Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020
Вернуться к номеру
Амантадин у дітей з комою нетравматичного походження: ретроспективне одноцентрове дослідження
Авторы: Георгіянц М.А.(1), Корсунов В.А.(1), Одинець І.Ю.(1), Пушкар М.Б.(1), Лисенко Л.С.(1), Пороша Н.С.(2)
(1) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
(2) — Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня», м. Харків, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Кома нетравматичного ґенезу є важливою причиною захворюваності та смертності у педіатричних пацієнтів. Одним із напрямків інтенсивної терапії, спрямованих на стимуляцію відновлення притомності при тривалих коматозних станах, є використання засобів, здатних впливати на дофамінергічні системи. Амантадин — неконкуруючий антагоніст дофамінових і NMDA-рецепторів, який збільшує кількість дофаміну в стріатумі, стимулює продукцію дофаміну та блокує його повторне захоплення. Попри окремі публікації щодо його успішного використання у дорослих із комою травматичного ґенезу, досвід лікування ним коматозних станів нетравматичного походження в дітей є дуже обмеженим.
Мета. Вивчити ефективність застосування амантадину в дітей з комою нетравматичного походження на підставі ретроспективного аналізу серії клінічних випадків.
Матеріали та методи. Ретроспективне одноцентрове дослідження було проведене на кафедрі анестезіології, дитячої анестезіології та інтенсивної терапії ХМАПО. Проаналізовано 6 історій хвороби пацієнтів ВІТ КНП ХОР «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня», які були госпіталізовані з квітня 2017 року по серпень 2019 року з інфекціями ЦНС та обмінними розладами, що спричинили кому.
Результати. До дослідження увійшли 5 хлопчиків та 1 дівчинка середнім віком 8,7 року [min. 5; max. 17]. Оцінка ШКГ становила 6,5 бала [min. 4; max. 8]. Середня тривалість коми становила 13 днів [min. 5; max. 41]. Усім пацієнтам проводили інвазивну вентиляцію, тривалість якої становила 21,5 доби [min. 11; max. 51]. Амантадину сульфат вводили через назогастральну трубку дозою від 25 до 100 мг/добу. Середня тривалість цього лікування становила 16 днів після початку коми [min. 6; max. 33]. Сторонніх реакцій зареєстровано не було. Усі пацієнти продемонстрували покращання неврологічного статусу та відновлення притомності в середньому на 7-й день після початку лікування амантадином. Оцінка стану дітей за шкалою Disability Rating Scale через 3 місяці після початку лікування амантадином становила 1–2 бали, що відповідає легкому або частковому рівню втрати працездатності.
Висновки. Застосування амантадину сульфату в дітей з нетравматичною комою покращило неврологічні результати, незважаючи на тривалість коми.