Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Архив офтальмологии Украины Том 9, №3, 2021

Вернуться к номеру

«Рефракційний пленер’2021»: огляд ключових питань

Свято науки і краси — п’ята науково-практична конференція з міжнародною участю «Рефракційний пленер’2021» відбулася 28–30 жовтня 2021 р. у м. Києві, в Українському домі. 
Особливо важливо, що цього року «Рефракційний пленер’2021», організований кафедрою офтальмології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, ГО «Асоціація дитячих офтальмологів та оптометристів України», ГО «Асоціація молодих офтальмологів України» та ГО «Асоціація фахівців з офтальмопластики та очного протезування», проходив у двох форматах — онлайн і офлайн, що розширило можливості участі в заході для лікарів з України й різних куточків світу: Об’єднаного Королівства, Німеччини, Швейцарії, Болгарії, Латвії, Польщі. Загальна кількість учасників, які взяли участь в цьогорічній конференції онлайн і офлайн, — 2031. 
Доповіді й виступи, виставки й сателітні симпозіуми, майстер-класи й тренінги протягом трьох днів конференції допомогли лікарям-офтальмологам удосконалити знання, познайомитися з новітніми технологіями, розширити практичні навички, обмінятися досвідом з колегами та подискутувати, а також перейнятися незмінною атмосферою дружнього живого спілкування, якого нам усім так бракує в сучасних реаліях пандемії COVID-19. 
У цій статті-огляді важко охопити все, що відбувалось протягом трьох днів конференції, бо наукова програма була насиченою, так що кожен учасник міг самостійно обрати теми доповідей, майстер-класів, напрямки офтальмології, якими він найбільше цікавиться, проте хочеться зробити основні акценти й поділитися фотознімками з «Рефракційного пленеру’2021». Переглянути запис конференції можна на YouTube за посиланням https://youtube.com/channel/UCxsVGA3455MF2HRAbrofTwA.
Конференцію відкрив член-кореспондент НАМН України, д.мед.н., професор, завідувач кафедри офтальмології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика С.О. Риков, він прочитав актову лекцію «Мистецтво лікування катаракти — сучасність і перспективи для якості життя», у якій проаналізував сучасний підхід до лікування катаракти, що, за даними ВООЗ, посідає лідируючі позиції серед захворювань ока й призводить до оборотної сліпоти. Оскільки вимоги пацієнтів до результатів оперативного лікування катаракти постійно зростають, зорові потреби змінюються й розширюються, лікар-офтальмолог повинен постійно вдосконалювати власні знання для підвищення якості життя своїх пацієнтів. 
Академік НАМН України, д.мед.н., професор, завідувач кафедри хірургічних хвороб № 2 Київського медичного університету З.Ф. Веселовська у своїй доповіді «Глаукома сучасності та нові європейські тенденції супроводу глаукомного пацієнта» зробила акцент на нових європейських тенденціях менеджменту пацієнтів з глаукомою, що є надзвичайно актуальною медико-соціальною проблемою у світі й Україні. Цікаві доповіді з висвітленням сучасних підходів до розуміння патогенезу й лікування глаукоми зробили професор О.В. Петренко («Роль оксиду азоту в розвитку первинної відкритокутової глаукоми та сучасні підходи до лікування»), професор І.В. Шаргородська («Глаукома — можливості та перспективи») і професор Л.В. Венгер («Лікування первинної відкритокутової глаукоми у 2021 р. Робота над помилками (аналіз клінічних випадків)»).
Практичним досвідом і знаннями поділилися представники-лектори з багатьох міст України: Дніпра, Харкова, Чернігова, Вінниці, Полтави, Житомира, Запоріжжя, Одеси, Львова, Чернівців. Актуальними в умовах пандемії COVID-19 були доповіді д.мед.н., наукового співробітника ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України» О.В. Зборовської «Увеїти в період COVID-19: на що варто звернути увагу», д.мед.н., наукового співробітника ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України» Н.В. Коновалової «Реабілітація хворих в постковідний період», к.мед.н., старшого наукового співробітника ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України» О.В. Гузун «Диджиталізація та її наслідки: як захистити орган зору?», д.мед.н., професора І.М. Безкоровайної «Електронні гаджети vs безпека очей». 
Широке коло актуальних питань офтальмології було висвітлено у виступах професора В.М. Сердюка («Ендотеліальна дисфункція в патогенезі первинної відкритокутової глаукоми»), професора Н.Г. Завгородньої («Рефракційні результати застосування технологій Femto-LASIK і ReLEX SMILE для рефракційної хірургії міопії та міопічного астигматизму»), професора, старшого наукового співробітника ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України» С.К. Дмитрієва («Особливості застосування фемтосекундного лазера при факоемульсифікації вікової катаракти»), професора А.С. Гудзя («Причини незадоволеності результатами операції псевдофакічних пацієнтів»), професора Н. Ульянової («Діагностичні можливості ОКТ та ОКТ-ангіографії при міопічній хоріоретинопатії»), професора Н.С. Луценко («Маркери ризику прогресування ВМД»), професора П.А. Бездітка («Крайовий кератит: сучасні підходи до лікування»), професора Н.В. Малачкової («Сучасні можливості передопераційної профілактики ендофтальмітів»), д.мед.н., старшого наукового співробітника ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України» М.М. Уманця («Вазопроліферативні пухлини сітківки: класифікація, диференціальна діагностика та підходи до лікування»), д.мед.н. М.І. Ковтуна («Багатоетапний підхід у реконструктивному лікуванні тяжких травм ока»), д.мед.н. М.А. Карлійчук («Очікування від терапії ВМД: більш ефективна? триваліша? нейропротекторна? дії»), д.мед.н. Т.Є. Цибульської («Офтальмологічне портфоліо синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини»).
Доповідач з Німеччини MD, PhD, FEBO Герд У. Ауффарт подав актову промову «New Developments in Monofocal+, EDOF and Trifocal Technology», професор Крістіна Групчєва з Болгарії розповіла про нові підходи до лікування патології переднього відділу ока, Schweizer Helmer з Швейцарії доповів про фактори клітинного стресу від тертя на поверхні контактних лінз і шляхи їх усунення, а керівник клінічної практики відділення оптометрії і науки про зір Латвійського університету Олена Слабцова — про вплив навколишніх факторів на перебіг синдрому сухого ока. Професор Анджей Гжибовський з Польщі поділився актуальною інформацією щодо епідеміології і контролю міопії у 2021 році, а MD, PhD, MSc Ірина Гут з Об’єднаного Королівства — про застосування оптичної когерентної томографії в офтальмології.
Поділились досвідом і практичними результатами менеджменту пацієнтів з різноманітною офтальмопатологією д.мед.н., професор Д.Г. Жабоєдов («Двоточкова безшовна склеральна фіксація інтраокулярних лінз», «10-річний досвід імплантації клапана AHMED методом інтрасклеральної фіксації»), д.мед.н. Д.В. Жмурик («Інтрасклеральна та корнеосклеральна фіксація ІОЛ при хірургічному лікуванні дислокацій кришталика», «Менеджмент хірургічного лікування субмакулярних крововиливів різної етіології»), д.мед.н. Ю.В. Барінов («Хірургія паралітичної косоокості: випадок із практики»), к.мед.н. Г.Я. Пархоменко («Порівняльна оцінка тривалості факоемульсифікації катаракт з щільним ядром при нормальному й високому внутрішньоочному тиску»), к.мед.н. О.Г. Пархоменко («Наш досвід застосування бролуцизумабу в лікуванні неоваскулярної вікової макулярної дегенерації»), к.мед.н. В.І. Шевчик («Ексимерна лазерна корекція зору. Особливості й переваги лазера Тенео 2 від компанії «Бауш енд Ломб»), С.Б. Устименко («Вплив ортокератологічних лінз індивідуального дизайну MoonLens на зорові функції в передчасно народжених дітей з міопією у шкільному віці. Наш досвід»), А.М. Жук («Можливість прогнозування зорових функцій при комбінованій хірургії відшарування сітківки»), к.мед.н. Т.В. Манойло («Лікування хвороби сухого ока високоінтенсивною імпульсною світлотерапією. Наш досвід»).
Цікавою і корисною для присутніх була інформація про фактори ризику й феномен взаємообтяження глаукоми й діабетичної ретинопатії при цукровому діабеті 2-го типу, подана К.А. Гудзенко, і сучасний погляд на прогресування діабетичної ретинопатії на фоні цукрового діабету 2-го типу, що висвітлювала у своїй доповіді професор Н.М. Веселовська. Плюси й мінуси комбінованого хірургічного лікування діабетичної макулопатії (закрита субтотальна вітректомія і факоемульсифікація) висвітлили в роботі професор С.Ю. Могілевський і д.мед.н. Ю.О. Панченко.
Особливий інтерес у дитячих офтальмологів викликали виступи академіка НАН України, професора В.В. Петрова («Високоефективна мікропризмова офтальмологічна оптика. Діагностика й лікування косоокості»), професора Н.Ф. Бобрової («Тератологія: міфи та реальність»), К.А. Федчук (на тему вродженої вітреоретинопатії), д.мед.н., старшого наукового співробітника ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України» Н.М. Бушуєвої (про порівняльну оцінку використання мідріатиків для діагностики й лікування порушень акомодації в дітей), к.мед.н. І.В. Деряпи («Офтальморозацеа в дітей: знімаємо маски»), Н.М. Алеєвої (про бінокулярний зір у дітей шкільного віку).
Нейроофтальмологічні аспекти офтальмопластики проаналізували у своїх виступах к.мед.н. І.В. Галінська («Параліч лицевого нерва: власний досвід у хірургії») і к.мед.н. К.С. Єгорова («Нейроофтальмологічні аспекти каротидно-кавернозних співусть»).
На необхідності мультидисциплінарного підходу й алгоритмі обстеження та лікування при дерматоонкологічній патології в практиці офтальмолога зупинилися дерматоонкологи Б.В. Литвиненко і С.С. Василенко, а також дерматопатолог А.В. Калмикова, а професор О.В. Петренко поділилась досвідом реконструкції дефектів періорбітальної ділянки після видалення новоутворень.
Загалом протягом трьох днів конференції було прочитано 90 лекцій і доповідей, тому кожен учасник мав можливість удосконалити свої знання з різних напрямків офтальмології.
Під час роботи п’ятої науково-практичної конференції з міжнародною участю «Рефракційний пленер’2021» було проведено 11 майстер-класів і тренінгів на різні теми. 
Майстер-класи «Отримайте щоденну дозу: чому призначення контактних лінз одноденної заміни є пріоритетом для пацієнта та вашої практики», «Шлях до успіху: як не втратити і залучити нових користувачів МКЛ», «Пресбіопія: мультифокальна математика для вашої практики з м’якими контактними лінзами» провели менеджер з питань регіонального розвитку ТОВ «Бауш Хелс» Т.Ф. Самойлюк і В.Г. Тімофєєв. 
Менеджер професійної підтримки відділу контактної корекції представництва компанії «Алкон Україна» Іван Шкрібляк провів майстер-класи на теми «Астигматизм або сухість очей. Менеджмент ЗСГ в оптометричній практиці фахівця», «І все ж таки, як підібрати мультифокальні МКЛ?», Денис Наконечний — на тему «Менеджмент ЗСГ у хірургічній практиці».
Темою майстер-класу професора І.В. Шаргородської були алгоритми проведення діагностики й лікування переднього відрізку ока в пацієнтів з глаукомою, к.мед.н. О.Г. Пархоменка — «Гігантські розриви та відшарування сітківки, а також інші екстремальні ураження очного дна: «все пропало» чи «надія є»?». 
Організований разом з Асоціацією фахівців з офтальмопластики та очного протезування майстер-клас «Естетика органа зору — на стику спеціальностей» викликав живий інтерес у більшості учасників конференції, що виявлявся постійними додатковими запитаннями до тренерів-доповідачів. Окулярист Валдіс Вальтерс з Литви розказав про сучасні можливості очного протезування, к.мед.н. О.Ю. Денисюк проаналізувала погляд офтальмолога на блефаропластику, к.мед.н. Г.О. Барінова висвітлила сучасні тренди естетичної блефаропластики, про особливості анатомічно опосередкованої корекції періорбітальної зони ліпофілінгом розповіла Ані Мєлоян, а про особливості корекції післяопераційних рубців в періорбітальній ділянці — І.Р. Луженецька.
«Сучасний підхід до травматичних ушкоджень орбіти» — майстер-клас, на якому учасники мали змогу розширити свої знання щодо алгоритму обстеження пацієнта з травмою орбіти, на чому детально зупинялася професор О.В. Петренко, а також щодо лікувальної тактики при реконструкції орбіти, яку висвітлили крок за кроком професор А.В. Копчак і д.мед.н. Ю.В. Чепурний. Також досить пізнавальною була доповідь Д.В. Приходька на тему «Технології 3D-друку в медичному цифровому протоколі реконструкції орбіти: взаємодія лікаря та біоінженера».
У рамках майстер-класу «Ендокринна орбітопатія: мультидисциплінарний підхід» на типові помилки в діагностиці й лікуванні орбітопатії Грейвса звернула увагу М.С. Черенько, про роль променевої терапії в діагностиці й лікуванні при даній патології доповіла О.С. Сілаєва, а професор А.В. Копчак і д.мед.н. Ю.В. Чепурний подали доповідь «Декомпресія орбіти як один з основних етапів менеджменту ендокринної орбітопатії». Досвідом лікування окорухових порушень при ендокринній орбітопатії поділилась к.мед.н. М.В. Шевколенко, а досвідом реконструктивної офтальмопластики при ендокринній орбітопатії — професор О.В. Петренко.
Родзинкою «Рефракційного пленеру’2021» стало секційне засідання Асоціації молодих офтальмологів України, яке відкрила натхненною промовою «Становлення хірурга — шлях тривалістю в життя: реальність і міфи» її президент, к.мед.н., асистент кафедри офтальмології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика О.Ю. Денисюк. П’ятнадцять доповідей було подано молодими офтальмологами, які мали змогу не тільки презентувати результати своїх досліджень і поспілкуватись з колегами, але й знайти нових друзів-однодумців, яких об’єднує любов до офтальмології і жага нових знань і навичок.
Нагороду ім. Н.І. Пільман «За досягнення в офтальмології» було вручено к.мед.н., дитячому офтальмологу, офтальмогенетику О.М. Савіній.
Цьогорічна науково-практична конференція з міжнародною участю «Рефракційний пленер’2021» пройшла на високому професійному рівні. Запрошуємо взяти участь в шостій науково-практичній конференції з міжнародною участю «Рефракційний пленер’2022», яка відбудеться 6–8 жовтня 2022 р. в м. Києві. Інформація на сайті https://plener.kiev.ua/.
Матеріал надано
організаторами пленеру


Вернуться к номеру