Журнал «Медицина неотложных состояний» №3(98), 2019

Вступ. Первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ) — це ендокринне захворювання, що виникає на тлі пухлинних або гіперпластичних змін однієї чи декількох прищитоподібних залоз (ПЩЗ) і призводить до нерегульованої гіперсекреції паратгормону, гіперкальціємії та ряду патологічних змін в органах-мішенях, у першу чергу в кістках та нирках.

Мета. Аналіз особливостей проведення та перебігу анестезії при анестезіологічному забезпеченні з інтубацією трахеї або застосуванням ларингеальної маски при видаленні поодинокої аденоми ПЩЗ при ПГПТ в умовах спеціалізованого ендокринологічного центру.

Матеріали та методи. В дослідження було включено 39 пацієнтів. Оперативні втручання виконували на тлі загальної анестезії із ШВЛ у вигляді низько/мінімально потокової інгаляційної анестезії севофлураном з інтубацією трахеї (група С-ІТ, n = 25) або тотальної внутрішньовенної анестезії пропофолом з використанням ларингеальної маски (група П-ЛМ, n = 14) для протекції дихальних шляхів ШВЛ. Усім пацієнтам до виконання хірургічного втручання проводилася pre-emptive аналгезія із додаванням білатеральної блокади поверхневого шийного сплетення (ББПШС) 0,5% розчином бупівакаїну від 50 до 100 мг з додаванням 4–8 мг дексаметазону як ад’юванта.

Результати. За віковими та антропометричними показниками групи були однорідні — не відзначено вірогідної різниці за критерієм Уїлкоксона (К-У), p > 0,05. Вік хворих становив (M ± σ) 55,9 ± 14,8 року та 55,6 ± 14,6 року, ІМТ (M ± σ) — 28,5 ± 7,1 кг/м² та 28,6 ± 7,6 кг/м² відповідно в групах С-ІТ та П-ЛМ. Тривалість операції — 38,2 ± 14,4 хв та 33,62 ± 12,6 хв відповідно в групах С-ІТ та П-ЛМ (p > 0,05), тривалість анестезії — 60,8 ± 18,5 хв та 48,1 ± 16,5 хв відповідно в групах С-ІТ та П-ЛМ (р = 0,024, χ²). Час від закінчення операції до відкриття очей становив 15,4 ± 3,6 хв у групі С-ІТ; 11,2 ± 2,6 хв у групі П-ЛМ (статистична різниця вірогідна, p = 0,028, χ²). Десатурація (SpO₂ нижче 92 %) внаслідок залишкової седації та впливу міорелаксантів спостерігалась протягом перших 30 хвилин післяопераційного періоду в 12 (48 %) хворих групи С-ІТ у порівнянні з 2 випадками (14,3 %) у групі П-ЛМ (р = 0,036, χ²). Доза фентанілу дорівнювала 256,5 ± 86,9 мкг та 228,6 ± 46,1 мкг відповідно в групах С-ІТ та П-ЛМ (р > 0,05).

Висновки. Використання ларингеальної маски без застосування міорелаксантів на тлі поєднаної загальної анестезії пропофолом із ББПШС має статистично достовірно значущі переваги перед поєднаною анестезією севофлураном із ББПШС та інтубацією трахеї з огляду на меншу тривалість анестезії, час до відкриття очей після операції, меншу частоту десатурації.