Журнал «Медицина неотложных состояний» 1 (72) 2016
Вернуться к номеру
Трудная ларингоскопия в плановой анестезиологии
Авторы: Могильник А.И. - ВГУЗ Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Введение. Обеспечение проходимости дыхательных путей — одна из ключевых задач плановой анестезиологии. Почти треть всех случаев анестезиологической смертности связана с трудностями при вентиляции пациентов после индукции в наркоз. Причем большинство из них обусловлены непосредственно интубацией трахеи и трудностями последующей вентиляции. Причиной 80 % закрытых исков Американской ассоциации анестезиологов по поводу повреждения гортани были повторные попытки интубации трахеи во время плановой анестезии. Цель исследования: повышение эффективности и уменьшение частоты осложнений обеспечения проходимости дыхательных путей при трудной ларингоскопии в плановой анестезиологии. Материалы и методы исследования. Нами проанализированы результаты 66 случаев трудной ларингоскопии при плановых оперативных вмешательствах на базе Полтавской областной клинической больницы за 2013–2015 годы. У всех пациентов во время прямой ларингоскопии на фоне миоплегии голосовая щель не визуализировалась. Пациентам I группы применялся клинический протокол оказания медицинской помощи больным с трудной интубацией трахеи, пациентам II группы после неудачной попытки интубации сразу устанавливалась ларингеальная маска соответствующего размера. Исследовалась частота удачных попыток восстановления проходимости дыхательных путей методом интубации трахеи и с помощью ларингеальной маски, частота и причины осложнений. Результаты исследования. У пациентов I группы вторая попытка интубации трахеи была удачной в 43,8 % случаев. Со следующими попытками интубации трахеи эффективность манипуляции прогрессивно уменьшалась до 6,2 % с четвертой попытки. Эффективность последующего использования ларингеальной маски составила 45,4 %; причины несостоятельности: травматизация слизистой, гиперсаливация, бронхорея, ларинго- и бронхоспазм. У пациентов II группы в 91,2 % случаев постановка ларингеальной маски обеспечила герметичность дыхательного контура и адекватную вентиляцию во время оперативного вмешательства. Осложнений практически не наблюдалось. Выводы. Использование клинического протокола оказания медицинской помощи больным с трудной интубацией трахеи в плановой анестезиологии менее эффективно и имеет высокую частоту осложнений, связанных с прямой ларингоскопией, по сравнению с единственной попыткой интубации трахеи и последующим использованием ларингеальной маски.
Вступ. Забезпечення прохідності дихальних шляхів — одне з ключових завдань планової анестезіології. Майже третина всіх випадків анестезіологічної смертності пов’язана з труднощами при вентиляції пацієнтів після індукції в наркоз. Причому більшість із них зумовлені безпосередньо інтубацією трахеї і труднощами подальшої вентиляції. Причиною 80 % закритих позовів Американській асоціації анестезіологів з приводу пошкодження гортані були повторні спроби інтубації трахеї під час планової анестезії.
Мета дослідження: підвищення ефективності та зменшення частоти ускладнень забезпечення прохідності дихальних шляхів при складній ларингоскопії в плановій анестезіології.
Матеріали та методи дослідження. Нами проаналізовані результати 66 випадків складної ларингоскопії при планових оперативних втручаннях на базі Полтавської обласної клінічної лікарні за 2013–2015 роки. У всіх пацієнтів під час прямої ларингоскопії на фоні міоплегії голосова щілина не візуалізувалась. Пацієнтам I групи застосовувався клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із складною інтубацією трахеї, пацієнтам II групи після невдалої спроби інтубації відразу встановлювалася ларингеальна маска відповідного розміру. Досліджувалася частота вдалих спроб відновлення прохідності дихальних шляхів методом інтубації трахеї і за допомогою ларингеальної маски, частота і причини ускладнень.
Результати дослідження. У пацієнтів I групи друга спроба інтубації трахеї була вдалою в 43,8 % випадків. З наступними спробами інтубації трахеї ефективність маніпуляції прогресивно зменшувалася до 6,2 % з четвертої спроби. Ефективність подальшого використання ларингеальної маски становила всього 45,4 %, причини неспроможності: травматизація слизової, гіперсалівація, бронхорея, ларинго- і бронхоспазм. У пацієнтів II групи в 91,2 % випадків постановка ларингеальної маски забезпечила герметичність дихального контуру й адекватну вентиляцію під час оперативного втручання. Ускладнень практично не спостерігалося.
Висновки. Використання клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим із складною інтубацією трахеї в плановій анестезіології менш ефективне і має високу частоту ускладнень, пов’язаних із прямою ларингоскопією, порівняно з єдиною спробою інтубації трахеї та негайним застосуванням ларингеальної маски.
Introduction. Airway management — one of the key tasks in the routine anesthesia. Almost a third of all cases of anesthetic mortality is associated with difficulty in ventilating patients after induction of anesthesia. Most of them are caused by intubation and difficulties of further ventilation directly. The cause of 80 % of the private claims of the American Society of Anesthesiologists about the damage of the larynx was repeated attempts of tracheal intubation during routine anesthesia.
Objective: to increase the efficiency and to reduce the incidence of complications in airway management during difficult laryngoscopy in routine anesthesia.
Materials and methods. We have analyzed the results of 66 cases of difficult laryngoscopy in elective surgical interventions at the premises of the Poltava Regional Clinical Hospital for 2013–2015. In all patients, glottis was not visualized during direct laryngoscopy on the background of myoplegia. In patients in group I, we used clinical protocol of care for patients with difficult intubation, in group II patients, after intubation failure we immediately used laryngeal mask of appropriate size. We investigated the frequency of successful attempts of airway management by means of endotracheal intubation and laryngeal mask, the incidence and causes of complications.
Results of the study. In patients in group I, second attempt of intubation was successful in 43.8 % of cases. With the following intubation attempts, efficiency of manipulation progressively decreased to 6.2 % in the fourth attempt. The effectiveness of the subsequent use of the laryngeal mask was 45.4 %; causes of failure: mucosal trauma, hypersalivation, bronchorrhea, laryngo- and bronchospasm. In group II patients, in 91.2 % of cases, positioning of laryngeal mask provided the tightness of the breathing circuit and adequate ventilation during surgery. A few complications were observed. Conclusions. Using a clinical protocol of care for patients with difficult intubation in routine anesthesia is less effective and has a high rate of complications associated with direct laryngoscopy, compared to the only intubation attempt and the subsequent use of the laryngeal mask.
трудная ларингоскопия, интубация трахеи, ларингеальная маска, осложнения.
складна ларингоскопія, інтубація трахеї, ларингеальна маска, ускладнення.
difficult laryngoscopy, tracheal intubation, laryngeal mask, complications.
Статья опубликована на с. 70-74
Введение
Материалы и методы исследования
Результаты исследования и их обсуждение
Выводы
1. Анестезіологія і реаніматологія, токсикологія: Нормативне виробничо-практичне видання. — К.: МНІАЦ медичної статистики: МВЦ «Медінформ», 2013. — С. 116-119.
2. Тарабрін О.О. Прогнозування складної інтубації трахеї в тиреоїдній хірургії / О.О. Тарабрін, О.О. Буднюк, І.Л. Басенко // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. — 2010. — № 2 (д). — C. 214-215.
3. Brain A.I.J. The development of the laryngeal mask — a brief history of the invention, early clinical studies and experimental work from which the laryngeal mask evolved // European Journal of Anaesthesiology. — 1991. — Suppl. 4. — P. 5–17.
4. Benumof J., Scheller M.S. The importance of transtracheal jet ventilation in the management of the difficult airway // Anesthesiology. — 1989. — Vol. 71. — P. 769–778.
5. Benumof J. The Laryngeal Mask Airway and ASA difficult airway algorithm // Anesthesiology. — 1996. — Vol. 84. — P. 686–699.
6. Brimacombe J.R. Laryngeal Mask Anaesthesia. Principles and Practice. — London: WB Saunders, 2004. — 606 p.
7. Caplan R.A. Medico-legal considerations: The ASA Closed Claim Project / R.A. Caplan, K.L. Posner, J.L. Benumof (ed.) Airway management, principles and practice. — St. Louis-Baltimore: Mosby, 1996. — Vol. 242. — P. 1-7.
8. Complications associated with anaesthesia — a prospective survey in France / L. Tiret, J.M. Desmonts, F. Hatton, G. Vourc’h // Can. Anaesth. Soc. J. — 1986. — Vol. 33, № 3 (1). — P. 336-344.
9. Cook T.M. Ligitation related to airway and respiratory complications of anaesthesia: an analysis of claims against the NHS in England 1995-2007 / T.M. Cook, S. Scott, R. Mihai // Anaesthesia. — 2010. — Vol. 65. — P. 556-563.
10. Desmonts J.M. A retrospective of studies of anaesthesia morbidity and mortality / J.M. Desmonts, P.G. Duncan // Eur. J. Ana–esth. — 1993. — Vol. 10, № 7. — P. 33-41.
11. Domino K.В., Posner K.L., Caplan R.A. et al. Airway injury during anesthesia: a closed claims analysis // Anesthesiology. — 1999. — Vol. 91 (6). — P. 1703–1711.
12. Gataure P.S., Hughes J.A. The laryngeal mask airway in obstetrical anaesthesia // Can. J. Anaesth. — 1995. — Vol. 42. — P. 130–133.
13. Latto I.P. Management of difficult intubation // Difficulties in Tracheal Intubation / Ed. by I.P. Latto, M. Rosen. — London: BailliereTindall, 1987. — P. 99–141.
14. Leach A.B., Alexander C.A. The laringeal mask: An overview // European Journal of Anaesthesiology. — 1991. — Suppl. 4. — P. 19–31.
15. Lockey D., Davies G., Coats T. Survival of trauma patients who have prehospital tracheal intubation without anesthesia or muscle rela–xants: An observational study // BMJ. — 2001. — Vol. 323. — P. 141.
16. McCoy E.P. The levering laryngoscope / E.P. McCoy, R.K. Mirakhur // Anaesthesia. — 1993. — Vol. 48, № 6. — P. 516-519.
17. Practice Guidelines for Management of the Difficult Airway: an updated report by the American Society of Anesthesiologists Task Force on Management of the Difficult Airway // Anesthesiology. — 2003. — Vol. 98. — P. 1269-1277.
18. Paix A.D. Crisis management during anaesthesia: difficult intubation / A.D. Paix, J.A. Williamson, W.B. Runciman // Qual. Saf. Health Care. — 2005. — Vol. 14, № 3. — P. 5.
19. Patil V.U. Fiberoptic endoscopy in anesthesia / V.U. Patil, L.C. Stehling, H.L. Zaunder. — Chicago: Year Book Medical Publishers, 1983. — P. 9-15.
20. Prediction and outcomes of impossible mask ventilation: a review of 50,000 anesthetics / S. Kheterpal, L. Martin, A.M. Shanks, K.K. Tremper // Anesthesiology. — 2009. — Vol. 110, № 4. — P. 891-897.
21. Prediction of difficult tracheal intubation in Turkish patients: a multi-center methodological study / T.S. Yildiz, F. Korkmaz, M. Solak [et al.] // Eur. J. Anaesthesiol. — 2007. — Vol. 24, № 3. — Р. 1034-1040.
22. Predictive performance of three multivariate difficult tracheal intubation models: a double-blind and case-controlled study / M. Naguib, F.L. Scamman, C. O’Sullivan [et al.] // Anesth. Analg. — 2006. — Vol. 102, № 3. — P. 818-824.
23. Rose D.K., Cohen M.M. The airway: problems and predictions in 18,500 patients // Can. J. Anaesth. — 1994. — Vol. 41. — 372–383.
24. Rose D.K., Cohen M.M. The incidence of airway problems depends on the definition used // Can. J. Anaesth. — 1996. — Vol. 43. — 30–34.
25. Janssens M. Management of Difficult Intubation / M. Janssens, G. Hartstein // Eur. J.Anesthesiol. — 2001. — Vol. 18. — P. 3-12.
26. Schaeuble J.C., Heidegger T. Strategies and algorithms for the management of the difficult airway: An update // Trends in Anaesthesia and Critical Care. — 2012. — Vol. 2, Issue 5. — P. 208-217.
1. Anesteziolohiya i reanimatolohiya, toksykolohiya: Normatyvnevyrobnycho-praktychnevydannya. – K.: MNIATsmedychnoyistatystyky; MVTs «Medinform», 2013. – S. 116-119.
2. Tarabrin O.O. Prohnozuvannyaskladnoyiintubatsiyitrakheyi v tyreoyidniykhirurhiyi / O.O. Tarabrin, O.O. Budnyuk, I.L. Basenko // Bil', znebolyuvannya i intensyvnaterapiya.– 2010.– #2 (d).– C. 214-215.
3. Brain AIJ. The development of the laryngeal mask — a brief history of the invention, early clinical studies and experimental work from which the laryngeal mask evolved. European Journal of Anaesthesiology1991; 4: 5–17.doi:
4. BenumofJ, Scheller MS. The importance of transtracheal jet ventilation in the management of the difficult airway . Anesthesiology 1989; 71: 769–778.doi:
5. Benumof J. The Laryngeal Mask Airway and ASA difficult airway algorithm. Anesthesiology 1996;84(3):686-99.doi:
6. Brimacombe JR. Laryngeal Mask Anaesthesia. Principles and Practice. London: WB Saunders 2004; 606 p.
7. Caplan RA. Medico-legal considerations: The ASA Closed Claim Project Airway management, principles and practice. – St. Louis-Baltimore: Mosby, 1996; 242:1-7.
8. Tiret L,Desmonts JM,Hatton F, Vourc’h G.Complications associated with anaesthesia— a prospective survey in France. Can. Anaesth. Soc. J. 1986; 33(3 Pt 1):336-44.
9. Cook TM, Scott S, Mihai R. Litigationrelatedtoairwayandrespiratorycomplicationsofanaesthesia: ananalysisofclaimsagainstthe NHS inEngland 1995-2007.Anaesthesia 2010 Jun;65(6):556-563. doi:10.1111/j.1365-2044.2010.06331.
10. Desmonts JM, Duncan PG. A retrospective of studies of anaesthesia morbidity and mortality . Eur. J. Anaesth. 1993;7:33-41.
11. DominoKВ, Posner KL, Caplan RA. Airway injury during anesthesia: a closed claims analysis. Anesthesiology1999; 91(6):1703-1711.
12. Gataure PS, Hughes JA. The laryngeal mask airway in obstetrical anaesthesia. Can. J. Anaesth1995; 42(2):130-133.
13. Latto IP, Rosen M. Management of difficult intubation. Difficulties in Tracheal Intubation. – London: BailliereTindall1987; 99–141p.
14. Leach AB, Alexander CA. The laringeal mask: An overview. European Journal of Anaesthesiology1991;4:19-31.
15. Lockey D, Davies G, Coats T. Survival of trauma patients who have prehospital tracheal intubation without anesthesia or muscle relaxants: An observational study. BMJ 2001; 323(7305):141.
16. McCoy EP, Mirakhur RK. The levering laryngoscope. Anaesthesia 1993; 48(6):516-519.
17. Practice Guidelines for Management of the Difficult Airway: an updated report by the American Society of Anesthesiologists Task Force on Management of the Difficult Airway. Anesthesiology2003;62(10):832-835. doi: 10.1007/s00101-013-2222-6.
18. Paix AD, Williamson JA, Runciman WB. Crisis management during anaesthesia: difficult intubation . Qual. Saf. Health Care2005; 14(3):5.
19. Patil VU,Stehling LC, Zaunder HL. Fiberoptic endoscopy in anesthesia.Chicago: Year Book Medical Publishers 1983; 9-15.
20. Kheterpal S, Martin L, Shanks AM, Tremper KK.Prediction and outcomes of impossible mask ventilation: a review of 50,000 anesthetics. Anesthesiology2009; 110(4):891-7. doi: 10.1097/ALN.0b013e31819b5b87.
21. Yildiz TS, Korkmaz F, Solak M. Prediction of difficult tracheal intubation in Turkish patients: a multi-center methodological study. Eur. J. Anaesthesiol.2007; 24(12):1034-1040.
22. Naguib M, Scamman FL, O’Sullivan C.Predictive performance of three multivariate difficult tracheal intubation models: a double-blind and case-controlled study.Anesth. Analg2006;102(3): 818-824.
23. Rose DK, Cohen MM. The airway: problems and predictions in 18,500 patients. Can. J. Anaesth1994; 41(5 Pt 1):372-383.
24. Rose DK, Cohen MM. The incidence of airway problems depends on the definition used. Can. J. Anaesth.1996; 43(1):30-34.
25. Janssens M,Hartstein G. Management of Difficult Intubation. Eur J Anesthesiol2001; 18(1):3-12.
26. Schaeuble JC, Heidegger T. Keller C. Strategies and algorithms for the management of the difficult airway: An update. Trends in Anaesthesia and Critical Care 2003; 52(5):381-92.