Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 16, №8, 2020
Вернуться к номеру
Казуистические маски инфаркта миокарда: постинфекционный, сепсис-ассоциированный
Авторы: Мальцева Л.А.(1), Никонов В.В.(2), Казимирова Н.А.(1), Лопата А.А.(1)
(1) — ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
(2) — Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Метою огляду є подання хронологічної послідовності дій для розробки універсальних дефініцій інфаркту міокарда, нових ідей для покращення скринінгу постінфекційного і сепсис-асоційованого інфаркту міокарда — казуїстичних масок інфаркту міокарда. Окреслено етапи розробки загального і всесвітнього визначення інфаркту міокарда: 1 — робочими групами ВООЗ на основі електрокардіографії для епідеміологічних досліджень; 2 — спільно Європейським товариством кардіологів та Американським коледжем кардіологів із використанням клінічного і біохімічного підходів; 3 — створення Глобальною цільовою групою консенсусного документа універсального визначення з подальшою класифікацією інфаркту міокарда на п’ять підтипів (спонтанний; дисонанс у доставці і споживанні кисню; летальний результат до підйому специфічних маркерів ушкодження міокарда; — асоційований із черезшкірним коронарним втручанням; асоційований із аортокоронарним шунтуванням); 4 — перегляд об’єднаною цільовою групою зазначеного вище документа на основі включення в нього більш чутливих маркерів — тропонинів; 5 — виділення 17 неішемічних ушкоджень міокарда, що супроводжуються підвищенням рівня тропоніну; 6 — характеристика передсердного натрійуретичного пептиду з позицій його синтезу, зберігання, вивільнення, діагностичної значущості як біомаркера гострого пошкодження міокарда; 7 — клінічне визначення інфаркту міокарда, представлене в матеріалах ІІІ Консенсусу з інфаркту міокарда 2017 року. Встановлення діагнозу інфаркту міокарда з використанням критеріїв, викладених у цьому документі, вимагає інтеграції клінічних даних, патернів електрокардіографії, лабораторних даних, даних візуалізації і в окремих випадках патологічних результатів, що розглядаються в контексті часового горизонту підозрюваної події. K. Thygesen et al. розглядають додаткове використання: серцево-судинного магнітного резонансу для визначення етіології пошкодження міокарда; комп’ютерної коронарної ангіографії при підозрі на інфаркт міокарда. Інфаркт міокарда — це поєднання специфічних кардіомаркерів із хоча б однією з ознак, наведених вище. Формування інфаркту міокарда відбувається і під час/після гострої інфекції дихальних шляхів. Встановлено причинно-наслідкові зв’язки між цими двома станами. Постінфекційний інфаркт міокарда наполегливо рекомендується індивідуалізувати як окрему нозологічну одиницю. При сепсисі глобальна міокардіальна ішемія і, як наслідок, ішемічне пошкодження міокарда виникає в результаті гуморальних і клітинних чинників, супроводжується підвищенням рівня тропонінів, зниженням фракції викиду лівого шлуночка на 45 % і збільшенням кінцевих діастолічних розмірів лівого шлуночка, розвитком сепсис-асоційованого синдрому поліорганної недостатності, що є несприятливим фактором прогнозу.
Целью обзора является представление хронологической последовательности действий при разработке универсальных дефиниций инфаркта миокарда, новых идей для улучшения скрининга постинфекционного и сепсис-ассоциированного инфаркта миокарда — казуистических масок инфаркта миокарда. Очерчены этапы разработки общего и всемирного определения инфаркта миокарда: 1 — рабочими группами ВОЗ на основе электрокардиографии для эпидемиологических исследований; 2 — совместно Европейским обществом кардиологов и Американским колледжем кардиологов с использованием клинического и биохимического подходов; 3 — создание Глобальной целевой группой консенсусного документа универсального определения с последующей классификацией инфаркта миокарда на пять подтипов (спонтанный; диссонанс в доставке и потреблении кислорода; летальный исход до подъема специфических маркеров повреждения миокарда; ассоциированный с чрескожным коронарным вмешательством; ассоциированный с аортокоронарным шунтированием); 4 — пересмотр объединенной целевой группой указанного выше документа на основе включения в него более чувствительных маркеров — тропонинов; 5 — выделение 17 неишемических повреждений миокарда, сопровождающихся повышением уровня тропонина; 6 — характеристика предсердного натрийуретического пептида с позиций его синтеза, хранения, высвобождения, диагностической значимости как биомаркера острого повреждения миокарда; 7 — клиническое определение инфаркта миокарда, представленное в материалах III Консенсуса по инфаркту миокарда 2017 года. Постановка диагноза инфаркта миокарда с использованием критериев, изложенных в этом документе, требует интеграции клинических данных, паттернов электрокардиографии, лабораторных данных, наблюдений визуализации и в отдельных случаях — патологических результатов, которые рассматриваются в контексте временного горизонта, под которым подозреваемое событие разворачивается. K. Thygesen et al. рассматривают дополнительное использование: сердечно-сосудистого магнитного резонанса для определения этиологии повреждения миокарда; компьютерной коронарной ангиографии при подозрении на инфаркт миокарда. Инфаркт миокарда — это сочетание специфических кардиомаркеров с хотя бы одним из признаков, приведенных выше. Формирование инфаркта миокарда происходит и при/после острой инфекции дыхательных путей. Установлены причинно-следственные связи между этими двумя состояниями. Постинфекционный инфаркт миокарда настоятельно рекомендуется индивидуализировать как отдельную нозологическую единицу. При сепсисе глобальная миокардиальная ишемия и в итоге ишемическое повреждение миокарда возникают в результате гуморальных и клеточных факторов, сопровождаются повышением уровня тропонинов, снижением фракции выброса левого желудочка на 45 % и увеличением конечных диастолических размеров левого желудочка, развитием сепсис-ассоциированного синдрома полиорганной недостаточности, что является неблагоприятным фактором прогноза.
The review aims to present the chronological sequence of developing universal definitions of myocardial infarction, new ideas for improving the screening of post-infectious and sepsis-associated myocardial infarction (MI) (casuistic masks of myocardial infarction). The stages of the development of the common and global definition of myocardial infarction are outlined: 1 — by WHO working groups based on ECG for epidemiological studies; 2 — by the European Society of Cardiology and the American College of Cardio-logy using clinical and biochemical approaches; 3 — the Global Task Force consensus document of universal definition with subsequent classification of MI into five subtypes (spontaneous, dissonance in oxygen delivery and consumption; lethal outcome before the rise of specific markers of myocardial damage; PCI-associated; CABG- associated); 4 — review by the Joint Task Force of the above document based on the inclusion of more sensitive markers — troponins; 5 — the allocation of 17 non-ischemic myocardial damage, accompanied by an increase in the level of troponin; 6 — characteristic of the atrial natriuretic peptide from the standpoint of its synthesis, storage, release, diagnostic value as a biomarker of acute myocardial damage; 7 — a clinical definition of myocardial infarction, presented in materials of the III Consensus on myocardial infarction 2017. The diagnosis of myocardial infarction using the criteria set in this document requires the integration of clinical data, ECG patterns, laboratory data, imaging findings, and, in some cases, pathological results, which are considered in the context of the time frame of the suspected event. K. Thygesen et al. consider the additional use of: 1) cardiovascular magnetic resonance to determine the etiology of myocardial damage; 2) computer coronary angiography with suspected myocardial infarction. Myocardial infarction is a combination of specific cardio markers with at least one of the symptoms listed above. The formation of myocardial infarction can occur during/after acute respiratory infection. Causal relationships between these two states are established. Post-infectious myocardial infarction is strongly recommended to be individualized as a separate diagnostic entity. In sepsis, global myocardial ischemia with ischemic myocardial damage arises as a result of humoral and cellular factors, accompanied by an increase in troponins, a decrease in the ejection fraction of the left ventricle by 45 % and an increase in the final diastolic size of the left ventricle, the development of sepsis-associated multiple organ failure, which is an unfavourable prognosis factor.
інфаркт міокарда; універсальні дефініції; казуїстичні маски; огляд
инфаркт миокарда; универсальные дефиниции; казуистические маски; обзор
myocardial infarction; universal definitions; casuistic masks; review
- Corrales-Medina V.F., Madyid M., Musher D.M. Role of acute infection in triggering acute coronary syndromes. Lancet infect. Dis. 2010. № 10. Р. 83-92.
- Thygesen K., Alpert J.S., Jaffe A.S., Chaitman B.R. et al. Executive Group on behalf of the Joint European Society of Cardiology (ESC )/American Heart Association (АНА)/World Heart Federation (WHF) TaskForce for the Universal Definition of Myocardial Infaction. Fourth Universal Definition of Myocardial Infaction (2018). J. Am. Coll. Cardiol. 2018. № 72. Р. 2231-2264.
- Putot A. Post-infections Mycardial Infaction. J. Clin. Med. 2019. Vol. 8 (6). Р. 827.