Журнал «Медицина неотложных состояний» №3(90), 2018
Вернуться к номеру
Електроміографічна діагностика порушень моторики язика неврологічного генезу у пацієнтів з оклюзійною патологією
Авторы: Циганок О.В., Кіндій Д.Д., Малюченко М.М.,
Оджубейська О.Д., Калашніков Д.В., Король М.Д.
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Розлади моторики язика, що зустрічаються в практиці лікарів-неврологів, є наслідком великої кількості різноманітних патологій. Найпоширенішими захворюваннями, що можуть супроводжуватися розладами лінгвомоторики, є гострі порушення мозкового кровообігу та їх віддалені наслідки. Актуальним залишається питання участі лікаря-стоматолога у міжгалузевому підході до діагностики порушень моторики язика. Поширеним методом діагностики розладів функціонування м’язів є поверхнева електроміографія. Мета. Удосконалення методики електроміографічної діагностики патології лінгвомоторики у пацієнтів із віддаленими наслідками гострих порушень мозкового кровообігу в комбінації з оклюзійними дефектами. Матеріали та методи. Відповідно до поставленої мети нами було виконано поперечне дослідження «випадок — контроль». До клінічної групи дослідження увійшли 87 пацієнтів. Контрольну групу становили 40 осіб. Методика клінічного обстеження пацієнтів включала збір скарг і анамнезу життя та захворювання, неврологічне обстеження у стаціонарі під час надходження на планове лікування від наслідків перенесених цереброваскулярних хвороб. Стоматологічне обстеження включало зовнішній огляд і обстеження ротової порожнини щодо наявності дефектів зубних рядів і визначення інтенсивності каріозного процесу. Електроміографічне дослідження м’язів язика відбувалося за допомогою розробленого нами пристрою для поверхневої глобальної електроміографії. Результати. При дослідженні інтерференційної кривої у пацієнтів даної групи було виділено декілька типів патернів, характерних для неврологічних уражень центрального або периферичного мотонейрона. Для пірамідного патерну періоду спокою характерно збереження нормального вигляду ізолінії з візуально підвищеною амплітудою та поодинокими потенціалами фасцикуляцій. Період довільного максимального напруження характеризується збереженням вигляду нормальної веретеноподібної кривої з візуальним зменшенням максимальної амплітуди. Для ураження периферичного мотонейрона характерний розріджений характер кривої на фоні підвищення амплітуди довільного максимального напруження, що відповідає процесам реіннервації. При порівнянні показників пацієнтів клінічної групи з отриманими даними досліджуваних контрольної групи нами були отримані статистично вірогідні (p < 0,05) відмінності між кількісними показниками інтерференційної кривої за максимальною та середньою амплітудою періодів спокою та напруження, а також за середньою частотою періоду напруження. Висновки. Високі показники інтенсивності карієсу та його ускладнень у неврологічних пацієнтів свідчать про можливість залучення лікарів-стоматологів до діагностики та реабілітації даних хворих. Аналіз отриманих даних свідчить про можливість застосування запропонованої методики електроміографії для вдосконалення алгоритмів діагностики неврологічних захворювань.
Актуальность. Расстройства моторики языка, встречающиеся в практике врачей-неврологов, являются следствием большого количества различных патологий. Наиболее распространенными заболеваниями, которые могут сопровождаться расстройствами лингвомоторики, являются острые нарушения мозгового кровообращения и их отдаленные последствия. Актуальным остается вопрос участия врача-стоматолога в межотраслевом подходе к диагностике нарушений моторики языка. Распространенным методом диагностики расстройств функционирования мышц является поверхностная электромиография. Цель. Усовершенствование методики электромиографической диагностики патологии лингвомоторики у пациентов с отдаленными последствиями острых нарушений мозгового кровообращения в сочетании с окклюзионными дефектами. Материалы и методы. В соответствии с поставленной целью нами было выполнено поперечное исследование «случай — контроль». В клиническую группу исследования вошли 87 пациентов. Контрольную группу составили 40 человек. Методика клинического обследования пациентов включала сбор жалоб, анамнеза жизни и заболевания, неврологическое обследование в стационаре при поступлении на плановое лечение последствий перенесенных цереброваскулярных болезней. Стоматологическое обследование включало внешний осмотр и обследование ротовой полости на наличие дефектов зубных рядов и определение интенсивности кариозного процесса. Электромиографическое исследование мышц языка происходило с помощью разработанного нами устройства поверхностной глобальной электромиографии. Результаты. При исследовании интерференционной кривой у пациентов основной группы было выделено несколько типов паттернов, характерных для неврологических поражений центрального или периферического мотонейрона. Для пирамидного паттерна периода покоя характерно сохранение нормального вида изолинии с визуально повышенной амплитудой и одиночными потенциалами фасцикуляций. Период произвольного максимального напряжения характеризуется сохранением вида нормальной веретенообразной кривой с визуальным уменьшением максимальной амплитуды. Для поражения периферического мотонейрона характерен разреженный характер кривой на фоне повышения амплитуды произвольного максимального напряжения, что соответствует процессам реиннервации. При сравнении показателей пациентов клинической группы с полученными данными исследуемых контрольной группы нами были получены статистически достоверные (p < 0,05) различия между количественными показателями интерференционной кривой по максимальной и средней амплитуде периодов покоя и напряжения, а также по средней частоте периода напряжения. Выводы. Высокие показатели интенсивности кариеса и его осложнений у неврологических пациентов свидетельствуют о возможности привлечения врачей-стоматологов к диагностике и реабилитации таких больных. Анализ полученных данных свидетельствует о возможности применения предложенной методики электромиографии для совершенствования алгоритмов диагностики неврологических заболеваний.
Background. Tongue movement disorders occurred in the practice of neurologists is the consequence of a large number of various pathologies. The most common diseases that may be accompanied by lingual movement disorders are acute cerebrovascular disorders and their long-term consequences. The issue of dentist’s participation in the interdisciplinary approach to the diagnosis of tongue movement disorders remains relevant. A widespread method to diagnose muscle function disorders is surface electromyography. The purpose of this study was to improve the methods of electromyographic diagnosis of tongue movement disorders in patients with long-term consequences of acute cerebrovascular accident combined with occlusive defects. Materials and methods. According to our objective, we carried out a cross-sectional case-control study. The clinical study group included 87 patients. The control group consisted of 40 people. The method for clinical examination of patients included the collection of patients’ complaints, careful collection of anamnesis and disease data, neurological examination in the hospital at the admission for planned treatment for cerebrovascular disease consequences. The dental examination included external and oral analysis to detect defects in the dentition and to determine the severity of the carious process. Electromyographic examination of the tongue muscles was carried out using the device developed by us for global surface electromyography. Results. When studying the interference curve in patients of the main group, several types of patterns characteristic of neurological lesions of the central or peripheral motor neuron were identified. The preservation of the normal form of contour line with visually increased amplitude and single potential of fasciculations were characteristic of the pyramidal pattern of the rest period. The period of arbitrary maximum stress is characterized by preserving the appearance of normal spindle curve with visual decrease in the maximum amplitude. The affection of the peripheral motor neuron is characterized by the “tenuous” curve with increasing amplitude of arbitrary maximum stress that corresponds to the processes of reinnervation. After comparing the parameters of patients in the clinical group with that of controls, we determined statistically significant differences (p < 0.05) between the quantitative indices of the interference curve by the maximum and the average amplitude of rest and stress periods, as well as by the average frequency of the stress period. Conclusions. High rates of caries severity and its complications in neurological patients indicate the possibility of involving dental practitioners for the diagnosis and rehabilitation of such patients. Analysis of the obtained data indicates the feasibility of using the proposed method of electromyography to improve the algorithms for the diagnosis of neurological diseases.
нейростоматологія; цереброваскулярні хвороби; порушення моторики мовлення
нейростоматология; цереброваскулярные болезни; нарушение моторики речи
neurostomatology; cerebrovascular diseases; speech disorders