Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №3, 2020
Вернуться к номеру
Застосування в дітей із торакальною патологією ендоскопічних зшиваючих апаратів Endo FLEX та анестезіологічний супровід
Авторы: Ячник І.М., Метленко О.В.
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Національна дитяча спеціалізована лікарня «Oхматдит», м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Перші спогади про зшивальні апарати датуються XIX століттям (кільця Denons та Henrows). Цікаво, що шов Ламбера був запропонований у тому ж столітті (1826 рік). На початку XX століття велику роль відіграв Мurphy, який використовував апарат у вигляді ґудзика для накладання холецистентероанастомозу (Egiev V., 2018). Під час подальшої еволюції механічного шва виявилось, що найбільшого поширення набули зшивальні апарати, в яких застосовується скоба, найімовірніше, П-подібна скоба, що завертається у В-подібну форму. Хто запропонував цю ідею, на жаль, складно дослідити, але одним із провідних лікарів, який впроваджував у лікування цю методику, був австро-угорський хірург Hultl. У 1908 році він провів оперативне втручання на шлунку. У дитячій практиці для проведення лобектомій (відкритих та торакоскопічних) нами був застосований зшивальний степлер Endo FLEX зі змінними касетами та з унікальним кутом поворота картриджа 60 градусів. Довжина валу — 160 мм, діаметр валу — 12 мм, використовувались трирядні касети, де відкрита скоба мала висоту 3,5 мм, в закритому стані висота становила 1,5 мм (n = 4) та 3,8 і 1,7 мм відповідно (n = 3). Остання група — це пацієнти віком 6–24 місяці. Для проведення оперативного втручання застосовувалась комбінована анестезія із подальшим лікуванням пацієнта в ранньому післяопераційному періоді у відділенні реанімації та інтенсивної терапії.
Мета — використання універсальних лінійних ріжучих змінних степлерів Endo FLEX у дітей із торакальною патологією та проведення анестезії й інтенсивної терапії в післяопераційному періоді під клінічним та лабораторним контролем.
Матеріали та методи. Було проведено 7 лобектомій, із них 1 — торакоскопічно. У 5 пацієнтів відмічалась кістозна гіпоплазія частки легень та у 2 пацієнтів — фіброателектаз частки на фоні бронхоектатичного її ураження. Зшивальні апарати були застосовані для обробки відповідного часткового бронха ураженої частки. У всіх пацієнтів було відмічено скорочення оперативного втручання на 30–45 хвилин, відмічено надійний аеростаз кукси бронха ураженої частки. Усі діти переведені до відділення реанімації та інтенсивної терапії з операційної. Штучна вентиляція проводилась у дітей віком менше 24 місяців (n = 3) протягом 8–12 годин. Пацієнти через 16–36 годин були переведені для подальшого лікування в профільне відділення. При застосуванні зшивальних апаратів у наведених пацієнтів неспроможності кукси бронха не було відмічено.
Попередні висновки. Таким чином, при застосуванні зшивальних апаратів Endo FLEX із кутом повороту бранші на 60 градусів нами було відмічено надійний хірургічний аеростаз без порушення кровопостачання кукси бронха, про що свідчить відсутність її неспроможності