Журнал «Медицина неотложных состояний» 7 (70) 2015
Вернуться к номеру
Организация и эффективность симуляционного учебного процесса преподавания сердечно-легочной реанимации для студентов 5-го курса
Авторы: Бевз Г.В. - Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Резюме
Впроваджено в навчальний процес план організації заняття з використанням симуляційних технологій навчання для ефективного засвоєння теорії та практичних навичок під час викладання теми «Серцево-легенева і церебральна реанімація» для студентів 5-го курсу медичного факультету на кафедрі хірургії № 1 з курсом анестезіології та інтенсивної терапії Вінницького національного університету ім. М.І. Пирогова. Був застосований проспективний аналіз навчання та засвоєння теоретичних знань і практичних навиків із проведення серцево-легеневої реанімації студентами. Встановлено, що симуляційні форми навчання з використанням сучасних манекенів сприяють підвищенню рівня практичної підготовки студентів.
Внедрен в учебный процесс план организации занятия с использованием симуляционных технологий обучения для эффективного усвоения теории и практических навыков при изучении темы «Сердечно-легочная и церебральная реанимация» для студентов 5-го курса медицинского факультета на кафедре хирургии № 1 с курсом анестезиологии и интенсивной терапии Винницкого национального университета им. Н.И. Пирогова. Применен проспективный анализ обучения и усвоения теоретических знаний и практических навыков по проведению сердечно-легочной реанимации студентами. Выявлено, что симуляционные формы обучения с использованием современных манекенов способствуют повышению уровня практической подготовки студентов.
The lesson plan using simulation technologies of training has been implemented in the educational process for the effective acquisition of theory and practical skills when teaching «Сardiopulmonary and cerebral resuscitation» for the fifth-year students of medical faculty at the department of surgery № 1 with the course of anesthesiology and intensive care in Vinnytsia National Medical University named after M.I. Pyrohov. Prospective analysis of training and acquisition of theoretical knowledge and practical skills in cardiopulmonary resuscitation by students has been carried out. It was found that simulation form of teaching with the use of modern mannequins able to improve the level of practical training of students.
Ключевые слова
серцево-легенева реанімація, симуляційна форма навчання.
сердечно-легочная реанимация, симуляционная форма обучения.
cardiopulmonary resuscitation, simulation trai-ning.
Статтю опубліковано на с. 89-92
Вступ
На цей час основним завданням вищого навчального закладу є забезпечення високої якості підготовки фахівців. Основою навчання студентів навичок та алгоритму серцево-легеневої та церебральної реанімації за кредитно-модульною системою організації навчального процесу є формування в них професійних умінь та практичних навичок [2]. Вивчення цієї теми студентами 5-го курсу медичного факультету здійснюється шляхом засвоєння модулю в межах навчальної програми, що закінчується підсумковим модульним контролем [1]. Проте, за результатами анкетування, понад 50 % випускників медичних вузів не вважають, що вони освоїли необхідні медичні маніпуляції в належному обсязі [8]. Тому на сьогодні з метою зменшення недоліків і створення умов для формування та оцінки компетентності студентів поряд з обов’язковим навчанням біля ліжка хворого використовуються різноманітні можливості симуляційного навчання (моделювання).
З вересня 2014 року на кафедрі хірургії № 1 з курсом анестезіології та інтенсивної терапії Вінницького національного університету ім. М.І. Пирогова впроваджено в навчальний процес практику стимуляційних тренінгів. Останні поєднують різні види роботи студентів, а саме: 1) аудіювання (прослуховування); 2) візуальне сприйняття (майстер-клас із виконання практичних навичок, перегляд відеофільмів, слайдів); 3) кінетичне сприйняття (практичне виконання завдань і відпрацювання алгоритмів невідкладної допомоги). Симуляційно-тренінговий центр університету являє собою профілізований імітаційний кабінет, оснащений тренажерами та комп’ютерними симуляторами.
Симуляція у медичній освіті — це сучасна технологія навчання й оцінки практичних навичок, умінь і знань, заснована на реалістичному моделюванні, імітації клінічної ситуації чи окремо взятої фізіологічної системи, для чого можуть використовуватися біологічні, механічні, електронні та віртуальні (комп’ютерні) моделі [6].
Метою навчання з використанням симуляційних технологій є набуття навичок (технічних, когнітивних, поведінкових) і задоволення потреб студентів. Це забезпечує майбутнього лікаря знан-нями та навичками, що дозволять йому повноцінно виконувати свої професійні обов’язки (з позиції прав особи, суспільства, держави), а саме: проводити діагностику стану клінічної смерті, впроваджувати заходи щодо базової серцево-легеневої реанімації (СЛР), визначати тактику та надавати екстрену медичну допомогу. Завданнями стимуляційного тренінгу «Серцево-легенева та церебральна реанімація» є: 1) сформувати та удосконалити технічні навички базової СЛР у випадках раптової серцевої смерті; 2) відпрацювати практичні алгоритми базової СЛР відповідно до національного протоколу та принципів доказової медицини; 3) навчити студентів давати об’єктивну оцінку своїм діям. Не менш важливим є розвиток так званих нетехнічних навичок — здатності приймати рішення, лідерських і організаторських якостей та ін. [10]. На окрему увагу заслуговують навички командного спілкування та підтримки (гучні зрозумілі командні накази, чіткий розподіл обов’язків у команді під час проведення СЛР, взаєморозуміння та чіткість алгоритму дії під час зміни та переходу членів команди з компресії грудної клітки на вентиляцію легенів, зміна членів команди кожні 2–3 хвилини тощо).
Метою нашої роботи стало удосконалення організації навчального процесу для студентів 5-го курсу шляхом розробки ефективних методів засвоєння теоретичних і практичних аспектів під час практичного заняття з теми «Серцево-легенева та церебральна реанімація» та оцінка ефективності симуляційних форм навчання.
Матеріали та методи
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу. Лекція, практичне заняття та самостійна робота з тематики програми навчальної дисципліни є основними видами навчальних занять. З вересня 2014 року відпрацювання практичних навичок і змодельованих клінічних ситуацій із теми «Серцево-легенева та церебральна реанімація» для студентів 5-х курсів здійснюється в навчально-тренінговому центрі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Власне симуляційний тренінг проводився в групах із 3 студентів.
Одним з етапів нашої роботи стала оцінка ефективності застосування симуляційних технологій навчання під час проведення практичних занять із студентами 5-го курсу. Останнє розглядається у загальному вигляді в двох взаємопов’язаних і взаємодіючих аспектах: педагогічному та соціальному [7], що оцінюються так: знання, навички та оцінка ставлення/поведінки.
Для оцінки знань студентів ми використовували тестовий контроль: первинна оцінка знань (претест) порівнювали з результатами кінцевого тестування (посттест). Правильність проведення практичних навиків із СЛР оцінювалась відповідно до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Раптова серцева смерть» та Європейських рекомендацій (European Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation, 2010) [9].
Для оцінки навичок та правильності виконання базового алгоритму СЛР використовували конт-рольний лист — чек-лист для проведення дебрифінгу й оцінки ефективності тренінгу. Чек-лист включав оцінку виконання таких дій: перевірка безпеки, перевірка свідомості, пульсу на сонних артеріях, початок проведення СЛР із компресії грудної клітки (САВ), відновлення прохідності дихальних шляхів, дотримання співвідношення вентиляції та компресії (30 : 2) та ін.
Оцінку ставлення/поведінки проводили за допомогою анкетного методу. Було порівняно два варіанти проведення симуляційного тренінгу в межах практичного заняття за темою «Серцево-легенева та церебральна реанімація».
У випробуванні взяли участь 59 студентів 5-го курсу медичного факультету Вінницького націо-нального медичного університету ім. М.І. Пирогова (2014–2015 навчальний рік). Середній вік студентів становив 24,8 ± 2,1 року. Перша група студентів — основна (n = 28) — перед початком заняття отримувала завдання: під час виконання домашнього завдання вивчити алгоритми СЛР у разі асистолії/дефібриляції, надані викладачем для самостійного опрацювання, з подальшим відпрацюванням цих алгоритмів під час заняття. Студентам другої (контрольної) групи (n = 31) викладач проводив майстер-клас і демонстрував виконання алгоритму базової СЛР безпосередньо під час проведення практичного заняття.
Статистичну обробку даних проводили із застосуванням електронних таблиць Excel і пакета статистичної обробки інформації SPSS 13 (©SPSS Inc.).
Результати
Вступною частиною практичного заняття є обов’язкове висвітлення актуальності теми з коротким формулюванням теоретичної і практичної доцільності вивчення теми та формуванням навчальних цілей розвитку особистості.
Після формування цілей заняття необхідно ознайомити студентів з особливостями симуляційного навчання, симуляційним центром і його обладнанням, з конструкцією та функціональними можливостями манекенів. Для розвитку та відпрацювання навичок кардіопульмональної реанімації (індивідуальної або командної) використовуються моделі та симулятори з низьким і середнім рівнем складності.
Підготовчий етап заняття також включає конт-роль вихідного рівня знань.
Основним етапом заняття на базі симуляційного центру є практичне відпрацювання навичок та алгоритму базової СЛР, після засвоєння яких проводяться симуляційні сценарії, в яких студентам доводиться по черзі виступати в ролі лідера та виконавця, приймати рішення та діяти у типових критичних ситуаціях із різними видами зупинки серця (асистолія, фібриляція шлуночків). Надзвичайно важливою та відповідальною частиною симуляційного навчання є дебрифінг — обговорення після виконання сценаріїв. Мета дебрифінгу — змусити студентів підійти до розв’язання проблеми з різних точок зору, щоб дати їм більше можливостей для вибору дій. Також студенти можуть отримати знання з досвіду один одного, без необхідності самим повторювати його. Під час дебрифінгу викладач разом із студентами звертає увагу не лише на техніку виконання, а й на різні моменти, пов’язані з нетехнічними навичками — комунікацією та взаємодією у команді, процесом прийняття рішень, роллю лідера, розподілом завдань, ефективністю використання усіх членів команди тощо [4].
Підсумковий етап заняття включає оцінювання кінцевого рівня знань, зокрема за допомогою тестових завдань як засобів навчання, наприклад в аудиторній роботі [3]. Тестові завдання містять інформацію про необхідні для засвоєння студентом знання, тому що орієнтовані на чітко визначений перелік питань, складений на базі навчальної програми, що сприятиме досягненню максимального результату її засвоєння [5].
План і організація структури заняття з використанням симуляційних технологій навчання подані в табл. 1.
/91-1.jpg)
Результати аналізу, наведені в табл. 2, свідчать про вірогідне підвищення кінцевої оцінки знань порівняно з первинним, базовим рівнем в обох аналізованих групах студентів (р < 0,001). Середній бал при початковому (претест) та підсумковому (посттест) тестуванні між групами вірогідно не відрізнявся.
Результати проведеного аналізу чек-листів свідчать про більш високий рівень практичних навиків після 6 годин занять у студентів основної групи (табл. 3).
/92-1.jpg)
Висновки
1. Розроблено та впроваджено план і структури практичного заняття з використанням симуляційних технологій за темою «Серцево-легенева та церебральна реанімація», що дозволяє оптимізувати навчальний процес для студентів 5-го курсу.
2. Використання в структурі практичного заняття за темою «Серцево-легенева та церебральна реанімація» симуляційних технологій навчання дозволяє покращити засвоєння теоретичних знань, сформувати як технічні, так і нетехнічні навики проведення СЛР. Більш високий рівень практичних навиків продемонструвала група студентів з попереднім вивченням алгоритмів СЛР у разі асистолії/дефібриляції, що були надані викладачем для самостійного спрацювання.
3. Симуляційні технології навчання в структурі практичних занять акцентують увагу студентів на необхідності оволодіння навиками та роботи в команді.
Список литературы
1. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За ред. В.Г. Кременя. — Тернопіль: Навчальна книга; Богдан, 2004. — 384 с.
2. Волосовець О.П. Питання якості освіти в контексті впровадження засад Болонської декларації у вищій медичній школі / О.П. Волосовець // Медична освіта. — 2005. — № 2. — С. 12-16.
3. Гронлунд Н.Е. Оцінювання студентської успішності: практичний посібник / Н.Е. Гронлунд. — К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2005. — 312 с.
4. Коньков Д. Люди та манекени. Симуляційне навчання / Д. Коньков, Г. Наумовець, Н. Рябцева // З турботою про жінку. — 2014. — № 9(57). — С. 23-25.
5. Підгірний Я.М. Організація навчального процесу викладання дисципліни «Екстрена і невідкладна медична допомога» на кафедрі анестезіології та інтенсивної терапії для студентів 5-го курсу / Я.М. Підгірний, О.В. Іванюшко, Н.В. Матолінець // Медицина неотложных состояний. — 2014. — № 6(61). — С. 149-151.
6. Симуляционное обучение в медицине / Под ред. проф. Свистунова А.А. / Сост. Горшков М.Д. — М.: Изд-во Первого МГМУ им. И.М. Сеченова, 2013. — 288 с., ил.
7. Створення симуляційного центру: засади та керівні настанови. Досвід Програми «Здоров’я матері та дитини»: Посібник. — К.: Вістка, 2015. — 56 с.
8. Шубина Л.Б. Развитие медицинского образования в условиях инновационной экономики / Л.Б. Шубина, М.А. Мещерякова, Н.Н. Камынина // Социальные аспекты здоровья населения. — 2010. — № 1(13). — URL: http://vestnik.mednet.ru/content/view/182/30/lang,ru
9. European Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation 2010 // Resuscitation. — 2010. — Vol. 81, № 10. — Р. 1219-1452.
10. Impact of intrapartum simulation-based training on clinical knowledge, technical and non-technical skills. Thesis by Ana Reynolds (Saraiva). — University of Porto, 2012. — URL: http://repositorio-aberto.up.pt/ handle/10216/75206)