Мобильная версия

Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Журнал «Травма» Том 22, №1, 2021

Санітарні втрати військовослужбовців із вогнепальними пораненнями великих суглобів

Авторы: Клапчук Ю.В.
Військово-медичний клінічний центр Північного регіону, м. Харків, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

В статті наведений аналіз структури санітарних втрат за період з 2015 по 2020 р. військовослужбовців із вогнепальними пораненнями великих суглобів, які проходили військову службу під час операції Об’єднаних сил на Сході України. У структурі вогнепальних поранень великих суглобів переважали поранення колінного суглоба, на другому та третьому місці — поранення гомілковостопного та плечового суглоба. За видом снаряду переважали кульові поранення, що, на наш погляд, обумовлено цілеспрямованим ураженням великого суглоба снайпером противника, яке призводить до звільнення військовослужбовця з лав Збройних сил України та тривалого лікування.

В статье приведен анализ структуры санитарных потерь за период с 2015 по 2020 г. военнослужащих с огнестрельными ранениями крупных суставов, проходивших военную службу во время операции Объединенных сил на Востоке Украины. В структуре огнестрельных ранений крупных суставов преобладали ранения коленного сустава, на втором и третьем месте — ранения голеностопного и плечевого сустава. По виду снаряда преобладали пулевые ранения, что, на наш взгляд, обусловлено целенаправленным поражением крупного сустава снайпером противника, которое приводит к увольнению военнослужащего из рядов Вооруженных сил Украины и длительному лечению.

The paper analyzes the structure of sanitary losses within 2015–2020 in servicemen with gunshots of major joints during military participation in Joint Forces Operation on the East of Ukraine. The knee-joint damages prevailed in the structure of the gunshots, the ankle-joint and shoulder-joints damages took the second and the third places, respectively. By the shell type, the bullet wounds prevailed that is caused to our opinion by target-orients defeat by a marksman. That results in the resignation of a military serviceman from the Ukrainian Armed Forces and long-term treatment.

Ключевые слова

санітарні втрати; вогнепальне поранення суглоба; військовий мобільний госпіталь; сортування

санитарные потери; огнестрельное ранение сустава; военный мобильный госпиталь; сортировка

sanitary losses; gunshot wound to the joint; military-mobile hospital; sorting

doi: http://dx.doi.org/https://doi.org/10.22141/1608-1706.1.22.2021.226413

Вступ

Вогнепальні проникаючі поранення великих суглобів належать до тяжких поранень і відрізняються за численністю та структурою залежно від масштабу збройного воєнного конфлікту [6].

Згідно з даними літератури, під час Другої світової війни вогнепальні поранення великих суглобів становили 5,71 % від загальної структури вогнепальних поранень кінцівок [8]. За період збройного конфлікту в Афганістані поранення плечового суглоба спостерігалося в 18,9 %, ліктьового суглоба — в 17,6 %, кульшового суглоба — в 21,6 %, колінного суглоба — в 32,6 % та гомілковостопного суглоба — в 9,5 % випадків [1]. Протягом воєнних дій у колишній Юго-славії вогнепальні поранення суглобів мали місце в 18,2 % випадків. Під час війни на Сході України частка вогнепальних проникаючих поранень великих суглобів становила 17,1 % [3, 4].

За даними вітчизняних учених, поранення плечового суглоба мали місце в 24 %, ліктьового — в 22,9 %, кульшового — в 6,6 %, колінного — в 31,0 % та гомілковостопного — в 13,8 % випадків [2]. Пошкодження декількох суглобів спостерігалися в 1,7 % постраждалих. Проникаючі поранення переважали та мали місце в 57,3 %, непроникаючі — в 42,7 % [8].

Збільшення частки поранень великих суглобів у воєнних конфліктах після Другої світової війни пов’язане з відсутністю засобів їх індивідуального захисту та цілеспрямованою роботою снайперів, яка націлена на явну інвалідизацію пораненого [5].

Матеріали та методи

Під час проведення антитерористичної операції (АТО)/операції Об’єднаних сил (ООС) на лікування до 65-го військового мобільного госпіталю у період з 2015 по 2020 р. надійшли 1195 поранених військовослужбовців, серед яких 775 мали поранення кінцівки (64,9 %). Вогнепальні поранення великих суглобів серед поранених у кінцівки відзначались у 133 військовослужбовців, що у структурі вогнепальних поранень кінцівок становило 17,2 %.

Усім військовослужбовцям із вогнепальними пораненнями великих суглобів у системі лікувально-евакуаційного забезпечення кваліфікована (вторинна (спеціалізована)) медична допомога надавалась на 2-му рівні (військовий мобільний госпіталь, Дніпропетровський військовий госпіталь, центральна районна лікарня). Особливістю другого рівня (Role 2) було надання медичної допомоги пораненим із тяжкою та вкрай тяжкою бойовою травмою за принципом «damage control urgery». З огляду на те, що у 2017 році в штат військових мобільних госпіталів був уведений лікар-травматолог, на 2-му рівні частково стала надаватись спеціалізована (третинна (високоспеціалізована)) медична допомога. Третій рівень медичного забезпечення (Role 3) реалізувався зазвичай на оперативному рівні (Військово-медичний клінічний центр Північного регіону, лікувальні заклади МОЗ України) [7].

Результати

Нами був проведений аналіз структури санітарних втрат за період із 2015 по 2020 р. 108 військовослужбовців з вогнепальними пораненнями великих суглобів, які проходили військову службу під час ООС на Сході України.

Структура вогнепальних поранень великих суглобів військовослужбовців за локалізацією наведена на рис. 1.

Згідно з рис. 1, у структурі вогнепальних поранень статистично значуще (Р < 0,05) переважали поранення колінних суглобів, що становили 55,6 %. На другому місці — поранення гомілковостопного суглоба (14,4 %), на третьому — поранення плечового суглоба (13,3 %).

Структура вогнепальних поранень великих суглобів за локалізацією залежно від категорії військовослужбовців надана на рис. 2.

Згідно з рис. 2, у структурі вогнепальних поранень за локалізацією статистично значуще (Р < 0,05) на першому місці відзначались поранення колінних суглобів серед військовослужбовців, які проходили військову службу за контрактом, — 51,4 %, серед офіцерів — лише у 4,4 %.

Структура вогнепальних поранень великих суглобів у військовослужбовців за локалізацією залежно від віку показана на рис. 3.

У структурі вогнепальних поранень за локалізацією залежно від віку, як показано на рис. 3, статистично значуще (Р < 0,05) переважали поранення колінних суглобів у військовослужбовців віком від 21 до 40 років.

Структура вогнепальних поранень великих суглобів у військовослужбовців за характером наведена на рис. 4.

Згідно з рис. 4, переважали ізольовані вогнепальні поранення великих суглобів — 48,1 %, на другому місці — множинні осколкові поранення — 38,9 %. Поєднанні поранення зустрічались у 13 %.

Структура вогнепальних поранень великих суглобів за характером і категоріями військовослужбовців наведена на рис. 5.

Згідно з рис. 5, у структурі вогнепальних поранень великих суглобів за характером поранення та категоріями військовослужбовців статистично значуще (Р < 0,05) переважали ізольовані поранення у військовослужбовців, які проходили військову службу за контрактом.

Структура вогнепальних поранень великих суглобів у військовослужбовців за видом снаряду, що поранив, наведена на рис. 6.

Згідно з рис. 6, у структурі вогнепальних поранень суглобів спостерігається переважання кульових поранень, що становлять 47,2 %, на другому місці осколкові поранення — 44,4 %.

Структура вогнепальних поранень великих суглобів у військовослужбовців за видом снаряду, що поранив, залежно від віку наведена на рис. 7.

На рис. 7 наведене статистично значуще (Р < 0,05) переважання кульових та осколкових поранень великих суглобів у військовослужбовців віком від 21 до 40 років.

Структура вогнепальних поранень великих суглобів у військовослужбовців за ступенем тяжкості показана на рис. 8.

Згідно з рис. 8, у структурі вогнепальних поранень великих суглобів за ступенем тяжкості статично значуще переважала (Р < 0,05) категорія військовослужбовців з пораненнями середнього ступеня тяжкості, яка становила 50 %. Велику частку становили тяжкопоранені — 43,5 %. Легкопоранені у даній категорії становили всього 6,5 %.

Структура вогнепальних поранень великих суглобів у військовослужбовців за здатністю до пересування показана на рис. 9.

Згідно з рис. 9, у структурі вогнепальних поранень великих суглобів військовослужбовців за здатністю до пересування статистично значуще (Р < 0,05) переважають поранені, які втратили здатність до пересування і потребують евакуації на ношах.

Структура вогнепальних поранень великих суглобів у військовослужбовців за ступенем тяжкості показана на рис. 10.

Згідно з рис. 10, у структурі вогнепальних поранень великих суглобів за ступенем тяжкості статистично значуще (Р < 0,05) переважають військовослужбовці, які проходили військову службу за контрактом.

Висновки

1. Показано, що у структурі вогнепальних поранень великих суглобів серед військовослужбовців, які брали участь у АТО/ООС, переважали поранення колінного суглоба — 55,6 %, на другому та третьому місці — поранення гомілковостопного та плечового суглоба — 14,4 та 13,3 % відповідно.

2. Встановлено, що за категоріями переважали поранені військовослужбовці, які проходили військову службу за контрактом, віком від 21 до 40 років. За видом снаряду, що поранив, переважали кульові поранення — 47,2 %, що, на наш погляд, обумовлено цілеспрямованим ураженням великого суглоба снайпером противника, яке призводить до звільнення військовослужбовця з лав Збройних сил України та тривалого лікування.

3. Доведено, що осколкові поранення становили 44,4 %. Мінно-вибухові поранення відзначались у 8,3 %. За ступенем тяжкості переважали поранення середнього ступеня тяжкості (50 %) у військовослужбовців, які проходили військову службу за контрактом.

4. Відзначено, що 84,3 % поранених військово-службовців (поранення суглобів нижніх кінцівок і тяжкість травми) у системі лікувально-евакуаційного забезпечення потребували евакуації на ношах. Частка військовослужбовців, які були тяжкопораненими, становила 43,5 %. Дана група поранених після стабілізації загального стану для надання високоспеціалізованої медичної допомоги підлягала евакуації санітарним авіатранспортом.

Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Ахмедов Б.А., Тихилов Р.М. Оперативное лечение внутрисуставных огнестрельных повреждений крупных суставов конечностей. Травматология и ортопедия России. 2008. № 2(48). С. 5-13.

2. Борзих В.О., Страфун О.С., Власенко М.О. Хірургічне лікування поранених із вогнепальними проникними ушкодженнями ліктьового суглоба. Ортопедия, травматология и протезирование. 2018. № 1. С. 29-33.

3. Бур’янов О.А., Страфун С.С., Шлапак І.П., Лакша А.М., Ярмолюк Ю.О., Борзих О.В. Вогнепальні поранення кінцівок. Методичні рекомендації. Київ, 2015.

4. Бур’янов О.А., Лакша А.М., Ярмолюк Ю.А., Лакша А.А. Етапне хірургічне лікування постраждалих з вогнепальними пораненнями кінцівок. Літопис травматології та ортопедії. 2015. № 1–2(31–32). С. 50-52.

5. Бур’янов О.А., Ярмолюк Ю.О., Вакулич М.В., Бородай О.Л., Клапчук Ю.В., Беспаленко А.А., Лось Д.В. Класифікація вогнепальної травми кінцівок. Літопис травматології та ортопедії. 2018. № 1–2(37–38). С. 146-149.

6. Кристос Ж., Балдан М. Военно-полевая хирургия. Работа хирургов в условиях ограниченности ресурсов во время вооруженных конфликтов и других ситуаций насилия. Том 1. 2011.

7. Лоскутов О.Є. та ін. Хірургічна тактика лікування вогнепальних поранень кінцівок в умовах багатопрофільної лікарні. Травма. 2016. № 3(17).

8. Ткаченко С.С. Военная травматология и ортопедия. Ленинград, 1985. 598 с.