Журнал «Здоровье ребенка» Том 14, №3, 2019

Вступ

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, станом на 2018 рік понад 41 мільйон пацієнтів віком від 0 до 5 років мають надлишкову вагу або ожиріння. У щорічному звіті експертів організації також йдеться про тенденцію до зростання цього показника у 2025 році до 70 мільйонів осіб [1–3]. Власне, ця обставина спонукала World Health Assembly прийняти ще у 2014 році Global Action Plan for the prevention and control of noncommunicable diseases 2013–2020, покликаний хоч якось призупинити ці ризики [2]. Епідеміологія ожиріння у світі демонструє невтішну картину [3–5]. На сьогодні в США, наприклад, близько 16,1 % підлітків мають підвищений індекс маси тіла (ІМТ). Аналогічна ситуація спостерігається і в низці європейських країн, де надмірну вагу має щонайменше 31,8 % школярів. Так, у Великій Британії до огрядних зараховують 20 % дітей і підлітків, в Іспанії — 27 %, у Греції — 31 %, в Італії — 36 %, у Болгарії — 38 % [4–7]. Зазначимо, що не останнє місце в цьому переліку посідає і Україна — 10–11 %. Згідно з щорічними звітами Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), у країні щороку фіксують 15,5 тис. нових випадків ожиріння в дітей [3, 5, 6, 9].

Погіршує згадану ситуацію велика частота коморбідної патології з боку органів травлення, зокрема підшлункової залози (ПЗ), яка в сучасних умовах стрімко прогресує та призводить до серйозних медико-соціальних наслідків [5, 6, 11, 12].

З огляду на це метою роботи було вивчення поширеності та клінічних особливостей перебігу в підлітків з аліментарно-конституціональним ожирінням та супутньою дисфункцією сфінктера Одді за панкреатичним типом.

Матеріали та методи

Для реалізації мети комплексно обстежено 120 підлітків віком від 12 до 17 років з аліментарно-конституціональним ожирінням з ізольованим перебігом та в поєднанні з функціональною патологією ПЗ, які перебували на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні обласної дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківська у період із 2014 по 2019 рік включно. До контрольної групи віднесено 30 практично здорових дітей того ж віку.

Критерії включення в дослідження: підписана інформована згода як дитиною, так і батьками, підлітковий вік (повних 12 років на момент обстеження), встановлений діагноз аліментарно-конституціонального ожиріння та функціональної патології підшлункової залози за даними ультрасонографії та додаткових методів дослідження.

Критерії виключення з дослідження: відмова підлітка та його батьків від участі в дослідженні, невідповідні вікові критерії, виключення схожої за своїми проявами патології, зокрема генетичних синдромів (хромосомні аберації), муковісцидозу або дефіциту альфа-1-антитрипсину, цукрового діабету І та ІІ типів, первинної артеріальної гіпертензії, синдрому Лоуренса — Муна — Бідля, синдрому та хвороби Іценко — Кушинга, пухлин головного мозку, гіпотиреозу, остеопорозу.

У всіх групах хворих та практично здорових дітей проводили антропометрію з визначенням ІМТ та співвідношення окружності талії та стегон (ОТ/ОС). Відповідно до оновлених графіків CDC 2000 року, якщо ІМТ сягав ≥ 85-го перцентиля, але < 95-го перцентиля для відповідного віку і статі, то підліткам діагностовано надмірну масу тіла. Ожиріння верифікували лише в разі, якщо ІМТ був ≥ 95-го перцентиля. Також, якщо ОТ/ОС сягало понад 0,9 у хлопчиків та 0,85 у дівчаток, ми констатували абдомінальне ожиріння [8–11].

Обстежених нами підлітків методом простої рандомізації було розподілено на три групи. У першу увійшли 65 чоловік з аліментарно-конституціональним ожирінням та залученням у патологічний процес ПЗ, у другу — 55 підлітків того ж віку з аліментарно-конституціональним ожирінням, але без супутнього ураження ПЗ. 30 практично здорових підлітків становили контрольну групу.

Діагноз аліментарно-конституціонального ожиріння підтверджено на підставі Наказу МОЗ України № 254 від 27.04.2006 року «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія», а супутнього — відповідно до Наказу МОЗ України № 59 від 29.01.2014 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча гастроентерологія». Фізикальне обстеження, окрім передбачених протоколом методик, передбачало пальпацію підшлункової залози за методом Грота в модификації Ж.П. Гудзенко (І позиція за Гротом).

Оцінку клінічних симптомів коморбідної патології проводили за сумою балів (від 0 до 3). Усі перераховані в розробленій нами таблиці клінічні симптоми, а саме: спастичний біль в епігастрії та лівому підребер’ї, біль у животі без чіткої локалізації, з іррадіацією в ділянку спини, нудота, блювання, що не призводить до полегшення, загальна слабкість. Оцінку вираженості клінічних симптомів проводять так: якщо сума балів становила від 0 до 2 балів, то інтенсивність больового синдрому низька, якщо від 3 до 5 балів — висока, якщо від 5 до 10 балів — дуже висока.

Статистичну обробку отриманих даних проводили на підставі комп’ютерної програми Statistica 7.0 і MS Excel XP. Визначали найбільш поширені параметричні та непараметричні показники статистики за загальноприйнятими методиками.

Під час виконання роботи було дотримано основних принципів біоетики: узята інформована згода від батьків (мати) на участь дитини в дослідженні, дотримані основні принципи Гельсінської декларації.

Результати та обговорення

Для встановлення рівня поширеності ожиріння в дитячому та підлітковому віці по Україні за період із 2010 по 2016 рік ми проаналізували статистичну документацію архіву обласної дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківська.

На думку провідних експертів держави, в Україні за період із 2010 по 2015 рік відмічено загалом низький рівень верифікації діагнозу ожиріння серед дитячого населення (рис. 1).

Як бачимо з наведених у діаграмі даних, протягом 2010–2015 років у віковій групі до 15 років поширеність ожиріння становила 10,8, а в підлітковому віці — 28,3 на 1000 дитячого населення відповідно [3, 4].

Зокрема, у 2015 році поширеність недуги становила 13,50 на 1 тис. дитячого населення віком 0–17 років включно (або 1,3 %). Натомість у 2016 році в Україні поширеність ожиріння серед дітей віком до 17 років становила понад 13,4 %, що засвідчує деяку позитивну тенденцію щодо виявлення цього патологічного стану порівняно з попередніми роками [1, 3, 5, 6].

Найбільша частота ожиріння серед підлітків за звітний період зареєстрована у Вінницькій (показник поширеності становив 28,45 на 1 тис. дітей відповідного віку), Київській (22,61) та Тернопільській (21,04) областях, найменша поширеність  — в Луганській (6,47), Одеській (8,71), Миколаївській (9,35), Волинській (9,75), Запорізькій (9,86) областях відповідно [3, 5, 6].

Водночас, порівнюючи статистичні дані щодо частоти виявлення ожиріння в дітей та підлітків по Україні, надалі можемо констатувати недостатню частоту виявлення недуги порівняно з окремими європейськими країнами, де згаданий показник становив 10–15 % випадків [3, 4].

Аналіз анамнестичних даних у всіх групах обстежених нами підлітків засвідчив таку тенденцію (рис. 2).

Як бачимо, в обстежених підлітків за умови поєднання аліментарно-конституціонального ожиріння з функціональним панкреатичним розладом частіше мають значення: генетична схильність (наявність ожиріння чи надлишкової маси тіла в одного або обох батьків) — 90,0 %, гіподинамія — 85,0 % та порушення раціону харчування (переважання борошняних виробів та солодощів) — 80,0 %, відносно рідше — недостатній питний режим (75,0 %).

За нашими даними, відображеними і в попередніх дослідженнях, ураження підшлункової залози відмічається в підлітків з аліментарно-конституціональним ожирінням відносно часто (65,0 %). Наші спостереження показують, що на поєднану патологію більше хворіють хлопчики, аніж дівчатка (70,0 і 30,0 %, р < 0,05).

Відмітимо при цьому, що отримані результати корелювали з висновками Європейського ендокринологічного товариства (European Society of Endocrinology) і Педіатричного ендокринологічного товариства (Pediatric Endocrine Society, 2016) [2].

Tривалість недуги до моменту госпіталізації в більшості обстежених дітей із поєднаною патологією становить 6,0 ± 2,1 року, а в разі ізольованого перебігу захворювання — 4,5 ± 3,1 року.

Частота клінічних проявів у підлітків з аліментарно-конституціональним ожирінням у поєднанні з дисфункцією сфінктера Одді за панкреатичним типом та ізольованим перебігом (у %) презентована на рис. 3.

Із наведених на рис. 3 даних бачимо, що найбільш поширеними в клініці поєднаної патології були такі клінічні синдроми: больовий абдомінальний та диспептичний синдроми. Порівняно рідше відмічені ознаки інтоксикаційного синдрому.

При поєднаній патології спастичний біль найчастіше локалізується в лівому підребер’ї, триває декілька годин та погано знімається спазмолітиками (75,0 і 25,0 %, c² = 17,69, р < 0,05). Його симптоми значно вираженіші, аніж при ізольованому перебігу захворювання (7,45 ± 0,06 та 4,55 ± 0,03 бала, р < 0,05).

Загальний диспептичний індекс (здуття живота і проноси) у дітей із поєднаною патологією є вищим, ніж у решти обстежених (5,01 ± 0,06 і 3,02 ± 0,04 бала, р < 0,05). Інтоксикаційний індекс, зокрема загальна слабкість, також був вираженішим у цій групі підлітків (7,02 ± 0,06 і 3,50 ± 0,02 бала, р < 0,05).

Окремі клінічні симптоми, виявлені під час фізикального огляду обстежених нами пацієнтів, наведені в табл. 1.

Як бачимо з наведених даних, під час фізикального огляду в усіх групах підлітків, зокрема у хворих, при поєднанні аліментарно-конституціонального ожиріння з функціональним панкреатичним розладом відмічено рівномірний розподіл підшкірної жирової тканини (61,5 та 81,8 %, р < 0,05).

Абдомінальний тип ожиріння виявлено частіше в підлітків І групи (38,5 %). Головний біль, коливання артеріального тиску відмічено практично у всіх групах обстежених (38,5 і 18,2 %, р < 0,05). Стрії, гірсутизм та стійкий червоний дермографізм відмічені переважно в пацієнтів із поєднаною патологією. Ознаки бронхообструкції, що призвела до спонтанного апное уві сні, підтвердженого клінічно, спостерігалися в 5,0 % випадків.

Звертає на себе увагу порушення оваріально-менструального циклу навіть у здорових дівчаток-підлітків порівняно з підлітками із поєднаною патологією (46,7  проти 15,4 %, р < 0,05). Це є тривожною тенденцією, що засвідчує прояви гормонального дисбалансу в даній віковій групі.

Висновки

1. Поширеність аліментарно-конституціональним ожиріння в підлітковому віці в Україні перебуває на рівні 13,4 % на 1000 дитячого населення (у європейських країнах 10–15 % випадків на 1000 населення).

2. В анамнезі обстежених нами підлітків із поєднаною патологією домінували: генетична схильність (наявність ожиріння чи надлишкової маси тіла в одного або обох батьків), гіподинамія та порушення раціону харчування (переважання борошняних виробів та солодощів), рідше — недостатній питний режим. У когорті пацієнтів із надлишковою вагою найбільш суттєве значення серед факторів ризику мала гіподинамія.

3. Серед клінічних проявів поєднаної патології найбільш часто верифікували: спастичний больовий синдром із локалізацією в лівому підребер’ї, що погано знімається прийманням спазмолітиків (75,0 і 25,0 %, c² = 17,69, р < 0,05). Серед інших симптомів діагностовані абдомінальний тип ожиріння, коливання артеріального тиску, стрії та червоний дермографізм. Головний біль та порушення оваріально-менструального циклу діагностовані у всіх групах обстежених підлітків.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.