Журнал «Медицина неотложных состояний» №4(99), 2019

Вступ. Вишкрібання порожнини матки (ВПМ) має надзвичайну діагностичну та лікувальну цінність. Його мала інвазивність та мала травматичність дозволяють жінкам залишатися у колі поточних справ навіть у день операції. Проте при проведенні ВПМ виникає сильний біль. Існує безліч варіантів знеболювання, кожен елемент яких з’являвся та відпрацьовувався відповідно до виникаючих хірургічних потреб, проте досі не маємо відомостей про часову ефективність післяопераційного відновлення пацієнтів після їх застосування.

Мета роботи: обґрунтування вибору методу анестезії при ВПМ у пацієнток працездатного віку, як найбільш активної ланки жіночого населення, для яких часовий фактор є рівним до фінансового.

Матеріали та методи. У 2017 році на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» 128 жінкам було проведено ВПМ. Усім пацієнткам втручання проводилось в умовах внутрішньовенної (в/в) анестезії після попередньої премедикації: атропін у дозі 0,01 мг/кг, димедрол — 0,15 мг/кг та ондасетрон — 4 мг в/в за 10 хв до індукції. Загальна вибірка була розподілена на 4 групи, по 32 жінки в кожній. Відмінності між групами полягали у різниці медикаментозних анестезіологічних комбінацій: I група — пропофолу 4 мг/кг, фентанілу 2 мкг/кг та кетаміну 2 мг/кг; II група аналогічна I з додатковим включенням до премедикації «на столі» декскетопрофену 50 мг. Комбінація III групи відрізнялась від I половинним зменшенням доз кетаміну та фентанілу; IV — аплікаційною обробкою утвореної у матці раньової поверхні 0,25% розчином бупівакаїну. Відлік часу на пробудження та повне відновлення свідомості розпочинався з моменту закінчення оперативного втручання. Час початку пробудження (час пробудження) реєструвався при появі довільних рухів, мімічних емоцій та відкриванні очей. Повне відновлення свідомості реєструвалося за шкалою Aldrete при отриманні пацієнткою 10 балів.

Результати та обговорення. Середній час пробудження виявився найменшим у групі III і становив 2,1 ± 0,3 хв. Такий час в інших групах був більшим у середньому на 88 % (І та IV — більш ніж на 60 %, ІІ — 116 %). Часовий ефект від зменшення дозування гіпнотичної складової медикаментозної комбінації є очікуваним, адже її ефект є дозозалежним. Відсутність вірогідної відмінності (p < 0,05) показників часу повного відновлення свідомості у групах I, II та IV та її наявність (p < 0,05) при порівнянні всіх груп із групою III також пояснюється дозозалежним часовим ефектом кетаміну та фентанілу. Час повного відновлення свідомості так само, як і час пробудження, був найменшим у III групі та становив 6,8 ± 0,3 хв проти 11,4 ± 0,7 хв у I, 11,2 ± 0,5 хв y II та 12,1 ± 0,7 хв у IV групах.

Висновки. Таким чином, можемо стверджувати, що зменшення дозувань наркотичних анальгетиків і препаратів для наркозу із додатковим аналгетичним компонентом з групи нестероїдних протизапальних засобів здатне прискорити післяопераційне пробудження та відновлення свідомості пацієнток на 88 та 70 % відповідно.