Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал «Здоровье ребенка» 7 (75) 2016

Вернуться к номеру

Лонгітудинальне спостереження за ротавірусною інфекцією у дітей віком до 5 років, яких госпіталізували в два центри України в 2006–2015 роках

Авторы: Чернишова Л.І.(1), Тесленко М.Ю.(1), Радіонова Н.М.(1), Демчишина І.В.(2), Котлік Л.В.(3), Садкова О.Б.(3), Самойлович О.О.(4), Семейко Г.(4), Касьян О.І.(5), Лаврюкова С.Я.(6)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Державний заклад «Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України», м. Київ, Україна
(3) — Централізована імуновірусологічна лабораторія «ДУ «Одеський обласний центр МОЗ України», м. Одеса, Україна
(4) — Республіканський науково-практичний центр епідеміології та мікробіології МОЗ Білорусі; Регіональна референс-лаборатория ВООЗ із досліджень ротавірусної інфекції, м. Мінськ, Білорусь
(5) — Київська міська дитяча лікарня № 1, м. Київ, Україна
(6) — КУ «Міська клінічна інфекційна лікарня», м. Одеса, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. В Україні щорічно реєструється більше 50 тисяч захворювань на гостру кишкову інфекцію (ГКІ) у дітей. Статистичні дані щодо ротавірусної інфекції не відповідають дійсності через низьку можливість лабораторної діагностики в лікувальних закладах. Мета дослідження: визначити рівень навантаження ротавірусної інфекції, провести аналіз і дати характеристику ротавірусної інфекції дітей віком до 5 років, яких госпіталізували в два інфекційні стаціонари (Київ, Одеса), за період спостереження 2006–2015 роки. Матеріал та методи. Дослідження проводилося за стандартним протоколом, затвердженим Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Визначення тяжкості перебігу захворювання проводилося за допомогою бальної шкали оцінки тяжкості клінічних проявів ротавірусного гастроентериту Vesikari. Результати. За період з грудня 2006 по грудень 2015 року було взято під спостереження 20 932 дитини віком до 5 років, яких госпіталізували в інфекційні відділення м. Києва і м. Одеси з діагнозом «гострий гастроентерит/гостра кишкова інфекція» і які відповідали критеріям включення в дослідження. Обстежено на ротавірус 18 384 (87,33 %) дитини віком до 5 років, тобто переважна більшість дітей, які надходили в стаціонар з ГКІ. Протягом усіх років спостереження причиною майже половини госпіталізацій дітей до 5-річного віку була ротавірусна інфекція. Звернуло на себе увагу, що в окремі роки в Києві частота госпіталізацій через ротавірусну інфекцію збільшувалася, навіть до 70 %. В Україні серед 6 країн Європейського регіону, що входять до глобальної мережі епіднагляду за ротавірусною інфекцією (Global Rotavirus Surveillance Network), спостерігалася найвища частота ротавірусної діареї серед госпіталізованих дітей до 5 років. При середній частоті в регіоні 24 % в Україні вона досягала 41 %. У всі роки спостереження половина випадків ротавірусної інфекції, що була причиною госпіталізації, припадала на перші 2 роки життя. У всі роки в обох центрах визначалися переважно 4 генотипи ротавірусів: G1P[8], G2P[4], G3P[8], G4P[8]. Генотип G9P[8] займав досить значні позиції в Києві, але були роки, коли він зовсім не визначався як в Києві, так і в Одесі. Цей генотип ротавірусу описано в складі типових комбінацій G та Р ротавірусів, що уражають людину у близько 90 % усіх випадків ротавірусної інфекції на багатьох територіях земної кулі. Відмічалася зміна лідерства окремих генотипів описаних вище ротавірусів за роками. При ротавірусній інфекції вірогідно більшою є частота епізодів діареї та блювання, тривалість блювання у днях також є довшою, ніж при ротанегативних ГКІ. Явища дегідратації також були тяжчими у групі ротавіруспозитивних дітей. Висновки. Ротавірусна інфекція впродовж 10 років спостереження в Україні незмінно залишалася основною причиною госпіталізації дітей віком до 5 років з ГКІ. ГКІ ротавірусної етіології характеризуються значно більш тяжкими проявами, ніж ГКІ, при яких ротавірус було виключено. Суттєвих змін у генотипах за цей період не було, лише періодично спостерігалася зміна домінуючого штаму. Отримані дані обґрунтовують введення універсальної вакцинації проти ротавірусної інфекції в Україні.

Актуальность. В Украине ежегодно регистрируется более 50 тысяч заболеваний острой кишечной инфекцией (ОКИ) у детей. Статистические данные, касающиеся ротавирусной инфекции, не соответствуют действительности в связи со слабыми возможностями ротавирусной диагностики в лечебных учреждениях. Цель исследования: определить уровень нагрузки ротавирусной инфекции, провести анализ и дать характеристику ротавирусной инфекции у детей в возрасте до 5 лет, госпитализированных в два инфекционных стационара (Киев и Одесса), в период наблюдения 2006–2015 гг. Материалы и методы. Исследование проводилось согласно стандартному протоколу, утвержденному Всемирной организацией здравоохранения. Определение тяжести протекания заболевания проводилось с помощью балльной шкалы оценки тяжести клинических проявлений ротавирусного гастроэнтерита Vesikari. Результаты и обсуждение. За период с декабря 2006 по декабрь 2015 года были взяты под наблюдение 20 932 ребенка в возрасте до 5 лет, которых госпитализировали в инфекционные отделения Киева и Одессы с диагнозом «острый гастроэнтерит/острая кишечная инфекция» и которые соответствовали критериям включения в исследование. Обследовано на ротавирусы 18 384 (87,33 %) ребенка в возрасте до 5 лет, то есть подавляющее большинство детей, которые поступали в стационар с ОКИ. На протяжении всего времени наблюдения причина почти половины случаев госпитализации детей до 5-летнего возраста заключалась в ротавирусной инфекции. Обращало на себя внимание то, что в отдельные годы в Киеве частота госпитализации в связи с ротавирусной инфекцией возрастала даже до 70 %. В Украине среди 6 стран Европейского региона, которые входят в глобальную сеть эпиднадзора за ротавирусной инфекцией (Global Rotavirus Surveillance Network), наблюдалась наивысшая частота ротавирусной диареи среди госпитализированных детей до 5 лет. При средней частоте в регионе 24 % в Украине она достигала 41 %. Во все годы наблюдения половина случаев ротавирусной инфекции, ставшей причиной госпитализации, приходилась на первые 2 года жизни. Во все годы в обоих центрах определялись преимущественно 4 генотипа ротавирусов: G1P[8], G2P[4], G3P[8], G4P[8]. Генотип G9P[8] занимал значительную позицию в Киеве, но были годы, когда он совсем не выявлялся ни в Киеве, ни в Одессе. Этот генотип ротавируса описан в составе типичных комбинаций G и Р ротавирусов, которые вызывают болезнь у людей в приблизительно 90 % всех случаев ротавирусной инфекции во многих областях земного шара. Отмечалась смена лидерства отдельных генотипов вышеназванных ротавирусов в разные годы. При ротавирусной инфекции достоверно выше была частота эпизодов диареи и рвоты, длительность рвоты в днях была также дольше. Явления дегидратации были тяжелее в группе ротавируспозитивных детей. Выводы. Ротавирусная инфекция в течение 10 лет наблюдения в Украине неизменно оставалась основной причиной госпитализации детей в возрасте до 5 лет с ОКИ. ОКИ ротавирусной этиологии характеризуются значительно более тяжелыми проявлениями, чем те ОКИ, ротавирусная этиология которых была исключена. Существенных изменений в генотипах за период наблюдения не было, лишь периодически наблюдалась смена доминирующего штамма. Полученные данные обосновывают необходимость введения универсальной вакцинации против ротавирусной инфекции в Украине.

Background. More than 50,000 cases of acute gastroenteritis are registered in children in Ukraine annually. Statistical data concerning rotavirus infection are not correct due to poor capacities of rotavirus laboratory diagnostics in medical units. The aim of the study was to estimate rotavirus infection burden, to analyze and describe rotavirus infection in children aged under 5 years old who were hospitalized into two infectious hospitals (Kyiv and Odessa) within 2006–2015 period. Material and Methods. Investigation was carried according to a standard protocol, adopted by WHO. The disease severity was estimated by score scale for clinical manifestations of rotavirus gastroenteritis assessment of Vesikari. Results. At the period from December 2006 to December 2015 20,932 children aged under 5 years old were observed. Those children admitted to hospitals of infectious diseases in Kyiv and Odessa for acute gastroenteritis and met studies inclusive criteria. From them 18,384 (87.33 %) children were investigated for rotavirus, i.e. wide majority of all children admitted to hospitals with gastroenteritis. The cause of their hospitalization was rotavirus infection in almost half of all children. It was mentioned that in some periods hospitalization rate for rotavirus as a cause of gastroenteritis was up to 70 % of all cases. In Ukraine incidence of rotavirus diarrhea in hospitalized children up to 5 years old was the highest one among 6 countries of the European region included into Global Rotavirus Surveillance Network. In Ukraine it was 41 % and the region mean value was 24 %. Within the total period of observation half of all hospitalizations caused by rotavirus occurred in children of first two years of life. All time the main viruses causing infection in both hospitals were of 4 genotypes: G1P[8], G2P[4], G3P[8], G4P[8]. Genotype G9P[8] possessed a significant position in Kyiv, but there were years, when it was not identified neither in Kyiv, nor in Odessa. This genotype is described in different combinations of G and Р rotaviruses which causes disease in almost 90 % of all cases of rotavirus infection in many parts of the globe. The leadership of these 4 rotaviruses as the main causes of rotavirus infection changed in different years of observation. When gastroenteritis was caused by rotavirus, its symptoms were more severe, e.g. frequency of diarrhea and vomiting was higher, and length of vomiting in days was also longer. Signs of dehydration were more severe in group of rotavirus-positive children. Conclusions. During 10 years of observation in Ukraine rotavirus infection was always the main reason of hospitalization among children up to 5 years old with gastroenteritis. Gastroenteritis with rotaviral etiology is characterized by much more severe symptoms than non-rotaviral one. Significant changes in main 4 genotypes as causes of rotaviral gastroenteritis were not found. However, leadership of certain genotypes as the main causes was periodically changed amongst these four ones. Data obtained are the scientific background of necessity of universal vaccination against rotavirus infection implementation in Ukraine.


Ключевые слова

ротавіруси; генотипи; діарея; діти

ротавирусы; генотипы; диарея; дети

rotavirus; genotype; diarrhea; children

Статтю опубліковано на с.  117-123
 

 

Вступ

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) у дітей є однією з основних проблем педіатрії в усьому світі. В Україні щорічно реєструється більше 50 тисяч захворювань на ГКІ у дітей. Хоча захворюваність суттєво не змінюється, останніми роками поступово зменшується смертність від ГКІ. Так, у 2003 році лише у віці до одного року померло від ГКІ 40 дітей, у 2013 році — 15 дітей різного віку. Змінилася етіологічна структура ГКІ. Згідно з даними офіційної статистики МОЗ України, у 2005 році біля 20 % причиною ГКІ були шигели та сальмонели і менше 4 % — ротавіруси. У глобальному масштабі вже в ці роки в етіології гострих гастроентеритів/ГКІ переважали віруси, серед яких лідером були ротавіруси [7, 26]. Як у розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються, доля ротавірусної інфекції серед причин гострого гастроентериту/діареї була не менше 40 % [17, 21]. 
Відзначається близько 600 тис. летальних випадків у дітей віком до 5 років, при цьому до 80 % випадків смерті припадає на країни, що розвиваються [6, 22, 27]. Однак епідеміологічні дослідження показали, що і в економічно розвинених країнах ця проблема стоїть гостро [5, 15, 16]. 
З впровадженням вакцинації проти ротавірусної інфекції (Rotarix в 2006 році та RotaTeq в 2008) суттєво знизилася частота ротавірусних гастроентеритів [4, 9, 10, 20]. В Україні епізодично з’являлися можливості діагностики ротавірусної інфекції в окремих лікувальних закладах. Тому статистичні дані не відповідали дійсності. Вакцинація проти ротавірусної інфекції була введена як рекомендована і проводиться за рахунок коштів батьків. Для введення вакцинації проти ротавірусної інфекції в Національний календар щеплень необхідні дані щодо рівня навантаження цієї інфекції у дітей в Україні. З грудня 2006 року за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) проводиться спостереження за ротавірусною інфекцією у госпіталізованих дітей віком до 5 років в двох центрах України (Київ, Одеса). Таким чином, Україна з 2006 року приєдналася до глобальної мережі епіднагляду за ротавірусною інфекцією (Global Rotavirus Surveillance Network) [8, 14, 19]. 
 

Мета дослідження

Визначити рівень навантаження ротавірусної інфекції, провести аналіз і дати характеристику ротавірусної інфекції дітей віком до 5 років, яких госпіталізували в два інфекційні стаціонари (Київ, Одеса), за період спостереження 2006–2015 роки.

 

Матеріали та методи

Для нагляду за ротавірусною інфекцією у госпіталізованих дітей до 5-річного віку були вибрані 2 центри: Київ — більш північна частина України і Одеса — південна. В інфекційний стаціонар Київської клінічної лікарні № 1 госпіталізується майже половина дітей міста Києва з діареєю, в Одеську клінічну інфекційну лікарню — майже всі діти Одеси і частково прилеглої області. 
Дослідження проводилося за стандартним протоколом, затвердженим ВООЗ (Generic protocol for (І) hospital-based surveillance to estimate the burden of rotavirus among children and (ІІ) a community-based survey on utilization of health care services for gastroenteritis in children. Geneva, Switzerland: World Health Organization; 2002). Критерії включення: вік до 5 років, діарея більше 3 разів на добу та/або 1 епізод блювання за 24-годинний період, тривалість хвороби не більше 7 днів до госпіталізації. Критерії виключення: вік старше 5 років, наявність проявів гемоколіту на момент надходження. Зразок випорожнень набирався не пізніше 48 годин перебування у стаціонарі. Зразки випорожнень доставлялися до вірусологічних лабораторій СЕС. Визначався антиген ротавірусу методом імуноферментного аналізу (ProSpecT™ Rotavirus Kit, Oxoid Ltd., Велика Британія). Методом рандомізації відбиралися 100 позитивних за ротавірусом зразків і 50 — негативних, які відправляли в референс-лабораторію ВООЗ для підтвердження та характеристики ротавірусних штамів. Генотипування позитивних зразків проводили за допомогою полугніздової мультиплексної ОТ-ПЛР (RT-PCR) [11] у референт-лабораторії ВООЗ (Велика Британія, Лондон, 2007; Республіка Білорусь, Мінськ, з 2008 року). В окремих випадках, коли штам не типувався за ОТ-ПЛР, проводили секвенування генів VP4 (Р) та VP7 (G) [11].
З метою визначення тяжкості перебігу захворювання застосовувалась бальна шкала оцінки тяжкості клінічних проявів ротавірусного гастроентериту Vesikari [23]. Оцінюваними параметрами шкали є кратність і тривалість діареї та блювання, ступінь лихоманки та дегідратації, необхідність стаціонарного лікування. Кожному параметру задаються бали від 1 до 3. Легкому перебігу відповідає кількість балів < 7, середньотяжкому — 7–10 балів, тяжкому ≥ 11 балів. Максимальна кількість балів — 20. 
Статистична обробка даних здійснювалась з застосуванням середнього значення, стандартного відхилення середнього та t-критерію Стьюдента.

 

Результати та обговорення

За період з грудня 2006 по грудень 2015 року було взято під спостереження 20 932 дитини віком до 5 років, яких госпіталізували в інфекційні відділення м. Києва і м. Одеси з діагнозом «гострий гастроентерит/гостра кишкова інфекція» і які відповідали критеріям включення в дослідження. Обстежено на ротавірус 18 384 (87,33 %) дитини віком до 5 років, тобто переважна більшість дітей, які надходили в стаціонар з ГКІ. Частота підтвердженої ротавірусної інфекції за роками наведена в табл. 1. 
Протягом спостереження відзначалися незначні коливання в кількості госпіталізацій дітей з гострим гастроентеритом/ГКІ: у Київському центрі — від 767 в 2007 році до 387 у 2011 році, в Одеському центрі — від 946 в 2010 році до 2586 у 2013 році. Більше 80 % дітей були обстежені на наявність ротавірусу (виняток — 2010 рік в Києві — обстежено 69,5 % дітей і 2007 рік в Одесі — обстежено 65 % дітей). Протягом усіх років спостереження причиною майже половини госпіталізацій дітей до 5-річного віку була ротавірусна інфекція. Звернуло на себе увагу, що в окремі роки в Києві частота госпіталізацій через ротавірусну інфекцію збільшувалася, навіть до 70 % у 2009 році, в Одесі, навпаки, в деякі роки зменшувалася (до 34,3 % — в 2012 році, до 34,9 % — у 2007, до 36 % — у 2013 році).
В Україні серед 6 країн Європейського регіону, що входять до глобальної мережі епіднагляду за ротавірусною інфекцією (Global Rotavirus Surveillance Network), спостерігалася найвища частота ротавірусної діареї серед госпіталізованих дітей до 5 років. При середній частоті в регіоні 24 % в Україні вона досягала 41 % [14, 19].
Відмічені чіткі сезонні коливання частоти госпіталізацій дітей з ротавірусною інфекцією, що не змінювалися за роками. Основні підйоми ротавірусної інфекції були в холодні місяці року. Лише в 2012 році в Одесі пік захворюваності на ротавірусну інфекцію прийшовся на літо. Під час сезонних підйомів майже у всіх дітей (70–90 %), яких госпіталізували з гострим гастроентеритом/ГКІ, визначалася ротавірусна інфекція.
У всі роки спостереження половина випадків ротавірусної інфекції, що була причиною госпіталізації, припадала на перші 2 роки життя. Серед дітей, які підлягали дослідженню протягом 2011, 2012, 2014 р., частка дітей до 18-місячного віку з підтвердженим ротавірусним гастроентеритом становила 37,33 %, що свідчить про переважне враження дітей молодшого віку. Аналіз даних за 2007–2008 рр. показав, що кожна десята ротавірусна інфекція припадала на дітей до 6-місячного віку [2].
Характеристика генотипів ротавірусів, що були причиною гострого гастроентериту/ГКІ та госпіталізації дітей, за роками наведена в табл. 2 і 3.
Як видно з даних табл. 2, 3, в усі роки в обох центрах визначалися переважно 4 генотипи ротавірусів: G1P[8], G2P[4], G3P[8], G4P[8]. Разом за вказаний період вони становили 83,4 %. Такі ж дані отримані при дослідженні 210 зразків фекального матеріалу від дітей з діареєю з 6 регіонів України протягом 2006–2009 рр. [1]. Ротавіруси з чотирма такими комбінаціями G1P[8], G2P[4], G3P[8] і G4P[8] у 88,5 % були причиною захворюваності з 1973 по 2003 рік за даними досліджень, проведених у країнах Африки та Азії [13, 18]. 
Генотип G9P[8] займав досить значні позиції в Києві, але були роки, коли зовсім не визначався як в Києві, так і в Одесі. Цей генотип ротавірусу описано в складі типових комбінацій G та Р виявлених ротавірусів: G1P[8], G2P[4], G3P[8], G4P[8] і G9P[8], що уражають людину в близько 90 % усіх випадків ротавірусної інфекції на багатьох територіях земної кулі [12, 25]. 
Відмічалася зміна лідерства окремих генотипів ротавірусів за роками. Як у київському, так і в одеському центрах на початку спостереження (2007 рік) основним збудником інфекції був генотип ротавірусу G1P[8], який зберіг своє лідерство ще наступного року лише в Одесі (2008 рік). У наступні 2 роки в Києві чітко не визначався лідер серед генотипів ротавірусу, у 2010 році в Одесі спробував один раз стати лідером генотип ротавірусу G3P[8]. Звернуло на себе увагу, що з 2011 року чітку позицію лідера, особливо в Києві, зайняв генотип ротавірусу G4P[8]. В Одесі генотип G1P[8] зберігав лідерство як збудник ГКІ 2 роки, у 2010 р. пробував лідирувати G3P[8], у 2014 році в Одесі домінуючого генотипу не було, у 2015 році в Одесі почав знову займати позицію лідера генотип G1P[8]. 
Необхідно відмітити, що в Одесі (2014 р.) у 3 % досліджених проб випорожнення виявлено наявність ротавірусів двох генотипів: G1 + G2P[4] + P[8], G2P[4] + [8], G2 + 4P[4] + [8] по 1 %. Також в Одесі і в 2014, і в 2015 р. виявлялись ротавіруси, що рідко зустрічаються в Європейському регіоні, — G6P[9] (по 1 %). Разом нові генотипи за роками зустрічалися від 3,2 до 9,9 % [3]. Серотипова і генотипова різноманітність виявляється більше в Африці, Азії і Південній Америці, Європі, Австралії [28]. 
Аналіз клінічних особливостей ГКІ ротавірусної етіології проведено у 367 дітей, яких госпіталізували в Київський центр у 2014–2015 рр. (149 та 218 відповідно) і які відповідали критеріям включення в дослідження. Ротавірусна етіологія підтверджена у 181 зразку (89 та 92 зразки випорожнень відповідно за роками), що свідчить про частку ротавірусних гастроентеритів у госпіталізованих дітей в місті Києві 59,7–42,2 %. Порівняння клінічного перебігу захворювання при ротавіруспозитивних і ротавіруснегативних інфекціях наведено в табл. 4.
Згідно з даними, наведеними у табл. 4, при ротавірусній інфекції вірогідно більшою є частота епізодів діареї (р ≤ 0,01) та блювання (р ≤ 0,01), тривалість блювання у днях також є довшою (р ≤ 0,05). Тривалість періоду підвищення температури тіла > 38 °С не мала вірогідної різниці в обох групах. Явища дегідратації були тяжчими у групі ротавіруспозитивних дітей (р ≤ 0,01).
За 2015 рік клінічні ознаки були аналогічні. 
Тяжкість клінічних ознак ротавірусної інфекції за шкалою Vesikari суттєво не відрізнялася залежно від серотипу збудника, але у розрахунку середніх показників балів найтяжчий перебіг захворювання спостерігався при генотипі G1P[8] (15,90 ± 2,85 бала). Серотип, що найпоширеніший у Києві, G4P[8], також характеризується тяжким перебігом (14,35 ± 2,38 бала). Тяжкість клінічних проявів обумовлена більшою тривалістю та кратністю епізодів діареї та блювання. При захворюванні на інші серотипи (G2P[4] — 12,00 ± 1,41 бала, G3P[8] — 13,5 ±  0,5 бала, G9P[8] — 14 ± 1 бала) спостерігався більш легкий перебіг та був таким, що наближався до середньотяжкого. Асоціацію ротавірусних штамів з тяжкістю гастроентеритів було встановлено у дітей в Індії, дуже тяжка діарея спостерігалася при генотипі G6P[9] [24]. Цей генотип було виявлено в Україні в 2014 році та в 2015 році — в Одесі (в 1 %). 
 

Висновки

Ротавірусна інфекція впродовж 10 років спостереження в Україні незмінно залишалася основною причиною госпіталізацій дітей віком до 5 років з ГКІ. ГКІ ротавірусної етіології характеризуються значно більш тяжкими проявами, ніж ГКІ, при яких ротавірус було виключено. Суттєвих змін у генотипах за цей період не було, лише періодично спостерігалася зміна домінуючого штаму. Отримані дані обґрунтовують введення універсальної вакцинації проти ротавірусної інфекції в Україні.
 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготуванні даної статті.

Список литературы

1. Дзюблик І.В., Соловйов С.О. Нові підходи до прогнозування генотип-специфічної ефективності вакцини ротарикс для профілактики ротавірусної інфекції в Україні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2011. — № 3. — ​С. 80-83.
2. Чернишова Л.І., Харченко Ю.П., Юрченко І.В., Юхименко О.О., Демчишина І.В., Котлік Л.С., Касьян О.І. Проблема ротавірусної діареї у дітей // Современная педиатрия. — 2011. — № 1(35). — ​С. 1-4.
3. Чернишова Л.І., Радіонова Н.М., Юрченко І.В., Демчишина І.В., Котлік Л.С., Касьян О.І., Самойлович О.О. Зміни генотипів ротавірусів за роками у дітей в Україні // Здоровье ребенка. — 2012. — № 5(40). — ​С. 26-29.
4. Braeckman T., Van Herck K., Raes M., Vergison A., Sabbe M., Van Damme P. Rotavirus vaccines in Belgium: policy and impact // The Pediatric infectious disease journal. — 2011. — № 30
(1 Suppl.). — ​S21-24. — ​doi: 10.1097/INF.0b013e3181fefc51.
5. CDC’s MMWR (http://www.who.int/immunization/monitoring_surveillance/data/rota_mmwr_july2014.pdf) in July 2014.
6. Chen S.C., Tan L.B., Huang L.M., Chen K.T. Rotavirus infection and the current status of rotavirus vaccines // J. Formos. Med. Assoc. — 2012 Apr. — № 111(4). — ​Р. 183-93. — ​doi: 10.1016/j.jfma.2011.09.024.
7. Chhabra P., Payne D.C., Szilagyi P.G., Edwards K.M., Staat M.A., Shirley S.H., Wikswo M., Nix W.A., Lu X., Parashar U.D., Vinje J. Etiology of viral gastroenteritis in children < 5 years of age in the United States, 2008–2009 // The Journal of infectious diseases. — 2013. — № 208(5). — ​Р. 790-800. — ​doi: 10.1093/infdis/jit254.
8. Chhabra P., Samoilovich E., Yermalovich M., Chernyshova L., Gheorghita S., Cojocaru R., Shugayev N., Sahakyan G., Lashkarashvili M., Chubinidze M., Zakhashvili K., Videbaek D., Wasley A., Vinjé J. Viral gastroenteritis in rotavirus negative hospita–lized children < 5 years of age from the independent states of the former Soviet Union // Infect. Genet. Evol. — 2014 Dec. — № 28. — ​Р. 283-8. — ​doi: 10.1016/j.meegid.2014.10.013.
9. Curns A.T., Steiner C.A., Barrett M., Hunter K., Wilson E., Parashar U.D. Reduction in acute gastroenteritis hospitalizations among US children after introduction of rotavirus vaccine: analysis of hospital discharge data from 18 US states // The Journal of infectious diseases. — 2010. — № 201(11). — ​Р. 1617-1624. — ​doi: 10.1086/652403.
10. Dennehy P.H. Effects of vaccine on rotavirus disease in the pediatric population // Current opinion in pediatrics. — 2012. — № 24(1). — ​Р. 76-84. — ​doi: 10.1097/MOP.0b013e32834ee594.
11. Gentsch J.R., Glass R.I., Woods P. et al. Identification of group A rotavirus gene 4 types by polymerase chain reaction // J. Clin. Microbiol. — 1992. — ​№ 30. — ​Р. 1365-73.
12. Gentsch J.R., Laird A.R., Bielfelt B., Griffin D.D., Banyai K. et al. Serotype diversity and reassortment between human and animal rotavirus strains; implication for rotavirus vaccine programs // J. Infect. Dis. — 2005. — № 192(1). — ​Р. 146-159. — ​doi: 10.1086/431499.
13. Ghana Statistical Services, Ghana Health Service and ICF Macro. Ghana Demographic and Health Survey 2008. Accra, Ghana.
14. Global Rotavirus information and Surveillance Bulletin WHO, vol. 8, nov. 2013.
15. http://www.who.int/immunization/diseases/rotavirus/en/
16. http://www.who.int/immunization/monitoring_surveillance/
17. Kapikian A.Z., Chanock R.M. Rotaviruses. In: Fields Virology 3rd ed. — ​Philadelphia, PA: Lippincott-Raven, 1996. — 1659 р.
18. Kawai K., O’Brien M.A., Goveia M.G. et al. Burden of rotavirus gastroenteritis and distribution of rotavirus strains in Asia: a systematic review // Vaccine. — 2012. — № 30. — ​Р. 1244-1254. — ​doi: 10.1016/j.vaccine.2011.12.092.
19. Mirzayeva R., Cortese M.M., Mosina L., Biellik R., Lobanov A., Chernyshova L., Lashkarashvili M., Turkov S., Iturriza-Gomara M., Gray J., Parashar U.D., Steele D., Emiroglu N.; Rotavirus Surveillance Network. Rotavirus burden among children in the newly independent states of the former Union of Soviet Socialist Republics: literature review and first-year results from the rotavirus surveillance network // J. Infect. Dis. — 2009 Nov 1. — –№ 200(Suppl. 1). — ​S203-14-16. — ​doi: 10.1086/605041.
20. Molto Y., Cortes J.E., De Oliveira L.H., Mike A., Solis I., Suman O., Coronado L., Patel M.M., Parashar U.D., Cortese M.M. (2011). Reduction of diarrhea-associated hospitalizations among children aged < 5 Years in Panama following the introduction of rotavirus vaccine // The Pediatric infectious disease journal. — 2011. — № 30(1 Suppl.). — ​S16-20. — ​doi: 10.1097/INF.0b013e3181fefc68.
21. Parashar U.D., Bresee J.S., Gentsch J.R., Glass R.I. Rotavirus // Emerg. Infect. Dis. — 1998. — № 4(4). — ​Р. 561-570. — ​doi: 10.3201/eid0404.980406.
22. Patton J.T. Rotavirus diversity and evolution in the postvaccine world // Discov. Med. — 2012 Jan. — № 13(68). — ​Р. 85-97.
23. Ruuska T., Vesikari T. Rotavirus disease in Finnish children: use of numerical scores for clinical severity of diarrhoeal episodes // Scand. J. Infect. Dis. — 1990. — № 22. — ​Р. 259-267. — ​http://dx.doi.org/10.3109/00365549009027046.
24. Saluja T., Dhingra M.S., Sharma S.D., Gupta M., Kundu R., Kar S., Dutta A.K., Silveira M.D., Singh J.V., Kamath V.G., Chaudhary A., Rao V., Ravi M.D., Murthy K., Arumugam R., Moureau A., Prasad R., Patnaik B.N. Association of rotavirus strains and severity of Gastroenteritis in Indian children // Hum. Vaccin. Immunother. — 2016 Sep 29:0 [Epub ahead of print]. — ​doi: 10.1080/21645515.2016.1238994.
25. Santos N., Hoahino Y. Global distribution of rotavirus serotypes/genotypes and its implication for the development and implementation of an effective rotavirus vaccine // Rev. Med. Virol. — 2005. — № 15(1). — ​Р. 29-56. — ​doi: 10.1002/rmv.448.
26. Svraka S., Duizer E., Vennema H., de Bruin E., van der Veer B., Dorresteijn B., Koopmans M. Etiological role of viruses in outbreaks of acute gastroenteritis in The Netherlands from 1994 through 2005 // Journal of clinical microbiology. — 2007. — № 45(5). — ​Р. 1389-1394. — ​doi:10.1128/JCM.02305-06.
27. Tate J.E., Burton A.H., Boschi-Pinto C., Steele A.D., Duque J., Parashar U.D., Network W.H. 2008 estimate of worldwide rotavirus-associated mortality in children younger than 5 years before the introduction of universal rotavirus vaccination programmes: a systematic review and meta-analysis // The Lancet infectious diseases. — 2012. — № 12(2). — ​Р. 136-141.
28. Wardana O.P., Athiyyah A.F., Budiono, Soedirham O., Soegijanto S. The Role of Rotavirus Genotype in the Severity of Acute Diarrhea in Children Under 5 Years Old at Surabaya, Indonesia // Journal of Human Virology & Retrovirology. — 2015. — № 2(2). — 00039. — ​doi: 10.15406/jhvrv.2015.02.00039.

Вернуться к номеру