Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 17, №8, 2021

Вернуться к номеру

Особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції у хворих при їх госпіталізації під час епідемії COVID-19 залежно від ступеня тяжкості

Авторы: Трихліб В.І., Цюрак Н.Р., Бєляєва К.П., Лисенко Т.І., Єрошенко А.О., Мартинчик О.С.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

У статті наведений огляд літератури й результати власного дослідження. Було встановлено, що в нашій групі серед тих, хто проходив стаціонарне лікування, було більше осіб віком 18–30 років, а серед тих, хто лікувався у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ), — віком 60 років і старше. У середньому хворі, які лікувались у ВРІТ, надходили на 6-ту добу хвороби. Більшість хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель, помірну загальну слабість. Вірогідно частіше помірна загальна слабість реєструвалась у пацієнтів із середньотяжким перебігом, а помірна й виражена була характерна для пацієнтів з тяжким перебігом (р < 0,05). Задишка була наявна переважно в тяжкохворих (у третини хворих — при фізичному навантаженні, у 17,7 % — у спокої). Серед хворих з нетяжким перебігом у незначної кількості осіб була задишка при фізичному навантаженні (від 4,3 до 12,1 %). При госпіталізації в середньому температура була в межах норми або ж субфебрильною, остання переважала в пацієнтів при середньотяжкому перебігу (p < 0,05). При легкому перебігу в половини хворих температура була в межах норми. Фебрильна температура частіше реєструвалась при середньотяжкому й тяжкому перебігу. Піретична температура тіла найбільш характерна для тяжкого перебігу (p < 0,05). Привертає увагу той факт, що навіть серед тих хворих, які лікувались у ВРІТ, при надходженні у чверті температура була в межах норми, у 41,2 % була субфебрильною. У середньому тривалість гарячки до госпіталізації в тяжкохворих становила 5 діб, у тих, хто потім помер, — 2 дні. Вірогідно частіше відзначали сухий кашель у тяжких хворих (p < 0,05). При легкому перебігу тільки п’ята частина хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель. При середньотяжкому перебігу сухий або малопродуктивний кашель турбував третину хворих. Суттєвої різниці в частоті скарг на першіння в горлі не відзначалось (р > 0,05). У середньому частота дихання при надходженні в тяжкохворих, які вижили, і тих, хто не вижив, не відрізнялась, у той же час у тих, хто потім помер, частіше реєструвались частота дихання понад 30/хв і більше, тахікардія і більш низькі показники сатурації.

The article presents a review of the literature sources and results of a personal study. It was found that in our group, there were more persons aged 18–30 years among those who were in inpatient treatment, and among those who were treated in the ICU, the patients were aged 60 years or over. On average, patients who were treated in the ICU were admitted on the 6th day of illness. Most patients complained of dry or unproductive cough, moderate general weakness. Relatively more often moderate general weakness was registered in patients with a moderate course, and moderate and pronounced was typical for patients with a severe course (p < 0.05). Dyspnea was predominantly found in severely ill patients (in one-third of patients during exercise, in 17.7 % patients at rest). In patients with a non-serious course, a small number of patients had dyspnea on exertion (4.3 to 12.1 %). On admission, the average temperature was within normal or subfebrile, which predominated in patients with a moderate course (p < 0.05). With a mild course, half of the patients had a temperature within the normal range. Febrile fever was more often registered in the moderate and severe course. Pyretic body temperature was most typical for a severe course (p < 0.05). It is noteworthy that even in those patients who were treated in the intensive care unit, at admission a quarter of the patients had a normal temperature, and 41.2 % — subfebrile. On ave-rage, the duration of fever before admission in critically ill patients was 5 days, and in those who died — 2 days. Dry cough was significantly more common in severe patients (p < 0.05). In the mild course, only one-fifth of patients complained of dry or unproductive cough. In the moderate course, the dry or unproductive cough was symptomatic for one-third of patients. There was no significant difference in the frequency of complaints of sore throat (p > 0.05). On average, a respiratory rate on admission in critically ill patients did not differ between those who survived and those who died, while those who died more often presented with a respiratory rate of 30/min or more, tachycardia, and more reduced saturation values.


Ключевые слова

нова коронавірусна інфекція COVID-19; клінічні прояви; ступінь тяжкості

new coronavirus infection COVID-19; clinical manifestations; severity

Вступ

На даний час уже відомо, що нова коронавірусна інфекція COVID-19 має як різні ступені тяжкості — від субклінічних, безсимптомних форм до тяжких і вкрай тяжких, так і різноманітні клінічні прояви.
У дослідженні А. Pormohammad зі співавт. (2020) [1] були встановлені клінічні прояви у хворих з новою коронавірусною інфекцією (табл. 1). З табл. 1 видно, що частіше у хворих реєструвались гарячка, кашель, втома, наявність мокротиння або відхаркування, дещо рідше — міалгія і задишка (у кожного четвертого хворого), а в кожного десятого і рідше — біль у горлі, головний біль, ринорея. Також, як і при грипі H1N1, реєструвались нудота й блювання.
За результатами дослідження L. Manoharan зі спів-авт. (2021) [2] була встановлена поширеність симптомів при COVID-19 (табл. 2). З дослідження видно, що спостерігались значні відмінності в частоті реєстрації симптомів при коронавірусній хворобі різними дослідниками, що слід враховувати лікарям у своїй практиці при проведенні диференціальної діагностики. При цьому найвищою була частота реєстрації таких симптомів: гарячка, втома, кашель (сухий/продуктивний), задишка, головний біль, міалгія і/або артралгія, біль у грудях, зміни апетиту і/або анорексія, погіршення запаху або смаку.
Характеристика хворих і симптоми залежно від тяжкості подані в дослідженні, проведеному Dawei Wang та співавт. (2020) [3], вони наведені в табл. 3.
Найпоширенішими симптомами на початку захворювання були гарячка (136 (98,6 %)), втома (96 (69,6 %)), сухий кашель (82 (59,4 %)), міалгія (48 (34,8 %)) і задишка (43 (31,2 %)). Нечастими симптомами були головний біль, запаморочення, біль у животі, діарея, нудота й блювання. Загалом 10,1 % хворих спочатку мали діарею і нудоту за 1–2 дні до розвитку гарячки й задишки. Порівняно з пацієнтами, які не були госпіталізовані до ВРІТ (n = 102), пацієнти, які потребували інтенсивної терапії (n = 36), були значно старшими (середній вік 66 років [IQR 57–78] проти 51 року [IQR 37–62]; P  < 0,001) і частіше мали супутні захворювання, включно з гіпертонією (21 (58,3 %) проти 22 (21,6 %)), діабетом (8 (22,2 %) проти 6 (5,9 %)), серцево-судинними захворюваннями (9 (25,0 %) проти 11 (10,8 %)) і цереброваскулярними захворюваннями (6 (16,7 %) проти 1 (1,0 %)). Порівняно з пацієнтами, які не лікувались у ВРІТ, пацієнти, які потрапили до реанімації, частіше повідомляли про біль у глотці, задишку, запаморочення, біль у животі й анорексію [3].
У дослідженні С. Yu і співавт. (2020) [4] наведені дані стосовно симптомів у хворих, які лікувались у стаціонарі в загальному відділенні та ВРІТ (табл. 4). 
Мета дослідження: встановити особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції COVID-19 при госпіталізації залежно від ступеня тяжкості.

Матеріали та методи

Проведений аналіз даних медичних карт стаціонарного хворого пацієнтів, які лікувались з приводу нової коронавірусної хвороби COVID-19 у відділеннях Центрального госпіталю МВС і НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» у період із квітня по серпень 2020 року. 
Під час епідемії нової коронавірусної хвороби COVID-19 методом випадкової вибірки було відібрано 200 медичних карт стаціонарного хворого пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділеннях госпіталів, з яких було 154 (77 %) чоловіки, 46 (23 %) жінок. 
Розподіл хворих за віком був такий: 18–30 років — 57 (28,5 %), 31–40 років — 18 (9 %), 41–50 років — 41 (20,5 %), 51–60 років — 41 (20,5 %), 60 років і старші — 43 (21,5 %) пацієнти. 
Розподіл пацієнтів, які перебували у ВРІТ, за віком був такий: пацієнтів віком 18–30 років не було, 31–40 років — 4 (11,8 %), 41–50 років — 7 (20,6 %), 51–60 років — 5 (14,7 %), 60 років і старші — 18 (52,9 %) пацієнтів. 
Відповідно до ступеня тяжкості: з легким перебігом було 69 (34,5 %) хворих, із середньотяжким — 91 (45,5 %), із тяжким — 6 (3 %) хворих, які лікувались у загальному відділенні, і 34 (17 %) пацієнти, які потребували лікування у ВРІТ. 
У всіх пацієнтів була виявлена пневмонія за допомогою рентгенографії органів грудної клітки або ж комп’ютерної томографії.
У всіх хворих діагноз був підтверджений за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі на РНК SARS-CоV-2. 
Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася за допомогою персонального комп’ютера з використанням програми Statistica. Було розроблено анкету для введення даних у програму Excel.

Результати та обговорення

При легкому перебігу при госпіталізації гарячка була відсутня в 35 (50,7 %) пацієнтів, субфебрилітет відзначався в 26 (37,7 %) пацієнтів, фебрильна температура — у 6 (8,7 %) пацієнтів і піретична — лише у 2 (2,9 %) пацієнтів. При середньотяжкому перебігу гарячка була відсутня в 7 (7,7 %) пацієнтів, субфебрилітет був у 60 (65,9 %) пацієнтів, фебрильна температура — у 21 (23,1 %) пацієнтів і піретична — лише в 3 (3,3 %) пацієнтів. При тяжкому перебігу, який потребував лікування в загальному відділенні, гарячка була в усіх пацієнтів, субфебрилітет — у 3 (50 %) пацієнтів, фебрильна температура — у 2 (33,3 %) пацієнтів і піретична — лише в 1 (16,7 %) пацієнта. При тяжкому перебігу, який потребував лікування у ВРІТ, гарячка була відсутня у 8 (23,5 %) пацієнтів, субфебрилітет відзначався в 14 (41,2 %) пацієнтів, фебрильна температура — у 4 (11,8 %) пацієнтів і піретична — у 8 (23,5 %) пацієнтів. 
При легкому перебігу захворювання відзначалась відсутність гарячки практично в половини хворих. Субфебрильна температура тіла найбільш характерна для середньотяжкого перебігу захворювання. Фебрильна температура тіла переважає в пацієнтів як із середньотяжким, так і з тяжким перебігом захворювання. Частота піретичної температури тіла зростає відповідно до віку, найбільш характерна вона для пацієнтів з тяжким перебігом захворювання (p < 0,05).
При легкому перебігу при госпіталізації в 31 (44,9 %) хворого була помірно виражена загальна слабкість і в 3 (4,4 %) хворих — виражена, при середньотяжкому — у 66 (72,5 %) хворих відзначалась помірна слабкість, у 16 (17,6 %) хворих — виражена слабкість, при тяжкому перебігу, який потребував лікування в загальному відділенні, у 5 (83,3 %) хворих була помірна слабкість, в 1 (16,7 %) хворого — виражена, при тяжкому перебігу, який потребував лікування у ВРІТ, у 4 (11,8 %) пацієнтів була незначна загальна слабість, у 16 (47 %) пацієнтів — помірна слабкість, у 14 (41,2 %) пацієнтів — виражена слабкість. 
При легкому перебігу захворювання в половини пацієнтів загальна слабість не відзначається. Для середньотяжких пацієнтів більш характерна наявність помірно загальної слабкості, у той же час для тяжких хворих характерна виражена загальна слабкість (р < 0,05).
При легкому перебігу сухий кашель реєструвався в 13 (18,8 %) пацієнтів, малопродуктивний — також у 13 (18,8 %) пацієнтів, вологий кашель не відмічався. При середньотяжкому перебігу сухий кашель реєструвався в 30 (32,9 %) пацієнтів, малопродуктивний — також у 30 (32,9 %) пацієнтів, кашель з мокротинням — у 6 (6,7 %) пацієнтів, при тяжкому перебігу, який потребував лікування в загальному відділенні, сухий кашель був в 1 (16,7 %) пацієнта, малопродуктивний — у 2 (33,3 %) пацієнтів, кашель з мокротинням — в 1 (16,7 %) пацієнта, при тяжкому перебігу, який потребував лікування у ВРІТ, сухий кашель був у 17 (50 %) пацієнтів, малопродуктивний — у 7 (20,6 %) пацієнтів, кашель з мокротинням не відзначався. Вірогідною є відсутність кашлю в більше ніж половини пацієнтів з легким перебігом захворювання і наявність сухого кашлю в тяжких хворих (р < 0,05).
При легкому перебігу 3 (4,3 %) хворі скаржились на задишку тільки при фізичному навантаженні, при середньотяжкому перебігу таких хворих було 11 (12,1 %), при тяжкому перебігу, який потребував лікування в загальному відділенні, 3 (50 %) хворі скаржились на задишку тільки при фізичному навантаженні, при тяжкому перебігу, який потребував лікування у ВРІТ, 10 (29,4 %) хворих скаржились на задишку при фізичному навантаженні і 6 (17,7 %) пацієнтів — на задишку в спокої. Вірогідно пацієнти з легким перебігом захворювання задишку практично не відмічають, однак практично половина пацієнтів із середньотяжким і тяжким перебігом скаржиться на задишку при фізичному навантаженні. Для тяжких пацієнтів, які потребують лікування у ВРІТ, характерна задишка в спокої (р < 0,05).
Скарги на першіння в горлі відзначались при легкому перебігу в 1 (15,9 %) хворого, при середньотяжкому перебігу — у 7 (7,7 %) хворих, при тяжкому перебігу, який потребував лікування у загальному відділенні, — в 1 (16,7 %) пацієнта, при тяжкому перебігу, який потребував лікування у ВРІТ, — у 4 (11,85 %) пацієнтів. Суттєвої різниці в скаргах на першіння в горлі не відзначалось (р > 0,05).
У табл. 5 наведені зведені дані щодо клінічних проявів COVID-19 при госпіталізації відповідно до ступеня тяжкості.

Особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції при госпіталізації тяжких хворих, які перебували на лікуванні в загальному відділенні

Середній ліжко-день тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні, був таким: Me = 13 днів (Q25 = 9, Q75 = 18), min = 6, max = 23 дні.
Середній день, на який були госпіталізовані хворі, які лікувались у загальному відділенні: Me = 7,5 дня (Q25 = 4, Q75 = 10), min = 1, max = 26 днів,
Характер температури до госпіталізації в тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні (дані отримані при зборі анамнезу захворювання): субфебрильна — у 3 (50 %) пацієнтів, фебрильна — у 2 (33,3 %) пацієнтів, піретична — в 1 (16,7 %) пацієнта. Встановлено, що частіше на догоспітальному етапі в тяжких пацієнтів, які лікувались у загальному відділенні, реєструвався субфебрилітет (р > 0,05).
Характер температури при госпіталізації в тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні: субфебрильна — в 1 (16,7 %) хворого, фебрильна — у 3 (50 %) хворих, піретична — у 2 (33,3 %) хворих. Встановлено, що при госпіталізації в половини тяжких пацієнтів, які лікувались у загальному відділенні, реєструвалася фебрильна температура тіла (р > 0,05).
В 1 (16,7 %) пацієнта відзначався сухий кашель, у 2 (33,3 %) пацієнтів — малопродуктивний, в 1 (16,7 %) пацієнта — вологий, 2 (33,3 %) хворих взагалі не скаржились на кашель. Суттєвої різниці щодо наявності кашлю в пацієнтів не було (р > 0,05).
У 5 (83,3 %) пацієнтів відзначалась помірна загальна слабість, лише 1 (16,7 %) пацієнт скаржився на виражену загальну слабкість. Встановлено переважання помірної загальної слабості в тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні (р > 0,05).
У половини пацієнтів була задишка при фізичному навантаженні, а половина не відзначала задишки взагалі (р > 0,05), В 1 (16,7 %) пацієнта спостерігалось першіння в горлі, решта пацієнтів не відзначали цей симптом.
Частота дихання при госпіталізації в тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні: Me = 20 рухів/хв (Q25 = 18, Q75 = 22), min = 12 рухів/хв, max = 24 рухів/хв.
Частота пульсу при госпіталізації у тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні: Me = 83,5 уд/хв (Q25 = 78, Q75 = 88), min = 53 уд/хв, max = 120 уд/хв.
Сатурація при госпіталізації в тяжких хворих, які лікувались у загальному відділенні: Me = 90,5 % (Q25 = 84, Q75 = 96), min = 81 %, max = 99 %.

Особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції при госпіталізації тяжких хворих, які перебували на лікуванні у ВРІТ

Середній ліжко-день усіх категорій хворих, які перебували у ВРІТ: Me = 10 днів (Q25 = 7, Q75 = 21), min = 3 дні, max = 29 днів; у тих, хто одужав: Me = 18,5 дня (Q25 = 9,5, Q75 = 22,5), min = 7 днів, max = 29 днів; у тих, хто помер: Me = 7,5 дня (Q25 = 4, Q75 = 15), min = 3 дні, max = 28 днів. 
Середній день, на який були госпіталізовані хворі, які перебували у ВРІТ: Me = 6 днів (Q25 = 3, Q75 = 7), min = 1 день, max = 19 днів; у тих, хто одужав: Me = 6,5 дня (Q25 = 3,5; Q75 = 9,5), min = 1 день, max = 12 днів; у тих, хто помер: Me = 5 днів (Q25 = 3, Q75 = 7), min = 2 дні, max = 19 днів.
Тривалість гарячки до госпіталізації в усіх категорій хворих: Me = 5 днів (Q25 = 2, Q75 = 7), min = 0 днів, max = 19 днів; у тих, хто одужав: Me = 5,5 дня (Q25 = 3, Q75 = 7,5), min = 0 днів, max = 10 днів; у тих, хто помер: Me = 2 дні (Q25 = 2, Q75 = 7), min = 0 днів, max = 19 днів.
Характер температури до госпіталізації в усіх категорій хворих (дані одержані при зборі анамнезу захворювання): нормальна — у 4 (11,8 %), субфебрильна — у 13 (38,2 %), фебрильна — у 13 (38,2 %), піретична — у 4 (11,8 %); у тих, хто одужав: нормальна — в 1 (6,25 %), субфебрильна — у 5 (31,25 %), фебрильна — у 9 (56,25 %), піретична — в 1 (6,25 %); у тих, хто помер: нормальна — у 3 (16,6 %), субфебрильна — у 8 (44,4 %), фебрильна — у 5 (27,8 %), піретична — у 2 (11,1 %). Тобто серед усіх категорій хворих до госпіталізації в більшої частки реєструвалась субфебрильна й фебрильна температура, у той же час у тих, хто одужав, — частіше фебрильна, у тих, хто помер, — субфебрильна (р > 0,05).
Температура при госпіталізації в усіх категорій хворих: Me = 37,4 °С, (Q25 = 36,9; Q75 = 38,2), min = 36 °С, max = 39,5 °С; у тих, хто одужав: Me = 37,65 °С (Q25 = 37,05; Q75 = 38,85), min = 36,4 °С, max = 39,5 °С; у тих, хто помер: Me = 37,2 °С (Q25 = 36,8; Q75 = 37,7), min = 36 °С, max = 39,5 °С. 
Тривалість гарячки в стаціонарі в усіх категорій хворих: Me = 5 діб (Q25 = 3, Q75 = 8), min = 0 діб, max = 16 діб; у тих, хто одужав: Me = 6 діб (Q25 = 3, Q75 = 8), min = 0 діб, max = 16 діб; у тих, хто помер: Me = 4 доби (Q25 = 2, Q75 = 10), min = 1 доба, max = 15 діб. Тривалість субфебрильної температури в стаціонарі в усіх категорій хворих: Me = 4 доби (Q25 = 1, Q75 = 6), min = 0 діб, max = 14 діб; у тих, хто одужав: Me = 3,5 доби (Q25 = 1,5, Q75 = 6), min = 0 діб, max = 12 діб; у тих, хто помер: Me = 4 доби (Q25 = 1, Q75 = 5), min = 0 діб, max = 14 діб. Тривалість фебрильної температури в стаціонарі в усіх категорій хворих: Me = 2 доби (Q25 = 0, Q75 = 3), min = 0 діб, max = 5 діб; у тих, хто одужав: Me = 3,5 доби (Q25 = 1,5, Q75 = 6), min = 0 діб, max = 12 діб; у тих, хто помер: Me = 1 доба (Q25 = 0, Q75 = 3), min = 0 діб, max = 8 діб. Тривалість піретичної температури в стаціонарі в усіх категорій хворих: Me = 0 діб (Q25 = 0, Q75 = 0), min = 0 діб, max = 4 доби; у тих, хто одужав: Me = 0 діб (Q25 = 0, Q75 = 0), min = 0 діб, max = 1 доба; у тих, хто помер: Me = 0 діб (Q25 = 0, Q75 = 0), min = 0 діб, max = 4 доби.
Частота дихання при госпіталізації в усіх категорій хворих: Me = 19 рухів/хв (Q25 = 18, Q75 = 24), min = 16 рухів/хв, max = 40 рухів/хв; у тих, хто одужав: 
Me = 19,5 рухів/хв (Q25 = 18, Q75 = 22,5), min = 16 рухів/хв, max = 28 рухів/хв; у тих, хто помер: Me = 18,5 рухів/хв (Q25 = 18, Q75 = 24), min = 16 рухів/хв, max = 40 рухів/хв. У всіх категорій хворих частота дихання до 20 рухів/хв була у 18 (58,8 %) хворих, від 20 до 24 рухів/хв — в 11 (32,4 %) хворих, від 25 до 30 рухів/хв — у 3 (8,8 %) хворих, 30 рухів/хв і більше — у 2 (5,9 %) хворих; у тих, хто одужав, частота дихання до 20 рухів/хв була у 8 (50 %) хворих, від 20 до 24 рухів/хв — у 6 (37,5 %), від 25 до 30 рухів/хв — у 2 (12,5 %); у тих, хто помер, частота дихання до 20 рухів/хв була в 10 (55,6 %) хворих, від 20 до 24 рухів/хв — у 5 (27,8 %) хворих, від 25 до 30 рухів/хв — в 1 (5,6 %) хворого, 30 рухів/хв і більше — у 2 (11,1 %) хворих.
Частота пульсу при госпіталізації у всіх категорій хворих: Me = 81 уд/хв (Q25 = 78, Q75 = 97), min = 48 уд/хв, max = 150 уд/хв; у тих, хто одужав: Me = 80 уд/хв (Q25 = 77, Q75 = 95), min = 48 уд/хв, max = 150 уд/хв; у тих, хто помер: Me = 88 уд/хв (Q25 = 79, Q75 = 100), min = 60 уд/хв, max = 150 уд/хв. Серед тих, хто одужав, при госпіталізації брадикардія була в 1 (6,25 %) хворого, норма — у 50 %, тахікардія — у 7 (43,75 %) хворих (до 100 уд/хв — у 25 %, понад 100 уд/хв — у 18,75 %). У тих, хто помер, брадикардії не було, норма — у 44,4 %, тахікардія — у 10 (55,6 %) хворих (до 100 уд/хв — у 27,8 %, понад 100 уд/хв — у 27,8 %).
Сатурація при госпіталізації у всіх категорій хворих: Me = 91,5 % (Q25 = 82,5; Q75 = 95,5), min = 45 %, max = 98 %; у хворих, які одужали: Me = 95 % (Q25 = 90, Q75 = 96), min = 83 %, max = 98 %; у хворих, які померли: Me = 86 % (Q25 = 80, Q75 = 94), min = 45 %, max = 97 %.

Висновки

Більшість хворих скаржились на сухий або малопродуктивний кашель, помірну загальну слабість. Задишка була наявна переважно в тяжкохворих. При госпіталізації в середньому температура була в межах норми або ж субфебрильною, остання переважала в пацієнтів при середньотяжкому перебігу (p < 0,05). Фебрильна температура частіше реєструвалась при середньотяжкому й тяжкому перебігу. Піретична температура тіла найбільш характерна для тяжкого перебігу (p < 0,05). Вірогідно частіше відзначали сухий кашель у тяжких хворих (p < 0,05). Вірогідно частіше помірна загальна слабість реєструвалась у пацієнтів із середньотяжким перебігом, а виражена була характерна для пацієнтів із тяжким перебігом (р < 0,05). 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
 
Отримано/Received 10.08.2021
Рецензовано/Revised 27.08.2021
Прийнято до друку/Accepted 15.09.2021

Список литературы

  1. Pormohammad А., Ghorbani S., Baradaran В. et al. Clinical characteristics, laboratory findings, radiographic signs and outcomes of 61,742 patients with confirmed COVID-19 infection: A systematic review and meta-analysis. Microb. Pathog. 2020 Oct. 147. 104390. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7361116.
  2. Manoharan L., Cattrall J.W.S., Harris С. et al. Evalua-ting clinical characteristics studies produced early in the Covid-19 pandemic: A systematic review. PLoS One. 2021. 16(5). e0251250. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34003850/
  3. Wang D., Hu В., Hu С. et al. Clinical Characteristics of 138 Hospitalized Patients With 2019 Novel Coronavirus-Infected Pneumonia in Wuhan, China. JAMA. 2020 Mar 17. 323(11). 1061-1069. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7042881.
  4. Yu С., Lei Q., Li W. et al. Epidemiological and clinical cha-racteristics of 1663 hospitalized patients infected with COVID-19 in Wuhan, China: a single-center experience. J. Infect. Public. Health. 2020 Sep. 13(9). 1202-1209. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32718894/

Вернуться к номеру