Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020
Вернуться к номеру
Особливості анестезіологічного забезпечення колоноскопій у хворих із колоректальним раком
Авторы: Пидоченко Д.І., Мошківський В.М.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Колоноскопія посідає провідне місце у скринінгу та діагностиці колоректального раку. Усім особам віком 45–75 років рекомендують проходити колоноскопію. Завдяки великій кількості досліджень анестезіологічне забезпечення повинно бути безпечним, ефективним та не викликати негативного емоційного досвіду у пацієнтів. Ще досі ведуться дискусії щодо необхідності знеболювання під час колоноскопії, але це неприємна та болісна процедура, і більшість пацієнтів наполягають на седації. Біль під час процедури можуть викликати: перекручення колоноскопа, розтягнення кишечника від інсуфляції повітря, сила та опір при введенні колоноскопа. Тому седація з можливим додатковим знеболюванням необхідна не тільки для комфорту пацієнта, а й для успішного завершення дослідження. Застосування пропофолу для седації під час ендоскопічних процедур зросло через сприятливий фармакокінетичний профіль. Його седативний, гіпнотичний, протиблювотний та амнестичний ефекти мають переваги: швидкий початок дії і короткий профіль відновлення з високим рівнем задоволеності пацієнтів амбулаторною колоноскопією. Недоліками є його вузький терапевтичний діапазон, біль під час введення і можливість респіраторної і серцево-легеневої депресії.
Мета: порівняння ефективності моноанестезії пропофолом із внутрішньовенним (в/в) уведенням лідокаїну (для зменшення больових відчуттів при введенні пропофолу та його ад’ювантного впливу на загальну анестезію) та класичної методики седації пропофолом із фентанілом.
Матеріали та методи. У даний час набрано 50 % від запланованих хворих. У першій групі аналгоседація проводилася дрібним уведенням пропофолу з попереднім в/в болюсом лідокаїну (1,2–1,5 мг/кг). У другій групі аналгоседація забезпечувалась дрібним уведенням фентанілу (1,1–1,7 мкг/кг) та пропофолу. Оцінювалися такі показники, як епізоди апное та десатурації, кардіальна депресія, швидкість пробудження, суб’єктивне відчуття болю та задоволеність анестезією.
Результати. За попередніми результатами, в першій групі відзначено коротший час пробудження (6,14 хв у першій групі та 9 хв у другій групі); також у першій групі САТ знижувався менше (в першій групі — на 20 %, в другій групі — на 31 %), епізоди десатурації та апное не відзначалися. В обох групах однакові суб’єктивні відчуття відсутності болю та задоволеності анестезією.
Висновки. Допустимо зробити попередній висновок про недоцільність використання опіоїдних аналгетиків для знеболювання діагностичної колоноскопії.