Мобильная версия

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №1, 2020

Головний біль напруження й мігрень у жінок із загрозливим перериванням вагітності: клініко-діагностичні аспекти

Авторы: Романенко І.Ю.
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Загроза переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає в 15–20 % випадків триваючої вагітності. Головний біль (ГБ) — одна з частих скарг під час вагітності, поширеність ГБ у вагітних жінок досягає 35 %. Мета дослідження: вивчити поширеність і клінічні особливості головного болю напруження (ГБН) та мігрені у вагітних із ЗПВ в I і II триместрах, які проживають в Луганській області, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у таких жінок. Матеріали та методи. Обстежені 84 вагітні у I і II триместрах вагітності, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ в лікарнях, що розташовані в Луганській області (група I). Контрольну групу становили 47 вагітних жінок із необтяженим анамнезом та фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну та місця проживання (група II). Усім вагітним було проведено клініко-акушерське обстеження, для оцінки суб’єктивної вираженості ГБ використовувався метод візуально-аналогової шкали (ВАШ), для якісної характеристики ГБ — больовий опитувальник Мак-Гілла. Результати. Встановлено, що інтенсивність ГБН за ВАШ становила Ме (Q1–Q3) = 3,40 (2,90–3,78) у групі I та 2,05 (1,43–3,05) — у групі II (р = 0,015). Інтенсивність мігрені за ВАШ становила Ме (Q1–Q3) = 6,45 (4,30–7,18) і 5,15 (5,10–5,20) відповідно (р = 0,533). Пацієнти групи I більш емоційно описують свій ГБ та використовують більше дескрипторів для сенсорної й афективної характеристики ГБ. У вагітних групи I виявлено позитивний кореляційний зв’язок між віком та афективними характеристиками ГБН: індекс числа вибраних дескрипторів для афективної шкали (r = 0,590, р = 0,002), ранговий індекс болю для афективної шкали (r = 0,478, р = 0,018). Висновки. Поширеність ГБН серед вагітних із ЗПВ зустрічається в 1,92, мігрені — в 1,12 раза частіше порівняно із здоровими вагітними і становить 28,57 і 4,76% відповідно. У вагітних із ЗПВ показники інтенсивності за ВАШ ГБН в 1,66, мігрені — в 1,25 раза перевищували дані контрольної групи, медіанне значення інтенсивності ГБН було вірогідно вище.

Актуальность. Угроза прерывания беременности (УПБ) — самое распространенное осложнение беременности, возникающее в 15–20 % случаев продолжающейся беременности. Головная боль (ГБ) — одна из частых жалоб во время беременности, распространенность ГБ у беременных женщин достигает 35 %. Цель исследования: изучить распространенность и клинические особенности головной боли напряжения (ГБН) и мигрени у беременных с УПБ в I и II триместрах, проживающих в Луганской области, для усовершенствования лечебно-профилактических мероприятий и профилактики акушерских и перинатальных осложнений у таких женщин. Материалы и методы. Обследованы 84 беременных в I и II триместрах беременности, которые находились на стационарном лечении по поводу УПБ в больницах, расположенных в Луганской области (группа I). Контрольную группу составили 47 беременных женщин с неотягощенным анамнезом и физиологическим течением беременности аналогичного гестационного срока и места проживания (группа II). Всем беременным было проведено клинико-акушерское обследование, для оценки субъективной выраженности ГБ использовался метод визуально-аналоговой шкалы (ВАШ), для качественной характеристики ГБ — болевой опросник Мак-Гилла. Результаты. Установлено, что интенсивность ГБН по ВАШ составила Ме (Q1–Q3) = 3,40 (2,90–3,78) в группе I и 2,05 (1,43–3,05) — в группе II (р = 0,015). Интенсивность мигрени по ВАШ составила Ме (Q1–Q3) = 6,45 (4,30–7,18) и 5,15 (5,10–5,20) соответственно (р = 0,533). Пациенты группы I более эмоционально описывают свою ГБ и используют больше дескрипторов для сенсорной и аффективной характеристики ГБ. У беременных группы I выявлена положительная корреляционная связь между возрастом и аффективными характеристиками ГБН: индекс числа выбранных дескрипторов для аффективной шкалы (r = 0,590, р = 0,002), ранговый индекс боли для аффективной шкалы (r = 0,478, р = 0,018). Выводы. Распространенность ГБН среди беременных с УПБ встречается в 1,92, мигрени — в 1,12 раза чаще по сравнению со здоровыми беременными и составляет 28,57 и 4,76 % соответственно. У беременных с УПБ показатели интенсивности по ВАШ ГБН в 1,66, мигрени — в 1,25 раза превышали данные контрольной группы, медианное значение интенсивности ГБН было достоверно выше.

Background. The threatened miscarriage is the most common pregnancy complication that occurs in 15–20 % of cases of ongoing pregnancy. Headache is one of the most common complaints during pregnancy; the prevalence of headaches in pregnant women reaches 35 %.The aim of this work was to study the prevalence and clinical features of tension-type headache and migraine in pregnant women with threatened miscarriage in the first and second trimesters, living in the Luhansk region, to improve treatment and prophylactic measures and prevent obstetric and perinatal complications in them. Materials and methods. The study included 84 pregnant women who were hospitalized for threatened miscarriage to the centers, located in the Luhansk region (group I). The control group consisted of 47 pregnant women with non-complicated obstetric anamnesis and physiological course of pregnancy with similar gestational period and place of residence (group II). Clinical obstetric examination was carried out, the subjective severity of headache was determined by visual analogue scale, the McGill pain questionnaire was used to characterize the headache. Results. It was found that the intensity of headache according to the visual analogue scale was Me (Q1–Q3) = 3.40 (2.90–3.78) in group I and 2.05 (1.43–3.05) in group II (p = 0.015). The intensity of migraine according to the visual analogue scale was Me (Q1–Q3) = 6.45 (4.30–7.18) and 5.15 (5.10–5.20), respectively (p = 0.533). The patients of group I more emotionally describe their headache and use more descriptors for sensory and affective characteristics of headache. In pregnant women of group I, a positive correlation was found between the age and affective characteristics of tension-type headache: the number of descriptors selected for the affective scale (r = 0.590, p = 0.002), pain rating index for the affective scale (r = 0.478, p = 0.018). Conclusions. Tension-type headaches among pregnant women with threatened miscarriage occur 1.92 more often compared to the healthy pregnant women, migraines — 1.12 times more often and make up 28.57 and 4.76 %, respectively. According to the visual analogue scale, the intensity of tension-type headache in pregnant women with threatened miscarriage was 1.66 higher than in the control group, and the severity of migraine — 1.25 times higher, the median value of tension-type headache intensity was significantly higher.

Ключевые слова

вагітність; загрозливе переривання вагітності; головний біль напруження; мігрень; візуально-аналогова шкала; больовий опитувальник Мак-Гілла

беременность; угрожающее прерывание беременности; головная боль напряжения; мигрень; визуальная аналоговая шкала; болевой опросник Мак-Гилла

pregnancy; threatened miscarriage; tension-type headache; migraine; visual analogue scale; McGill pain questionnaire

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.16.1.2020.196935

Вступ

Загроза переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає в 15–20 % випадків триваючої вагітності і пов’язане з передчасними пологами та низькою масою тіла при народженні, прееклампсією, передчасним розривом плодових оболонок, відшаруванням плаценти [1, 2]. Передчасні пологи у короткостроковій перспективі є основною причиною смерті новонароджених і другою причиною смертності дітей віком до 5 років [3]. Оцінки, засновані на останніх даних із 107 країн, показують, що в 2014 році близько 10,6 % живонароджень у всьому світі (14,84 мільйона) були передчасними. Існують значні відмінності в показниках між країнами (8,7 % в Європі проти 13,55 % в Північній Африці) [4]. Незважаючи на успіхи у вивченні етіології, патогенезу, розробці різних методів діагностики і лікування загрози переривання вагітності, частота невиношування залишається стабільною [5, 6].

Затяжні збройні конфлікти створюють не тільки політичні, правові, соціально-економічні проблеми, формують міграційні потоки населення, але й впливають на соматичне та психічне здоров’я людей. Жінки, залучені в збройний конфлікт, часто знаходяться під впливом травмуючих подій і щоденних стресів з ризиком підвищеного рівня психічних розладів; вагітність сама собою є критичним етапом у розвитку особистості жінки. Вагітні дуже сприйнятливі до різних впливів навколишнього середовища. Під час вагітності психічне благополуччя виражається в здатності майбутньої матері адекватно проявляти свою поведінку, регулювати свій психічний стан, адаптуючись до умов кризової ситуації [7].

Головний біль (ГБ) — це одна з найбільш актуальних проблем сучасного суспільства. Поодинокі епізоди короткочасного ГБ відчуває практично кожна людина, а у 46 % дорослого населення він виникає систематично [8]. У дослідженні Global Burden of Disease Survey 2015 ГБ визнаний третім за поширеністю розладом і сьомим серед причин інвалідності в усьому світі [9]. Первинний ГБ зустрічається значно частіше і становить 95–98 % усіх форм цефалгій. Головний біль напруження (ГБH) і мігрень (М) є найпоширенішими видами первинного ГБ — 30–78 і 15 % відповідно [10].

ГБ — одна з частих скарг під час вагітності, поширеність головного болю у вагітних жінок досягає 35 % [11–14]. За даними багатьох авторів, на сьогодні ГБH не корелює з будь-якими несприятливими наслідками вагітності [15, 16]. Мігрень на даний час є встановленим чинником ризику розвитку прееклампсії і може впливати на ризик розвитку ішемічного інсульту під час вагітності. Діагностична пильність повинна бути підвищена за наявності гіпертонічних розладів, симптомів «червоних прапорців» для виключення вторинного головного болю [17–20].

Дослідження показують поступове зниження середньої інтенсивності і тривалості ГБ протягом вагітності [21, 22]. У середньому у 25 % пацієнтів з М продовжують спостерігатися напади під час вагітності, при цьому гіперемезія, патологічний перебіг вагітності і менструальна мігрень перед вагітністю пов’язані з відсутністю поліпшення [18, 23]. Дані досліджень не демонструють відмінностей в частоті або перебігу М у першовагітних і повторновагітних жінок [23, 24].

Мета дослідження: вивчити поширеність і клінічні особливості головного болю напруження та мігрені у вагітних із загрозливим перериванням вагітності в I і II триместрах, які проживають в Луганській області, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів і профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у таких жінок.

Матеріали та методи

Були обстежені 84 вагітні в I і II триместрах вагітності, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ в лікарнях Луганської області в 2015–2017 роках (група I). Контрольну групу (група II) становили 47 вагітних жінок із необтяженим анамнезом і фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну та місця проживання. Перед початком обстеження кожна досліджувана підписала інформовану згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування й обробку персональних даних. Дослідження проведені з дотриманням основних біоетичних норм та вимог Гельсінської декларації, прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1977 р.), відповідного положення Всесвітньої організації охорони здоров’я, Міжнародної ради медичних наукових товариств, Міжнародного кодексу медичної етики (1983 р.) та Наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. Критеріями включення в основну групу були наявність симптомів загрозливого переривання вагітності, терміни гестації, відповідні I і II триместрам вагітності.

Спостереження та клінічне обстеження жінок проводилося відповідно до рекомендацій, викладених у наказах МОЗ України від 15.07.2011 № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» та від 03.11.2008 № 624 «Клінічний протокол «Невиношування вагітності». Усім вагітнім було проведено комплексне обстеження, що включало, крім клініко-акушерського дослідження, заповнення пацієнткою спеціально розробленої карти комплексного обстеження.

Використовувався метод візуально-аналогової шкали (ВАШ), який дозволяє оцінити суб’єктивну вираженість ГБ, вказавши її ступінь на прямій лінії довжиною 10 см, кінці якої відповідають крайнім ступенями інтенсивності болю («відсутність болю» на одному кінці, «нестерпний біль» — на іншому) [25].

Для якісної характеристики ГБ використовувався больовий опитувальник Мак-Гілла, який складається з 78 прикметників (дескрипторів), які розбиті на 3 класи. Перший клас (13 пунктів) дає можливість оцінити сенсорну характеристику болю. Другий клас (6 пунктів) характеризує біль на психоемоційному рівні. Третій клас (1 пункт) являє собою вербальну шкалу характеру болю. При заповненні опитувальника пацієнт вибирає слова, що відповідають його відчуттям в даний момент, в будь-якому з 20 підкласів (не обов’язково в кожному). Кожне вибране слово має числовий показник, що відповідає порядковому номеру слова в підкласі. Підрахунок зводиться до визначення двох показників:

1) індекс числа вибраних дескрипторів (ІЧВД), який представляє кількість (суму) вибраних слів;

2) ранговий індекс болю (РІБ) — сума порядкових номерів дескрипторів у підкласах. Показники були розраховані для сенсорної та афективної шкал окремо.

Евалюативна шкала за своєю суттю є вербальною шкалою рейтингів, в якій вибране слово відповідає певному рівню [26].

Статистична обробка даних проводилася з використанням програми SPSS 17.0 и Microsoft Excel for Windows (2013). Нормальність розподілу даних кількісного типу визначали за допомогою критерію Шапіро — Уїлка. Оцінювалися вірогідні відмінності за допомогою непараметричного теста Манна — Уїтні для незалежних вибірок, проводився аналіз рангових кореляцій за Спірменом. Дані наведені у вигляді Me (Q1–Q3), де Me — медіана, Q1 — 25-й квартиль, Q3 — 75-й квартиль. Критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез приймали рівним 0,05.

Результати та обговорення

Середній вік жінок основної групи становив 26,00 (22,00–33,00), контрольної — 27,00 (24,00–32,00) року (р = 0,808). Переважна більшість жінок перебувала у зареєстрованому шлюбі — 71 (84,52 %) і 39 (82,98 %) відповідно. Найбільше число пацієнток спостерігалося у віці 20–30 років (55 (65,48 %) і 34 (72,34 %) особи відповідно), тобто серед активної та працездатної частини населення (рис. 1).

Індекс маси тіла (ІМТ) становив 22,27 (20,57–24,64) і 21,83 (20,05–25,95) кг/м2 відповідно (р = 0,750). Кількість жінок із ІМТ ≥ 26 — 14 (16,67 %) і 9 (19,15 %) відповідно. Середній вік менархе в основній групі — 13,00 (12,00–14,00), у контрольній — 13,00 (12,00–14,00) року. Соматична захворюваність вагітних представлена хворобами дихальних шляхів (15 (17,86 %) і 6 (12,77 %) жінок відповідно), вказівки на захворювання сечовивідних шляхів були у 8 (9,52 %) і 2 (4,26 %), гіперплазія щитоподібної залози I–II ступеня, еути–реоз відзначалися в 10 (11,91 %) і 2 (4,26 %), поліноз — у 9 (10,71 %) і 4 (8,51 %) пацієнток відповідно.

Вагітність була першою у 44 (52,38 %) і 25 (53,19 %) жінок відповідно. Пологи в анамнезі — у 35 (41,67 %) і 19 (40,43 %), штучні аборти — у 22 (26,19 %) і 14 (29,79 %), мимовільні аборти — у 6 (7,14 %) і 2 (4,26 %), аборт, що не відбувся, — у 9 (10,71 %) і 2 (4,26 %) осіб відповідно.

Про наявність хоча б одного епізоду головного болю під час вагітності повідомили 28 (33,33 %) жінок групи I і 9 (12,77 %) — групи II (р = 0,084). Найбільш поширеним типом ГБ в обох групах, як і в популяції в цілому, був ГБН, що зафіксований у 24 (28,57 %) пацієнток основної групи та у 7 (14,89 %) — контрольної (р = 0,077), мігрень без аури була відповідно у 4 (4,76 %) і 2 (4,26 %) жінок (р = 0,894). Діагнози встановлені відповідно до діагностичних критеріїв Міжнародної класифікації головного болю (3-тя редакція) [10]. Інтенсивність ГБН за ВАШ в основній групі була вірогідно вище і становила Ме (Q1–Q3) = 3,40 (2,90–3,78) у групі I та 2,05 (1,43–3,05) — у групі II (р = 0,015). Інтенсивність мігрені за ВАШ вірогідно не відрізнялась і становила Ме (Q1–Q3) = 6,45 (4,30–7,18) і 5,15 (5,10–5,20) відповідно (р = 0,533).

За даними больового опитувальника Мак-Гілла, у пацієнтів I та II групи зустрічались такі дескриптори ГБН: стискаючий — в 11 (45,83 %) і 2 (28,57 %), що тягне — у 10 (41,67 %) і 3 (42,86 %), що давить — у 9 (37,50 %) і 3 (42,86 %), що викручує — у 8 (33,33 %) і 2 (28,57 %), що ниє — у 13 (54,17 %) і 3 (42,86 %), що пронизує — у 5 (20,83 %) й 1 (14,29 %), що стомлює — у 8 (33,33 %) й 1 (14,29 %), що вимотує — у 4 (16,67 %) й 1 (14,29 %) відповідно. ГБ викликав тривогу у 16 (66,67 %) і 2 (28,57 %), пригнічував — у 5 (20,83 %) й 1 (14,29 %), дратував — у 3 (12,50 %) й 1 (14,29 %), злив — у 2 (8,33 %) й 1 (14,29 %), знесилював — у 9 (37,50 %) й 1 (14,29 %) особи відповідно. Біль як перешкоду сприймали 11 (45,83 %) і 5 (71,43 %) жінок відповідно, як досаду та страждання — відповідно 5 (20,83 %) і 2 (8,33 %) пацієнтки групи I. Біль як слабкий оцінювали 11 (45,83 %) і 5 (71,43 %), як помірний — 9 (37,50 %) і 2 (28,57 %) особи відповідно, як сильний — 4 (17,65 %) обстежені основної групи.

Для характеристики мігренозного ГБ пацієнтки групи I та II використовували такі дескриптори: пульсуючий — 3 (75,00 %) і 1 (50,00 %), подібний електричному розряду — 1 (25,00 %) й 1 (50,00 %), гострий — 3 (75,00 %) і 2 (100,00 %), колючий — 2 (50,00 %) й 1 (50,00 %), що розпирає — 2 (50,00 %) й 1 (50,00 %), що стомлює — 2 (50,00 %) і 2 (100,00 %), що пригнічує — 3 (75,00 %) й 1 (50,00 %), супроводжується нудотою — 5 (100,00 %) й 1 (50,00 %), знесилює — у 3 (75,00 %) і 2 (100,00 %) випадках відповідно. Головний біль викликав тривогу у 3 (75,00 %), страх — в 1 (25,00 %), дратував — в 1 (25,00 %), злив — в 1 (25,00 %), вимотував — 3 (75,00 %) осіб групи I. Біль як страждання сприймали 2 (50,00 %), як перешкоду — 1 (25,00 %), як мучення — 1 (25,00 %) пацієнтка групи I. Біль як помірний оцінювали 3 (75,00 %) й 1 (50,00 %), як сильний — 1 (25,00 %) й 1 (50,00 %) обстежена відповідно.

Пацієнти групи I порівняно з групою II більш емоційно описують свій ГБ та використовують більше дескрипторів для сенсорної та афективної характеристики ГБ. Так, для сенсорної характеристики 6 і більше дескрипторів (із 13 можливих) в групі I використовували 10 (41,47 %) жінок із ГБН та 2 (50 %) — з мігренню, у контрольній групі — не зафіксовано; для характеристики болю на психоемоційному рівні за даними афективної шкали 4 та більше дескрипторів (із 6 можливих) використовували 9 (37,50 %) та 2 (50,00 %) особи відповідно, у контрольній групі — не зареєстровано; за евалюативною шкалою інтенсивність ГБ як сильний відзначали 4 (16,67 %) й 1 (25,00 %) пацієнтка відповідно, у контрольній групі — 1 (25,00 %) вагітна з М.

Міжгрупове порівняння за допомогою тесту Манна — Уїтні виявило в групі I вірогідно більш високі показники больового опитувальника Мак-Гілла стосовно ГБН: ІЧВД для сенсорної шкали (р = 0,024), ІЧВД для афективної шкали (р = 0,000), РІБ для афективної шкали (р = 0,000) порівняно з групою II (табл. 1).

У групі I у пацієнтів з ГБН був виявлений статистично значущий кореляційний зв’язок між віком та ІЧВД для афективної шкали (r = 0,590, р = 0,002), РІБ для афективної шкали (r = 0,478, р = 0,018).

У нашому дослідженні ми виявили, що серед вагітних групи I поширеність ГБН і М становить 28,57 і 4,76 % відповідно, що збігається з даними дослідження MIGRA, даними В. Raffaelli із співавт. [11, 24].

Поширеність ГБН серед вагітних із ЗПВ перевищує дані контрольної групи, хоча статистично не підтверджено. Механізм ГБН не зовсім ясний, однак відомі фактори, що сприяють його розвитку. Провідне значення надається емоційним порушенням. Можна припустити, що наявність загрозливого переривання вагітності негативно впливає на психоемоційний стан жінки і є стресорним фактором, що впливає на складні патогенетичні механізми формування ГБН.

Ми не виявили значного впливу паритету на перебіг ГБ під час вагітності. Інтенсивність ГБН за ВАШ в основній групі була вірогідно вище, показники інтенсивності мігрені вірогідно не відрізнялись.

Пацієнти групи I порівняно з групою II більш емоційно описують свій ГБ та використовують більше дескрипторів для сенсорної та афективної характеристики ГБ, що підтверджує думку про вагітних із ЗПВ як одну із уразливих груп населення, залученого до збройного конфлікту. Виявлено статистично значущий кореляційний зв’язок між афективними показниками ГБН та показником віку в основній групі.

Висновки

Поширеність ГБН серед вагітних із ЗПВ зустрічається в 1,92, мігрені — в 1,12 раза частіше порівняно із здоровими вагітними і становить 28,57 і 4,76 % відповідно. У вагітних із ЗПВ показники інтенсивності за ВАШ ГБН в 1,66, мігрені — в 1,25 раза перевищували дані контрольної групи, медіанне значення інтенсивності ГБН було вірогідне вище.

Антенатальне вивчення клінічних проявів ГБ у вагітних із симптомами ЗПВ дозволить індивідуалізувати підхід до ведення та своєчасно розробити в разі потреби корегуючи та реабілітаційні заходи, які будуть сприяти благополучному завершенню вагітності та впливати на здоров’я матері та її потомства.

Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Ahmed S.R., El-Sammani Mel-K., Al-Sheeha M.A., Aitallah A.S., Jabin Khan F., Ahmed S.R. Pregnancy outcome in women with threatened miscarriage: a year study. Mater. Sociomed. 2012. 24(1). 26-8. doi: 10.5455/msm.2012.24.26-28.

2. Weiss J.L., Malone F.D., Vidaver J., Ball R.H., Nyberg D.A., Comstock C.H. et al. Threatened abortion: A risk factor for poor pregnancy outcome, a population-based screening study. Am. J. Obstet. Gynecol. 2004 Mar. 190(3). 745-50. doi: 10.1016/j.ajog.2003.09.023.

3. Liu L., Johnson H.L., Cousens S., Perin J., Scott S., Lawn J.E. et al. Global, regional, and national causes of child mortality: An updated systematic analysis for 2010 with time trends since 2000. Lancet. 2012. 379. 2151-2161. doi: 10.1016/S0140-6736(12)60560-1.

4. Chawanpaiboon S., Vogel J.P., Moller A.-B., Lumbiganon P., Petzold M., Hogan D. et al. Global, regional, and national estimates of levels of preterm birth in 2014, a systematic review and modelling analysis. Lancet Glob. Health. 2018. 7. e37-e46. doi: 10.1016/S2214-109X(18)30451-0.

5. Blencowe H., Cousens S., Chou D., Oestergaard M., Say L., Moller A.B. et al. Born too Soon: the global epidemiology of 15 million preterm births. Reprod. Health. 2013. 10(1). S2. doi: 10.1186/1742-4755-10-S1-S2.

6. Chang H.H., Larson J., Blencowe H., Spong C.Y., Howson C.P., Cairns-Smith S. et al. Preventing preterm births: analysis of trends and potential reductions with interventions in 39 countries with very high human development index. Lancet. 2013. 381(9862). 223-234. doi: 10.1016/S0140-6736(12)61856-X.

7. Keren M., Keren N., Eden A., Tsangen S., Weizman A., Zalsman G. The complex impact of five years of stress related to life-threatening events on pregnancy outcomes: a preliminary retrospective study. Eur. Psychiatry. 2015 Feb. 30(2). 317-21. doi: 10.1016/j.eurpsy.2014.10.004.

8. Lyngberg A.C., Rasmussen B.K., Jorgensen T., Jensen R. Has the prevalence of migraine and tension-type headache changed over a 12-year period? A Danish population survey. Eur. J. Epidemiol. 2005. 20(3). 243-249. doi: 10.1007/s10654-004-6519-2.

9. GBD 2015. Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 310 diseases and injuries, 1990–2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet. 2016. 388(10053). 1545-602. doi: 10.1016/S0140-6736(16)31678-6.

10. The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition (beta version). Cephalalgia. 2013. 33(9) 629-808. doi: 10.1177/0333102413485658.

11. Raffaelli B., Siebert E., Körner J., Liman T., Reuter U., Neeb L. Characteristics and diagnoses of acute headache in pregnant women — a retrospective cross-sectional study. J. Headache Pain. 2017. 18(1). 114. doi: 10.1186/s10194-017-0823-1.

12. Maggioni F., Alessi C., Maggino T., Zanchin G. Headache during pregnancy. Cephalalgia. 1997. 17. 765-769. doi: 10.1046/j.1468-2982.1997.1707765.x.

13. Melhado E.M., Maciel J.A., Guerreiro C.A. Headache during gestation: evaluation of 1101 women. Can. J. Neurol. Sci. 2007. 34. 187-192. doi: 10.1017/s0317167100006028.

14. Negro A., Delaruelle Z., Ivanova T.A., Khan S., Ornello R., Raffaelli B. et al. Headache and pregnancy: a systematic review. J. Headache Pain. 2017. Oct 19. 18(1). 106. doi: 10.1186/s10194-017-0816-0.

15. Dixit A., Bhardwaj M., Sharma B. Headache in pregnancy: a nuisance or a new sense? Obstet. Gynecol. Int. 2012. 697697. doi: 10.1155/2012/697697.

16. Karli N., Baykan B., Ertas M., Zarifoglu M., Siva A., Saip S. et al. Impact of sex hormonal changes on tension-type headache and migraine: a gross-sectional population-based survery in 2,600 women. J. Headache Pain. 2012. 13. 557-65 doi: 10.1007/s10194-012-0475-0.

17. Adeney K.L., Williams M.A., Miller R.S., Frederick I.O., Sorensen T.K., Luthy D.A. et al. Risk of preeclampsia in relation to maternal history of migraine headaches. J. Matern. Fetal Neonatal Med. 2005. 18(3). 167-172. doi: 10.1080/14767050500260566.

18. Contag S.A., Mertz H.L., Bushnell C.D. Migraine during pregnancy: is it more than a headache? Nat. Rev. Neurol. 2009. 5. 449-456. doi: 10.1038/nrneurol.2009.100.

19. Wabnitz A., Bushnell C. Migraine, cardiovascular disease, and stroke during pregnancy: systematic review of the literature. Cephalalgia. 2015. 35. 132-139. doi: 10.1177/0333102414554113.

20. Burch R. Headache in Pregnancy and the Puerperium. Neurol. Clin. 2019 Feb. 37(1). 31-51. doi: 10.1016/j.ncl.2018.09.004.

21. Aegidius K., Zwart J.A., Hagen K., Stovner L. The effect of pregnancy and parity on headache prevalence: the head-HUNT study. Headache. 2009. 49(6). 851-859. doi: 10.1111/j.1526-4610.2009.01438.x.

22. Marcus D.A., Scharff L., Turk D. Longitudinal prospective study of headache during pregnancy and postpartum. Headache. 1999. 39(9). 625-632. doi: 10,1046/j.1526-4610.1999.3909625.x.

23. Sances G., Granella F., Nappi R.E., Fignon A., Ghiotto N., Polatti F. Course of migraine during pregnancy and postpartum: a prospective study. Cephalalgia. 2003. 23(3). 197-205. doi: 10,1046/j.1468-2982.2003.00480.x.

24. Kvisvik E.V., Stovner L.J., Helde G., Bovim G., Linde M. Headache and migraine during pregnancy and puerperium: the MIGRA-study. J. Headache Pain. 2011. 12. 443-51. doi: 10.1007/s10194-011-0329-1.

25. Breivik H., Borchgrevink P.C., Allen S.M., Rosseland L.A., Romundstad L., Breivik Hals E.K. et al. Assessment of pain. Br. J. Anaesth. 2008. 101(1). 17-24. doi: https://doi.org/10.1093/bja/aen103.

26. Melzack R. The McGill Pain Questionnaire: major properties and scoring methods. Pain. 1975. 1(3). 277-299. doi: 10.1016/0304-3959(75)90044-5).