Журнал «Медицина неотложных состояний» 6 (69) 2015

У житті весь час так ведеться, що за все необхідно відповідати рано чи пізно, все має свою ціну й наслідки: вчинки, події, поведінка, сказане й не сказане слово, вміння жити серед людей і з людьми, ставлення до флори та фауни. І хто зважено й гідно поводиться в повсякденному житті й на виробництві, той не зазнає негативного впливу середовища або, в усякому разі, менше страждає від втрати дорогоцінного часу, матеріальних цінностей, грошей, свободи, соціального статусу, здоров’я, а то й навіть життя. 

Травма відповідає критеріям глобальної пандемії і є причиною значної смертності упродовж тривалого часу на всіх континентах. Понад 16 тисяч людей гинуть щодня (5,8 млн щорічно) внаслідок травматичних ушкоджень. Це становить 10 % від загальної смертності й перевищує рівень смертності від туберкульозу, малярії та ВІЛ/СНІДу, разом узятих. А за прогнозами, цей показник у 2020 році становитиме 8,4 млн людей щорічно. Травма є першою причиною смерті людей, молодших за 45 років, у всьому світі. Отже, вона вражає найбільш активних членів суспільства та призводить до тривалої втрати дієздатності. Найчастіше множинні ушкодження отримують молоді чоловіки, серед госпіталізованих із травмою переважають особи чоловічої статі віком до 65 років. Серед людей похилого віку факторами ризику отримання травм стають супутні захворювання, розлади зору або слуху, захворювання опорно-рухового апарату та цереброваскулярні розлади [1]. 

Наводимо приклад з нашої практичної роботи — смертельна політравма, завдана конем-жеребцем господарю, який знехтував правилами догляду, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння.

15.08.2014 року, о 23:35, у реанімаційне відділення КЗ ССР «Сколівська центральна районна лікарня», минаючи приймальне, надійшов потерпілий К., 75 років, житель одного із сіл району, з діагнозом: «Політравма. Закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Рана правої вушної раковини. Закриті множинні флуктуючі переломи ребер праворуч, правобічний гемопневмоторакс, підшкірна емфізема. Перелом правої ключиці. Множинні кусані рани, забійні садна й гематоми тіла. Травматичний шок ІІІ ст.». 

Потерпілий доправлений у лікарню бригадою екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Із анамнезу стало відомо, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, десь о 21:30 отримав множинні травми внаслідок кусання й побиття власним конем-жеребцем на пасовищі, коли намагався забити кілок на новому місці випасу.

     

На момент надходження стан потерпілого вкрай тяжкий: без свідомості, у просторі та часі не орієнтований, словесному контакту недоступний, на больові подразнення не реагує. Шкірні покриви й видимі слизові блідого забарвлення. По тілу множинні кусані рани, забійні садна й гематоми у формі відбитків зубів коня. Грудна клітка деформована, асиметрична, праворуч запала, де по середній ключичній лінії крепітуючі флуктуючі закриті множинні переломи ребер, у верхніх відділах праворуч підшкірна емфізема. У ділянці правої вушної раковини наявна рвано-кусана рана розмірами 2 × 1,5 см, дном якої є м’які тканини й фрагменти ушкоджених хрящів. Є набряк м’яких тканин обличчя праворуч, на тлі якого множинні садна та синці. Перелом правої ключиці. Кістки кінцівок на дотик цілі. Тони серця глухі, ритмічні. Артеріальний тиск 60/40 мм рт.ст. Пульс 144 удари за хвилину, ритмічний, слабого наповнення й напруження. У легенях дихання ліворуч везикулярне, різко ослаблене, праворуч — не проводиться. Живіт при пальпації м’який, бере участь у акті дихання. Печінка не виступає з-під правої реберної дуги, селезінка не пальпується. О 23:45 у потерпілого відмічені ознаки клінічної смерті. Незважаючи на проведені реанімаційні заходи, о 23:55 констатована смерть. Рентгенографію органів грудної клітки та кісток черепа не проведено у зв’язку із короткочасним перебуванням у стаціонарі.

Судово-медичний експерт у ході огляду і дослідження виявив такі тілесні ушкодження та зміни: над внутрішнім краєм правої брови, паралельно до лінії брови, смугастий фіолетовий синець розмірами 2 × 0,8 см. На верхній повіці праворуч блідо-фіолетовий смугастий синець розмірами 2 × 0,8 см. На спинці носа праворуч є два смугастих садна із запалими червоно-коричневими поверхнями розмірами 0,7 × 0,3 см та 0,4 × 0,1 см. На правій щоці, від крила носа до верхньої губи праворуч сім смугастих багряно-фіолетових синців розміром від 3 × 0,6 см до 2 × 0,3 см. У правій чільній ділянці, на межі з волосистою частиною голови, багряно-фіолетовий синець розмірами 4 × 2 см. У правій скроневій ділянці, перед вушною раковиною, фіолетовий смугастий синець нерівномірного насичення, розмірами 5 × 2,5 см. Виявлено рану правої вушної раковиною з дефектом тканини, нерівними широко осадненими краями та заокругленими кінцями, дном якої є м’язи, жирова клітковина й фрагменти ушкоджених хрящів вушної раковиною. У ділянці правого надпліччя, верхньої третини правого плеча та в ділянці правої ключиці є три дугоподібні садна з діаметром дуги 5,8 см, розмірами 10 × 2, 8 × 1,8, 12 × 2 см та неправильно-овальне садно розмірами 9,5 × 5,8 см, на тлі якого є чотири веретеноподібні рани з нерівними краями та заокругленими кінцями довжиною від 0,8 до 0,3 см. У середній та нижній третинах лівого плеча по передній його поверхні — смугасте переривчасте садно у формі дуги діаметром 5,8 см, розмірами 18 × 1,8 см, із запалою червоною поверхнею. На тлі цього садна є три рани з нерівними краями та заокругленими кінцями довжиною від 1 см до 0,5 см, дном яких є м’які тканини. У середній та нижній третинах лівого стегна по передній та зовнішній боковій його поверхнях є множинні (до двадцяти) смугасті, перпендикулярні до осі стегна садна розмірами від 4 × 0,8 до 1 × 0,3 см із запалими світло-коричневими поверхнями. У нижній третині лівого стегна з переходом на коліно по внутрішній боковій його поверхні є шість смугастих та у формі видовженого овалу саден розмірами від 1 × 0,6 до 1,2 × 0,4 см, що розміщені у формі видовженої дуги діаметром 5 см, два смугастих переривчастих садна із запалими червоно-коричневими поверхнями розмірами 7,5 × 1 та 5 × 2 см. На межі верхньої й середньої третин правого стегна спереду є фіолетовий смугастий синець розмірами 18 × 2,5 см, на тлі якого є вісім смугастих та у формі видовженого овалу саден розмірами від 1 × 0,8 см до 0,8 × 0,4 см із запалими темними поверхнями. У середній третині лівої гомілки спереду є два неправильно-овальних садна розмірами 1,5 × 1 та 1 × 0,5 см із запалими червоними поверхнями. На задній поверхні правої вушної раковини є три лінійні горизонтальні рани довжиною 1,2 см кожна, паралельні між собою, з нерівними осадненими краями та заокругленими кінцями, дном яких є м’які тканини. У потиличній ділянці праворуч виявлена дугоподібна рана з дугою, відкритою у бік середньої лінії голови, та скальпованим шкірним клаптем у цьому ж напрямку. Краї рани нерівні, кінці заокруглені, довжина рани 8 см, дном її є кістка. У завушній ділянці, ліворуч за мочкою вушної раковини, є вертикальне смугасте садно розмірами 2,5 × 0,8 см, з коричневою запалою поверхнею. У проекції зовнішньої кісточки правої стопи на тлі набряку є багряно-фіолетовий неправильно-овальний синець розмірами 8 × 5 см. Інших тілесних ушкоджень не виявлено. У плевральну порожнину праворуч введено прозору пластикову трубку по середній пахвовій лінії на рівні шостого ребра, яку фіксовано до шкіри одним хірургічним швом, а також судинний катетер на лівому передпліччі.

Це наочно підтверджують кольорові світлини. 

У результаті внутрішнього дослідження трупа встановлено: у проекціях множинних переломів ребер праворуч є розрив пристінкової плеври. У плевральній порожнині праворуч є 100 см3 рідкої крові. Виявлено розрив нижньої частки правої легені, лінійний, довжиною 0,5 см. Після відділення твердої мозкової оболонки кістки склепіння та основи черепа цілі. Окрім того, виявлені такі тілесні ушкодження: перелом правої ключиці в середній третині. Переломи ребер праворуч: друге по лопатковій та передній пахвовій лінії; третє по лопатковій та передній пахвовій лініях; четверте по передній пахвовій лінії; п’яте по передній пахвовій лінії; шосте по середній ключичній лінії; сьоме по середній ключичній лінії (у сьомому міжребер’ї є дренажна трубка); восьме по середній пахвовій лінії, непрямий; дев’яте по середній пахвовій лінії; десяте по середній пахвовій лінії; одинадцяте по задній пахвовій лінії. Під час судово-токсикологічної експертизи речових доказів — крові і сечі з трупа К. — виявлено етиловий спирт у такій кількості: у крові 2,10 ‰, у сечі 2,42 ‰. Указана концентрація алкоголю в крові може відповідати середній стадії сп’яніння у живої особи.

Поява коня в житті людини відіграла величезну роль у історії її розвитку, причому його роль протягом тисячоліть змінювалася залежно від розвитку продуктивних сил і техніки. Він не тільки супроводжував людину, але і розширював як творчі, так і руйнівні можливості її діяльності. Це була одна із перших тварин, яку приручила людина. Одомашнювати коней почали у ІІІ–ІІ тис. до н.е. у степах між Доном і Дніпром, у Середній Азії, на півдні Сибіру тощо. Крім використання їх у народному господарстві та спорті, з них одержують м’ясо й молоко (кумис), з крові виготовляють лікарські сироватки, імунні проти правця, дифтерії тощо [4]. А спеціально навчених коней використовують у рейт-терапії — метод лікування й реабілітації хворих при багатьох захворюваннях [3]. У коня досить сильно розвинуті органи чуття: зір, слух, нюх, дотик. Дуже чутливі в нього губи і копита, тому кажуть, що кінь бачить дорогу ногами. Він має хорошу пам’ять, чудово орієнтується в будь-якій місцевості. Багатьом відомі історії, коли коні самостійно поверталися додому, долаючи різні перешкоди. Та все ж таки кінь — це лише тварина, причому дуже полохлива. І передбачити достеменно, що вона зробить і як себе поведе, може далеко не кожна людина. Тому не варто нехтувати обережністю при поводженні з конем. Адже відомо багато фактів завдавання ним людині травм різного ступеня тяжкості, аж до смерті. Відомо, що коні, як і собаки, не терплять п’яних, запах алкоголю в тварин провокує певний спалах агресії. Вони дуже тонко відчувають запах алкоголю, який починає «різати» їм нюх. Тварина стикається з джерелом дискомфорту й намагається його позбутися. Тому категорично не дозволено підходити п’яному до коня, дихати йому в ніздрі. Це може спровокувати напад, що й трапилося в нашому випадку. 

Як відомо, часто факторами ризику виникнення різних нещасть і горя є гроші, алкоголь, відсутність взаєморозуміння між поколіннями (батьки та діти), недотримання певних правил поведінки й техніки безпеки на виробництві тощо. У нашому випадку було знехтувано одним із цих факторів, а саме тим, що стосується вживання алкоголю [2], внаслідок чого пацієнт отримав політравму й поплатився життям.

Найчастіше втрачають пильність і обережність при поспіху, особливо люди похилого віку й діти: перші через свою забудькуватість, другі — через незнання встановлених правил поведінки, а також люди в нетверезому стані. Алкоголь — одне із головних джерел наших бід і страждань, що не тільки призводить до соматичних і психічних розладів, а й знижує рівень контрольованості поведінки. А тому завжди і скрізь потрібно мати тверезу голову щодо вибору правильної поведінки й орієнтації в різних життєвих ситуаціях і обставинах.