Международный эндокринологический журнал Том 15, №6, 2019

Міжнародне керівництво (підручник) складається з 11 частин, написаних відомими вченими–ендокринологами. Передмова «Цукровий діабет — нова хвороба» (Rodriguez–Saldaña J., Мультидисциплінарний центр із цукрового діабету, Мексика).

Частина I. Значення проблеми цукрового діабету з огляду на індивідуальний та соціальний контекст. Містить такі розділи: розділ 2. Динаміка поширеності, захворюваності та смертності внаслідок цукрового діабету (Gregg E.W., Bracco P., США). Розділ 3. Економічні витрати: від фізичних осіб до систем охорони здоров’я. Країни із середнім рівнем доходів. Розділ 4. Екологічний підхід до самоуправління при цукровому діабеті (Fisher E.B., Bloch P., Sherlaw W., США). Розділ 5. Соціальні детермінанти здоров’я та цукровий діабет (Hashimoto Н., Японія). Роз–діл 6. Визначення, діагностичні критерії, скринінг, діагностика та класифікація цукрового діабету (Nandhini L.P., Kamalanathan S., Sahoo J., Індія).

Частина II. Діагностика, класифікація цукрового діабету та механізми захворювання. Розділ 7. Патофізіологічні особливості цукрового діабету 1–го типу (Gómez–Díaz R.A., Мексика). Розділ 8. Патофізіологічні особливості цукрового діабету 2–го типу (Kesavadev J., Jawad F., Deeb A. та ін., Індія). Розділ 9. Генетичні детермінанти цукрового діабету 2–го типу (Cruz M., Valladares–Salgado A., Eugenia Flores–Alfaro E. та ін., Мексика). Розділ 10. Модифікація експресії генів при цукровому діабеті 2–го типу (Suarez–Sanchez F., Gomez–Zamudio J., Іспанія). Розділ 11. Імунна система та запалення при цукровому діабеті 2–го типу (Macedo R.G., Мексика). Розділ 12. Дисфункція та загибель бета–клітин підшлункової залози при цукровому діабеті 2–го типу (Ortega–Camarillo C., Мексика). Розділ 13. Ожиріння в патофізіології цукрового діабету (González J.A.P., Vidal–Puig A., Іспанія). Розділ 14. Патогенез гестаційного цукрового діабету (Kintiraki E., Mintziori G., Goulis D.G., Греція). Розділ 15. Неалкогольний жировий стеатогепатоз у патогенезі цукрового діабету (Nogueira C.A., Leite N., Бразилія).

Частина III. Приклади глобального досвіду в лікуванні цукрового діабету. Розділ 16. Лікування цукрового діабету в країнах Азії (Shivashankar K., Singh K., Aravind L.R. et al., Індія). Розділ 17. Лікування цукрового діабету в США (Ali M.K., Shah M.K., США). Розділ 18. Лікування цукрового діабету в країнах Африки (Choukem S.P., Dimala C.A., Maadjhou C. та ін., Камерун).

Частина IV. Основні компоненти управління: пацієнт–орієнтований підхід на позиціях доказової медицини. Розділ 19. Медичний центр, орієнтований на пацієнтів із цукровим діабетом, первинна допомога та діабет (Rodriguez–Saldana J., Мексика). Розділ 20. Амбулаторне лікування цукрового діабету та модель постійної допомоги пацієнтам (Rodriguez–Saldana J., Мексика). Розділ 21. Клінічні вказівки з практики, засновані на доказах (Rodriguez–Saldaña J., Мексика). Розділ 22. Критерії якості лікування цукрового діабету: клінічні результати, економічні показники, досвід щодо догляду за пацієнтами (O’Connor P.J., Sperl–Hillen J.A.M., Gilmer T.P., США). Розділ 23. Інертність клінічного мислення при цукровому діабеті: роль лікарів (Rodriguez–Saldaña J., Мексика). Розділ 24. Прихильність лікарів до пацієнтів: виклики, міфи та реалії (Rodriguez–Saldaña J., Мексика).

Частина V. Ресурси підтримки осіб, хворих на цукровий діабет. Розділ 25. Виклики та можливості в освіті хворих на цукровий діабет (Dickinson J.K., Maryniuk M.D., Powers M., США). Розділ 26. Цукровий діабет та психічне здоров’я: від страждань до депресії (Heinze H., Guizar–Sánchez D., Bernard–Fuentes N., Мексика). Розділ 27. Інструменти самодогляду: самоконтроль рівня глюкози в крові та телересурси охорони здоров’я (Ginsberg B.H., США). Розділ 28. Постійний моніторинг рівня глюкози в клінічній практиці: амбулаторне визначення профілю вмісту глюкози та застосування передових технологій визначення глюкози до прийняття клінічних рішень (Mazze R.S., Китай). Розділ 29. Цукровий діабет 2–го типу і спосіб життя (Galaviz K.I., Ali M.K., США). Розділ 30. Докази та впровадження медикаментозного харчування в осіб із цукровим діабетом (Maryniuk M.D., Evert А., Rizzotto J.–A., США). Розділ 31. Докази та реалізація фізичної активності та фізичних вправ (Jáuregui–Ulloa Е., López–Taylor J., Мексика).

Частина VI. Медикаментозна терапія цукрового діабету. Розділ 32. «Старі» пероральні антидіабетичні препарати (Buhse S., Mühlhauser I., Німеччина). Розділ 33. Інкретини: сучасне використання та нові можливості (Schlögl H., Stumvoll М., Німеччина). Розділ 34. Інгібітори натрій–глюкозного котранспортера 2–го типу (Dailey III G., Lauren C.H.S., Rod–riguez–Martinez R.M., США). Розділ 35. Використання інсуліну в амбулаторному лікуванні цукрового діабету (Faradji R.N., Barriga–Menchaca A.P.D., de la Maza Viadero M.E.S., Мексика). Розділ 36. Інсулінові помпи (Faradji R.N., de la Maza Viadero M.E.S., Мексика).

Частина VII. Чинники ризику захворювань серцево–судинної системи. Розділ 37. Цукровий діабет та гіпертензія (Khangura D., Hong J., Kurukulasu–riya R., Sowers J.R., США). Розділ 38. Цукровий діабет та атерогенна дисліпідемія (Mooradian A.D., США). Розділ 39. Ожиріння і цукровий діабет (Wharton S., Costanian C., Gershon T., Christensen R.A.G., Канада). Розділ 40. Цукровий діабет і паління: тягар доказів (Aggarwal S., Deepak K., Dutta Deep D. та ін., Індія).

Частина VIII. Гострі ускладнення цукрового діабету. Розділ 41. Діабетичний кетоацидоз (Umpier–rez G.E., США). Розділ 42. Гіпоглікемія: діагноз, лікування і запобігання (Faradji R.N., Uribe–Wie–chers A.C., de la Maza Viadero M.E.S., Мексика). Розділ 43. Лікування цукрового діабету в стаціонарних умовах (Horton W.B., США). Розділ 44. Цукровий діабет та інфекційні захворювання (Atreja A., Kalra S., Rodriguez–Saldana J., Мексика).

Частина IX. Хронічні ускладнення цукрового діабету. Розділ 45. Біохімічні механізми уражень судин при цукровому діабеті (Diaz–Flores М., Baiza–Gutman L.A., Мексика). Розділ 46. Цукровий діабет та серцево–судинні захворювання (Coutino–Castelan D., Abundes–Velasco A., de los Santos F.D. та ін., Мексика). Розділ 47. Цукровий діабет та інсульт: роль регулювання глюкози (Lowe F., Feng W., США). Розділ 48. Захворювання периферичних судин та цукровий діабет (Cheun T.J., Haidar G.M., Toursarkissian B., США). Розділ 49. Захворювання очей і цукровий діабет (Henriques J., Vaz–Pereira S., Nascimento J. та ін., Португалія). Розділ 50. Цукровий діабет і стоматологічні захворювання (Maria Diaz–Romero R., Salvador Robles–Andrade M., Мексика). Розділ 51. Цукровий діабет і нирки (Garza–Garcia C.A., Soto–Abraham V., Madero M., Мексика). Розділ 52. Периферичні діабетичні ней–ропатії (Feher G., Угорщина). Розділ 53. Діабетична кардіальна автономна нейропатія (Serhiyenko V., Serhiyen–ko А., Україна). Розділ 54. Автономна вісцеральна нейропатія та шлунково–кишкові розлади (Dre–wes A.M., Brock C., Drewes A.M., Данія). Розділ 55. Ускладнення сечостатевої системи при цукровому діабеті (Casco S., Arroyo–Kuribrena J.C., Soto–Vega E., Мексика). Розділ 56. Ускладнення опорно–рухового апарату при цукровому діабеті (Singla R., Dutta D., Sharma M., Sharma A., Індія). Розділ 57. Цукровий діабет та дерматологічні захворювання (Mestdagh J., Damman J., Bing Thio H., Нідерланди). Розділ 58. Діабетична стопа (Harkless L.B., Shapiro J., Breshars L.D., США). Розділ 59. Цукровий діабет та онкологічні захворювання (Krajewska–Wojciechowska J., Krajewski W., Zatoński T., Польща).

Частина X. Цукровий діабет та окремі категорії хворих. Розділ 60. Цукровий діабет у дітей та підлітків (Lora A.L.M., Paz M.B., Klunder M.К., Мексика). Розділ 61. Вагітність: прегестаційний і гестаційний діабет (Garcia–Argueta M.I., Gonzalez–Espejel M., Мексика). Розділ 62. Цукровий діабет у людей похилого віку (Valencia–Rodrigo W.M., США).

Частина XI. Нові терапевтичні підходи: докази та ін. Розділ 63. Штучна підшлункова залоза (Ginsberg B.H., Mauseth R., США). Розділ 64. Комплементарна та альтернативна медицина (Kesavadev J., Ramachandran L., Kalra S., Індія).

Приємно, що розділ 53 «Діабетична кардіальна автономна нейропатія» (р. 825–850) написаний доктором медичних наук, доцентом кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Вікторією Сергієнко і доктором медичних наук, професором цієї ж кафедри Олександром Сергієнком.