Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020
Вернуться к номеру
Застосування каламіну при пелюшковому дерматиті в дітей відділення інтенсивної терапії з хірургічною патологією
Авторы: Ячник І.М., Метленко О.В., Карпенко Н.П., Реготун Р.В., Іванов Я.Г., Герасимчук Н.І.
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Шкіра захищає тіло від широкого спектра зовнішніх подразників, бере участь у диханні, терморегуляції, обмінних та багатьох інших процесах. Каламін (карбонат цинку) — основний елемент. Інші складові потрібні для нанесення препарату на шкіру. Найбільш раціональне використання — у формі суспензії. Світло-рожевий колір за рахунок незначної кількості оксидів заліза в складі. Її отримують за рахунок додавання бентонітової глини (або каолініту). Окрім цього, глинистий матеріал надає м’який підсушуючий та сорбуючий ефект. Гліцерин у складі є необхідним для зволоження шкіри. Додавання цитрату натрія забезпечує стабільну кислотність суспензії в потрібному (лужному) діапазоні. Каламінок — це гігієнічний засіб, що представлений на ринку України у трьох формах: засобу для купання, тоніка та серветок.
Мета — ранне використання каламіну в дітей відділення інтенсивної терапії як профілактика пелюшкового дерматиту та недопущення мацерації шкіри навколо виведеної стоми під клінічним та лабораторним контролем.
Матеріали та методи. Використання каламіну проводилося у 25 пацієнтів хірургічного профілю. Строк перебування у ВІТ коливався від 3 до 5 діб із подальшим переводом у хірургічне відділення. Діти були виписані і переведені з покращаннями клініко-лабораторних показників у профільні відділення після 5-ї доби. Шкірні покриви були з різним ступенем тяжкості пелюшкового дерматиту. Діти отримували зовнішню терапію каламіном у вигляді тоніка та емоленту (засіб для купання) від 2 до 3 разів на добу на уражену ділянку (пахова ділянка, міжсіднична складка, шкіра навколо стоми) упродовж 7 діб. На початку використання в 13 дітей відмічався легкий ступінь пелюшкового дерматиту, у 12 дітей — середній ступінь. Також при дослідженні проводили оцінку ступеня тяжкості пелюшкового дерматиту (шкали ступеня вираженості шкірних змін; F. Germozo, 1984). Через 1 добу від початку терапії у всіх дітей було відмічено покращання клінічної картини проявів на шкірі. На момент четвертого огляду (4-та доба терапії) у 12 (47 %) дітей відмічалось повне зникнення симптомів захворювання. На заключному огляді (7-ма доба від початку терапії) відмічено регрес симптомів пелюшкового дерматиту в 13 (53 %) дітей.
Попередні висновки. За результатами використання емоленту та тоніка з каламіном досягнуті ефективність та безпечність цих топічних засобів для лікування пелюшкового дерматиту в дітей різного віку, особливо які перебувають у відділенні інтенсивної терапії, у зв’язку з чим їх можна рекомендувати до використання в широкій клінічній практиці. Зручність застосування й органолептичні властивості тоніка та засобу для купання з каламіном високо оцінені всіма батьками пацієнтів та медичним персоналом: легко розподіляється на шкірі, гарна вбираність, відсутність жирового блиску та липкості, значний зволожуючий ефект. Небажаних явищ не помічено. Усі показники відповідали клінічній картині захворювання. Застосування каламіну у відділенні інтенсивної терапії продовжується.