Журнал «Медицина неотложных состояний» №4(99), 2019

Вступ

За останнє десятиліття поняття «якість життя» (ЯЖ) стало невід’ємною частиною системи охорони здоров’я та клінічних, медико-соціальних досліджень. Поступова заміна біомедичної моделі здоров’я на біопсихосоціальну модель спричинила потребу в урахуванні суб’єктивного сприйняття людиною свого благополуччя. У 1982 році Kaplan і Bush запровадили термін health-related quality of life («якість життя, пов’язана із здоров’ям»), що дозволило виділити параметри, які описують стан здоров’я, турботу про нього та якість медичної допомоги відповідно до загальної концепції ЯЖ [1, 2].

У кінці ХХ століття рішення щодо лікування пацієнтів стали аналізуватись не лише пацієнтами, але й страховими компаніями та іншими суб’єктами. Політика держав прямує до посилення контролю витрат на охорону здоров’я й збільшення прибутків від медицини, формуючи перехід від незалежної раціональності до формальної. Оцінка ЯЖ зазвичай є кінцевим критерієм ефективності лікування, вибору препарату успішності реабілітації, що обумовило включення ЯЖ у програму обстеження хворого. Це, без сумніву, співзвучне з проголошеною ВООЗ концепцією безперервного покращання медичної допомоги [3, 4].

ВООЗ були розроблені основні критерії ЯЖ: фізичні, психологічні, рівень самостійності, суспільне життя, довкілля і духовність.

З метою оптимізації діяльності з вивчення ЯЖ в 1995 році у Франції був створений MAPI Research Institute, який координує дослідження в цій галузі, затверджує розроблені питальники й рекомендує їх до використання, а також щорічно проводить конгреси Міжнародного товариства з дослідження якості життя (International Society of Quality of Life Research, ISOQOLR), представництво якого організовано і в Росії. На жаль, в Україні такого представництва поки немає [1, 5].

У педіатричній практиці не застосовуються питальники для дорослих, існують лише деякі винятки (наприклад, у підлітків віком понад 14 років допускається використання питальника SF-36).

Нами перекладений і адаптований питальник для визначення якості життя дітей віком 8–12 років Pediatric Quality of Life Inventory 2014.

Pediatric Quality of Life Inventory — PedsQLтм4.0 (Varni J. еt al., USA, 2001) є одним з найбільш популярних питальників у світі, він перекладений понад 20 мовами. Даний інструмент пройшов випробування в мультицентрових дослідженнях декількох країн (США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Китай та інші) і зарекомендував себе як простий, надійний і чутливий метод вивчення якості життя здорових і хворих дітей різного віку (2–18 років) [5, 6].

Мета роботи: провести анкетування й оцінити якість життя дітей віком 8–12 років із катетер-асоційованими інфекціями сечових шляхів.

Матеріали та методи

Обстежено 60 пацієнтів віком 8–12 років з хірургічною патологією, які лікувались у відділенні інтенсивної терапії КЗ «ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ». Критерієм виключення була наявність у пацієнтів патології сечостатевої системи. Цих пацієнтів ми поділили на дві групи: ті, які мали ознаки інфекції сечових шляхів (група 1), і хворі без ознак інфекції сечових шляхів (група 2). У хворих обох груп з метою контролю темпу сечовиділення був катетеризований сечовий міхур. Контрольну групу становили пацієнти, яким не проводилась катетеризація сечових шляхів (група 3).

Для оцінки якості життя використовувався питальник для визначення якості життя дітей віком 8–12 років Pediatric Quality of Life Inventory 2014. Питальник складається з 23 пунктів, які охоплюють 4 аспекти:

— фізичне функціонування — обмеження у фізичних навантаженнях, біль, низький рівень енергії;

— емоційне функціонування — страхи, пригнічення, тривога, злість;

— соціальне життя — комунікація з іншими дітьми;

— шкільна діяльність — концентрація уваги, пам’ять, відвідування школи.

Усі ознаки оцінювали за 5-бальною шкалою: чим вищий бал, тим кращою є якість життя. Бали перераховуються в шкалу від 0 до 100.

Статистична обробка результатів дослідження проводилась з використанням пакета програм Statistica 6.0. Кількісні ознаки подані у вигляді середнього арифметичного значення ± стандартна похибка. Статистичну вірогідність обчислювали, використовуючи критерій t Стьюдента. Різницю показників вважали вірогідною при значенні р < 0,05.

Результати та обговорення

Результати дослідження показали, що в усіх трьох групах був однаково низький сумарний бал за показниками фізичного здоров’я (табл. 1).

Сумарний бал психологічного здоров’я, що становить суму трьох аспектів оцінювання (емоційне функціонування, соціальне життя, шкільна діяльність), у групі 1 і групі 2 був істотно нижчим, ніж у контрольній групі (р < 0,05). Відповідно, загальний бал, що становить суму усіх чотирьох оцінюваних аспектів, був однаково низьким у групах 1 і 2 і був дещо вищим у контрольній групі.

Висновки

Якість життя в досліджуваних групах пацієнтів визначалась об’ємом оперативного втручання, а не наявністю чи відсутністю катетер-асоційованих інфекцій сечових шляхів. Однак дещо вищий сумарний бал психологічного здоров’я у контрольній групі (пацієнти, які не мали катетеризованих сечових шляхів) дозволяє зробити висновок, що сечовий катетер завдає більше психологічного, ніж фізичного, дискомфорту пацієнтам.

Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.