Журнал "Медицина невідкладних станів" Том 17, №7, 2021

Під час бойових дій на Сході України кількість пацієнтів із вогнепальними пораненнями кінцівок становить близько 64 %. Лікування посттравматичних стресових розладів у даних пацієнтів у 82,1 % випадків не завершується позитивним результатом. Причиною таких результатів є висока інцидентність розвитку хронічного больового синдрому та збереження стійкості до лікування посттравматичних стресових розладів. У 30–40 % випадків лікування больового синдрому в пацієнтів із вогнепальними пораненнями та посттравматичними стресовими розладами не призводить до позитивного ефекту. У подальшому реконструктивні оперативні втручання необхідно виконувати 35–40 % поранених.

During the fighting in Eastern Ukraine, the number of patients with gunshot wounds to the extremities is about 64 %. Treatment of post-traumatic stress disorder in these patients fails in 82.1 % of cases. The reason for these results is the high incidence of chronic pain syndrome and treatment-resistance post-traumatic stress disorder. In 30–40 % of cases, treatment of pain syndrome in patients with gunshot wounds and post-traumatic stress disorders does not lead to a positive effect. In the future, reconstructive surgery must be performed in 35–40 % of cases.

больовий синдром; інтенсивність болю; нейропатичний біль; вогнепальні поранення кінцівок; посттравматичні стресові розлади

pain syndrome; pain intensity; neuropathic pain; gunshot wounds of extremities; post-traumatic stress disorder

1. Волошин П.В., Марута Н.О. Основні напрямки наукових розробок в неврології, психіатрії та наркології в Україні. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. Вип. 1. С. 10-18.
2. Кобеляцкий Ю.Ю. Диференційоване управління післяопераційним больовим синдромом в залежності від характеру болю і динаміки нейропластичності (клініко-експериментальне дослідження): Дис… д-ра мед. наук: 14.01.30. Кобеляцкий Юрій Юрійович. Дніпропетровськ, 2003. 347 с.
3. Кожина А.М., Гайчук Л.М. Психоосвітні заходи в умовах гібридної війни. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. Вип. 1. С. 124.
4. Козира П.В. Патогенетичні механізми формування постстресової психологічної дезадаптації у співробітників МВС України після участі в АТО. Психологічний часопис. 2016. Вип. 4. № 2. С. 211-221.
5. Колядко С.П. Клініко-психопатологічні особливості хворих на невротичні розлади з коморбідними адиктивними порушеннями. Український вісник психоневрології. 2016. Т. 24. Вип. 1. С. 64-68.
6. Коростій В.I. Принципи корекції та профілактики соціально-стресових розладів у категорій населення, постраждалих внаслідок АТО. 2017. С. 127-128.
7. Кучин Ю.Л. Мультимодальне знеболення пацієнтів з поєднаною травмою в ранньому посттравматичному періоді, під час операцій та у післяопераційному періоді: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.30. Юрій Леонідович Кучин. Харків, 2015. 40 с.
8. Лісний І.І. Моніторинг і корекція нейровегетативних та ноцицептивних порушень у хірургічних пацієнтів в процесі післяопераційної інтенсивної терапії: Дис… д-ра мед. наук: 14.01.30. Лісний Іван Іванович. Донецьк, 2013. 390 с.
9. Маркова М.В. Порушення здоров’я сім’ї демобілізованих військовослужбовців — учасників АТО: психопатологічний, психологічний, психосоціальний і сімейний виміри проблеми. Український вісник психоневрології. 2018. Т. 26. Вип. 1. С. 78-82.
10. Матяш М.Н., Худенко Л.І. Соціально-стресові розлади у структурі українського синдрому. Український медичний часопис. 2016. № 3(113). С. 118-121.
11. Мінко О.І., Лінський І.В., Бараненко О.В. Алкогольна поведінка та її наслідки у ветеранів АТО і цивільного населення, постраждалого від «гібридної війни». Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25. Вип. І. С. 190.
12. Скрипніков А.М., Гринь К.В., Мартиненко Я.П. Терапевтичні аспекти лікування післятравматичних стресових розладів та розладів адаптації. Психіатрія XXI століття: проблеми та інноваційні рішення: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, Київ, 27–29 квітня 2017 року. 2017. Т. 23. № 1(88). С. 79.
13. Страфун С.С., Борзих Н.О., Лакша А.А. Структура та ступінь тяжкості бойових травм верхніх кінцівок. Літопис травматології та ортопедії. 2016. № 1–2. С. 111-115.
14. Agaibi C.E., Wilson J.P. PTSD, and resilience: A review of the literature. Trauma. Violence. & Abuse. 2015. Ks 6(3). P. 195-216.
15. Back S.E. Symptom improvement in co-occurring PTSD and alcohol dependence. J. Nerv. Menl. Dis. 2015. P. 90-96.
16. Badiuk M.L., Shevchuk O.S. The combat stress reaction as a scientific problem of the world, and its social and medical consequences. Clinical and Experimental Pathology. 2016. № 4. P. 10-14.
17. Barton S., Boals A. Thinking about trauma: The unique contributions ofevent centrality and posttraumatic cognitions in predicting PTSD and posttraumatic growth. Journal of Traumatic Stress. 2015. № 26(6). P. 718-726.
18. Beck A.T., Emery G., Greenberg R.L. Anxiety disorders and phobias: A cognitive approach. Basic, New York. 2015. P. 86.
19. Belendiuk K.A., Baldini L.L., Bonn-Miller M.O. Narrative review of the safety and efficacy of marijuana for the treatment of commonly state-approved medical and psychiatric disorders. Addict Sci. Clin. Pract. 2015. P. 10.
20. Dalenberg C., Carlson E.B. Dissociation in posttraumatic stress disorder part II: How theoretical models fit the empirical evidence and recommendations for modifying the diagnostic criteria for PTSD. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice and Po-licy. 2016. P. 51-67.
21. Figley C.R. Encyclopedia of trauma. 2015. P. 904.
22. Hoge C.W. Mental health problems, use of mental health services, and attrition from military service after returning from deployment to Afghanistan. 2016. P. 53-58.
23. Kranzler H.R. Personalized treatment of alcohol dependence. Cur. Psychiatry Rep. 2015. Vol. 14. P. 86-93.
24. Rothbaum B.O. Exposure therapy for posttraumatic stress disorder. American Journal of Psychotherapy. 2016. P. 59-75.
25. Tеng E.J. Efficacy of posttraumatic stress disorder treatment for comorbid panic disorder: a critical review and future directions for treatment research. Clin. Psycho. Sci. Pract. 2016. P. 68-84.
26. Gunst M., Ghaemmaghami V., Gruszecki A. та ін. Changing epidemiology of trauma deaths leads to a bimodal distribution. Proceedings (Baylor University Medical Center). 2010. № 23. Р. 349-354.
27. Radresa O., Chauny J., Lavigne G. та ін. Current views on acute to chronic pain transition in post-traumatic patients: risk factors and potential for pre-emptive treatments. J. Trauma Acute Care Surg. 2014. № 76(4). Р. 1142-50.
28. Vadivelu N., Mitra S., Schermer E. та ін. Preventive analgesia for postoperative pain control: a broader concept. Local Reg. Anesth. 2014. № 7. Р. 17-22.
29. Zoëga S., Ward S., Sigurdsson G. та ін. Quality Pain Management Practices in a University Hospital [Електронний ресурс]. Pain Manag Nurs. 2014. Режим доступу до ресурсу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25439117.
30. Lohman D., Schleifer R., Amon J. Access to pain treatment as a human right. BMC Medicine. 2010. № 8. Р. 8.
31. Kehlet H., Wilkinson R., Fischer H. та ін. PROSPECT: evidence-based, procedure-specific postoperative pain management. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. 2007. № 21. Р. 149-159.