в диагностике железодефицитных анемий // Клиническая лабораторная диагностика. — 1996. — № 6. — С. 7-10.

5. Циммерман Я.С., Бабушкин Г.Д. Диагностика и дифференциальная диагностика железодефицитных анемий // Клиническая медицина. — 1997. — № 11. — С. 71-75.


Back to issue