Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020
Вернуться к номеру
Результати застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у хворих з ішемічним мозковим інсультом
Авторы: Ніконов В.В., Курсов С.В., Ієвлева В.І., Воронцов В.Л., Калапуц В.І.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Покращення результатів лікування у хворих із мозковим інсультом (МІ) є найактуальнішою проблемою клінічної медицини. Незалежно від того, що препарати з ефектом нейропротекції надзвичайно повільно включають до настанов, керівництв, рекомендацій, присвячених питанням інтенсивної терапії у хворих із синдромом гострої церебральної недостатності, ті самі препарати досить широко застосовуються в клінічній практиці.
Мета: оцінювання ефективності застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату (ЕМГПС) у хворих з ішемічним МІ в умовах відділення інтенсивної терапії.
Матеріали та методи. Обстежено та проліковано 50 хворих з ішемічним МІ. 50 % хворих з ішемічним МІ отримували у складі інтенсивної терапії інфузії ЕМГПС. Іншим представникам (50 %) препарат не призначали. Оцінювали динаміку неврологічного статусу, центральну гемодинаміку та церебральний кровообіг за допомогою реоенцефалографії (РЕГ). НДР кафедри № 0115U000147.
Результати. У пацієнтів з ішемічним МІ додавання до схеми інтенсивної терапії ЕМГПС сприяло: зменшенню тяжкості напруження стресорних симпатико-адреналових механізмів, що проявлялося вірогідною перевагою в нормалізації судинного тонусу та усуненні тахікардії; вірогідному покращенню скорочувальної функції міокарда, що супроводжувалося зростанням показників ударного об’єму серця й ударного індексу серця при зменшенні загального периферичного судинного опору та ЦВТ; вірогідному зростанню артеріального припливу до головного мозку з покращенням показників реографічного систолічного індексу, інтенсивності магістрального та термінального церебрального кровотоку; вірогідному прискоренню нормалізації патологічно підвищеного індексу периферичного опору РЕГ; вірогідному прискоренню нормалізації стану венозного відтоку з порожнини черепа, на що вказувало зменшення патологічно підвищеного реографічного діастолічного індексу РЕГ; вірогідному прискоренню відновлення функції свідомості, про що свідчило зростання оцінки стану свідомості за шкалою коми Глазго; вірогідному зменшенню летальності за результатами статистичного аналізу, що проведений із застосуванням кількох критеріїв виявлення вірогідних відмінностей під час порівняння частотних показників.