Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020
Вернуться к номеру
Ефективність інтраопераційної капнометрії та контролю рО2 дихальної суміші для запобігання післяопераційним порушенням газового складу крові в поранених та хворих із пошкодженням черевної стінки
Авторы: Старишко А.І., Журко М.М.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Великі абдомінальні операції — найбільш травматичні і небезпечні щодо розвитку післяопераційних респіраторних ускладнень [3]. На їх виникнення впливає безліч факторів на всіх етапах хірургічного лікування [1]. Одним із них є адекватність респіраторної підтримки під час проведення хірургічного втручання, а саме корекція параметрів вентиляції легень завдяки контролю газового складу видихуваного повітря [2].
Мета: оцінити значення інтраопераційної капнометрії та контролю рО2 дихальної суміші в запобіганні післяопераційним порушенням газового складу крові та появі наступних патологічних респіраторних проявів у поранених та хворих після абдомінальних хірургічних втручань.
Матеріали та методи. Дослідження проведено у 23 пацієнтів відділення реанімації для хірургічних хворих НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь», у яких було виявлено патологічні зміни на рентгенограмі органів грудної порожнини (інфільтративні зміни паренхіми легень, посилення легеневого рисунка та наявність рідини в плевральних порожнинах) у ранньому післяопераційному періоді після хірургічних втручань на органах черевної порожнини відкритим доступом. Визначалися показники газового складу венозної крові (РvСО2, ТСО2, РvО2, SvО2, О2СТ) при надходженні у ВРІТ (у перші 30 хв). Хворі були розподілені на дві групи. До 1-ї групи було віднесено 13 пацієнтів (56,5 %), яким проводилось хірургічне втручання на органах черевної порожнини відкритим способом під ТВВА з інтубацією трахеї та штучна вентиляція легень (ШВЛ) апаратом «Бриз» із середніми MV — 6,4 ± 0,9 л/хв, Flow O2 — 2,9 ± 1,5 л/хв та без використання капнометрії та контролю pO2 дихальної суміші. До 2-ї групи включено 10 хворих (43,5 %), яким хірургічне втручання проводилось під поєднаною анестезією з інтубацією трахеї та ШВЛ наркозною станцією Wato EX-65 Mindray в режимі нормо- або помірної гіпервентиляції (EtСО2 = 30–40 мм рт.ст.), який дозволяє здійснювати капнометрію та контроль рО2.
Результати. Дослідження показників газового складу венозної крові при надходженні у ВРІТ показало, що середній парціальний тиск СО2 венозної крові (PvСО2) у пацієнтів без інтраопераційного контролю капнометрії (1-ша група) був вірогідно вищий на 12,3 % (р < 0,05), ніж у хворих з інтраопераційним контролем капнометрії (2-га група). При цьому гіперкапнія (PvСО2 > 55 мм рт.ст.) спостерігалась у 53,8 % пацієнтів 1-ї групи, а у хворих 2-ї групи — лише у 20 %. Показник загального вмісту вуглекислого газу (ТСО2) мав схожу тенденцію та був вірогідно вищим у пацієнтів 1-ї групи на 12,1 %, ніж у хворих 2-ї групи (р < 0,05). При дослідженні середніх показників оксемії відмічалась тенденція до гіпероксії у хворих обох груп: у 1-й групі гіпероксія (РvО2 > 42 мм рт.ст.) виявлена в 38,5 % пацієнтів, а в 2-й групі — у 30 %. Проте вірогідної різниці між показниками не було. Кореляційний аналіз між частотою прогресування легеневих ускладнень та рівнем гіперкапнії в досліджуваних пацієнтів показав пряму значну кореляційну залежність, тобто при зростанні РvСО2 частота проявів респіраторних ускладнень зростала (коефіцієнт кореляції Спірмена r дорівнював 0,6418). У 1-й групі частота прогресування легеневих ускладнень становила 70 %, у 2-й — 57,2 %, а в 3-й групі — 66,6 %.
Висновки. Дослідження виявило вірогідно вищі показники PvСО2 та ТСО2 при надходженні у ВРІТ у хворих без інтраопераційного контролю капнометрії, що свідчить про ефективність цього методу моніторингу респіраторної функції та необхідність його проведення при виконанні великих хірургічних втручань на органах черевної порожнини. Підвищений рівень показників виділення СО2 прямо пропорційно корелює з частотою появи та прогресування патологічних проявів із боку легеневої системи, що підтверджує доцільність його контролю під час лікування.
Список литературы
- Вашакмадзе Л.А., Хомяков В.М., Волкова Е.Э. Профилактика послеоперационных легочных осложнений у больных раком пищевода и кардии. Московский научно-исследовательский онкологический институт им. П.А. Герцена. Онкохирургия. 2013. Т. 5. № 1.
- Кассиль В.Л., Лескин Г.С., Выжигина М.А. Респираторная поддержка: Руководство по искусственной и вспомогательной вентиляции легких в анестезиологии и интенсивной терапии. Москва: Медицина, 1997. 271 с.
- Овечкин А.М., Карпов И.А., Люосев С.В. Послеоперационное обезболивание в абдоминальной хирургии: новый взгляд на старую проблему. Анестезиология и реаниматология. 2003. 5. С. 45-50.