Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 14, №2, 2019

Back to issue

The prediction for risk of food allergy in children with chronic Helicobacter pylori associated infection

Authors: Ликова А.Е.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія», м. Дніпро, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Актуальність. Етіологія та патогенез харчової алергії у дітей на сьогодні до кінця невідомі. Описано участь низки факторів, у тому числі хронічної Helicobacter pylori-асоційованої інфекції. Мета. Виявлення інформативно значущих медико-біологічних і соціально-гігієнічних факторів ризику розвитку алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією, а також створення математичної моделі для прогнозування ймовірності наявності чи розвитку алергічної патології. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 76 дітей віком від 7 до 17 років із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією, які знаходилися на обстеженні та лікуванні в гастроентерологічному відділенні КЗ «Дніпропетровська МКЛ № 1» ДОР». Результати. Визначено фактори ризику та створено математичну модель прогнозу розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією. Прогностичної значущості набули: тривалість захворювання довше 32 місяців, тривалість больового синдрому понад 7 днів, наявність вищої освіти в батька дитини. Також вагомий вплив мають ендоскопічні прояви: ерозивний вогнищевий гастрит, ерозивний вогнищевий бульбіт, виразка на передній стінці дванадцятипалої кишки та поверхневий вогнищевий дуоденіт. Висновки. Згідно з отриманими результатами, хронічна Helicobacter pylori-асоційована інфекція впливає на розвиток харчової алергії у дітей. Наведена математична модель прогнозування може використовуватися у практичній діяльності сімейних лікарів, педіатрів і дитячих гастроентерологів.

Актуальность. Этиология и патогенез пищевой аллергии у детей на сегодня до конца не известны. Описано участие ряда факторов, в том числе хронической Helicobacter pylori-ассоциированной инфекции. Цель. Выявление информативно значимых медико-биологических и социально-гигиенических факторов риска развития аллергии у детей с хронической Helicobacter pylori-ассоциированной инфекцией, а также создание математической модели для прогнозирования вероятности наличия или развития аллергической патологии. Материалы и методы. Группу наблюдения составили 76 детей в возрасте от 7 до 17 лет с хронической Helicobacter pylori-ассоциированной инфекцией, находившихся на обследовании и лечении в гастроэнтерологическом отделении ГУ «Днепропетровская ГКБ № 1» ДОС». Результаты. Определены факторы риска и создана математическая модель прогноза развития пищевой аллергии у детей с хронической Helicobacter pylori-ассоциированной инфекцией. Прогностически значимыми определены: длительность заболевания дольше 32 месяцев, продолжительность болевого синдрома свыше 7 дней, наличие высшего образования у отца ребенка. Также существенное влияние оказывают эндоскопические проявления: эрозивный очаговый гастрит, эрозивный очаговый бульбит, язва на передней стенке двенадцатиперстной кишки и поверхностный очаговый дуоденит. Выводы. Согласно полученным результатам, хроническая Helicobacter pylori-ассоциированная инфекция влияет на развитие пищевой аллергии у детей. Приведенная математическая модель прогнозирования может использоваться в практической деятельности семейных врачей, педиатров и детских гастроэнтерологов.

Background. Etiology and pathogenesis of food allergy in children is not completely known to the present day. The role of a number of factors, including chronic Helicobacter pylori associated infection, has been described. The purpose of the study was to identify informatively significant biomedical and socio-hygienic risk factors for the development of allergy in children with chronic Helicobacter pylori associated infection, as well as to create a mathematical model to forecast the probability of the presence or development of an allergic pathology. Materials and methods. We’ve examined 76 children aged 7 to 17 years with chronic Helicobacter pylori associated infection, who were examined and treated in the Gastroenterological Department of Dnipropetrovsk Municipal Clinical Hospital 1. Results. The risk factors were identified and a mathematical model for forecasting the development of food allergy in children with chronic Helicobacter pylori associated infection was developed. The following factors have prognostic value as the duration of the disease over 32 months, the duration of the pain syndrome over 7 days, the higher education in a child’s parent. The following endoscopic manifestations also have a significant impact: erosive focal gastritis, erosive focal bulb, ulcer on the anterior wall of the duodenum, and superficial focal duodenitis. Conclusions. The results showed that the presence of chronic Helicobacter pylori associated infection provokes the development of food allergies in children. The mathematical model of forecasting can be used in the practice of family doctors, pediatricians and pediatric gastroenterologists.


Keywords

Helicobacter pylori; діти; харчова алергія; прогноз імовірності розвитку; фактори ризику

Helicobacter pylori; дети; пищевая аллергия; прогноз вероятности развития; факторы риска

Helicobacter pylori; children; food allergy; predicted probability; risk factors

Вступ

Проблема профілактики харчової алергії має глобальний характер, а ступінь приросту рівня захворюваності дозволяє розглядати його як глобальну епідемію алергічної патології [1]. Поширеність харчової алергії в США у дітей віком 0–17 років зросла з 3,4 % в 1997–1999 роках до 5,1 % в 2009–2011 роках [2]. В Україні на тлі зростання загальної поширеності та захворюваності на дитячі хвороби [3] відзначається високий рівень зустрічальності алергічної патології у дітей. Так, Р.Р. Драб та співавт. [4] продемонстрували, що у 68 % дітей віком 3–6 років і у 87 % дітей віком 6–10 років, які проживають у Рівненській області, спостерігається харчова IgE-опосередкована алергія. Прояви харчової алергії варіюються від легких форм кропив’янки до життєзагрожуючих анафілактичних реакцій. Показано, що на харчові реакції припадає від 20 до 50 % усіх випадків анафілаксії в Азії, Європі, Північній Америці та Австралії у госпіталізованих дітей [5]. У дітей раннього віку харчова алергія найчастіше асоційована з реакцією на білки коров’ячого молока та клінічно може характеризуватися різноманітними гастроінтестинальними ознаками й/або атопічним дерматитом [6]. Незважаючи на численні дослідження, причини бурхливого зростання алергічних захворювань, особливо у дітей, залишаються недостатньо вивченими [7, 8].

Однією з імовірних причин, що збільшують ризик розвитку алергічної реакції на харчові алергени, вважають хронічну Helicobacter pylori-асоційовану інфекцію у дітей [9, 10]. Цілком імовірно, запалення слизової оболонки шлунка, обумовлене особливостями реакції образ-розпізнавальних рецепторів при взаємодії з патоген-асоційованими патернами бактерії Helicobacter pylori, сприяє розвитку харчової алергії [11, 12]. Можливо, що в осіб із хронічною інфекцією шлунка, викликаною бактеріями Helicobacter pylori, відзначається дефіцит продукції антимікробних пептидів, зокрема дефензинів [13]. Порушення експресії дефензинів супроводжується збільшенням ризику розвитку не тільки інфекційних, але й алергічних захворювань [14, 15]. Можливо, що збільшення ризику розвитку алергії обумовлено впливом бактерій Helicobacter pylori на парацелюлярну проникність слизової оболонки травного тракту [16]. Згідно з даними інших дослідників, бактерії Helicobacter pylori роблять проектний вплив, запобігаючи розвитку анафілаксії, спричиненої овальбуміном і арахісом, сприяючи стабільному диференціюванню Treg-клітин [17]. У той же час Javier Molina-Infante і співавт. [18] продемонстрували, що Helicobacter pylori-асоційована інфекція не запобігає розвитку харчової алергії і бронхіальної астми. Однак визначення індивідуальних молекулярних причин виникнення алергічної реакції являє собою складний, дорогий і найчастіше недоступний для лікарів першої ланки діагностичний процес.

Незалежно від механізмів Helicobacter pylori-індукованої алергії, розуміння яких дозволить індивідуалізувати профілактичну медикаментозну терапію, для визначення ймовірності розвитку харчової алергії у практичній діяльності необхідно мати доступний клінічний інструмент. На нашу думку, одним із можливих способів вирішення цього завдання є створення простої математичної моделі прогнозу розвитку харчової алергії у дітей для немашинного застосування.

Метою нашого дослідження було виявлення інформативно значущих медико-біологічних і соціально-гігієнічних факторів ризику розвитку алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією, а також створення математичної моделі для прогнозування ймовірності наявності чи розвитку алергічної патології.

Матеріали та методи

Групу спостереження становили 76 дітей віком від 7 до 17 років із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією, які перебували на обстеженні та лікуванні в гастроентерологічному відділенні КЗ «Дніпропетровська МКЛ № 1» ДОР».

Для визначення факторів ризику розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією було проведено послідовний аналіз Вальда. З використанням математичної програми оброблено 109 клініко-анамнестичних, імунологічних і молекулярно-генетичних параметрів, для кожного з них розраховано відносний ризик (ВР) та діагностичний коефіцієнт (ДК). Критерій відносного ризику визначався за формулою: ВР = fб(1 – fк)/fк(1 – fб), де fб — частота зустрічальності ознаки у дітей із харчовою алергією, fк — частота зустрічальності ознаки у дітей без харчової алергії. Аналіз отриманих даних і оцінка вірогідності їх відмінностей проводились за допомогою пара- та непараметричних методів статистики. Різниця між ознаками, що порівнювались, вважалась значущою при р < 0,05 [19, 20].

Результати та обговорення

Вивчення прогностичної значущості досліджуваних параметрів дозволило відокремити найбільш інформативні клініко-анамнестичні, імунологічні та молекулярно-генетичні фактори ризику розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією.

Вік, маса тіла та зріст дитини. Найбільш високий ризик розвитку алергії виявлено у віковій групі 7–10 років (ВР = 4,43). Також у групі ризику знаходяться діти з великою масою тіла (понад 63 кг) та низьким зростом (119–142 см) (ВР = 2,66 та 2,21 відповідно).

Вік та освіта батьків. Нами виявлено певний зв’язок між можливістю розвитку алергії у дитини та віком батьків. Так, вік матері на момент народження дитини понад 25 років є фактором ризику розвитку алергічної патології у дитини (ВР = 4,17). Після 33 років відносний ризик трохи зменшується, однак залишається вагомим (ВР = 2,08). У той же час вік матері на момент народження дитини 17–25 років виступав у ролі протекторного фактора (ВР = 0,42).

Цікавим виявився вплив рівня освіти батьків на розвиток алергії у дитини. Діти, батько яких має вищу освіту, із значно більшою вірогідністю будуть мати алергічну патологію (ВР = 8,4).

Соціально-гігієнічні фактори. Істотну роль у формуванні алергічної патології у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією відіграє вживання додатково очищеної води (ВР = 2,66), у той час як відносний ризик при вживанні простої кип’яченої води становить 0,68. Також ми виявили, що проживання у приватному будинку зменшує ризик розвитку харчової алергії (ВР = 0,37).

Клініко-анамнестичні чинники. Вагомим фактором ризику розвитку харчової алергії у дітей є тривалість захворювання на хронічну Helicobacter pylori-асоційовану інфекцію. Ми встановили, що, у пацієнтів, які хворіють довше 2,5 року, відносний ризик становив 8,86. Наявність вираженого астеновегетативного синдрому збільшує вірогідність розвитку алергічної патології (ВР = 2,21), у той час як помірно виражений астенічно-вегетативний синдром знижує ризик формування алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією (ВР = 0,4). Також суттєву роль відіграють такі клінічні прояви: діарея (ВР = 13,29), тривалість больового синдрому понад 10 діб (ВР = 2,21), тривалість диспептичного синдрому більше ніж 5 діб (ВР = 2,21). За нашими даними, діти, які при народженні мали масу тіла понад 4 кг, більше схильні до розвитку харчової алергії (ВР = 2,07).

Ендоскопічні фактори. Ми виявили певний зв’язок між ендоскопічними проявами захворювання та ризиком розвитку алергічної патології у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією. Так, наявність ерозивного вогнищевого гастриту вагомо збільшує ризик розвитку харчової алергії (ВР = 5,00), що, на нашу думку, пояснюється збільшенням проникнення харчових алергенів через ушкоджену слизову оболонку шлунка. Також істотними виявилися такі ендоскопічні знахідки: вогнищевий ерозивний бульбіт (ВР = 5,00), вогнищевий поверхневий дуоденіт (ВР = 2,5) та виразка на передній стінці дванадцятипалої кишки (ВР = 2,5).

Отже, нами визначено високоінформативні клініко-анамнестичні, ендоскопічні, антропометричні, біологічні та соціально-гігієнічні фактори та створено прогностичну таблицю, що дає можливість розрахувати ймовірність розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією (табл. 1).

Принцип роботи з математичною моделлю прогнозу розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією полягає у складанні діагностичних коефіцієнтів, які відповідають виявленим ознакам у конкретної дитини. Імовірність формування харчової алергії становить 80 % при досягненні суми ДК 6 балів, 90 % — 9,5 бала, 95 % — 13 балів.

Показники ефективності математичної моделі прогнозу розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією (n = 72), що були отримані при її використанні, становили: специфічність — 97 %, чутливість — 72 %, тест прогнозування позитивного результату — 80 %, тест прогнозування негативного результату — 95 %.

Висновки

1. Основними анамнестичними факторами високого ризику формування харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією є наявність вищої освіти у батька дитини, вік матері на момент народження дитини 25–33 роки, вживання додатково очищеної води, маса тіла дитини при народженні понад 4 кг. Вагомими клінічними факторами ризику розвитку харчової алергії є тривалість основного захворювання більше ніж 32 місяці, наявність діареї у клінічних проявах захворювання. Наявність ерозивного вогнищевого гастриту, ерозивного вогнищевого бульбіту, виразки на передній стінці дванадцятипалої кишки та поверхневого вогнищевого дуоденіту є істотними ендоскопічними факторами ризику розвитку харчової алергії у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією.

2. Чинниками, що запобігають розвитку харчової алергії, визначено: проживання дитини у приватному будинку, вік матері на момент народження дитини 17–25 років, жіночу стать дитини, вік дитини старше 10 років, наявність відрижки у клінічних проявах захворювання, наявність дуоденогастрального рефлюксу, тривалість захворювання менше 32 місяців.

3. Простота у використанні, а також високі показники валідності розробленої математичної моделі прогнозу розвитку алергічної патології у дітей із хронічною Helicobacter pylori-асоційованою інфекцією дозволяють рекомендувати її у практичній діяльності сімейних лікарів, педіатрів і дитячих гастроентерологів для виділення контингенту дітей, у яких існує загроза розвитку харчової алергії, та своєчасного призначення раціональної профілактики та терапії.

Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.


Bibliography

1. Захарова И.Н., Бережная И.В. Пищевая аллергия у детей: с чем связан ее рост? // Медицинский совет. — 2018. — № 17. — С. 156-162.

2. Jackson K.D., Howie L., Akinbami L.J. Trends in allergic conditions among children: United States, 1997–2011 // NCHS Data Brief. — 2013 May. — 121. — N 1–8. — PMID: 23742874.

3. Антипкін Ю.Г., Волосовець О.П., Майданник В.Г. та ін. Стан здоров’я дитячого населення — майбутнє країни (Ч. 1) // Здоровье ребенка. — 2018. — № 1(13). — С. 11-21. — doi: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127059.

4. Драб Р.Р., Гущук І.В., Сафонов Р.В., Бялковський О.В., Брезецька О.І. Моніторинг епідпроцесу при геогельмінтозах серед дитячого населення Рівненської області // Здоровье ребенка. — 2017. — Т. 12, № 3. — С. 60-65. — doi: 10.22141/2224-0551.12.3.2017.104227.

5. Prescott S.L., Pawankar R., Allen K.J. et al. A global survey of changing patterns of food allergy burden in children // World Allergy Organ. J. — 2013 Dec 4. — 6. — 12 pp. — doi: 10.1186/1939-4551-6-21.

6. Няньковська О.С. Сучасні підходи до діагностики та дієтотерапії харчової алергії на білок коров’ячого молока у дітей раннього віку // Здоровье ребенка/Детская гастроэнтерология. — 2015. — № 62. — С. 85-92.

7. Богданова С.В., Ильенко Л.И., Сидоров И.И., Тарасова О.В., Денисова С.Н. Профилактика и прогнозирование пищевой аллергии у детей в антенатальном и постнатальном периодах // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2014. — № 1. — С. 34-39.

8. Охотнікова О.М., Черниш Ю.Р. Фактори ризику розвитку і патогенез гастроінтестинальної харчової алергії в дітей // Здоровье ребенка. — 2016. — № 8(76). — С. 87-93. — doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.8.76.2016.90831.

9. Ma Z.F., Majid N.A., Yamaoka Y., Lee Y.Y. Food allergy and Helicobacter pylori infection: a systematic review // Front Microbiol. — 2016. — N 7. — P. 368. — doi: 10.3389/fmicb.2016.00368.

10. Shabrawy R.M., Gharib K. Helicobacter pylori infection as a risk factor in patients suffering from food allergy and urticarial // Egypt. J. Immunol. — 2016 Jan. — N 23(1). — P. 67-75. — PMID: 28502154.

11. Абатуров О.Є., Герасименко О.М. Модуляція активності TLR4 епітеліоцитів слизової оболонки шлунка при хелікобактерній інфекції // Современная педиатрия. — 2009. — № 28(6). — С. 141-146.

12. Roxas J.L., Viswanathan V.K. Modulation of intestinal paracellular transport by bacterial pathogens // Compr. Physiol. 2018. — N 8(2). — P. 823-842. — doi: 10.1002/cphy.c170034.

13. Neshani A., Zare H., Akbari Eidgahi M.R. et al. Review of antimicrobial peptides with anti-Helicobacter pylori activity // Helicobacter. — 2019 Feb. — N 24(1). — doi: 10.1111/hel.12555.

14. Абатуров А.Е. Дефензины и дефензин-зависимые заболевания / А.Е. Абатуров, О.Н. Герасименко, И.Л. Высочина, Н.Ю. Завгородняя // Одесса: ВМВ, 2011. — 265 с.

15. Абатуров А.Е. Катионные антимикробные пептиды системы неспецифической защиты респираторного тракта: дефензины и кателицидины. Дефензины — молекулы, переживающие ренессанс (Ч. 4) // Здоровье ребенка. — 2012. — № 2(37). — С. 154-160.

16. Tyler JCaronKathleen EScottJames GFoxSusan JHagen Tight junction disruptionHelicobacter pylori and dysregulation of the gastric mucosal barrier // World JGastroenterol. — 2015 Oct 28. — N 21(40). — P. 11411-11427. — doi: 10.3748/wjg.v21.i40.11411.

17. Kyburz A., Urban S., Altobelli A. et al. Helicobacter pylori and its secreted immunomodulator VacA protect against anaphylaxis in experimental models of food allergy // Clin. Exp. Allergy. — 2017 Oct. — N 47(10). — P. 1331-1341. — doi: 10.1111/cea.12996.

18. Molina-Infante J., Gutierrez-Junquera C., Savarino E. et al. Helicobacter pylori infection does not protect against eosinophilic esophagitis: results from a large multicenter case-control study // Am. J. Gastroenterol. — 2018 Jul. — N 113(7). — P. 972-979. — doi: 10.1038/s41395-018-0035-6.

19. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. — К.: Фірма малого друку, 2006. — 558 с.

20. Двойрин В.В., Клименков А.А. Методика контролируемых испытаний. — М.: Медицина, 1985. — 144 с.


Back to issue