Журнал «Медицина неотложных состояний» №6(101), 2019
Вернуться к номеру
Вплив амантадину сульфату на стан церебральної та центральної гемодинаміки при експериментальній черепно-мозковій травмі
Авторы: Семененко С.І., Семененко А.І., Семененко І.Ф.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Серед провідних механізмів захисної дії деяких лікарських засобів (ЛЗ), що використовуються для лікування черепно-мозкової травми (ЧМТ), провідне місце посідає здатність ЛЗ покращувати мозковий кровообіг, не пригнічуючи регіонарну та центральну гемодинаміку. Мета: охарактеризувати вплив амантадину сульфату та 0,9% розчину NaCl на стан церебральної й центральної гемодинаміки у щурів із гострою черепно-мозковою травмою. Матеріали та методи. Досліди проведено на щурах-самцях. Експериментальну модель тяжкої ЧМТ створювали з використанням пневматичного пістолета. Терапевтичну дію амантадину сульфату при ЧМТ оцінювали в дозі 5 мг/кг внутрішньовенно з інтервалом 2 рази/добу протягом 8 діб. Як ЛЗ для контрольної групи застосовували 0,9% NаСl у дозі 2 мл/кг. Для визначення ефективності досліджуваних препаратів при ЧМТ використовували показник об’ємної швидкості мозкового кровообігу (ОШМК), артеріальний тиск (АТ) та показник центрального венозного тиску (ЦВТ). Результати. Порівняльний аналіз ефективності амантадину сульфату на 4-ту та 8-му добу спостереження показав вірогідно кращу динаміку відновлення ОШМК у групі амантадину сульфату порівняно з контролем відповідно на 62,7 та 30,6 % (р < 0,05). У групі щурів з амантадином сульфатом спостерігалося відносно стабільне зниження рівня АТ протягом усього терміну спостереження з 1-ї по 8-му добу. Цей показник був зниженим на 21–25 % щодо вихідного рівня, але при цьому був вірогідно вищим, ніж у групі контролю (р < 0,05). Група амантадину сульфату мала вірогідно кращі показники рівня ЦВТ порівняно з групою контролю, але при цьому ж рівень досліджуваного показника був вірогідно нижчим щодо групи псевдооперованих тварин у всі терміни спостереження (р < 0,05). Висновки. Одним із патогенетичних механізмів захисної дії на головний мозок при ЧМТ є здатність амантадину сульфату підтримувати достатній рівень кровопостачання головного мозку за рахунок нівелювання проявів системної гіпотензії при тяжкій церебральній травмі.
Актуальность. Среди ведущих механизмов защитного действия некоторых лекарственных средств (ЛС), которые используются для лечения черепно-мозговой травмы (ЧМТ), ведущее место занимает способность ЛС улучшать мозговое кровообращение, не подавляя регионарную и центральную гемодинамику. Цель: охарактеризовать влияние амантадина сульфата и 0,9% раствора NaCl на состояние церебральной и центральной гемодинамики у крыс с острой черепно-мозговой травмой. Материалы и методы. Опыты проведены на крысах-самцах. Экспериментальную модель тяжелой ЧМТ создавали с использованием пневматического пистолета. Терапевтическое действие амантадина сульфата при ЧМТ оценивали в дозе 5 мг/кг с интервалом 2 раза/сутки на протяжении 8 суток. В качестве ЛС для контрольной группы применяли 0,9% NаСl в дозе 2 мл/кг. Для определения эффективности исследуемых препаратов при ЧМТ использовали показатель объемной скорости мозгового кровообращения (ОСМК), артериальное давление (АД) и показатель центрального венозного давления (ЦВД). Результаты. Сравнительный анализ эффективности амантадина сульфата на 4-е и 8-е сутки наблюдения показал достоверно лучшую динамику восстановления ОСМК в группе амантадина сульфата по сравнению с контролем соответственно на 62,7 и 30,6 % (р < 0,05). В группе крыс с амантадина сульфатом наблюдалось относительно стабильное снижение АД в течение всего срока наблюдения с 1-х по 8-е сутки. Этот показатель был сниженным на 21–25 % относительно исходного уровня, но при этом был достоверно выше, чем в группе контроля (р < 0,05). Группа амантадина сульфата имела достоверно лучшие показатели уровня ЦВД по сравнению с группой контроля, но при этом уровень исследуемого показателя был достоверно ниже по отношению к группе псевдооперированных животных во все сроки наблюдения (р < 0,05). Выводы. Одним из патогенетических механизмов защитного действия на головной мозг при ЧМТ является способность амантадина сульфата поддерживать достаточный уровень кровоснабжения головного мозга за счет нивелирования проявлений системной гипотензии при тяжелой церебральной травме.
Background. Among the leading mechanisms of the protective action of certain drugs, which are used to treat traumatic brain injury (TBI), the leading place belongs to the ability of drugs to improve cerebral circulation without suppressing regional and central hemodynamics. Purpose: to characterize the effect of amantadine sulfate and 0.9% NaCl solution on the state of cerebral and central hemodynamics in rats with acute traumatic brain injury. Materials and methods. Studies were conducted on male rats. An experimental model of severe TBI was created using a pneumatic gun. The therapeutic effect of amantadine sulfate in TBI was evaluated at a dose of 5 mg/kg twice a day for 8 days. As the drug for the control group, 0.9% NaCl was used at a dose of 2 ml/kg. To determine the efficacy of the studied drugs in TBI, the cerebral blood flow rate, blood pressure and central venous pressure were used. Results. Comparative analysis of the effectiveness of amantadine sulfate on days 4 and 8 of observation showed significantly better restoration of cerebral blood flow rate in amantadine sulfate group compared to the controls: 62.7 and 30.6 %, respectively (p < 0.05). In the group of amantadine sulfate, a relatively stable decrease in blood pressure was observed during the entire observation period, from 1 to 8 days. This indicator was reduced by 21–25 % compared to baseline, but it was significantly higher than that in the control group (p < 0.05). The amantadine sulfate group had significantly better central venous pressure levels compared to the control group, but at the same time, the level of the studied indicator was significantly lower than in the group of pseudo-operated animals during all periods of observation (p < 0.05). Conclusions. One of the pathogenetic mechanisms of the protective action on the brain in TBI is the ability of amantadine sulfate to maintain a sufficient level of blood supply to the brain by leveling the manifestations of systemic hypotension in severe cerebral injury.
амантадину сульфат; церебральна гемодинаміка; центральна гемодинаміка; гостра черепно-мозкова травма
амантадина сульфат; церебральная гемодинамика; центральная гемодинамика; острая черепно-мозговая травма
amantadine sulfate; cerebral hemodynamics; central hemodynamics; acute traumatic brain injury
Вступ
Матеріали та методи
Результати
Обговорення
Висновки
1. Majdan M., Plancikova D., Brazinova A., Rusnak M., Nieboer D., Feigin V., Maas A. Epidemiology of traumatic brain injuries in Europe: a cross-sectional analysis. Lancet Public Health. 2016 Dec. 1(2). e76-e83. doi: 10.1016/S2468-2667(16)30017-2.
2. Abou El Fadl M.H., O’Phelan K.H. Management of Traumatic Brain Injury: An Update. Neurosurg. Clin. N. Am. 2018. № 29(2). 213-221.
3. Carney N., Totten A.M., O’Reilly C. Guidelines for the Management of Severe Traumatic Brain Injury 4th Edition Reviewed for evidence-based integrity and endorsed by the American Association of Neurological Surgeons and the Congress of Neurological Surgeons. September 2016. https://braintrauma.org/uploads/03/12/Guidelines for Management of Severe TBI 4th_Edition.pdf.
4. Gardner R.C., Dams-O’Connor K., Morrissey M.R., Manley G.T. Geriatric Traumatic Brain Injury: Epidemiology, Outcomes, Knowledge Gaps, and Future Directions. J Neurotrauma. 2018 Feb 15. doi: 10.1089/neu.2017.5371.
5. Llompart-Pou J.A, Pérez-Bárcena J. Geriatric traumatic brain injury: An old challenge. Med. Intensiva. 2019 Ja-Feb. 43(1). 44-46.
6. Arun P., Ariyannur P.S., Moffett J.R., Xing G., Hamilton K., Grunberg N.E., Ives J.A., Namboodiri A.M. Metabolic acetate therapy for the treatment of traumatic brain injury. J Neurotrauma. 2010. 27(1). 293-298.
7. Hatefi M., Behzadi S., Dastjerdi M.M., Ghahnavieh A.A., Rahmani A., Mahdizadeh F., Hafezi Ahmadi M.R., Asadollahi K. Correlation of Homocysteine with Cerebral Hemodynamic Abnormality, Endothelial Dysfunction Markers, and Cognition Impairment in Patients with Traumatic Brain Injury. World Neurosurg. 2017. 97. 70-79. doi: 10.1016/j.wneu.2016.09.080.
8. Семененко А.І., Кобеляцький Ю.Ю., Кондрацький Б.О., Семененко І.Ф. Особливості впливу деяких інфузійних розчинів на церебральну гемодинаміку при гострому ішемічному інсульті. Медицина невідкладних станів. 2016. 4 (75). 118-121.
9. Ходаківський О.А. Оцінка впливу похідного адамантану (сполуки ЮК-1) на церебральну гемодинаміку в умовах наркозу та гострої церебральної ішемії. Патологія. 2010. 2. 35-37.
10. Talving P., Karamanos E., Teixeira P.G., Skiada D., Lam L., Belzberg H., Inaba K., Demetriades D. Intracranial pressure monitoring in severe head injury: compliance with Brain Trauma Foundation guidelines and effect on outcomes: a prospective study. J. Neurosurg. 2013. 119(5). 1248-1254. doi: 10.3171/2013.7.
11. Farahvar A., Gerber L.M., Chiu Y.L., Carney N., Härtl R., Ghajar J. Increased mortality in patients with severe traumatic brain injury treated without intracranial pressure monitoring. J. Neurosurg. 2012. 117(4). 729-734. doi: 10.3171/2012.7.
12. Бояринов Г.А., Дерюгина А.В., Яковлева Е.И. и др. Фармакологическая коррекция микроциркуляции у крыс, перенесших черепно-мозговую травму. Цитология. 2016. 8(58). 610-617.
13. Семененко А.И. Оценка терапевтического эффекта 0,9% раствора NaCl по показателям церебральной гемодинамики при ишемии-реперфузии головного мозга крыс. Журнал Гродненского государственного медицинского университета. 2014. 3 (47). 49-52.
14. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Киев: Морион, 2000. 320 с.
15. Eroğlu O., Deniz T., Kisa Ü., Atasoy P., Aydinuraz K. Effect of hypothermia on apoptosis in traumatic brain injury and hemorrhagic shock model. Injury. 2017. 48(12). 2675-2682. doi: 10.1016/j.injury.2017.09.032.