Журнал «Медицина неотложных состояний» №6(93), 2018

Вступ

Забезпечення безоплатною, своєчасною та ефективною медичною допомогою населення України при станах, що загрожують життю хворих, є одним із найважливіших завдань у сфері охорони здоров’я країни.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі близько 20 % осіб помирає через відсутність кваліфікованої медичної допомоги на догоспітальному етапі, що визначає зростання ролі екстреної медичної допомоги (ЕМД) населенню в системі охорони здоров’я [1, 2].

Демографічна ситуація, що склалася останнім часом у Харківському регіоні, призвела до змін у структурі звернень населення за екстреною та невідкладною медичною допомогою. Так, збільшення кількості осіб похилого віку разом із зниженням рівня народжуваності та інтенсивним зростанням чисельності осіб старших вікових груп спричинили значне зростання кількості звернень із приводу серцево-судинних захворювань, хвороб органів травлення, дихання і нервової системи, результат лікування яких значною мірою залежить від своєчасності та якості медичної допомоги, що надається хворим на догоспітальному етапі [3–5].

З метою реалізації положень Закону України «Про екстрену медичну допомогу» робота КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (ЦЕМД та МК) Харківської області протягом 2013–2017 рр. спрямовувалася на поліпшення показників служби ЕМД та підвищення її якості [6]. Основним завданням служби визначено надання медичної допомоги хворим та постраждалим у максимально короткі терміни в необхідному обсязі як на місці події, так і при транспортуванні до лікувально-профілактичного закладу. Для виконання зазначеного завдання у Харківському регіоні на сьогодні організовано 189 місць базування бригад ЕМД, зокрема 25 відділень ЕМД, 51 пункт постійного базування бригад ЕМД та 113 пунктів тимчасового базування з радіусом дії в 10–20 км, що дозволяє бригадам своєчасно прибувати на обслуговування екстрених викликів.

З огляду на вищезазначене метою нашого дослідження були аналіз динаміки основних показників діяльності служби ЕМД Харківської області та розробка напрямків удосконалення системи надання ЕМД.

Матеріали та методи

Нами був проведений комплексний аналіз показників діяльності служби ЕМД Харківського регіону за 2013–2017 роки. Під час дослідження використано ретроспективний, статистичний та математичний методи аналізу.

Відповідно до поставленої мети матеріалами дослідження визначені дані з річних звітів про роботу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ЦЕМД та МК) (форма № 22 «Звіт станції швидкої медичної допомоги»).

Дослідження соціально-медичних показників дозволило провести комплексний аналіз роботи бригад ЦЕМД та МК Харківського регіону для подальшого опрацювання напрямів удосконалення функціонування системи ЕМД України.

Результати та обговорення

Як відомо, обсяг і якість надання медичної допомоги залежать від укомплектування штатних посад, кваліфікації персоналу та матеріально-технічного забезпечення. Тому важливим етапом дослідження є аналіз кадрового забезпечення служби ЕМД.

Так, за 2013–2017 рр. відзначається збільшення загальної чисельності посад працівників служби ЕМД на 12,0 % переважно за рахунок збільшення кількості посад водіїв бригад ЕМД (на 59,4 %). Проте за досліджуваний період спостерігалось незначне скорочення кількості посад молодшого медичного персоналу, яка за п’ять років зменшилася на 0,2 %. При цьому кількість посад лікарів та середнього медичного персоналу залишилася без змін.

За досліджуваний період також відбулося й збільшення загальної кількості персоналу служби ЕМД на 19,8 %. Зокрема, відзначається збільшення облікової кількості лікарів на 14,5 % (з 303 осіб у 2013 р. до 347осіб у 2017 р.) та водіїв бригад швидкої медичної допомоги на 33,0 % (з 524 осіб у 2013 р. до 697 осіб у 2017 р.).

Разом із тим кількість середнього та молодшого медичного персоналу у 2017 р. становила 1141 та 436 осіб відповідно проти 1158 та 494 осіб у 2013 р., що свідчить про суттєве скорочення чисельності зазначених категорій працівників (на 1,5 та 11,7 % відповідно).

На сьогодні актуальною кадровою проблемою служби ЕМД, викликаною вкрай низькою матеріальною мотивацією, є дефіцит немедичних працівників — водіїв бригад екстреної медичної допомоги та молодших медичних сестер, укомплектованість яких у 2017 р. становила 71,0 та 73,7 % відповідно проти 85,1 та 82,5 % відповідно у 2013 р.

Незважаючи на той факт, що останнім часом спостерігається позитивна тенденція до зменшення кількості вакантних посад лікарів служби ЕМД Харківської області, показник укомплектованості зазначеної категорії працівників у 2017 р. залишається досить низьким й становить 66,2 % (проти 57,8 % у 2013 р.).

Разом із тим найвищі показники укомплектованості служби ЕМД кадрами спостерігалися серед молодших спеціалістів із медичною освітою й становили 86,0 % у 2013 р. та 84,7 % у 2017 р.

Наступний етап нашого дослідження передбачав здійснення оцінки процесу організації надання ЕМД у Харківському регіоні. Так, у 2017 р. медична допомога населенню надавалася 158 виїзними бригадами ЕМД, забезпеченість якими становила 0,58 на 10 тис. населення. Серед загальної кількості бригад ЕМД лікарські становили 38 (23,9 %), фельдшерські — 117 (73,6 %), спеціалізовані — 4 (2,5 %), зокрема психіатричні — 3, неврологічні — 1.

Як видно з табл. 2, останнім часом спостерігається тенденція до зменшення кількості бригад ЕМД. Так, за 2013–2017 рр. середня кількість виїзних бригад зменшилася на 23,4 % (з 206,6 у 2013 р. до 158,3 у 2017 р.). При цьому кількість лікарських загальнопрофільних бригад скоротилася на 31,7 %, фельдшерських — на 20,6 %, неврологічних — на 30,0 %, а кількість психіатричних бригад залишилася майже на попередньому рівні. Зазначені структурні зміни, на нашу думку, обумовлені демографічними процесами, економічною ситуацією в країні, що не дає можливості придбати достатню кількість нового транспорту.

За даними медичної статистики встановлено, що середньодобова кількість обслугованих осіб бригадами ЕМД за останні 5 років збільшилася на 44,8 % й у 2017 р. у середньому становила 12,6 проти 8,7 у 2013 р. При цьому найвищий рівень навантаження припадає на лікарську загальнопрофільну бригаду й становить 16,9 виклику, найнижчий — на психіатричну бригаду (7,7 виклику).

Проведений аналіз динаміки виїздів бригад ЕМД за досліджуваний період вказує на її хвилеподібний характер. Так, протягом 2013–2016 рр. відзначається зростання кількості виїздів лікарських, фельдшерських та неврологічних бригад на 68 273, 69 071 та 2322 випадки відповідно, а з 2017 р. спостерігається позитивна тенденція до їх зменшення, в тому числі за рахунок активізації роботи амбулаторно-поліклінічної служби.

Як відомо, потреба населення в ЕМД залежить від низки соціально-економічних факторів, зокрема рівня і структури захворюваності населення, рівня розвитку і вдосконалення медичної науки і техніки, забезпеченості стаціонарною й амбулаторно-поліклінічною допомогою, загальної та санітарної культури населення тощо [7].

За умов несприятливої демографічної ситуації в Україні кількість виконаних викликів бригад ЕМД у Харківській області залишається досить високою. У результаті аналізу динаміки виїздів бригад служби ЕМД встановлено, що до 2016 р. спостерігалось значне зростання даного показника, проте починаючи з 2017 р. позначилася тенденція щодо його зниження. Загалом за п’ять років кількість здійснених виїздів за викликами збільшилася на 3,2 % – із 732 720 у 2013 р. до 756 257 виїздів у 2017 р. (табл. 3).

За результатами аналізу обсягів виїздів бригад служби ЕМД установлено, що в структурі викликів у 2017 р., як і в попередні періоди, переважали виїзди на раптові захворювання (79,3 %) та нещасні випадки, травми та отруєння (10,4 %). Частка зазначених виїздів за досліджувані роки збільшилася відповідно на 4,3 та 16,4 %.

Викликає занепокоєння той факт, що значний приріст виїздів бригад служби ЕМД за викликами відзначається в групі хронічних хворих і становить 25,5 %, що свідчить про послаблення організаційно-профілактичної роботи лікувально-профілактичних закладів із населенням, яке страждає від хронічних захворювань.

Разом із тим необхідно зазначити, що позитивним показником діяльності як служби ЕМД, так і первинної ланки надання медичної допомоги можна вважати скорочення кількості технологічних виїздів на 94,9 %, перевезень пацієнтів до лікувальних закладів і травмпунктів — на 67,3 %, зменшення кількості виїздів на позалікарняні пологи та при патології вагітності — на 55,7 %, а негативним — підвищення на 8,0 % безрезультатних виїздів (відсутність хворого за вказаною адресою або відмова пацієнта від допомоги), що свідчить про низький рівень свідомості населення щодо служби ЕМД, яка націлена на рятування життя.

З метою оцінки ефективності надання медичної допомоги населенню Харківського регіону нами проведено аналіз основних показників діяльності служби ЕМД (табл. 4).

Як свідчать результати проведеного дослідження, останнім часом помітною є тенденція до поліпшення організації надання екстреної медичної допомоги населенню, що, безумовно, сприятиме подальшому рятуванню та збереженню життя жителів Харківського регіону.

Необхідно зазначити, що підвищення ефективності функціонування служби ЕМД Харківської області пов’язано передусім із збільшенням кількості виїздів бригад у сільську місцевість на 55,9 %, а також із виконанням нормативу доїзду бригад у міських умовах до 10 хв, у сільській місцевості — до 20 хв. Так, у 2017 р. показник своєчасного прибуття бригад ЕМД на виклики становив 97,8 % від загальної кількості екстрених викликів, в умовах сільської місцевості регіону — 98,1 %. Зазначені досягнення відбулись за рахунок реформування служби ЕМД регіону, оптимального розташування мережі пунктів тимчасового і постійного базування бригад ЕМД, створення єдиного оперативного простору з координуючим центром — Центральної оперативної диспетчерської.

Згідно з даними медичної статистики встановлено, що в структурі загальної кількості викликів ЕМД частка хворих, доставлених бригадами ЕМД для госпіталізації, становила 28,3 %, що свідчить про націленість бригад ЕМД не на негайну госпіталізацію хворого, а на можливість надання кваліфікованої медичної допомоги на місці, що для ЕМД у випадках, які загрожують життю, є неприпустимим і затягує час перебування бригад на виклику.

Висновки

Незважаючи на заходи, що проводяться з 2008 р. у рамках Концепції розвитку первинної медико-санітарної допомоги, щодо подальшої оптимізації та реформування системи ЕМД, удосконалення її матеріально-технічної бази, на підставі результатів проведеного дослідження нами визначені основні проблеми в організації надання ЕМД населенню, а саме:

— недосконалість законодавчої бази;

— значна частка навантаження на догoспітальному етапі пов’язана з наданням допомоги хронічним хворим та перевезенням пацієнтів до лікувальних закладів і травмпунктів;

— націленість персоналу ЕМД на можливість лікування пацієнтів на дому;

— значна кількість автомобілів із граничним терміном експлуатації;

— висока текучість медичних кадрів системи ЕМД;

— неефективна система тарифікації й оплати праці співробітників служби ЕМД;

— недостатнє науково-методичне забезпечення ЕМД.

Узагальнюючи результати дослідження, необхідно зазначити, що основними організаційно-економічними напрямками удосконалення системи ЕМД для України, враховуючи досвід економічно розвинених країн із цього питання, є такі:

— удосконалення матеріально-технічної та нормативно-правової бази, що регулює надання ЕМД населенню;

— приведення протоколів ЕМД у відповідність до міжнародних стандартів надання невідкладної допомоги;

— зниження кількості викликів бригад ЕМД за рахунок скорочення кількості виїздів до хронічних хворих та випадків перевезення пацієнтів до лікувальних закладів і травмпунктів;

— скорочення загального часу обслуговування викликів бригадами ЕМД за рахунок затрат часу, необхідного для надання допомоги пацієнту на місці події медичним працівником, доставка в стаціонар;

— удосконалення системи професійної підготовки і перепідготовки кадрів для надання ЕМД;

— координація та проведення наукових досліджень у сфері ЕМД;

— перегляд існуючих і розробка нових ефективних механізмів кадрової політики служби ЕМД;

— організація відсіювання непрофільних викликів диспетчерською службою та передача їх в амбулаторно-поліклінічні заклади;

— підвищення обсягів невідкладної допомоги, що надається амбулаторно-поліклінічними закладами.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.