Мобильная версия

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №7, 2020

Порівняння артеріального тиску на плечовій і стегновій ділянках

Авторы: Тітов І.І., Прийма М.О., Лукашевський О.Я.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Вимушена відсутність можливості вимірювання артеріального тиску на плечовій артерії змушує шукати інші ділянки для отримання значень при неінвазивному визначенні кров’яного тиску. Стегнова ділянка може розцінюватись як така альтернатива. Тому встановлення вірогідності взаємозв’язку значень артеріального тиску, виміряного на плечовій і стегновій ділянках, є перспективним напрямком пошуків. В даному дослідженні вимірювання артеріального тиску на плечовій і стегновій ділянках було проведено на 100 соматично здорових студентах віком 21,0 ± 1,2 року в стані спокою, вимірювання здійснювались за допомогою монітора пацієнта «UM-300» (Україна) з використанням двох стандартних манжеток для вимірювання тиску на ділянці плеча (25–35 см) і на ділянці стегна (38–50 см), а статистична вірогідність взаємозв’язку даних була визначена за допомогою методу Бленда — Альтмана, а також були використані елементи регресійного аналізу. Результати дослідження показали відсутність істотного розходження в даних, особливо якщо йшлося про середній артеріальний тиск. Також була розроблена регресійна модель, що може слугувати цінною інформацією для алгоритмічного розроблення програм прогнозування артеріального тиску на плечовій артерії при його вимірюванні на стегновій ділянці. Таким чином, вимірювання артеріального тиску на стегновій ділянці можна вважати альтернативою вимірювання артеріального тиску на ділянці плеча.

Вынужденное отсутствие возможности измерения артериального давления на плечевой артерии заставляет искать другие участки для получения значений при неинвазивном определении кровяного давления. Бедренный участок может расцениваться как такая альтернатива. Поэтому установление достоверности взаимосвязи значений артериального давления, измеренного на плечевом и бед-ренном участках, является перспективным направлением поисков. В данном исследовании измерение артериального давления на плечевом и бедренном участках было проведено на 100 соматически здоровых студентах в возрасте 21,0 ± 1,2 года в состоянии покоя, измерения осуществлялись с помощью монитора пациента «UM-300» (Украина) с применением двух стандартных манжеток для измерения давления на участке плеча (25–35 см) и на участке бедра (38–50 см), статистическая достоверность взаимосвязи данных была определена с помощью метода Бленда — Альтмана, а также были использованы элементы регрессионного анализа. Результаты исследования показали отсутствие существенного расхождения в данных, особенно если речь шла о среднем артериальном давлении. Также была разработана регрессионная модель, что может служить ценной информацией для алгоритмической разработки программ прогнозирования артериального давления на плечевой артерии при его измерении на бедренном участке. Таким образом, измерение артериального давления на бедренном участке можно считать альтернативой измерения артериального давления на участке плеча.

Failure to measure blood pressure on the brachial artery forces us to look for other areas to obtain values with non-invasive blood pressure measurement. The femoral area can be regarded as such an alternative. Therefore, establishing the reliability of the relationship between blood pressure values measured in the shoulder and femoral areas is a promising area of research. In this study, blood pressure measurements were carried out at rest in 100 soma-tically healthy students aged 21.0 ± 1.2 years by means of a patient monitor UM-300 (Ukraine) using two standard cuffs for shoulder (25–35 cm) and femoral areas (38–50 cm). The statistical validity of the relationship was determined using the Bland-Altman me-thod, and elements of regression analysis were used. The results of the study showed no significant discrepancy in the data, especially when it came to average blood pressure. A regression model has also been developed, which can serve as valuable information for the algorithmic development of programs for predicting blood pressure in the brachial artery when measuring it in the femoral area. Thus, measuring blood pressure in the femoral artery can be considered an alternative to measuring blood pressure in the shoulder area.

Ключевые слова

середній артеріальний тиск; плечова артерія; стегнова артерія

среднее артериальное давление; плечевая артерия; бедренная артерия

average blood pressure; brachial artery; femoral artery

doi: http://dx.doi.org/https://doi.org/10.22141/2224-0586.16.7-8.2020.223704

Вступ

Травми верхніх кінцівок становлять 35–42 % від загального числа усіх травм. В умовах війни, надзвичайних ситуацій, пожеж травми часто ускладнюються шоковим станом і паралельно з хірургічною допомогою потребують інтенсивної терапії [1].

У подібних ситуаціях, особливо при ампутації або значному ушкодженні верхніх кінцівок, традиційне вимірювання та моніторування артеріального тиску (АТ) унеможливлюється. Тому даний факт змушує шукати альтернативні ділянки і методи контролю артеріального тиску [3].

Однією з альтернатив може слугувати вимірювання АТ на стегні, в тому числі через одяг. Це робить метод прийнятним для парамедиків, військових потреб і медицини катастроф [4].

В щоденній клінічній практиці нерідко виникає потреба надійного контролю АТ без залучення верхніх кінцівок (специфічне операційне положення хворого, використання кінцівки для катетеризації при ангіографії, зона оперативного втручання, накладений турнікет, артеріовенозні анастомози для хроніодіалізу і т.ін.) [1, 2].

Мета роботи: встановити, чи існує взаємозв’язок між числовими даними артеріального тиску на стегновій та плечовій ділянках, яким є діапазон фізіологічних значень, та чи можуть бути дані артеріального тиску стегнової ділянки використаними для прогностичного визначення можливого артеріального тиску на плечовій артерії.

Матеріали та методи

Для отримання досліджуваної вибірки ми вимірювали артеріальний тиск у групи студентів обох статей чисельністю 100 осіб, середній вік яких становив 21,0 ± 1,2 року.

Усі вимірювання були проведені в строго стандартизованих умовах за допомогою монітора пацієнта «UM-300» (Україна) з використанням двох стандартних манжеток для вимірювання тиску на ділянці плеча (25–35 см) і ділянці стегна (38–50 см). Для статистичної обробки даних були використані елементи регресійного аналізу та метод Бланда — Альтмана.

Результати

Для високої вірогідності досліджень було визначено значення середнього артеріального тиску в кожному окремому випадку, за допомогою регресійного аналізу був визначений коефіцієнт кореляції, що становив 0,703, на основі якого була відхилена нульова гіпотеза, що свідчило про наявність лінійного зв’язку між значеннями вимірів на стегновій і плечовій ділянках.

Діапазон фізіологічних коливань АТ, виміряного на стегні, становив 113/65 ± 31/25 мм рт.ст., а на плечі — 126/80 ± 24/17 мм рт.ст. Оцінювання узгодженості даних, отриманих під час вимірювання АТ на обох ділянках, здійснювалось за допомогою методу Бланда — Альтмана (рис. 1), на основі якого лише 5,88 % значень середньої різниці між вимірами знаходились поза межами довірчих інтервалів (ДІ), що свідчить про відсутність систематичного розходження в отриманих даних. Цим була доведена узгодженість між вимірюаннями.

Для прогностичного визначення середнього артеріального тиску на основі регресійного аналізу було отримане рівняння: y = 57,66351e0,00387x, де x — значення САТ, виміряного на стегновій ділянці, y — прогностично можливе значення САТ на плечовій ділянці, що може слугувати основою для створення комп’ютерної програми для автоматизованого перерахунку й індикації АТ на плечовій артерії згідно з виміряними даними АТ на стегновій артерії.

Обговорення

Надто обмежена кількість публікацій у науковій медичній літературі не дозволяє зробити всебічний порівняльний аналіз отриманих нами даних. Проте у вказаних публікаціях для вимірювання кров’яного тиску використовували ділянку гомілки [2, 3].

У наших дослідженнях проаналізовано використання ділянки стегна. При бойовій травмі та патологічних процесах (ендартеріїт облітеруючий, атеросклероз) здебільшого уражуються судини, що розміщені дистальніше. Тому застосування стегна для вимірювання кров’яного тиску є більш доцільним та презентабельним.

Дані кров’яного тиску, отримані на ділянці стегна, співставні з такими на плечі та адекватно відображають кров’яний тиск в організмі.

Ось чому у разі травматичної ампутації або значного пошкодження верхніх кінцівок, особливо в умовах бойової травми, кров’яний тиск, виміряний на стегні, адекватно відображає ці показники в організмі.

Висновки

Визначення АТ на ділянці стегна є високовалідним альтернативним методом вимірювання у випадках, коли верхня кінцівка не може використовуватися з цією метою (травматична ампутація, поширений опік, операційне поле, металоконструкція, прооперована ділянка, перев’язана магістральна судина тощо). Для вимірювання АТ на стегні необхідно використовувати спеціальні манжетки (тип XL, 38–50 см). Для автоматичного регулярного контролю АТ при проведенні інтенсивної терапії слід використовувати стандартні монітори пацієнта або класичну методику Короткова. Значення АТ, отримані на ділянці стегна, узгоджуються з даними АТ, отриманими на плечі, а для їх зіставлення оптимально користуватися запропонованим нами рівнянням.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Список литературы

Chung K.C., Yoneda H. Severe upper extremity injury in the adult patient. https://www.uptodate.com/contents/severe-upper-extremity-injury-in-the-adult-patient.
Goldstein L.N. Comparison of blood pressure in the arm and ankle in patients in the emergency department. Johannesburg, 2012. A research report submitted to the Faculty of Health Sciences, University of the Witwatersrand, in partial fulfilment of the requirements for the degree of Master of Medicine in Emergency Medicine.
Moore C., Dobson A., Kinagi M., Dillon B. Comparison of blood pressure measured at the arm, ankle and calf. Anaesthesia. Peri-oparative medicine critical care and pain. 2008 Nov 11. № 63. Р. 1327-1331.
Sareen P., Saxena K., Sareen B., Taneja B . Comparison of arm and calf blood pressure. Indian J. Anaesth. 2012 Jan-Feb. № 56(1). Р. 83-85.