Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020
Вернуться к номеру
Періопераційний температурний менеджмент у пацієнтів під час загальної анестезії
Авторы: Кучинська І.А., Чебишева О.І.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Важливими умовами проведення загальної анестезії є необхідність постійного моніторингу життєво важливих параметрів, включаючи температуру тіла пацієнтів, оскільки ненавмисна періопераційна гіпотермія може мати негативні наслідки для пацієнтів (збільшення інтраопераційної кровоточивості, триваліший вихід з наркозу, подовження часу респіраторної підтримки у післяопераційному періоді, зростання частоти інфекційних ускладнень тощо).
Мета: оцінити частоту розвитку ненавмисної періопераційної гіпотермії в умовах загальної анестезії та виявити супутні фактори.
Матеріали та методи. Ненавмисна періопераційна гіпотермія розцінювалась як зниження температури ядра тіла при використанні стравохідного датчика < 35,9 °С монітору пацієнта ЮМ-300 12 та < 35,9 °С при використанні Temperature Trend Indicator Crystalline II (USA), розташованого на лобі пацієнтів. У дослідження включено 30 пацієнтів із тривалістю абдомінальних відкритих оперативних втручань не менше 60 хв. Зафіксовані температурні точки вимірювання: надходження в операційну, після інтубації, на 20, 40 та 60-й хвилині оперативного втручання. Пацієнти перебували у стандартних умовах оточуючого середовища: температура в операційній — +22 °С, вологість — 70–75 %.
Результати. Ненавмисна періопераційна гіпотермія, класифікована як помірна (34–34,9 °С), спостерігалася у 23,6 % при оцінці показників Temperature Trend Indicator Crystalline II (USA), та м’яка (35–39,5 °С) — у 26,7 % випадків при оцінці показників із використанням стравохідного температурного індикатора, проявлялася здебільшого після 40-ї хвилини тривалості оперативного втручання, переважала у жінок віком 35–40 років з індексом маси тіла < 22,5 кг/м2 та супроводжувалася зниженням темпу діурезу із 1,32 ± 0,56 мл/кг/год до 0,42 ± 0,47 мл/кг/год після 60-ї хвилини оперативного втручання.
Висновки. Отримані показники варіювали залежно від способу вимірювання температури пацієнтів та спостерігалися переважно у жінок молодого віку зі зниженим ІМТ.
Список литературы
- European Board of Anesthesiology (EBA), UEMS Anesthesiology Section. Recommendations for minimal monitoring during anesthesia and recovery 2012. http://www.eba-uems.eu/resources/PDFS/safety-guidelines/EBA-Minimal-monitor.pdf (Accessed on May 06, 2016).
- Morgan G.E., Mikhail M.S., Murray M.J. Respiratory physio–logy: the effects of anesthesia. In: Clinical Anesthesia, 4, McGraw-Hill Medical, 2016. 561.
- Bindu В., Bindra А., Rath S. Temperature management under general anesthesia: Compulsion or option? J. Anaesthesiol. Clin. Pharmacol. 2017 Jul-Sep. 33(3). 306-31.