Резюме
З метою підвищення рівня надання освітніх послуг на циклах тематичного удосконалення та стажування лікарів з анестезіології та інтенсивної терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика у 2019–2020 рр. було проведено соціологічне дослідження (48 людей). Відповіді респондентів показали, що один (0,20 %) з них оцінив отримані знання як рівень «задоволення», 22 (45,83 %) — як рівень «надбаних необхідних знань та навиків». По 16 (33,33 %) анкетованих дали оцінки: рівень ступеня «реалізації отриманих знань на робочому місці» та рівень «впливу на результат лікування». Респонденти вказали на пріоритетні елементи в майстерності викладача: майстерність організатора колективної та індивідуальної діяльності слухачів — 11 (22,91 %), майстерність переконання — 5 (10,41 %), майстерність передачі знань і формування досвіду діяльності — 40 (83,33 %), майстерність володіння педагогічною технікою — 14 (29,16 %). Серед важливих особистісних рис викладача слухачі-анестезіологи виокремили наступні: відкритість — 28 (58,3 %), доброзичливість — 21 (43,75 %), почуття гумору — 22 (45,83 %) та наявність зворотного зв’язку з ним — 35 (72,91 %). Основними професійними компетентностями слухачі-анестезіологи вважають: професійні цінності та особисті якості — 26 (54,16 %), професійні знання — 29 (60,41 %), професійні якості — 11 (22,91 %), професійні дії — 15 (31,25 %). Серед інших респонденти назвали найважливіший елемент педагогічної техніки викладача: культура спілкування зі слухачами — 30 (62,5 %), саморегуляція технічної діяльності — 8 (16,66 %), оволодіння увагою аудиторії — 36 (75 %), виразний показ почуттів — 9 (18,75 %), володіння мовою — 15 (31,25 %). Респонденти вказали найважливіші вимоги до педагогічної техніки викладання: мистецтво одягатися — 4 (8,33 %), володіння своїм тілом — 4 (8,33 %), володіння мімікою, жестами — 7 (14,58 %), сформованість культури мовлення — 19 (39,58 %), вироблення оптимального стилю в навчально-виховній діяльності — 15 (31,25 %), уміння вправно й доцільно здійснювати окремі дидактичні операції — 33 (68,75 %), здатність керувати своїм психічним станом і станом слухачів — 14 (29,16 %). Серед рис успішних викладачів анкетовані вказали: здатність справити приємне враження та завоювати довіру групи — 15 (31,25 %), вміння відзначити заслуги та похвалити людину, якщо вона зробила щось добре, — 8 (16,66 %), комунікабельність, здатність згрупувати людей і сформувати взаємоповагу та довіру зі слухачами — 34 (70,83 %), вміння надавати можливість проявити себе всім учасникам — 22 (45,83 %), вміння помічати комунікативні проблеми учасників — 9 (18,75 %), захопленість своєю роботою і предметом викладання — 16 (33,33 %), чуйність до потреб учасників — 15 (31,25 %), володіння знаннями по суті предмета — 25 (52,08 %). Важливими характеристиками подачі лекційного матеріалу респонденти вважають: доступність викладання матеріалу — 26 (54,16 %), ілюстративність — 13 (27,08 %), теоретичну спрямованість — 17 (35,41 %), практичну значимість — 29 (60,41 %), наведення прикладів із практики — 29 (60,41 %), логічність і послідовність викладання матеріалу за темою — 24 (50 %), задоволеність відповідями на запитання — 8 (16,66 %), новизна матеріалу — 15 (31,25 %), корисність матеріалу — 20 (41,66 %), індивідуальність лектора — 5 (10,41 %), діалог зі слухачами — 21 (43,75 %), етичність поведінки лектора — 5 (10,41 %). Серед методів невербального контакту викладача зі слухачами важливими респонденти вважають: перше враження від викладача — 14 (29,16 %), постійний зоровий контакт викладача зі слухачами — 21 (43,75 %), пересування в аудиторії, енергійність викладача — 14 (29,16 %), чи підходить він до слухача, коли відповідає на його запитання або висловлює зауваження, — 4 (8,33 %), чи бувають у викладача рухи та жести, що відволікають слухачів, — 5 (10,41 %), чи обмежене застосування стола та кафедри — 2 (4,16 %), ентузіазм та захопленість викладача — 31 анкетований (64,58 %). Зворотний зв’язок зі слухачами-анестезіологами має важливе значення, оскільки дозволяє встановити тенденції щодо оцінки викладача.
In order to increase the level of educational services, the cycles of thematic advanced training and internship of anesthesiologists and intensive care physicians at the Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education in 2019–2020, a sociological survey was conducted (48 people). The answers of the respondents showed that one of them (0.20 %) assessed the acquired knowledge as satisfactory, 22 (45.83 %) — as the level of acquired necessary knowledge and skills. Sixteen (33.33 %) respondents evaluated as the level of implementation of the acquired knowledge in the workplace and 16 (33.33 %) — the level of impact on the outcome of treatment. Respondents indicated priority elements in the skills of the lecturer: the organizer skills of collective and individual trainees’ activities — 11 (22.91 %), the skills of persuasion — 5 (10.41 %), the skills of knowledge transfer and experience modeling — 40 (83.33 %), the skills of teaching technique — 14 (29.16 %). Among the important personal traits of the lecturer, anesthesiologists identified the following: openness — 28 (58.3 %), friendliness — 21 (43.75 %), sense of humor — 22 (45.83 %) and the presence of feedback from him — 35 (72.91 %). Among the important personal characteristics of the teacher, anesthesiologists identified the following: professional values and personal qualities — 26 (54.16 %), professional knowledge — 29 (60.41 %), professional qualities — 11 (22.91 %), professional actions — 15 (31.25 %). Among others, the respondents indicated the most important element of the lecturer’s pedagogical technique: culture of communication with students — 30 (62.5 %), self-regulation of technical activities — 8 (16.66 %), holding the audience attention — 36 (75 %), expressive feelings — 9 (18.75 %), language proficiency — 15 (31.25 %). Respondents indicated the most important requirements for pedagogical teaching techniques: the art of dressing — 4 (8.33 %), controlling the body — 4 (8.33 %), facial expressions and gestures — 7 (14.58 %), the formation of speech culture — 19 (39.58 %), the development of optimal style in educational activities — 15 (31.25 %), the ability to skillfully and appropriately perform certain didactic operations — 33 (68.75 %), the ability to manage own mental state and the state of students — 14 (29.16 %). Among the traits of successful lecturers, respondents indicated: the ability to make a pleasant impression and gain the trust of the group — 15 (31.25 %), the ability to state a merit and praise a person if he did something good — 8 (16.66 %), sociability, ability to group people and to formulate mutual respect and trust with students — 34 (70.83 %), the ability to give the opportunity to express themselves to all participants — 22 (45.83 %), the ability to notice the communicative problems of participants — 9 (18.75 %), to be enthusiastic about their work and subject of teaching — 16 (33.33 %), to be flexible to the needs of participants — 15 (31.25 %), to have knowledge on the essence of the subject — 25 (52.08 %). Respondents consider the following to be important characteristics of teaching lecture material: accessibility of teaching material — 26 (54.16 %), illustrativeness — 13 (27.08 %), theoretical orientation — 17 (35.41 %), practical significance — 29 (60.41 %), giving examples from practice — 29 (60.41 %), consistency and sequence of presentation of the material on the topic — 24 (50 %), satisfaction with answers to questions — 8 (16.66 %), the novelty of the material — 15 (31.25 %), the usefulness of the material — 20 (41.66 %), the individuality of the lecturer — 5 (10.41 %), dialogue with students — 21 (43.75 %), ethics of the lecturer’s behavior — 5 (10.41 %). Among the methods of non-verbal contact between the teacher and the trainees, the respondents consider the following as important: the first impression of the lecturer — 14 (29.16 %), constant visual contact of the lecturer with students — 21 (43.75 %), movement in the audience, energy of the lecturer — 14 (29.16 %), does he approaches the listener when answering his questions or making a comment — 4 (8.33 %), does the teacher have movements and gestures that distract the listeners — 5 (10.41 %), the lecturer uses table and chairs limitedly — 2 (4.16 %), enthusiasm of the lecturer — 31 respondents (64.58 %). Feedback from anesthesiology students is important because it allows you to identify trends in lecturer evaluation.
Вступ
Покращення якості надання освітніх послуг і фахової підготовки лікарів залишається пріоритетом у післядипломній медичній освіті. У педагогічній діяльності важливе значення мають: оцінка викладача та якості викладання, його ентузіазму, манери викладання та спілкування, подачі матеріалу, поведінка викладача в аудиторії, встановлення фактів, сприяючих навчанню чи навпаки [1].
Важливою обставиною, що впливає на якість освітнього процесу, є дотримання зворотного зв’язку між тим, кого навчають, та тим, хто навчає. Існують різні варіанти зворотного зв’язку. Наприклад, відносно просто забезпечити зворотний зв’язок у лекційній залі через підняття рук слухачів; отримати запитання від слухача і дати на нього швидку відповідь.
Обов’язок педагога — встановити зворотний зв’язок зі слухачами, щоб знати їх думку про його діяльність. Це дозволить викладачу підвищити свій професійний рівень. Іншою важливою обставиною є врахування досвіду роботи: мінімуму та максимуму досвіду сумісної роботи учасників освітнього процесу — викладача та слухача [2]. У системі моніторингу якості надання освітніх послуг запровадження зворотного зв’язку зі слухачами має важливе значення [3].
Мета роботи: встановити тенденції щодо оцінки викладача слухачами кафедри анестезіології та інтенсивної терапії шляхом їх соціологічного опитування.
Матеріали та методи
З метою підвищення рівня надання освітніх послуг на циклах тематичного удосконалення та стажування лікарів з анестезіології та інтенсивної терапії (АІТ) НМАПО імені П.Л. Шупика у 2019–2020 рр. було проведено соціологічне дослідження (48 людей). Слухачам була запропонована анкета, що містила 9 питань закритого типу. Анкетованим було запропоновано вибрати одну чи декілька правильних відповідей з числа наведених.
Перед початком анкетування респондентам проводилося роз’яснення щодо необхідності вивчення думки лікарів для оптимізації навчально-педагогічного процесу та роз’яснення значення окремих термінів. Також у разі необхідності учасники опитування могли ставити уточнюючі запитання. Була підкреслена важливість об’єктивності висловлювання думки анкетованих з питань, наданих в анкеті. Участь в анкетуванні була добровільною та анонімною, результати опитування не містили ніякої інформації стосовно окремого респондента. Зверталася увага респондентів на те, що результати будуть залежати від об’єктивності їх відповідей.
Результати та обговорення
Для оцінки якості освіти, отриманої в результаті навчання на курсах, ми використовували концепцію Кірпатрика (Donald Kikpatrick), котра являє собою чотирирівневу модель: реакція, засвоєння, поведінка та результати [4].
Відповіді респондентів показали, що один (0,20 %) з них оцінив отримані знання на рівні «задоволення», 22 (45,83 %) — на рівні «надбання необхідних знань та навиків». По 16 (33,33 %) анкетованих дали оцінки на рівні ступеня отриманих знань, «що потрібні на робочому місці» та на рівні «впливу отриманих знань, що необхідні для лікування». Таким чином, самий простий рівень оцінки дав лише один респондент. Наступне рангове місце поділили відповіді, які свідчать, що отримані знання дозволять реалізувати їх у повсякденній професійній діяльності і, що особливо важливо, впливати на результат лікування (рис. 1). Останні дві відповіді мають найважливіше значення серед інших, оскільки вони свідчать про високий рівень отриманих під час навчання знань.
Очевидно, непросто було визначитися слухачам стосовно оцінки майстерності викладача, оскільки окремі респонденти надали по декілька відповідей на запитання «Який елемент в майстерності викладача кафедри Ви вважаєте пріоритетним?». Були отримані наступні відповіді: майстерність організатора колективної та індивідуальної діяльності слухачів — 11 анкетованих (22,91 %), майстерність переконання — 5 (10,41 %), майстерність передачі знань і формування досвіду діяльності — 40 (83,33 %), майстерність володіння педагогічною технікою — 14 анкетованих (29,16 %). Таким чином, пріоритетним елементом в майстерності викладача переважна більшість слухачів-анестезіологів вважають майстерність передачі знань і формування досвіду діяльності (рис. 2).
/112.jpg)
Серед важливих особистісних рис викладача слухачі-анестезіологи виокремили наступні: відкритість — 28 анкетованих (58,3 %), доброзичливість — 21 (43,75 %), почуття гумору — 22 (45,83 %) та наявність з ним зворотного зв’язку — 35 анкетованих (72,91 %) (рис. 3). Останню відповідь слід вважати найзначимішою (перше рангове місце), оскільки вона свідчить про прагнення слухачів до більш активного спілкування з викладачем з можливістю задавати більше питань, що виникають у процесі навчання, та реалізацією власного бажання отримати на них швидкі відповіді.
Основними професійними компетентностями в оцінці викладача слухачі-анестезіологи вважають: професійні цінності та особисті якості — 26 анкетованих (54,16 %), професійні знання — 29 (60,41 %), професійні якості — 11 (22,91 %), професійні дії — 15 анкетованих (31,25 %). Таким чином, саме професійні знання, професійні цінності та особистісні якості, на думку слухачів-анестезіологів, є найважливішими напрямками професійної компетенції викладача (рис. 4).
/112_2.jpg)
На запитання «Який елемент педагогічної техніки викладача Ви вважаєте найважливішим?» респонденти відповіли: культура спілкування зі слухачами — 30 анкетованих (62,5 %), саморегуляція технічної діяльності (самоконтроль, витримка) — 8 (16,66 %), оволодіння увагою аудиторії — 36 (75 %), виразний показ почуттів (міміка, пантоміміка, зовнішній вигляд педагога) — 9 (18,75 %), володіння мовою (голос, дихання, дикція, грамотність, інтонаційна гнучкість, емоційна виразність тощо) — 15 анкетованих (31,25 %). Серед отриманих відповідей звертає на себе увагу важливість оволодіння увагою аудиторії (перше рангове місце) та культура спілкування викладача (друге рангове місце) як найбільш значимих елементів педагогічної техніки, на погляд слухачів-анестезіологів (рис. 5).
Серед найважливіших вимог до педагогічної техніки викладання слухачі-анестезіологи виокремили такі: мистецтво одягатися — 4 (8,33 %), володіння своїм тілом: уміння ходити, стояти, сидіти — 4 (8,33 %), володіння мімікою, жестами — 7 (14,58 %), сформованість культури мовлення: правильне професійне дихання, чітка дикція, належний темп і ритм, логіка побудови висловлювань тощо — 19 (39,58 %), вироблення оптимального стилю в навчально-виховній діяльності — 15 (31,25 %), уміння вправно й доцільно здійснювати окремі дидактичні операції (користуватися технічними і наочними засобами навчання, ставити запитання, слухати відповіді, оцінювати навчальну діяльність слухачів тощо) — 33 (68,75 %), здатність керувати своїм психічним станом і станом слухачів — 14 анкетованих (29,16 %). Перше рангове місце зайняла відповідь стосовно вміння вправно та доцільно здійснювати окремі дидактичні операції як найважливішого чинника навчальної та виховної роботи. Показово, що такий критерій, як мистецтво одягатися, практично лишився поза увагою респондентів (сьоме рангове місце).
/113.jpg)
На запитання «Які риси, на Ваш погляд, успішних викладачів?» отримано наступні відповіді: вміння справити приємне враження та завоювати довіру групи — 15 анкетованих (31,25 %), вміння відзначити заслуги та похвалити людину, якщо вона зробила щось добре — 8 (16,66 %), комунікабельність, здатність згрупувати людей і сформувати взаємоповагу та довіру зі слухачами — 34 (70,83 %), вміння надавати можливість проявити себе всім учасникам, пробудити здатність народжувати нові ідеї та показувати їх, вчити бути творчим та працювати в групі — 22 (45,83 %), вміння помічати комунікативні проблеми учасників — 9 (18,75 %), бути захопленим своєю роботою і предметом викладання та заразити цим слухачів так, щоб вони зацікавилися, — 16 (33,33 %), бути чуйним до потреб учасників, тобто розкривати їм те, що їх більше цікавить у рамках запланованого заняття, — 15 (31,25 %), володіти знаннями по суті предмета, щоб група відчувала фаховість викладача, — 25 анкетованих (52,08 %) (рис. 7).
Серед важливих характеристик викладання лекційного матеріалу слухачі-анестезіологи зазначили наступні: доступність викладання матеріалу — 26 (54,16 %), ілюстративність — 13 (27,08 %), теоретична спрямованість — 17 (35,41 %), практична значимість — 29 (60,41 %), наведення прикладів із практики — 29 (60,41 %), логічність і послідовність викладання матеріалу за темою — 24 (50 %), задоволеність відповідями на запитання — 8 (16,66 %), новизна матеріалу — 15 (31,25 %), корисність матеріалу — 20 (41,66 %), індивідуальність лектора — 5 (10,41 %), діалог зі слухачами — 21 (43,75 %), етичність поведінки лектора — 5 (10,41 %). Таким чином, на думку респондентів, наведення прикладів із практики та практична значимість (два перші рангові місця), доступність викладання матеріалу (друге рангове місце), логічність та послідовність викладення матеріалу (третє рангове місце) є найважливішими характеристиками викладання лекційного матеріалу, на погляд слухачів-анестезіологів (рис. 8).
На запитання «Які методи невербального контакту викладача із слухачами Ви вважаєте важливими?» отримано наступні відповіді респондентів: найперше враження від викладача, як він вітається зі слухачами — 14 анкетованих (29,16 %), постійний зоровий контакт викладача зі слухачами — 21 (43,75 %), пересування в аудиторії, енергійність викладача — 14 (29,16 %), чи підходить він до слухача, коли відповідає на його запитання або висловлює зауваження, — 4 (8,33 %), чи бувають у викладача рухи та жести, що відволікають слухачів, — 5 (10,41 %), чи обмежене застосування стола та кафедри — 2 (4,16 %), ентузіазм та захопленість викладача — 31 анкетований (64,58 %). Саме останню відповідь слід особливо виокремити не тільки через перше рангове місце серед інших, а й через те, наскільки важливе місце у педагогіці займає ентузіазм викладача: він дозволяє захопити своєю енергією слухачів, зацікавити їх, а заняття зробити незвичайною подією (рис. 9).
/114.jpg)
Проведене соціологічне дослідження серед слухачів-анестезіологів дозволило встановити наступні тенденції та положення:
— переважна більшість слухачів оцінюють рівень отриманого навчання під час проходження курсів удосконалення та стажування як високий;
— пріоритетним елементом у майстерності викладача переважна більшість слухачів-анестезіологів вважають майстерність передачі знань і формування досвіду діяльності;
— серед особистісних рис викладача слухачі виокремлюють можливість зворотного зв’язку з ним;
— професійні знання, професійні цінності та особистісні якості, на думку слухачів-анестезіологів, є найважливішими напрямками професійної компетенції викладача;
— оволодіння увагою аудиторії та культура спілкування викладача є найбільш значимими елементами педагогічної техніки, на погляд слухачів;
— уміння вправно та доцільно здійснювати окремі дидактичні операції — найважливіша вимога до педагогічної техніки викладання;
— найбільш значимими рисами успішних викладачів слухачі вважають комунікабельність, здатність згрупувати людей і сформувати взаємоповагу та довіру зі слухачами; володіння знаннями по суті предмета; вміння надавати можливість проявити себе всім учасникам, пробудити здатність народжувати нові ідеї та показувати їх, вчити бути творчим і працювати в групі;
— наведення прикладів із практики та практична значимість, доступність викладання матеріалу, логічність та послідовність викладання матеріалу є найважливішими характеристиками викладання лекційного матеріалу, на погляд слухачів-анестезіологів;
— серед засобів невербального контакту викладача зі слухачами останні надають перевагу ентузіазму та захопленості викладача.
Таким чином, зворотний зв’язок — доволі широке за змістом поняття, яке враховує вихідні точки, існуючий зв’язок між зворотним зв’язком і рефлексією, когнітивні навики отримувача зворотного зв’язку тощо [5].
У медичній освіті серед термінологічних визначень підкреслюється, що зворотний зв’язок покращує продуктивність стажерів [6].
Висновки
Зворотний зв’язок зі слухачами-анестезіологами має важливе значення, оскільки дозволяє встановити тенденції щодо оцінки викладача. Використання зворотного зв’язку є необхідною умовою позитивного розвитку як самого викладача, так і усього навчального процесу. Він дозволяє вивчити думку кожного слухача стосовно позитивних і, можливо, негативних проявів навчання. Він дозволяє врахувати на майбутнє всі зауваження і побажання слухачів, а саме навчання у подальшому зробити ще якіснішим.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Отримано/Received 13.01.2021
Рецензовано/Revised 24.01.2021
Прийнято до друку/Accepted 31.01.2021
/112.jpg)
/112_2.jpg)
/114.jpg)